номер провадження справи 6/182/25
12.12.2025 Справа № 908/3038/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько Олександри Анатоліївни, розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику представників сторін справу №908/3038/25
за позовом: Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», буд. 137)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Атамас Євгенії Францівни ( АДРЕСА_1 )
про стягнення грошової суми.
Процесуальні дії по справі.
30.09.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вх. № 3335/08-07/25 (документ сформований в системі «Електронний суд» 30.09.2025) Концерну «Міські теплові мережі» до відповідача: Фізичної особи-підприємця Атамас Євгенії Францівни про стягнення 21887,15 грн заборгованості за надані послуги з теплопостачання у період з 01 листопада 2021 р. по 31 серпня 2023 р. за договором №87040751 з власником (користувачем) будівлі про надання послуг з постачання теплової енергії від 01.11.2020.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 30.09.2025, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3038/25 та визначено до розгляду судді Федько О.А.
Ухвалою суду від 03.10.2025 позовну заяву Концерну «Міські теплові мережі» (вхід. № 3335/08-07/25 від 30.09.2025) залишено без руху, надано позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
10.10.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 20629/08-08/25, документ сформований в системі «Електронний суд» 10.10.2025), відповідно до якої на виконання вимог ухвали суду позивач зазначив правильне прізвище відповідача та надав докази направлення копії позовної заяви з додатками за місцезнаходженням відповідача.
Ухвалою суду від 13.10.2025, після усунення недоліків, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/3038/25 в порядку спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 6/182/25. Постановлено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи. Розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/3038/25. Запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали надати суду відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог, якщо такі докази не надані позивачем.
Зазначену ухвалу відповідно до вимог ст. 122 ГПК України офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Її копію відповідно до ч. 5 ст. 242 ГПК України направлено позивачу - Концерну «Міські теплові мережі» в електронному вигляді до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний Суд» ЄСІКС.
Ухвала суду від 13.10.2025 про відкриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю зареєстрованого електронного кабінету у відповідача була направлена останньому на адресу його місцезнаходження відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (69067, м. Запоріжжя, вул. Травнева, буд. 121). Ухвала 25.09.2025 була повернута підприємством поштового зв'язку до господарського суду без вручення адресату (відповідачу) з відміткою: «одержувач відсутній за вказаною адресою».
Додатково ухвалу суду від 13.10.2025 було направлено відповідачеві на адресу фактичного споживання послуг (69106, м. Запоріжжя, вул. Історична, буд. 37а, прим. 1), яка відповідно до інформації з вебсайту АТ «Укрпошта» була вручена 17.10.2025.
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до змісту постанови Верховного Суду від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, Касаційний господарський суд здійснивши аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Верховний Суд у вказаній постанові також зазначив, що встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
День невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду (зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 910/4430/21).
03.10.2025 до суду від представника відповідача (адвоката Сєдова М.В.) надійшло клопотання (вх. №22123/08-08/25, документ сформований в системі Електронний суд) про надання можливості ознайомитися з матеріалами справи в Електронному суді. Доступ до матеріалів справи представникові відповідача забезпечено.
Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим про відкриття провадження у справі №908/3038/25.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 13.11.2025 сплив тридцятиденний строк наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд визнав надані документи достатніми для всебічного та об'єктивного розгляду спору.
Ураховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує повне рішення без його проголошення - 12.12.2025.
Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилось.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
В якості підстави для звернення з позовом позивач зазначив, що Фізична особа-підприємець Атамас Євгенія Францівна є власником нежитлового приміщення літ. Б-1 площею 269,4 кв.м., яке розташовано за адресою: м. Запоріжжя, вул. Історична, буд. 37-аНезалежної України, буд 65.
01.11.2020 між позивачем та власником нежитлового приміщення був укладений договір про надання послуг з постачання теплової енергії №87040751, за умовами якого споживач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати надану позивачем послугу в строки та на умовах, що визначені цим договором.
За твердженням позивача, останнім в період з 01.11.2021 по 31.08.2023 було надано відповідачу послугу з постачання теплової енергії на загальну суму 21887,15 грн. Однак, відповідач не виконав свій обов'язок за договором в частині своєчасної оплати за надану послугу, у зв'язку з чим його заборгованість складає 21887,15 грн.
Позов обґрунтовано Цивільним кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою КМУ від 21.08.2019 № 830, Методикою розподілу між споживачами обсягів спожити у будівлі комунальних послуг, затвердженою Наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 та умовами договору про надання послуг з постачання теплової енергії №87040751, який укладений 01.11.2020.
