ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.12.2025Справа № 910/13750/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами справу №910/13750/25 за позовом фізичної особи-підприємця Сергійчук Юлії Петрівни до Державного спеціалізованого підприємства «Ліси України» в особі філії «Столичний лісовий офіс» Державного спеціалізованого підприємства «Ліси України» про стягнення грошових коштів,
1. СУТЬ СПОРУ.
1.1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано зобов'язання за Договором №08-15/174 від 01.08.2024 в частині оплати послуг (робіт), наданих (виконаних) позивачем.
2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
2.1. 01.08.2024 між Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» в особі виконувача обов'язків директора філії «Овруцьке спеціалізоване лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (замовник) та фізичною особою-підприємцем Сергійчук Юлією Петрівною (виконавець) укладено Договір №08-15/174 надання послуг з відновлення планування дорожньої інфраструктури автогрейдером (далі - Договір).
2.2. ФОП Сергійчук Юлією Петрівною та ДСГП «Ліси України» - філія «Овруцьке спеціалізоване лісове господарство» ДСГП «Ліси України» підписано акти прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) за Договором №08-15/174 від 01.08.2024, а саме: №8 від 13.12.2024 на суму 93 600,00 грн; №11 від 24.12.2024 на суму 48 000,00 грн; №15 від 24.12.2024 на суму 96 000,00 грн; №16 від 26.12.2024 на суму 9 600,00 грн; №19 від 28.12.2024 на суму 38 400,00 грн.
2.3. ФОП Сергійчук Юлією Петрівною та філією «Столичний лісовий офіс» ДСГП «Ліси України» підписано Акт звірки взаємних розрахунків за період: 1 квартал 2025 року між філією «Столичний лісовий офіс» ДСГП «Ліси України» та ФОП Сергійчук Юлією Петрівною за Договором №08-15/174 від 01.08.2024.
2.4. 17.04.2025 ФОП Сергійчук Юлією Петрівною висталено філії «Столичний лісовий офіс» ДСГП «Ліси України» претензію №78 щодо сплати боргу у розмірі 285 600,00 грн.
2.5. 16.05.2025 Філією «Столичний лісовий офіс» ДСГП «Ліси України» надано відповідь на претензію ФОП Сергійчук Юлією Петрівною.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.
3.1 Предметом даного позову є стягнення з відповідача 285 600,00 грн основного боргу, 14 555,46 грн індексу інфляції, 6 431,87 грн 3% річних, 65 883,62 грн пені (подвійна облікова ставка НБУ).
3.2. Юридичними підставами позову є статті 11, 509, 530, 549, 610 Цивільного кодексу України.
3.3. Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача щодо виконання грошового зобов'язання перед позивачем.
4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.
4.1. Відповідач, заперечуючи щодо позову, зазначає:
- позивач не надав належних та допустимих доказів виконання робіт, їх обсягу чи вартості. Подані акти не є належними документами, тому позовні вимоги є необґрунтованими. Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги простими актами, які не відповідають вимогам законодавства для підтвердження виконання ремонтних та будівельних робіт;
- нарахування штрафних санкцій повинно здійснюватися з моменту отримання відповідач рахунків на оплату наданих послуг або з моменту отримання відповідачем претензії, а нарахування пені не передбачено договором;
- Акт звірки взаєморозрахунків за період 1 кварталу 2025 року також не можна вважати належним доказом виконання робіт у зв'язку із тим, що вказаний Акт підписаний невідомою особою та скріплений печаткою структурного підрозділу Овруцького надлісництво філії «Столичний лісовий офіс» ДП Ліси України.
5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
5.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визнано справу малозначною та вирішено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними у справі матеріалами, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - 15 днів з дня вручення ухвали.
5.2. Відповідно до частин 2, 3, 4 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:
- Чи виконано позивачем зобов'язання за Договором в частині надання послуг?
- Чи порушене відповідачем зобов'язання за Договором в частині оплати послуг?
- Чи правомірно здійснено нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат?
6.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на питання, а відповідач протилежне.
7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ВИКОНАННЯ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ПОЗИВАЧЕМ.
7.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
7.2. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України).
7.3. Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
7.4. Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
7.5. Пунктом 1.1 Договору визначено, що виконавець зобов'язується надати на умовах даного Договору замовнику послуги, а замовник зобов'язується сплатити повну вартість наданих послуг та прийняти їх.
7.6 . Відповідно до пункту 1.2 Договору виконавець зобов'язується надати замовнику послуги з відновлення планування дорожньої інфраструктури автогрейдером (марка ДЗ-143, реєстраційний номер 18060 АМ, рік випуску 1985), - код відповідно до Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 - 50230000-6 послуги з ремонту, технічного обслуговування дорожньої інфраструктури і пов'язаного обладнання та супутні послуги, що вказаний в акті приймання/передачі наданих послуг, який після його підписання та скріплення печатками сторін є невід'ємною частиною цього Договору, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити надані послуги є прийняття замовником наданих послуг по акту приймання/передачі наданих послуг.
7.7. Підтвердження факту погодження сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни за надані послуги є прийняття замовником наданих послуг по акту приймання/передачі наданих послуг (пункт 1.3 Договору).
