ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.12.2025Справа № 910/12956/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., за участю секретаря судового засідання Шадури М.Ю., розглянув в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтаюр»
до Державної установи «Центр обслуговування підрозділів Міністерства внутрішніх справ України»
про визнання одностороннього правочину недійсним та зобов'язання вчинити дії
за участю представників:
позивача - Півень Д.О.;
відповідача - не з'явились
Товариство з обмеженою відповідальністю «Алтаюр» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державної установи «Центр обслуговування підрозділів міністерства внутрішніх справ України» про визнання одностороннього правочину (повідомлення про розірвання державного контракту від 06.10.2025) недійсним та зобов'язання прийняти товар згідно специфікації.
Позовні вимоги обґрунтовано відсутністю у відповідача правових підстав для відмови від прийняття поставленого товару та розірвання в односторонньому порядку державного контракту.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та встановлено строки надання учасниками заяв по суті.
Відповідачем 05.11.2025 в системі «Електронний суд» сформовано відзив, яким заперечено вимоги повністю з огляду на прострочення поставки обладнання та наявність обставин, що свідчать про поставку раніше використовуваного товару.
Позивачем 10.11.2025 сформовано в системі «Електронний суд» заперечення на відзив, яким підтримано доводи позовної заяви.
У підготовчому засіданні 11.11.2025 представником відповідача заявлено клопотання про витребування додаткових доказів та перерву у зв'язку з необхідністю надання клопотання про призначення експертизи.
Позивачем 17.11.2025 сформовано в системі «Електронний суд» заперечення на клопотання відповідача про витребування додаткових доказів.
Відповідачем 21.11.2025 сформовано в системі «Електронний суд» клопотання про призначення експертизи для з'ясування факту можливого перебування поставленого позивачем обладнання у використанні.
Позивачем 22.11.2025 сформовано в системі «Електронний суд» заперечення на клопотання відповідача про призначення експертизи для з'ясування стану поставленого обладнання.
У підготовчому засіданні 25.11.2025 судом відмовлено у задоволенні клопотань відповідача про витребування додаткових доказів та призначення судової експертизи, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
У судовому засіданні 09.12.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Встановив
Сторонами у справі укладено договір №516 від 30.06.2025, за умовами якого позивач зобов'язався поставити відповідачу серверне обладнання, найменування, кількість і вартість якого визначено специфікацією.
В свою чергу, за умовою пункту 1.1 договору №516 від 30.06.2025 відповідач зобов'язався прийняти належної якості товар та оплатити його вартість.
Специфікацією на товар (додаток №1 до договору №516 від 30.06.2025) сторони узгодили поставку двох полиць розширення для системи зберігання даних типу 1 та типу 2 моделі Dell EMC ME 424.
Відповідно до умов пункту 5.1 договору №516 від 30.06.2025 поставка товару здійснюється автотранспортом позивача на склад відповідача у місті Києві не пізніше 19.09.2025.
З доданого до позовної заяви листа відповідача №2513/30-2025 від 15.09.2025 (відповідь на лист позивача №730-2025 від 12.09.2025) своєчасне погодження готовності відповідача прийняти поставлене обладнання (з понеділка по п'ятницю з 9-00 до 16-00).
За твердженням абзацу четвертого сторінки другої позовної заяви директором позивача 30.09.2025 здійснено особисто поставку товару на склад відповідача.
Таким чином, визначене договором №516 від 30.06.2025 обладнання було фактично надано для перевірки відповідачу з простроченням, на одинадцятий день.
За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частин першої та третьої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Відповідно, доводи позивача в частині відсутності письмових заперечень відповідача щодо прострочення поставки судом відхиллено, оскільки факт прострочення виконання зобов'язання є належною підставою виникнення у відповідача права, визначеного частиною третьою статті 612 Цивільного кодексу України, відмовитись від прийняття виконання зобов'язання.
Реалізація права відмови у прийнятті виконання зобов'язання боржником повністю знаходиться у межах волевиявлення кредитора, яке може набути матеріальної форми на будь-якій стадії існування правовідносин.
Пунктом 7.1 договору №516 від 30.06.2025 (підпункт 9) встановлене право відповідача розірвати договір в односторонньому порядку у випадку порушення своїх зобов'язань позивачем.
