ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.12.2025Справа № 910/11958/25
За позовом Фізичної особи-підприємця Куделі Олени Миколаївни
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕЩЕРІН ФУД ПРОЦЕСИНГ ІНЖИНІРИНГ"
про розірвання договору, стягнення коштів
Суддя О.В. Гумега
секретар судового засідання
О.Ю. Мороз
Представники:
від позивача - Куделя О.М.;
від відповідача - не з'явився
Фізична особа-підприємець Куделя Олена Миколаївна (далі - позивач, ФОП Куделя О.М.) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕЩЕРІН ФУД ПРОЦЕСИНГ ІНЖИНІРИНГ" (далі - відповідач, ТОВ "ПФП ІНЖИНІРИНГ") про розірвання Договору суборенди нежитлового приміщення № ТД-22/25 від 14.01.2025, укладеного між ФОП Куделя О.М. та ТОВ "ПФП ІНЖИНІРИНГ", про стягнення 359 881,42 грн, з яких: 268 000,00 грн заборгованості по сплаті орендних платежів, 50 000,00 грн штрафних санкцій, 41 881,45 грн пені.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2025 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.
07.10.2025 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано уточнену позовну заяву.
Відповідно до уточненої позовної заяви позивач просив суд розірвати Договір суборенди нежитлового приміщення № ТД-22/25 від 14.01.2025, укладений між ФОП Куделя О.М. та ТОВ "ПФП ІНЖИНІРИНГ", стягнути з відповідача на користь позивача 268 000,00 грн заборгованості по сплаті орендних платежів, 50 000,00 грн штрафних санкцій, 20 221,48 грн пені, а всього 338 221,48 грн.
Виходячи зі змісту поданої позивачем уточненої позовної заяви, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, суд розцінив подану позивачем уточнену позовну заяву як заяву про зменшення позовних вимог (в частині пені) та прийняв її до розгляду, враховуючи при цьому, що позивач дотримався порядку подання відповідної заяви, визначеного ч. 5 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, суд розглядає уточнену позовну заяву та заявлені в цій заяві вимоги.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2025 прийнято позовну заяву ФОП Куделі О.М. до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/11958/25, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 10.11.2025 об 11:00 год.
30.10.2025 до суду від позивача надійшла заява про проведення підготовчого засідання без участі позивача та представника позивача.
У підготовче засідання, призначене на 10.11.2025, представники позивача та відповідача не з'явились.
У підготовчому засіданні, призначеному на 10.11.2025 суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.12.2025 об 11:20 год.
У судове засідання, призначене на 08.12.2025, з'явився позивач. Представник відповідача не з'явився, про дату, час і місце цього засідання відповідач був повідомлений належним чином.
Судом враховано, що явка учасників справи у судове засідання, призначене на 08.12.2025, визнана ухвалою суду від 10.11.2025 не обов'язковою.
Судом також враховано, що будь-яких заяв чи клопотань, в тому числі про зміну позовних вимог або про відмову від позову, від позивача до суду не надходило.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні за відсутності представника відповідача.
У судовому засіданні 08.12.2025 здійснювався розгляд справи по суті.
Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши в судовому засіданні наявні в матеріалах справи докази, суд
20.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙ БІ ДЖІ" (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Куделя Олена Миколаївна (орендарем) укладено Договір оренди нежитлових приміщень № ТД-01/24 (далі - Договір оренди/ Основний Договір оренди), згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення (об'єкт оренди) для здійснення діяльності та використання в якості складських та офісних приміщень; об'єкт оренди знаходиться за адресою: 03151, Україна, м. Київ, вулиця Волинська, будинок 40; загальна площа об'єкт оренди становить 3500,00 м кв.; строк оренди об'єкту починає діяти з 01 вересня 2024 року до 31 грудня 2025 включно (п. 1.1, 1.3, 1.4, 1.6 Договору оренди).
Згідно з пп 3.4.5 п. 3.4 Договору оренди орендар має право укладати договори суборенди об'єкта оренди на власний розсуд без згоди орендодавця на строк, який не перевищує строк дії Договору оренди.