7.8. Згідно з пунктом 1.4 Договору датою отримання наданих послуг замовником рахується дата підписання сторонами акту приймання/передачі наданих послуг.
7.9. Суд зазначає, що у відносинах по Договору присутні посадові особи філії «Овруцьке спеціалізоване лісове господарство» ДСГП «Ліси України».
7.10. Відповідно до частини 1 статті 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.
7.11. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх утворила, і діють на підставі затвердженого нею положення або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва (частина 3 статті 95 ЦК України).
7.12. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва (частина 4 статті 95 ЦК України).
7.13. Наказом генерального директора ДСГП «Ліси України» №1810 від 18.10.2024 наказано, зокрема, припинити філію «Овруцьке спеціалізоване лісове господарство» ДСГП «Ліси України» шляхом її закриття, забезпечити оформлення передавального балансу мана та передавального акта до філії «Столичний лісовий офіс» ДСГП «Ліси України» станом на 31.12.2024 та подати для затвердження оформлений передавальний баланс та передавальний акт до ДСГП «Ліси України» до 10.01.2025, забезпечити передачу активів та пасивів до філії «Столичний лісовий офіс» згідно із затвердженим передавальним актом.
7.14. Наказом виконавчого директора ДСГП «Ліси України» №2334 від 31.12.2024 затверджено передавальні акти активів та пасивів на балансованих та позабалансованих рахунках, матеріалів лісовпорядкування та документів, які підтверджують речові права на земельні ділянки, нерухоме майно та інше по філіях, що координуються Столичним лісовим офісом, зокрема, філії «Овруцьке спеціалізоване лісове господарство» ДСГП «Ліси України».
7.15. Відповідно до Передавального акту, затвердженого наказом від 31.12.2024 №2334, від філії «Овруцьке спеціалізоване лісове господарство» ДСГП «Ліси України» передано на баланс філії «Столичний лісовий офіс» ДСГП «Ліси України» поточну кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги, зокрема перед ФОП Сергійчук Юлією Петрівною на суму 755 813,29 грн.
7.16. Суд зазначає, що в матеріалах справи міститься платіжна інструкція №14618 від 12.06.2025 про перерахування філією «Столичний лісовий офіс» ДСГП «Ліси України» на користь ФОП Сергійчук Юлії Петрівни грошових коштів у розмірі 470 213,29 грн.
7.17. Отже, юридична особа несе зобов'язання своєї філії, якщо вони виникли в межах її компетенції, наданої юридичною особою, а тому правовідносини за договором в частині прав та обов'язків філії створюють правові наслідки і для юридичної особи або іншої її філії, якщо це визначено юридичною особою.
7.18. Відповідач, заперечуючи щодо позову в частині надання позивачем послуг, посилається на невідповідність підписаних актів приймання/передачі вимогам наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 №281 та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
7.19. Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 №281 затверджено кошторисні норми України у будівництві, що складаються з настанови з визначення вартості будівництва та настанова з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво.
7.20. Частиною 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
7.21. Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
7.22. Надані акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) містять: назву документу, номер документу, дату складання, назву/найменування сторін, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, прізвище виконавця господарської операції, підписи сторони виконавця та представника замовника.
7.23. Отже, надані акти відповідають умовам Договору, приписам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо первинних документів, підписані без застережень замовником, а тому заперечення відповідача щодо невідповідності актів формі первинних документів та формі КБ-2в/КБ-3, в контексті встановлення обставини виконання Договору, є необґрунтованими.
7.24. При встановленні обставини надання позивачем послуг або виконання робіт за Договором, суд визначає вірогідність наявності такої обставини відповідно до наданих доказів. При оцінці належності чи неналежності доказу у формі первинного документу, суд враховує, чи такий документ підписано сторонами. Якщо відповідний первинний документ підписаний сторонами і така обставина не спростована, то здійснення господарської операції, вказаної у даному документі, визнається поза розумних сумнівів.
7.25. Відповідач заперечував щодо акту взаєморозрахунків, однак суд при встановленні обставин виконання зобов'язань не враховує вказаний акт, оскільки матеріали справи містять інші докази, які дозволяють встановити вказані обставини.
7.26. Враховуючи викладене та надані докази, суд дійшов висновку про те, що позивачем виконано господарські операції, вказані в актах прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг): №8 від 13.12.2024; №11 від 24.12.2024, №15 від 24.12.2024, №16 від 26.12.2024, №19 від 28.12.2024, на загальну суму 285 600,00 грн.
8. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ПОРУШЕННЯ ВІДПОВІДАЧЕМ ЗОБОВ'ЗАННЯ.
8.1. Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
8.2. Пунктом 4.3 Договору встановлено, що оплата за надані послуги здійснюється замовником на основі рахунку, виставленого виконавцем шляхом перерахування безготівкових платежів на поточний рахунок виконавця на протязі 30 календарних днів.
8.3. З наведеної умови Договору вбачається, що строк виконання грошового зобов'язання замовником ставиться в залежність від виставлення рахунку. Виставлення рахунку матиме сенс у разі отримання його платником або виконання дій отримувачем (особа, що отримує кошти відповідно до рахунку) щодо направлення/вручення рахунку платнику, а тому в цьому контексті дата виставлення рахунку вважається датою направлення/вручення/отримання.