Відповідач не скористався наданим йому законом правом на подання відзиву на позов.
Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ураховуючи ненадання відповідачем відзиву на позов, суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Концерн «Міські теплові мережі» (надалі - позивач) діє на підставі статуту, який розміщений на офіційному сайті Концерну «МТМ».
Відповідно до статуту підприємства основною метою діяльності Концерну «МТМ» є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Позивача та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Позивача.
Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут та інше.
Атамас Євгенія Францівна (відповідач у справі) є власником нежитлового приміщення площею 269,4 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Історична, 37-а, літ. Б-1, про що свідчить договір купівлі-продажу від 08.06.1999 року, який посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Сосіменко О.П. та зареєстровано за №770, а також реєстраційне посвідчення на об'єкт нерухомого майна від 10.06.1999 за реєстрованим № 227.
01 листопада 2020 року між Концерном «Міські теплові мережі» (виконавець, позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем Атамас Євгенією Францівною (споживач, відповідач у справі) укладено договір №87040751 з власником (користувачем) будівлі про надання послуг з постачання теплової енергії (надалі - договір).
Відповідно до п. 1 договору виконавець зобов'язується надавати споживачеві послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення/на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
У пункті 3 договору зазначена інформація про споживача (адреса: м. Запоріжжя, заводський район, вул. Історична, буд. 37а; опалювальна площа - 269,4 кв.м.; теплове навантаження будівлі - 0,023349 Гкал/год або ГДж/год).
Відповідно до п. 5 договору будівля обладнана вузлом комерційного обліку теплової енергії: PolluCom EX, заводський номер 62941819, показання засобу вимірювальної техніки на дату укладення договору - 83,81 МВт.ч., місце встановлення - технічне приміщення, дата останньої повірки - 30.09.2018.
Постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першої статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою першої статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (п. 8 договору).
Пунктом 18 договору встановлено, що зняття показань засобів вимірювальної техніку вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії, здійснюється щомісяця з 20 по 25 числа виконавцем у присутності споживача або його представника, крім випадків, коли зняття таких показань здійснюється виконавцем за допомогою систем дистанційного зняття показань або споживачем самостійно.
У разі відсутності інформації про показання вузла (вузлів) комерційного обліку та/або недопущення споживачем виконавця до вузла (вузлів) комерційного обліку для зняття показань засобів вимірювальної техніки для визначення обсягу теплової енергії, спожитої в будівлі протягом попереднього опалювального періоду, а у разі відсутності такої інформації - за фактичний час споживання протягом поточного опалювального періоду, але не менше 30 днів (п. 19 договору).
Пунктом 21 договору встановлено, що Споживач вносить плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, що розраховується з розміру затвердженого тарифу на послугу та обсягу спожитої послуги.
Ціною (вартістю) послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та поставання теплової енергії (п. 22 договору).
Виконавець формує та не пізніше 13 числа місяця, наступного за розрахунковим, надає рахунок на оплату послуги. Рахунок надається на паперовому носії/ в електронному вигляді, зокрема за допомогою електронних систем обліку розрахунків споживача (п. 24 договору).
Пунктом 25 договору встановлено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Згідно з п. 30 договору споживач зобов'язаний, зокрема, оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, що визначені встановленими відповідно до законодавства у строки, встановлені цим договором.
Відповідно до п. п. 40, 41 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
Додатком №1 до договору є Інформація про споживача та вимоги до якості.
Додатком №2 до договору є Схема межі розділу централізованих інженерно-технічних систем постачання послуги Виконавця та мереж, що перебувають в балансовій належності Споживача.
Матеріали справи свідчать, що в будівлі №37-а по вулиці Історична в місті Запоріжжі, в якому розташоване нежитлове приміщення, яке є власністю відповідача, встановлений прилад обліку теплової енергії PolluCom, заводський номер EX №62941819.
11.09.2023 Концерном «Міські теплові мережі» складено Акт про припинення подачі теплової енергії згідно рішення Запорізької міської ради №500 від 08.09.2023. У Акті зазначені останні коректні показники для нарахування: Е - 83,810 МВт.
За даними програми «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.11.2022 у справі №908/1630/22 за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до Фізичної особи-підприємця Атамас Євгенії Францівни про стягнення основного боргу в розмірі 13867,96 грн за спожиту теплову енергію у період з 01.11.2021 по 30.06.2022 за договором про надання послуг з постачання теплової енергії від 01.11.2020 №87040751 провадження у справі було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв'язку з добровільною сплатою відповідачем суми заборгованості.
