майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
12 грудня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1387/25
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Тимошенка О.М.
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу без повідомлення учасників
за позовом Комунального некомерційного підприємства "Любарська лікарня" Любарської селищної ради Житомирської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМЕРІЯ ОЙЛ»
про стягнення 7937,97 грн.
Зміст позовних вимог та заперечень.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 7937,97 грн., з яких: 5580 грн. в повернення коштів за придбані талони на бензин по Договору про закупівлю №СК03/0013 від 11.01.24; 1612,62 грн. пені; 390,60 грн. 7% штрафу; 354,75 грн. інфляційних.
Рух справи.
20.10.2025 до суду надійшла вказана позовна заява.
Ухвалою від 23.10.25 позовну заяву залишено без руху, у зв'язку з допущеними недоліками в її оформленні та надано строк для їх усунення.
Ухвалою від 31.10.25 суд відкрив провадження у справі №906/1387/25 за вказаною позовною заявою та вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Відповідач отримав вказану ухвалу через Електронний кабінет у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Встановлені судом обставини.
11 січня 2024 року між Комунальним некомерційним підприємством "Любарська лікарня" Любарської селищної ради Житомирської області (покупець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АРМЕРІЯ ОЙЛ» (постачальник/відповідач) укладено Договір про закупівлю №СК03/0013, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити покупцю нафтопродукти визначені у Специфікації, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити паливо.
Пунктом 1.2 Договору, передбачено, що постачання палива здійснюється із використанням талонів, через мережу автозаправних станцій, визначених у переліку АЗС.
Згідно Специфікації від 11.01.24 до Договору, загальна вартість договору становить 92000,00 грн.; строк поставки до 31.12.24; місце поставки палива : Житомирська область, с.Старий Любар, вул.Медична; строк дії талонів становить 6 місяців, але не менше ніж строк договору.
На виконання умов договору ТОВ "АРМЕРІЯ ОЙЛ" передало позивачу паливні скретч-карти (талони) на 2000 л бензину А-95 та А-92, що підтверджується видатковою накладною №0003/0000021 від 11.01.2024 (а.с.17), у якій, зокрема, зазначено, що скретч-карта є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін за погашеними скретч-картами вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати одержувачу товар іншої марки чи в іншій кількості, ніж зазначено в скретч-карті.
На виконання умов договору, позивач здійснив платіж за талони на паливо у розмірі 92000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №3907 від 17.01.2024 року (а.с.18).
Незважаючи на повну оплату вартості товару, Комунальне некомерційне підприємство "Любарська лікарня" Любарської селищної ради Житомирської області не отримало пальне на суму 5580,00 грн (15 літрів х 46,50 грн./л х 8 штук = 5580 грн. (копії невикористаних талонів знаходяться в матеріалах справи, а.с.16).
У зв'язку з тим, що видача пального стала неможливою через його відсутність на вищевказаній АЗС, позивач надіслав відповідачу лист №241 від 06.02.2025 (а.с.19) з вимогою прийняти міри щодо виконання узятих зобов'язань, однак відповідь не надійшла.
11.03.25 позивач направив відповідачу претензію №449 від 10.03.2025 з вимогою прийняти від замовника невикористані талони на бензин і повернути їх вартість у розмірі 5580,00 грн. (а.с.20,21), однак відповідач залишив її без відповіді та задоволення.
Висновки суду та норми права.
Відповідно ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст.663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування (ч.1 ст.664 ЦК України).
Частиною 1 ст.693 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно достатті 530цього Кодексу.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору №СК03/0013 від 11.01.2024 позивач здійснив попередню оплату товару на суму 92000,00 грн та отримав від відповідача талони (скретч-карти) на бензин А-92 та А-95 у кількості 2000 л.
Відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики України від 20.05.2008 №281/171/578/155, талон- це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Згідно з п.п.3, 9 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 №1442 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 01.12.2019 №1159), торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів. Розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
За загальним правилом, для фізичного отримання товару (пального) на АЗС покупець пред'являє оператору АЗС талон (паливну картку) на пальне. Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію талону (паливної картки) на пальне, здійснює фактичну передачу (видачу) товару відповідної марки та кількості, після чого талон (паливна картка) на пальне залишається у оператора, що є підтвердженням факту отримання покупцем товару зі зберігання відповідного асортименту та кількості.
