майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
09 грудня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1460/25
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Вельмакіної Т.М.
секретар судового засідання: Андрощук О.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Шевчук В.О. - ордер серія АВ №1246462 від 05.11.2025;
від відповідача: не прибув,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальність "Аграрна онлайн платформа"
до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ЖИТО СЕРПНЕВА»
про стягнення 466835,26 грн
Товариство з обмеженою відповідальність "Аграрна онлайн платформа" звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЖИТО СЕРПНЕВА" про стягнення 466835,26 грн, з яких: 333453,76 грн заборгованість за поставлений товар, 133381,50 грн штраф.
Ухвалою від 11.11.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 09.12.2025.
Представник позивача в судовому засіданні 09.12.2025 підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. На запитання суду зазначив, що існування заборгованості відповідач пояснює відсутністю фінансів для погашення одночасно усієї суми боргу, тому виконання зобов'язання з оплати поставленого товару здійснюється поступово у міру можливостей.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав, у судове засідання повноважного представника не направив, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.51 (на звороті)).
У судовому засіданні 09.12.2025 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошено о 15:00 год.
09.12.2025 під час стадії ухвалення судового рішення через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про усунення недоліків, до якого долучено докази доплати судового збору у розмірі 539,02 грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що поставив відповідачу на підставі договору поставки №АОП-2025/0206/2 від 02.06.2025 товар на загальну суму 441817,20 грн, який відповідач оплатив частково на загальну суму 108363,44 грн, заборгувавши 333453,76 грн.
Крім суми основного боргу, позивач заявив до стягнення з відповідача 133381,50 грн штрафу на підставі п.5.4 договору за прострочення оплати товару більше ніж на 9 (дев'ять) календарних днів у розмірі 40% від вартості неоплаченого товару.
Матеріали справи не містять відзиву чи будь-якої іншої заяви відповідача, в яких було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову, а також доказів проведення додаткових розрахунків з позивачем.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.06.2025 між Товариством з обмеженою відповідальність "Аграрна онлайн платформа" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЖИТО СЕРПНЕВА" був укладений договір поставки №АОП-2025/0206/2 (а.с.12-15), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується передати (поставити) партіями у власність покупцеві продукцію виробничо-технічного призначення для вирощування сільськогосподарської продукції.
За умовами п.1.2, 1.3 договору, найменування товару, одиниці виміру кількості товару та його кількість, ціна, строки та умови (базис) поставки кожної партії товару визначаються в договорі та/або у відповідній специфікації до договору, яка є його невід'ємною частиною. Загальна ціна договору становить загальну вартість товару, зазначеного у специфікаціях.
Загальна сума договору визначається на підставі цін, погоджених сторонами у відповідних специфікаціях (п.3.1 договору).
Згідно з п.3.2 договору, оплата конкретної партії товару проводиться в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування покупцем на поточний банківський рахунок постачальника, вказаний у договорі, оплати у розмірі 100% вартості товару, зазначеної у відповідній специфікації, протягом вказаного терміну у відповідній специфікації.
Пунктом 4.1 договору визначено, що постачальник поставляє товар в строки та на умовах базису поставки, передбачених відповідною специфікацією, відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення комерційних термінів "Інкотермс-2010". У випадку розбіжностей між положеннями "Інкотермс-2010" та умовами даного договору/специфікації перевага надається положенням договору/специфікації.
Якщо інше не передбачено відповідною специфікацією, строк поставки конкретної партії товару становить 10 (десять) календарних днів, наступних за датою отримання постачальником оплати за товар, а умови поставки EXW - франко-завод (склад), вказаний постачальником (п.4.2 договору).
За умовами п.4.3, 4.4 договору, право власності на товар, а також ризик випадкового знищення, випадкового пошкодження або втрати товару у покупця виникає з моменту отримання покупцем товару згідно відповідної накладної або іншого рівнозначного документу. Датою виконання постачальником обов'язку з поставки товару (датою поставки товару) вважається: при поставці товару на умовах EXW, FCA, CPT - дата, вказана у товарно-транспортній чи залізничній накладній при здачі (прийманні) товару до перевезення покупцю чи перевізнику (пп.4.3.1); при поставці товару на умовах DAP - дата, вказана у товарно-транспортній чи залізничній накладній при прибутті товару у місце поставки (пп.4.3.2). Товар вважається поставленим постачальником та прийнятий покупцем із дати, вказаної у п.4.3.1, 4.3.2 договору (залежно від умов поставки).
Згідно з п.8.1 цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та його скріплення печатками сторін та закінчується 31.12.2025 (включно), але в будь-якому випадку - не раніше моменту виконання сторонами взятих на себе за договором зобов'язань.
Відповідно до п.1 специфікації №1 від 02.06.2025 до договору поставки №АОП-2025/0206/2 від 02.06.2025 (а.с.16) постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця у строк до 16.06.2025, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити наступну партію товару: Гербіцид Eppoy КЕ - 5 л у кількості 320 л, Хістік Соя у кількості 38,4 кг, Ад'ювант на органосиліконовій основі "Файн Лип Органік" - 5 л у кількості 30 л.
Загальна вартість товару, який поставляється згідно даної специфікації з урахуванням ПДВ становить 344815,20 грн та підлягає сплаті в наступному порядку: оплата протягом 1 дня з моменту виставлення рахунку у розмірі 20% від вартості товару та 80% після отримання товару до 01.09.2025 включно.
Відповідно до п.1 специфікації №4 від 15.07.2025 до договору поставки №АОП-2025/0206/2 від 02.06.2025 (а.с.18) постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця у строк до 29.07.2025, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити наступну партію товару: Геліос Екстра (каністра 20 л) у кількості 300 л.