14.01.2025 між Фізичною особою-підприємцем Куделею Оленою Миколаївною (орендар, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПФП ІНЖИНІРИНГ" (суборендар, відповідач) укладено Договір №ТД-22/25 суборенди нежитлових приміщень (далі - Договір суборенди), згідно з пунктом 1.1 якого орендар передає, а суборендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення (далі - об'єкт суборенди) - складське приміщення загальною площею 200,0 м кв., що знаходиться за адресою: 03151, м. Київ, вул. Волинська, 40, і зобов'язується своєчасно сплачувати суборендну плату та після припинення цього договору повернути об'єкт суборенди орендареві в належному стані.
Суборендар зобов'язується використовувати об'єкт суборенди для здійснення своєї господарської діяльності, не забороненої діючим законодавством (п. 1.4 Договору суборенди).
Строк суборенди починає діяти з 01 лютого 2025 року по 31 грудня 2025 року, включно. Суборендар вступає в строкове платне користування об'єктом суборенди в строк, зазначений в цьому Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та Акта прийому-передачі. Строк суборенди не може перевищувати строку оренди, визначеного Основним Договором оренди (п. 1.6 Договору суборенди).
Відповідно до пп 2.1.2 п. 2.1 Договору суборенди факт передачі об'єкта суборенди засвідчується відповідним Актом прийому-передачі, який підписується уповноваженими представниками та скріплюється печатками сторін. Стан об'єкта суборенди на дату передачі його суборендарю (потребує /не потребує поточного або капітального ремонту, тощо) визначається в Акті прийому-передачі. Об'єкт суборенди вважається переданим в суборенду з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі.
Відповідно до пп 2.2.1 п. 2.2 Договору суборенди у разі припинення чи дострокового розірвання даного договору суборендар зобов'язаний протягом 3 (трьох) робочих днів повернути орендарю об'єкт суборенди за відповідним Актом прийому-передачі (повернення). Об'єкт суборенди вважається повернутим з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі (повернення).
Відповідно до п. 3.2 Договору суборенди рахунок по оплаті суборендної плати за поточний місяць оплачується суборендарем за поточний місяць не пізніше 25 числа місяця, в якому виставлено рахунок.
Відповідно до п. 6.1 Договору суборенди у випадку невиконання або неналежного виконання умов цього Договору, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України та умов цього договору. Зокрема, згідно з пунктом 6.6 Договору суборенди за прострочення термінів сплати орендних платежів суборендар сплачує орендареві пеню, а згідно з пунктом 6.10 Договору суборенди орендар має право застосувати до суборендаря штрафи.
Підпунктом 4.2.5 пункту 4.2 Договору суборенди передбачено, що у разі несплати або часткової несплати суборендарем суборендної плати протягом 10-ти (десяти) днів з дати настання строку оплати, орендар з наступного дня затримки має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку шляхом надіслання на адресу суборендаря повідомлення про дострокове розірвання договору. Орендар не несе відповідальності за понесені суборендарем збитки, випадкове ушкодження або псування майна суборендаря або третіх осіб, що знаходяться у об'єкті суборенди. При цьому договір вважається розірваним на 5-й (п'ятий) день з моменту отримання суборендарем вказаного повідомлення про дострокове розірвання договору, а Акт прийому-передачі (повернення) об'єкта суборенди вважається підписаним.
Згідно з підпунктом 6.11.3 пункту 6.11 Договору суборенди орендар має право достроково розірвати Договір суборенди нежитлового приміщення в односторонньому порядку у випадку, якщо суборендар не вносить суборендних платежів, передбачених договором протягом 10-ти (десяти) днів з дати настання строку сплати.
Відповідно до п. 7.1 Договору суборенди цей договір набуває чинності з 01 лютого 2025 року і діє до 31 грудня 2025 року включно, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
Згідно з п. 7.3 Договору суборенди, зміни в цей договір можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою до цього договору. Зміни та доповнення, додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін.
Згідно з п. 7.4 Договору суборенди сторони дійшли згоди про те, що в рамках виконання умов та пунктів даного договору, в розділі ділового листування (з метою виставлення рахунків або надсилання будь-яких інших документів) можливо використовувати електронну пошту, зазначену в реквізитах даного договору, при цьому у разі надсилання будь-яких документів саме засобами електронної пошти, такі документи вважаються надісланими іншій стороні належним чином і не потребують будь-яких додаткових підтверджень здійснення такого відправлення. Датою отримання будь-якого документу, надісланого електронною поштою, вважається дата його відправлення. Оригінали документів, що направляються засобам електронної пошти, в обов'язковому порядку залишаються у сторони договору, яка здійснила таке відправлення та на першу вимогу зацікавленої сторони мають бути наданій їй для ознайомлення.