Згідно з наведеним позивачем розрахунком основного боргу, відповідачем у жовтні 2022 року в рахунок наявної заборгованості була сплачена сума 13 867,96 грн.
Відтак, у період 01.11.2021- 30.06.2022 споживач, після звернення Концерну «Міські теплові мережі» з позовом до Господарського суду Запорізької області, оплатив вартість наданих йому послуг з теплопостачання за договором №87040751 від 01.11.2020.
За період з 01.11.2021 по 31.08.2023 позивачем були сформовані та надіслані споживачу рахунки на оплату спожитої послуги з постачання теплової енергії.
Як установлено судом з наявних в матеріалах справи рахунків за надані послуги за договором, позивач за період з 01.07.2022 по 31.08.2023 надав відповідачеві послугу з постачання теплової енергії на загальну суму 21887,15 грн.
Відповідач зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати наданих йому послуг у зазначений період не здійснив, чим порушив умови договору.
Зазначені вище обставини стали підставою для звернення позивача до суду, за яким відкрито провадження у даній справі.
Доказів погашення суми заборгованості відповідач на час розгляду справи суду не надав.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до приписів ст.ст. 3, 4 Закону України «Про теплопостачання» відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об'єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами відносин у сфері теплопостачання.
Укладання договору на постачання теплової енергії передбачено ст.ст. 24, 25 Закону України «Про теплопостачання» та є обов'язковим для сторін на підставі закону.
За змістом ст. 25 вказаного Закону теплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організації мають право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами, водночас своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії є основними обов'язками споживача теплової енергії (ст. 24 Закону).
Положеннями ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що:
споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору;
теплова енергія - це товарна продукція, яка виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу;
теплова мережа - це сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.
Аналіз наведених вище термінів дозволяє дійти висновку про те, що споживачем теплової енергії у розумінні цього Закону може бути особа (ОСББ, житлово-комунальні організації, виконавці послуг), теплоспоживче обладнання якої (внутрішньобудинкові системи, мережі, устаткування тощо) через тепловий ввід приєднане або має технічні можливості для приєднання до місцевої (розподільчої) теплової мережі.
З огляду на зазначене вище (за умови технічної можливості для приєднання внутрішньобудинкових мереж, теплоспоживчого устаткування до місцевої (розподільчої) теплової мережі) до споживачів теплової енергії відносяться, зокрема, власники/балансоутримувачі/користувачі будинків (споруд), будинки яких приєднані до місцевої (розподільчої) теплової мережі.
Як встановлено судом, об'єкт споживання відповідача (нежитлове приміщення (літ. Б-9) загальною площею 269,4 кв.м) є окремою будівлею, в якій встановлений прилад обліку теплової енергії - Pollu Com EX, заводський номер 62941819, про що зазначено у п. 5 договору та підтверджується Актом приймання в експлуатацію обліку теплової енергії від 25.09.2018 (арк.спр. 25 (зворотна сторона) - 26).
З урахуванням наведеного відповідач є споживачем комунальних послуг у розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Згідно з частинами 1, 3 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають зокрема у процесі надання споживачам послуг з постачання теплової енергії. Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
За змістом статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг, зокрема, належать: комунальні послуги - послуги з постачання теплової енергії.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону, учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору. Виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація (ст. 1, ч. 2 ст. 6 Закону).
Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (ст. 1 Закону).
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 7, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний, зокрема, укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Виконавець комунальної послуги зобов'язаний, зокрема: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.
Згідно з ч. ч. 2, 3, 7 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Як свідчать матеріали справи правовідносини між сторонами регулюються умовами договору №87040751 з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.11.2020.
Доказів припинення зазначеного договору суду не надано, відтак договір є діючим.
Відповідно до ч. ч. 3, 6 ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач або суб'єкт теплоспоживання має право вибирати (змінювати) теплопостачальну організацію, якщо це технічно можливо; споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Частиною 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач серед іншого має право у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води. Наразі чинним є Порядок відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №169 від 26.07.2019 року.
Матеріали справи містять Акт від 11.09.2023 року про припинення подачі теплової енергії споживачу ФОП Атамас Є.Ф. до нежитлового приміщення (магазин) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Історична, буд. 37-а.
Відтак, вказане приміщення до 11.09.2023 було опалювальним.
Пунктом 8 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019, визначено, що постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період.
Рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами.