Таким чином, доданими до позовної заяви доказами фактично підтверджено поза розумним сумнівом наявність у відповідача права відмовитись від прийняття виконання зобов'язань позивача за договором №516 від 30.06.2025 у зв'язку з простроченням поставки.
Наявність у відповідача права відмови від прийняття виконання зобов'язання позивача фактично є самостійною підставою для відмови у задоволенні даного позову.
У той же час, відповідно до матеріалів справи 30.09.2025 відповідач здійснив перевірку поставленого позивачем з простроченням обладнання.
Відповідно до складеного 30.09.2025 акту про недоліки відповідачем встановлено:
- пристрої не відображаються на сайті підтримки Dell;
- товар зареєстрований у виробника за іншим власником;
- за однією з полиць 03.12.2024 було звернення до служби підтримки виробника;
- гарантія виробника на обладнання розпочалась 20.09.2024.
Відповідно до заперечень постачальника на акті:
- наведені обставини не стосуються технічних характеристик та якості обладнання;
- наведені обставини не свідчать, що товар не новий.
Відповідно до пояснень позовної заяви (сторінка 6) в акті не заначено жодного пункту договору, якому не відповідає поставлений товар.
З цим твердженням суд має погодитись, проте умовами укладеного договору (зокрема пунктом 4.5) не встановлено обов'язок відповідача посилатись у випадку виявлення недоліків на певні норми договору або законодавства. Відповідач в акті має зазначити лише перелік невідповідностей, що зумовлює відображення лише фактичних обставин без їх юридичного обґрунтування.
У будь-якому випадку, пунктом 4.9 договору №516 від 30.06.2025 встановлено, що весь поставлений товар повинен бути новим.
Таким чином, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у питанні чи є поставлене обладнання вживаним обов'язок доведення покладається на продавця товару.
У даному випадку судом встановлено, що доводи відповідача в частині можливого використання товару іншою особою до здійснення поставки позивачем є достатньо обґрунтованими.
Суд відхиляє доводи позивача в частині можливої реєстрації у виробника обладнання посередником у продажах, оскільки гарантійні зобов'язання виробника за загальним правилом розпочинаються з моменту отримання товару кінцевим споживачем.
Факт початку перебігу строку гарантійних зобов'язань виробника більш як за рік до здійснення поставки відповідачу та факт звернення до служби підтримки виробника з претензіями щодо недоліків роботи обладнання поза розумним сумнівом доводить факт вживаності поставленого позивачем обладнання.
В основу даного позову покладено твердження позивача про неправомірність відмови відповідача у прийнятті виконання зобов'язання з поставки обладнання у зв'язку з недоведеністю факту вживаності поставленого обладнання.
За приписами частини третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України та частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Твердження позивача про належне виконання своїх зобов'язань має бути підтвердженим належними доказами.
Позивач має прямий юридичний обов'язок, встановлений пунктом 4.9 договору №516 від 30.06.2025, поставити новий товар.
Доводи позивача, що поняття «новий» товар не є правовою категорією судом відхиллено, оскільки вони не мають будь-якого логічного підґрунтя.
Окремо судом прийнято до уваги позицію позивача при вирішенні питання необхідності призначення судової експертизи, ініційованої відповідачем, для з'ясування належності виконання умови пункту 4.9 договору №516 від 30.06.2025.
Таким чином, позивачем не тільки не виконано прямий процесуальний обов'язок, встановлений статтями 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, але й заперечено можливість проведення відповідного експертного дослідження.
За приписами частини першої статті 671 Цивільного кодексу України якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.
Відповідно до частини другої статті 672 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві частину товару, асортимент якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, і частину товару з порушенням асортименту, покупець має право на свій вибір, у тому числі, відмовитися від усього товару.
Враховуючи наведені позитивно-правові приписи судом відхиллено доводи позивача в частині наявності у відповідача обов'язку прийняти одну з двох полиць розширення для системи зберігання даних.
Встановивши наявність у відповідача права відмови від прийняття виконання зобов'язання позивача та права на одностороннє розірвання договору Господарський суд міста Києва відмовляє у задоволенні позову повністю.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 12.12.2025
Суддя Т.Ю. Кирилюк