Згідно Акту прийому-передачі об'єкта суборенди від 01 лютого 2025 року (Додаток № 1 до Договору суборенди) Фізична особа-підприємець Куделя Олена Миколаївна (позивач) передала, а Товариство з обмеженою відповідальністю "ПФП ІНЖИНІРИНГ" (відповідач) в особі директора Пещеріна Андрія Андрійовича, прийняв нежитлове приміщення - складське приміщення загальною площею 200,0 м кв., що знаходиться за адресою: 03151, м. Київ, вул. Волинська, будинок 40.
У наведеному Акті прийому-передачі об'єкта суборенди зазначено, що нежитлове приміщення передане в належному технічному стані; поточного або капітального ремонту не потребує; зауважень щодо його технічного стану у суборендаря не виникло; сторони претензій одна до одної не мають; даний Акт є невід'ємною частиною Договору.
Позивач зазначив, що в терміни, визначені Договором суборенди, ним виставлялись рахунки на оплату та акти виконаних робіт через поштовий ящик вхідної кореспонденції, орендаря/суборендаря, який розташований у холі першого поверху приміщення, де розташований об'єкт суборенди. Такий вид обміну кореспонденцією було усно погоджено сторонами, оскільки при підписанні Договору суборенди відповідач повідомив про відсутність у нього діючої електронної пошти.
Відповідачем було здійснено оплату за користування об'єктом суборенди за лютий 2025 року в сумі 54 000,00 грн, проте в подальшому, як стверджує позивач, відповідач припинив здійснювати оплату за користування об'єктом суборенди, а саме за період з березня 2025 року по серпень 2025 року, включно.
11.04.2025 та у подальшому 02.09.2025 позивач направив відповідачу засобами поштового претензії № 4 від 11.04.2025 та № 6 від 01.09.2025 з вимогами сплатити протягом 5-ти робочих днів з дня отримання претензії борг з оплати за суборенду нежитлового приміщення. Проте відповідач поштові відправлення з претензіями позивача не отримав.
01.07.2025 позивач направив відповідачу засобами поштового зв'язку лист-повідомлення № 5 від 01.07.2025 про намір розірвати Договір суборенди в односторонньому порядку згідно з пп 4.2.5 Договору суборенди. Проте поштове відправлення з листом-повідомленням № 5 від 01.07.2025 і доданими до нього документами відповідач не отримав.
Позивач стверджує, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого зобов'язання щодо своєчасної та повної сплати суборендних платежів, у останнього виникла заборгованість за період з березня по серпень 2025 року (включно) у загальному розмірі 268 000,00 грн, а саме: за березень 2025 року - 54 000,00 грн, за квітень 2025 року - 54 000,00 грн, за травень 2025 року - 40 000,00 грн, за червень 2025 року - 40 000,00 грн, за липень 2025 року - 40 000,00 грн, за серпень 2025 року - 40 000,00 грн.
Враховуючи прострочення відповідачем термінів сплати орендних платежів, позивачем застосовано до відповідача штрафні санкції, а саме нараховано штраф у загальному розмірі 50 000,00 грн згідно з п. 6.10 Договору суборенди (за прострочення термінів сплати суборендних платежів більше ніж 10 днів прострочення за кожний поточний місяць, в якому виникла заборгованість), а також нараховано пеню у загальному розмірі 20 221,48 грн згідно з п. 6.6 Договору суборенди. Позивач зазначив, що оскільки рахунки на оплату позивачем виставлялись у терміни, передбачені Договором суборенди, то нарахування штрафних санкцій здійснено ним з 26 числа кожного поточного місяця, в якому не було здійснено оплату до встановленої Договором суборенди дати (25 числа), кількість днів прострочення нарахована по 31.08.2025 (включно).