8.4. До матеріалів справи додано копію Рахунку-фактури №20 від 28.12.2024 (заборгованість за 2024 рік згідно договору №08-15/174 від 01.08.2024) на суму 285 600,00 грн.
8.5. Позивачем не надано окремих доказів направлення вказаного рахунку-фактури платнику (крім доказів направлення разом з позовною заявою та відповіддю на відзив), однак відповідач визнає обставину отримання 18.04.2025 рахунку на оплату №20 від 28.12.2024, тому, за відсутності доказів спростування вказаної обставини, вона визнається судом.
8.6. Відповідно до частини 1 статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
8.7. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 ЦК України).
8.8. Згідно з частиною 5 статті 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
8.9. Отже, строк виконання відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем у розмірі 285 600,00 грн настав 20.05.2025.
8.10. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
8.11. Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем на суму 285 600,00 грн, а тому позовна вимога в цій частині є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
9. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ВІДСУНІСТЬ ПІДСТАВ ДЛЯ СТЯГНЕННЯ ІНДЕКСУ ІНФЛЯЦІЇ, 3% РІЧНИХ ТА ПЕНІ.
9.1 Позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення пені у розмірі 65 883,62 грн за період з 29.01.2025 по 29.10.2025.
9.2. Відповідно до частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
9.3. Згідно з частиною 3 статті 549 ЦК України (в редакції з 28.08.2025) пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
9.4. Суд зазначає, що право на позадоговірну неустойку у формі пені та її розміри введено у ЦК України з 28.08.2025. До введення вказаної норми законодавством не передбачалось нарахування пені (як неустойки/штрафної санкції), якщо вона не передбачена у договорі, окрім випадків, зазначених у частині 2 статті 231 Господарського кодексу України.
9.5. Відповідно до частини 2 статті 5 ЦК України акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
9.6. Пунктом 5.1 Договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором відповідно до чинного законодавства та умов цього Договору.
9.7. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.12.2019 (904/4156/18) зазначає, що розмір пені за порушення грошових зобов'язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.
9.8. Укладений Договір не передбачає нарахування пені у формі неустойки чи штрафної санкції за порушення замовником грошового зобов'язання та відповідно не визначає критеріїв її нарахування, а тому за порушення грошового зобов'язання за Договором можливо здійснювати нарахування пені тільки з 28.08.2025 відповідно до частини 3 статті 549 ЦК України.
9.9. Суд зазначає, що обмеження нарахування пені у формі штрафної санкції, відповідно до частини 6 статті 232 ГК України, не застосовується, у зв'язку з втратою чинності 28.08.2025 вказаного Кодексу.
9.10. Судом здійснено перерахунок пені з урахуванням правильного початку періоду нарахування та датою кінця нарахування, визначеною позивачем, а саме:
сума боргу - 285 600,00 грн; період нарахування з 28.08.2025 по 29.10.2025; пеня - 15 281,56 грн.
9.11. Позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення індексу інфляції у розмірі 14 555,46 грн за період лютий-вересень 2025 року та 3% річних у розмірі 6 431,87 грн за період 29.01.2025 по 29.10.2025.
9.12. Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
9.13. Суд зазначає, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а внесена з 16 по 31 число не індексується і розрахунок починається з наступного місяця.
9.14. Судом здійснено перерахунок індексу інфляції та 3% річних з урахуванням правильного початку періоду прострочення та датою (місяцем) кінця нарахування, визначеною позивачем, а саме:
- сума боргу - 285 600,00 грн; період нарахування з червня по вересень 2025 року; індекс інфляції - 1 994,62 грн;
- сума боргу - 285 600,00 грн; період нарахування з 20.05.2025 по 29.10.2025; 3% річних - 3 826,26 грн.
9.15. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення пені у розмірі 15 281,56 грн, 3% річних розмірі 3 826,26 грн, інфляційних втрат (індексу інфляції) у розмірі 1 994,62 грн.
10. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ЧАСТКОВЕ ЗАДОВОЛЕННЯ ПОЗОВУ
10.1. Відповідно до частини 1 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
10.2. Частинами 3-4 статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
10.3. Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
10.4. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 ГПК України).
10.5. Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
10.6. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статтею 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
10.7. Враховуючи висновки суду по окремим питанням та встановленні обставини, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню.
11. СУДОВІ ВИТРАТИ.
11.1. Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому судовий збір у розмірі 4 600,53 грн покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (01601, місто Київ, вул.Руставелі Шота, будинок 9А; код ЄДРПОУ 44768034) в особі філії «Столичний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (03115, місто Київ, вул.Святошинська, будинок 30; ідентифікаційний код 45530596) на користь фізичної особи-підприємця Сергійчук Юлії Петрівни ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) 285 600,00 грн боргу, 15 281,56 грн пені, 3 826,26 грн 3% річних, 1 994,62 грн індексу інфляції та витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 600,53 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 12.12.2025.
Суддя Ігор Курдельчук