Відповідні рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок опалювального періоду 2021-2022, 2023-2024 років у м. Запоріжжя розміщені в загальному доступі в мережі «Інтернет» на офіційному вебсайті Запорізької міської ради, відповідно до яких позивачем було розпочато і закінчено опалювальні сезони в м. Запоріжжі.
Так, відповідно до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 23.10.2021 № 382 «Про початок опалювального періоду 2021-2022 років у м. Запоріжжя» встановлено, що забезпечення Концерном «Міські теплові мережі» початку опалювального періоду для житлових будинків незалежно від форм власності та відомчої належності та нежитлових будівель підприємств, установ і організацій здійснюється з 01 листопада 2021 року.
Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 29.03.2022 № 126 встановлено закінчення опалювального сезону у м. Запоріжжя з 31 березня 2022 року з проведенням Концерном «МТМ» відключення споживачів теплової енергії.
Згідно рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 31.10.2022 № 410 «Про початок опалювального періоду 2022-2023 років у м. Запоріжжя» постановлено про початок опалювального періоду з 02.11.2022.
Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 27.03.2023 № 186 встановлено закінчення опалювального сезону у м. Запоріжжі з 31 березня 2023 року з проведенням Концерном «МТМ» відключення споживачів теплової енергії.
Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 09.11.2023 №665 встановлено про початок опалювального періоду 2023-2024 років у м. Запоріжжя з 15.11.2023.
Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 27.03.2024 №87 встановлено про закінчення опалювального періоду 2023-2024 років у м. Запоріжжя 29.03.2024.
Згідно «Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво,транспортування та постачання послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від01.06.2011р. № 869 Концерном «Міські теплові мережі» розраховано двоставкові тарифи на теплову енергію та послуги з постачання теплової енергії, які затверджені Рішенням Виконавчого комітету Запорізької Міської Ради від 11.10.2021р. № 374 (зі змінами).
Двоставковий формат тарифу обумовлює компенсацію позивачеві двох частин витрат окремо.
Перша ставка (умовно-змінні витрати) - плата за спожиту теплову енергію, за рахунок якої здійснюються витрати на придбання лише енергоресурсів (палива, електроенергії та покупної теплової енергії). Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від обсягів теплової енергії, яка виробляється та надається споживачеві, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплової енергії (грн./Гкал). Тобто споживач, сплачуючи за теплову енергію на опалення за показаннями будинкового приладу обліку, сплачує лише вартість природного газу, електричної та покупної теплової енергії. Споживач сплачує за цією ставкою лише протягом опалювального періоду та розмір платежу залежить від обсягів спожитої теплової енергії.
Друга ставка (умовно-постійні витрати) - плата за приєднане теплове навантаження,за рахунок якої здійснюються витрати, пов'язані з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії, з обслуговуванням обладнання, з підтриманням технологічного обладнання в робочому стані, а також зі збутом та реалізацією теплової енергії і послуг з опалення. Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від кількості і потужності технологічного обладнання, що виробляє та транспортує теплову енергію споживачам та визначається, виходячи з обсягу теплового навантаження, що приєднане до джерела теплової енергії, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплового навантаження на джерело теплової енергії (грн/Гкал/годину). Тобто, споживач, сплачуючи за одиницю приєднаного теплового навантаження, сплачує всі витрати, пов'язані з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової, крім енергоносіїв. Оскільки ці витрати виникають у підприємства протягом всього року, то і тариф розраховано для місячної оплати протягом року, рівними частинами в опалювальний та між опалювальний періоди.
Згідно з п. 22 договору ціною (вартістю) послуг є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Таким чином, відповідач отримував послугу з постачання теплової енергії, яка надавалась позивачем, протягом періоду з 01.07.2022 року по 31.08.2023 року в нежитлове приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Історична, буд. 37-а, загальною площею 269,4 кв.м.
За змістом п. 25 договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісячно не пізніше останнього числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Пунктом 24 Правил № 830 визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об'єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315.
Нормами Розділу І Методики визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначених на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених)) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду.
Розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об'єктами нерухомого майна, не є самостійними об'єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг.
Розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень здійснюється відповідно до Розділу ІІІ Методики.
Для розподілу приймаються показання вузлів комерційного та розподільного обліку, приладів розподільного обліку теплової енергії станом на кінцеву дату розрахункового періоду, отримані виконавцем розподілу комунальної послуги, у спосіб, визначений договором про надання комунальної послуги.