Отже, талон (паливна картка) дозволяє її пред'явнику фактично отримати товар.
Факт підписання позивачем видаткової накладної №0003/0000021 від 11.01.024 не свідчить про факт передачі товару позивачу, а лише підтверджує факт передачі талонів, які надають позивачу право на отримання відповідної кількості товару у майбутньому.
Судом встановлено, що у розпорядженні позивача залишились невикористані талони (скретч-карти) на 120 л бензину А-95 загальною вартістю 5580,00 грн з причини відсутності палива на відповідній АЗС, що зі сторони відповідача не спростовано та свідчить про невиконання ним умов договору в частині забезпечення видачі товару зі зберігання (поставки пального) на загальну суму 5580,00 грн.
Жодних документально обґрунтованих заперечень з приводу викладених обставин відповідач не надав. Також відповідач не спростував переліку невикористаних позивачем талонів, не надав власного розрахунку суми коштів, що підлягає поверненню.
За приписами ч.1 ст.670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Згідно з ч.2 ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Тобто ч.2 ст.693 ЦК України наділяє особу саме правом самостійно визначити спосіб захисту свого порушеного права певним шляхом.
Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 28.02.2019 у справі №912/2275/17, умовою застосування ч.2 ст.693 ЦК України є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.01.2024 у справі №910/903/23.
Враховуючи вищевикладене та відсутність доказів передачі відповідачем товару у повному обсязі на всю суму здійсненої позивачем оплати в порядку та на умовах, визначених договором №СК03/0013 від 11.01.2024, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з ТОВ "АРМЕРІЯ ОЙЛ" 5580грн.
Крім того, за порушення строків поставки палива, позивач на підставі п.8.4 договору, просить стягнути з відповідача 1612,62 грн. пені та 390,60 грн. 7% штрафу.
Відповідно до п.1 та п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору; сплата неустойки.
За нормами статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пунктом 8.4 договору, передбачено, що за порушення строків поставки палива постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 % вартості недопоставленого палива, за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7 % вартості палива, поставку якого прострочено.
Суд, перевіривши розрахунки пені за допомогою "Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій" системи Ліга, встановив, що розмір пені за вказаний позивачем період (з 01.01.25 по 10.10.25) становить 1579,14 грн. та підлягає стягненню.
Перевіривши розрахунок штрафу, суд вважає його правильним, тому вимога про стягнення 390,60 грн. (5580х7%=390.60) штрафу підлягає задоволенню в заявленому розмірі.
Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення розмір яких згідно розрахунку позивача становить 354,75грн., за період з січня по вересень 2025.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних приходить до висновку, що він складений правильно, тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню в заявленому розмірі.
За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідач контррозрахунку суми боргу та відзиву на позов не надав.
Відповідно до ст. ст. 13,73,74,77 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у розмірі 7904,79 грн., з яких: 5580,00грн. боргу, 1579,44 грн. пені; 390,60 грн. 7% штрафу; 354,75 грн. інфляційних. Вимога про стягнення 33,18 грн. заявлена безпідставно та не підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 236,237, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМЕРІЯ ОЙЛ» (21001, м.Вінниця, вул. Привокзальна, буд. 3Б, код 44618933) на користь Комунального некомерційного підприємства "Любарська лікарня" Любарської селищної ради Житомирської області (13133, Житомирська область, Житомирський район, с.Старий Любар, вул.Медична,5; код 01991754) - 5580,00грн. боргу, 1579,44 грн. пені; 390,60 грн. 7% штрафу; 354,75 грн. інфляційних, 3015,34 грн. судового збору.
3. У задоволенні позову в частині вимоги про стягнення 33,18 грн пені відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Суддя Тимошенко О. М.
Віддрукувати:
1 - в справу
- сторонам до ЕК