За наведених обставин, позивач звернувся з даним позовом до суду в вимогами до ТОВ "ПФП ІНЖИНІРИНГ" (згідно уточненої позовної заяви) про розірвання Договору суборенди нежитлового приміщення № ТД-22/25 від 14.01.2025, укладеного між ФОП Куделя О.М. та ТОВ "ПФП ІНЖИНІРИНГ"; про стягнення з ТОВ "ПФП ІНЖИНІРИНГ" на користь ФОП Куделя О.М. 338 221,48 грн, з яких: 268 000,00 грн заборгованості по сплаті орендних платежів, 50 000,00 грн штрафних санкцій, 20 221,48 грн пені, а всього 338 221,48 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 165 ГПК України відповідач викладає заперечення проти позову у відзиві.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України ГПК України) встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі статтями 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини;
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Укладений між позивачем та відповідачем Договір суборенди нежитлового приміщення № ТД-22/25 від 14.01.2025 є договором найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини).
Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін зобов'язань згідно статей 11, 202, 626, 759 - 786, 793, 795 Цивільного кодексу України, і згідно статті 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з ч. 1, 5 ЦК України, за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.
Частиною 1 статті 793 ЦК України встановлено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі.
Згідно з ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Матеріалами справи підтверджується існування між позивачем та відповідачем правовідносин на підставі Договору суборенди нежитлового приміщення № ТД-22/25 від 14.01.2025.
З матеріалів справи вбачається, що 01.02.2025 позивач передав, а відповідач прийняв нежитлове приміщення - складське приміщення загальною площею 200,0 м кв., що знаходиться за адресою: 03151, м. Київ, вул. Волинська, будинок 40, що підтверджується Актом прийому-передачі об'єкта суборенди від 01 лютого 2025 року.
Судом встановлено, що відповідно до умов п. 3.1, 3.2 Договору суборенди за користування об'єктом суборенди, а саме: складським приміщенням загальною площею 200,0 м кв., суборендар, в період з 01 лютого 2025 року по 30 квітня 2025 року включно та з 01 листопада 2025 року по 31 грудня 2025 року включно, сплачує щомісячно орендарю суборендну плату в розмірі 270,00 грн/м кв., що становить 54 000,00 (п'ятдесят чотири тисячі) грн 00 коп. на місяць, без ПДВ, а в період з 01 травня 2025 року по 31 жовтня 2025 року включно 200,00 грн/м кв., що становить 40 000,00 (сорок тисяч) грн 00 коп. на місяць, без ПДВ. Вартість комунальних послуг входить до вартості суборендної плати. Рахунок по оплаті суборендної плати за поточний місяць оплачується суборендарем за поточний місяць не пізніше 25 числа місяця, в якому виставлено рахунок.
Спірним періодом, за який позивачем стягується заборгованість з оплати суборендної плати, є період з березня по серпень 2025 року.
Згідно наведеного в уточненій позовній заяві розрахунку, заборгованість відповідача з суборендної плати за вказаний період складає 268 000,00 грн.
Відповідач не заперечив розрахунок позивача та наведені у ньому суми, не надав суду контррозрахунок суми заборгованості з оплати орендної плати за спірний період, не надав суду докази сплати суборендної плати за спірний період.
Отже, матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання за Договором суборенди з передачі об'єкту суборенди відповідачу, тоді як останній не виконав належним чином свої зобов'язання зі сплати суборендної плати у порядку та строк, що встановлені п. 3.1, 3.2 Договору суборенди.
Враховуючи, що доказів оплати суборендної плати за спірний період у розмірі 268 000,00 грн відповідачем суду не надано, наявність заборгованості належними та допустимими доказами не спростовано, відтак суд доходить висновку про обгрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача 268 000,00 грн заборгованості по сплаті орендних платежів, які підлягають задоволенню у повному обсязі.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 6.6 Договору суборенди сторони узгодили, що за прострочення термінів сплати орендних платежів суборендар сплачує орендареві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Пунктом 6.10 Договору суборенди сторони узгодили, що у випадку, якщо суборендар прострочить терміни сплати суборендних платежів по Договору суборенди, орендар має право застосувати до суборендаря наступні штрафи: - за 1 день прострочення - 500,00 грн; - за 10 днів прострочення - 5 000,00 грн; - більше ніж 10 днів прострочення - 10 000,00 грн.
Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перевірку наведеного позивачем в уточненій позовній заяві розрахунку пені, суд визнає такий розрахунок обґрунтованим, таким, що відповідає встановленим судом обставинам справи, арифметично вірним, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 20 221,48 грн пені підлягають задоволенню в повному обсязі.
Здійснивши перевірку наведеного позивачем в уточненій позовній заяві розрахунку штрафу, суд визнає такий розрахунок обґрунтованим, таким, що відповідає встановленим судом обставинам справи, арифметично вірним, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 50 000,00 грн штрафу підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо вимоги позивача про розірвання Договору суборенди нежитлового приміщення № ТД-22/25 від 14.01.2025 суд зазначає наступне.
Приписами ст. 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1). Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (абз. 1 ч. 2). У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 3).
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2 ст. 651 ЦК України).
Згідно з ч. 2, 3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.
Суд дійшов висновку, що несплата відповідачем суборендної плати протягом тривалого часу (з березня по серпень 2025 року) є істотним порушенням ним договору у розумінні приписів абз. 2 ч. 2 ст. 651 ЦК України.
За таких обставин, що вимоги позивача про розірвання Договору суборенди підлягають задоволенню.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши подані докази у порядку ст. 86 ГПК України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Стосовно розподілу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Позивачем в уточненій позовній заяві, вимоги якої розглядав суд, наведено попередній (орієнтовний) суми судових витрат, який складається із суми сплаченого судового збору у розмірі 8 101,32 грн (з яких: 5 073,32 грн за позовну вимогу майнового характеру та 3028,00 грн за позовну вимогу немайнового характеру) та суми витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн, які позивач очікує понести. Позивачем зазначено, що докази на підтвердження понесених ним судових витрат будуть подані у строки, передбачені ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, до суду не подав.
Суд відзначає, що за подання до господарського суду позовної заяви з вимогами, які викладено позивачем в уточненій позовній заяві позивач повинен був сплатити судовий збір у загальному розмірі 8 101,32 грн (5 073,32 грн за позовну вимогу майнового характеру + 3028,00 грн за позовну вимогу немайнового характеру).
В той же час, позивач за звернення до Господарського суду міста Києва сплатив судовий збір у загальному розмірі 8 426,22 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №71 від 22.09.2025, №72 від 22.09.2025.
Тобто позивачем при зверненні до суду із даним позовом було надмірно сплачено судовий збір у сумі 324,90 грн (8 426,22 грн - 8 101,32 грн).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Таким чином, судовий збір у сумі 324,90 грн не підлягає розподілу між сторонами за наслідками розгляду спору у справі № 910/11958/25, а може бути повернутий за клопотанням особи, яка його сплатила на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Щодо судового збору, який підлягав сплаті позивачем за звернення до суду із позовними вимогами згідно уточненої позовної заяви (8 101,32 грн), то суд відзначає, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на приписи п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України та задоволення позову повністю, сплачений позивачем судовий збір у сумі 8 101,32 грн покладається на відповідача.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 165, 236-238, 240, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Розірвати Договір суборенди нежитлового приміщення № ТД-22/25 від 14.01.2025, укладений між Фізичною особою-підприємцем Куделею Оленою Миколаївною ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕЩЕРІН ФУД ПРОЦЕСИНГ ІНЖИНІРИНГ" (Україна, 02192, місто Київ, ВУЛИЦЯ МИРОПІЛЬСЬКА, будинок 13-В, кімната 16; ідентифікаційний код 41393060).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕЩЕРІН ФУД ПРОЦЕСИНГ ІНЖИНІРИНГ" (Україна, 02192, місто Київ, ВУЛИЦЯ МИРОПІЛЬСЬКА, будинок 13-В, кімната 16; ідентифікаційний код 41393060) на користь Фізичної особи-підприємця Куделі Олени Миколаївни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 268 000,00 грн (двісті шістдесят вісім тисяч гривень 00 коп.) заборгованості по сплаті орендних платежів, 50 000,00 грн (п'ятдесят тисяч гривень 00 коп.) штрафу, 20 221,48 грн (двадцять тисяч двісті двадцять одну гривню 48 коп.) пені, 8 101,32 грн (вісім тисяч сто одну гривню 32 коп.) судового збору.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України.
Повне рішення складено 11.12.2025.
Суддя Оксана ГУМЕГА