Загальна вартість товару, який поставляється згідно даної специфікації з урахуванням ПДВ становить 97002,00 грн та підлягає сплаті в наступному порядку: оплата протягом 1 дня з моменту виставлення рахунку у розмірі 30% від вартості товару та 70% після отримання товару до 30.09.2025 включно.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 441817,20 грн, що підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними №532 від 03.06.2025 на суму 262080,00 грн, №533 від 04.06.2025 на суму 82735,20 грн, №730 від 16.07.2025 на суму 97002,00 грн (а.с.19-27).
Суд встановив, що відповідач частково оплатив поставлений товар на загальну суму 108363,44 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №1198 від 02.06.2025 на суму 68963,04 грн, №1256 від 15.07.2025 на суму 19400,40 грн, №1285 від 15.08.2025 на суму 2000,00 грн, №1309 від 01.10.2025 на суму 18000,00 грн (а.с.30-33), заборгувавши позивачу 333453,76 грн.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1,2 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання.
Частиною 1 статті 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Оскільки згідно з п.1 специфікації №1 від 02.06.2025 до договору поставки №АОП-2025/0206/2 від 02.06.2025 кінцевим строком оплати поставленого товару на загальну суму 344815,20 грн визначено 01.09.2025, а специфікації №4 від 15.07.2025 до договору поставки №АОП-2025/0206/2 від 02.06.2025 на загальну суму 97002,00 грн - 30.09.2025, то строк виконання зобов'язання відповідача з оплати товару є таким, що настав, при цьому прострочення оплати товару відбулося відповідно з 02.09.2025 та з 01.10.2025.
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд встановив, що матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем отриманого товару на загальну суму 333453,76 грн.
Оскільки, станом на час розгляду справи в суді відповідач не здійснив остаточний розрахунок з позивачем за отриманий товар на заявлену до стягнення суму у розмірі 333453,76 грн, позовні вимоги в частині стягнення вказаної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 133381,50 грн штрафу за прострочення оплати товару більше ніж на 9 (дев'ять) календарних днів у розмірі 40% від вартості неоплаченого товару, суд зазначає наступне.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Так, за умовами п.5.4 договору, у разі прострочення покупцем строку (терміну) оплати товару більше ніж на 5 (п'ять) календарних днів, покупець додатково сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого або несвоєчасно оплаченого товару, а у випадку прострочення більше ніж на 9 (дев'ять) календарних днів - штраф у розмірі 40% від вартості неоплаченого або несвоєчасно оплаченого товару.
Перевіривши розрахунок штрафу у розмірі 133381,50 грн за прострочення оплати товару більше ніж на 9 (дев'ять) календарних днів у розмірі 40% від вартості неоплаченого товару (а.с.4), суд встановив, що він здійснений відповідно до умов договору і приписів чинного законодавства та є арифметично правильним, тому позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Водночас відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому, неустойка, виходячи з приписів статей 546, 549 ЦК України має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов'язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником.
Завданням неустойки, як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності, є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора, у разі порушення зобов'язання, шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.
Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб'єкта господарської діяльності.
Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Водночас слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені ст.551 ЦК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст.3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил ст.86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов'язання, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (постанова Верховного Суду від 02.03.2023 у справі №905/1409/21).
Отже, зменшення неустойки є протидією необґрунтованому збагаченню однієї із сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення неустойки спрямоване на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монополістичного положення контрагента на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій.
За вказаного та виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, з метою дотримання розумного балансу між інтересами боржника та кредитора, беручи до уваги значний розмір штрафу (133381,50 грн) у співвідношенні до розміру заборгованості боржника за поставлений товар (333453,76 грн), а також те, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов'язань більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов'язання, з огляду на незначний період прострочення (з 02.09.2025 та з 01.10.2025) та на надані у судовому засіданні усні пояснення представника позивача, а також зважаючи не надання позивачем належних та допустимих доказів того, що внаслідок нетривалого прострочення виконання зобов'язань йому було завдано збитків, суд дійшов до висновку про можливість зменшення штрафу у розмірі 133381,50 грн на 50% - до 66690,75 грн.
При цьому, суд виходить з того, що неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для нього і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора, тому таке зменшення сприятиме дотриманню принципу розумного балансу між інтересами сторін, а стягнення з відповідача штрафу у зменшеному розмірі надасть можливість останньому погасити заборгованість у повному обсязі, при цьому не призвівши до негативних наслідків у вигляді повної неможливості виконати свої зобов'язання перед позивачем.
Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у зв'язку зі зменшенням на 50% заявленої до стягнення суми штрафу підлягають частковому задоволенню на суму 400144,51 грн, з яких: 333453,76 грн - заборгованість за поставлений товар, 66690,75 грн - штраф.
Судовий збір відповідно до ст.129 ГПК України повністю покладається на відповідача у сумі 5602,02 грн.
При цьому, суд враховує, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі ст. 233 ГК та ч. 3 ст. 551 ЦК України, покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосуванням судом свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами.
Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Зменшити штраф у розмірі 133381,50 грн на 50% - до 66690,75 грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЖИТО СЕРПНЕВА" (13360, Житомирська область, Бердичівський район, село Озадівка, вул. Центральна, будинок 5, ід. код 43922469) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна онлайн платформа" (21021, Вінницька область, Вінницький район, місто Вінниця, вул.600-річчя, будинок 1, ід. код 44133498):
- 333453,76 грн заборгованості;
- 66690,75 грн штрафу;
- 5602,02 грн витрат по сплаті судового збору.
4. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 12.12.25
Суддя Вельмакіна Т.М.
1 - до справи;
- позивачу та відповідачу - через систему "Електронний суд".