Рішення від 11.12.2025 по справі 917/814/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.12.2025Справа № 917/814/16 (910/6631/21)

Суддя Господарського суду міста Києва Яковенко А.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1

до Приватного акціонерного товариства "АвтоКрАз" (39631, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Київська, 62; ідентифікаційний код 05808735)

про стягнення заробітної плати

в межах справи №917/814/16

За заявою Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

до Приватного акціонерного товариства "АвтоКраз"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду м. Києва знаходиться справа №917/814/16 за заявою Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до Приватного акціонерного товариства "АвтоКрАз" про банкрутство.

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Автокраз" про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки остаточного розрахунку та моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, вказану позовну заяву передано для розгляду судді Яковенко А.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2021 позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Автокраз" про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки остаточного розрахунку та моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн залишено без руху; зобов'язано ОСОБА_1 протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 2 270,00 грн.

До Господарського суду міста Києва від позивача на виконання вимог ухвали суду від 27.04.2021 надійшла заява, за змістом якої позивач конкретизував позовні вимоги з виключенням вимог про стягнення середнього заробітку та моральної шкоди, а тому підстав ля сплати судового збору відсутні, також до позовної заяви додано докази направлення нової редакції позовної заяви на адресу відповідача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.07.2021 прийнято до свого провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "АвтоКраз" про стягнення заробітної плати до розгляду в межах справи № 917/814/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "АвтоКраз" та відкрито провадження у справі. Вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Відповідач своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.

У відповідності до ч. 8 статті 251 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Частинами 1 та 2 статті 161 ГПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами справи, а також доказами, що були надані позивачем протягом усього періоду розгляду справи в суді.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, встановив наступне.

ОСОБА_1 працювала у Приватному акціонерному товаристві «АвроКраз», та 25.06.2020 позивача було звільнено за угодою сторін відповідно до п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України, що підтверджується наказом № 199 від 25.06.2020.

За нормами ст. ст. 21, 22 Закону України "Про оплату праці" працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

У ч. 3 ст. 15 зазначеного Закону закріплено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (ч. 1 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оплату праці").

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.

Ст. 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Як вбачається із наданих позивачем доказів суду, відповідач всупереч наведеним законодавчим положенням при звільненні ОСОБА_1 не у повному обсязі виплатив їй заробітну плату. Заборгованість відповідача з виплати позивачеві заробітної плати становить 11 656,54 грн., розрахунок якої був здійснений позивачем на підставі корінців про нараховану заробітну плату за період з січня 2020 по червень 2020 року, а також відомостей з Державного реєстру юридичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків.

Відповідачем не було спростовано такий розрахунок позивача, не було надано будь-яких заперечень, а також не було надано доказів на спростування зазначеного.

Проте, ПрАТ "АвтоКраз" на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 29.07.2021 надано довідку, відповідно до якої заробітна плата до виплати ОСОБА_1 станом на 29.07.2021 становить 8 373,45 грн., оскільки ухвала суду від 29.07.2021 про витребування доказів в частині надання доказів, а саме довідку про нараховану, але не виплачену заробітну плату ОСОБА_1 , відповідачем виконана не була, суд, відповідно до приписів частини десятої статті 81 ГПК України, визнає обставину (розмір заборгованості наданий позивачем), для підтвердження, спростування якої витребовувались, зокрема розмір всієї наявної заборгованості.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Будь-яких інших доказів на підтвердження сплати відповідачем заробітної плати позивачу в повному обсязі матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення в повному обсязі позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення з ПрАТ "АвтоКраз" заборгованості з виплати заробітної плати у розмірі 11 656,54 грн.

Крім того, керуючись положеннями ч. 2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 270,00 грн.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, статтями 13, 74, 76-79, 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "АвтоКраз" (39631, Полтавська обл., м. Кременчук, вулиця Київська, 62; ідентифікаційний код 05808735) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 11 656 (одинадцять тисяч шістсот п'ятдесят шість) грн. 54 коп. з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та інших обов'язкових платежів при її виплаті. Видати наказ.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "АвтоКраз" (39631, Полтавська обл., м. Кременчук, вулиця Київська, 62; ідентифікаційний код 05808735) в дохід Державного бюджету України 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 11.12.2025.

Суддя А.В. Яковенко