У разі, якщо одна будівля/будинок має два та більше вводи відповідної зовнішньої інженерної мережі, які оснащено вузлами комерційного обліку, то визначення обсягу спожитої послуги та її розподіл здійснюється за сумою всіх вузлів комерційного обліку відповідної комунальної послуги у будівлі/будинку. За рішенням співвласників будівлі/будинку розподіл може здійснюватися окремо для кожної її частини, що оснащена вузлом комерційного обліку відповідної комунальної послуги.
Розділом ІІ Методики передбачені базові правила визначення та розподілу між споживачами загальних обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг.
Загальний обсяг теплової енергії на опалення будівлі/будинку визначається за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати.
Загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення у кожному розрахунковому періоді розподіляється на потреби безпосередньо опалення житлових/нежитлових приміщень, забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення будівлі/будинку та(у випадку наявності таких приміщень у будинку/будівлі) сумарного обсягу теплової енергії, що надходить до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення.
За приписами п.5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до п. 12 договору обсяг спожитої у будівлі послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будівлі за показаннями вузла (вузлів) комерційного обліку. У разі організації вузла обліку не на межі розділу інженерно-технічних мереж розрахунок за теплову енергію здійснюється з урахуванням теплових втрат від межі розділу до місця встановлення приладу обліку. Якщо будівлю оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії обсяг (кількість) спожитої послуги у будинку визначається як сума показників таких вузлів обліку.
Як було зазначено вище на об'єкті нерухомого майна, яке належить відповідачу на праві приватної власності встановлений прилад обліку теплової енергії - Pollu Com EX, заводський номер 62941819.
Відповідно до Акту приймання в експлуатацію приладу обліку теплової енергії від 25.09.2018 на день приймання приладу на облік показання становили - 83,810 МВт. Такі самі показники були зазначені в Акті про припинення подачі теплової енергії від 11.09.2023.
На підтвердження вартості наданих послуг позивачем додані до позову копії рахунків за надані послуги за договором № 87040751 за спірний період: з 01.07.2022 по 31.08.2023, які містять посилання на договір, загальну площу будівлі, опалювальну площу відповідача, показники вузла комерційного обліку, тип приладу, що у своїй сукупності дозволяють встановити кількість спожитої теплової енергії відповідачем та її вартість. Зі змісту наявних у матеріалах справи рахунків слідує, що починаючи з липня 2022 позивач нараховував до сплати споживачу вартість послуги з постачання теплової енергії (умовно-постійна частина тарифу).
Рахунки були сформовані та направленні відповідачеві засобами поштового зв'язку 07.10.2025 (арк.спр. 54).
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як було встановлено судом та зазначено вище, споживач - ФОП Атамас Є.Ф. вартість спожитої послуги у період з 01.11.2021 по 30.06.2022 з теплопостачання на об'єкті нежитлового приміщення (літ Б-1) загальною площею 269,4 кв.м. за адресою: м.Запоріжжя, вул. Історична, буд. 37-А у розмірі 13867,96 грн сплатила в повному обсязі, про що зазначено Господарським судом Запорізької області в ухвалі суду від 22.11.2022 у справі №908/1630/22.
Відповідно до розрахунку позивача, враховуючи добровільну сплату відповідачем вартості наданих послуг за період з 01.11.2021 по 30.06.2022, до стягнення заявлена сума заборгованості за період надання послуг з теплопостачання (умовно-постійна частина тарифу) з 01.07.2022 по 31.08.2023 в сумі 21887,15 грн.
Матеріалами справи підтверджується надання позивачем визначених законом послуг з теплопостачання на об'єкт нерухомості, який власністю відповідача, відповідно до договору №87040751 від 01.11.2020 за період з 01.07.2022 - 31.08.2023 на загальну суму 21887,15 грн.
Відповідач заявлені позовні вимоги належними та допустимими доказами не спростував, доказів своєчасного та повного виконання зобов'язань із оплати наданих йому послуг з теплопостачання на об'єкт нерухомості за адресою: м. Запоріжжя, вул. Історична, буд. 37-А у період з 01.07.2022 - 31.08.2023 на загальну суму 21887,15 грн не надав.
Ураховуючи вище встановлені обставини, приписи ст.ст. 74, 76, 77-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 21887,15 грн за надані послуги з теплопостачання у період з 01.07.2022 - 31.08.2023, є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
За результатами вирішення спору сума судового збору в розмірі 2422,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути Фізичної особи-підприємця Атамас Євгенії Францівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (ідентифікаційний код юридичної особи 32121458; 69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», буд.137) заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії в розмірі 21887,15 грн (двадцять одну тисячу вісімсот вісімдесят сім гривень 15 коп.) та судовий збір в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 12.12.2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.А. Федько