61022, м. Харків, пр. Науки, 5
іменем України
12.12.2025 Справа №905/1055/19 (905/1061/25)
Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, м.Дніпро, код ЄДРПОУ 21910427,
до відповідача Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод», м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 00191193,
про стягнення 3182807,46 грн,
без виклику представників, -
І. Короткий зміст позовної заяви, заперечень та інших заяв, клопотань учасників справи:
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, м.Дніпро, Дніпропетровська область, звернулось до Господарського суду Донецької області через підсистему «Електронний суд» з позовом до Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод», м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область (сформовано в системі 08.10.2025), про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період липень - вересень 2025 року за списком №1 у розмірі 3008441,48 грн та списком №2 у розмірі 174365,98 грн, всього 3182807,46 грн, на підставі п.6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003, ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на здійснення ним призначення, нарахування та виплату пільгових пенсій, з огляду на що у відповідача виникла поточна заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за cписком №1 та cписком №2 за період липень - вересень 2025.
На підтвердження викладених обставин позивач надав електронні копії: розрахунок суми відшкодування витрат по списку №1 (п. «а» ст.13) за липень 2025 - вересень 2025 року Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод» (код ЄДРПОУ 00191193); розрахунок суми відшкодування витрат по списку №2 (п.п. «б» - «з» ст.13) за липень 2025 - вересень 2025 року Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод» (код ЄДРПОУ 00191193); список №6016 сгрупованих відправлень від 15.07.2025 та чек АТ «Укрпошта»; лист №0400-010507-8/133793 від 14.07.2025 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області «Про покриття витрат по списках №1 та №2» з додатками до листа: реєстр направлених розрахунків по пільгових пенсіях за списком №1 (додаток 7) та по пільгових пенсіях за списком №2 (додаток №6) у липні 2025 року та розрахунки: Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області б/н б/д з червня 2025, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №59-16/0505 від 05.06.2025 з червня 2025, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №12103/Р від 11.06.2025 з червня 2025, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №2100-0503-9/22479 від 04.06.2025 з червня 2025, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №12305/Р від 12.06.2025 з червня 2025, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №11989/Р від 10.06.2025 з червня 2025, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №12089/Р від 11.06.2025 з червня 2025; список №7038 згрупованих відправлень від 20.08.2025, чек АТ «Укрпошта»; лист №0400-010507-8/156646 від 19.08.2025 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області «Про покриття витрат по списках №1 та №2» з додатками до листа: реєстр направлених розрахунків по пільгових пенсіях за списком №1 (додаток 7) та по пільгових пенсіях за списком №2 (додаток №6) у серпні 2025 року та розрахунки: Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області б/н б/д з липня 2025, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №29503/03-16 від 07.07.2025 (№1837/0504 від 07.07.2025) з липня 2025, Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві №2600-0503-9/123826 від 09.07.2025 з липня 2025, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №12273/Р від 05.08.2025 з серпня 2025; список №7833 згрупованих відправлень від 18.09.2025, чек АТ «Укрпошта»; лист №0400-010507-8/173929 від 16.09.2025 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області «Про покриття витрат по списках №1 та №2» з додатками до листа: реєстр направлених розрахунків по пільгових пенсіях за списком №1 (додаток 7) та по пільгових пенсіях за списком №2 (додаток №6) у вересні 2025 року та розрахунки: Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області б/н б/д з серпня 2025 та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №12919/Р від 10.07.2025 з липня 2025, №12664/Р від 09.07.2025 з липня 2025, №12833/Р від 10.07.2025 з липня 2025, №12854/Р від 10.07.2025 з липня 2025, №13063/Р від 11.07.2025 з липня 2025, №13720/Р від 11.08.2025 з серпня 2025, №13853/Р від 12.08.2025 з серпня 2025, №13599/Р від 08.08.2025 з серпня 2025, №13772/Р від 11.08.2025 з серпня 2025, №14126/Р від 14.08.2025 з серпня 2024.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст. ст. 12, 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 114 та прикінцеві положення Закону України «Про загальнобов'язкове державне пенсійне страхування»; ст. ст. 1, 2, 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 19, 121 Конституції України, ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, п.6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663; Положення про Пенсійний фонд України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України №280 від 23.07.2014, Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №28-2 від 22.12.2014.
24.10.2025 від керуючого санацією Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод», арбітражного керуючого Шульги І.В., через підсистему «Електронний суд» отримано відзив №148 від 24.10.2025 на позовну заяву (сформовано в системі 24.10.2025). Просить у задоволенні позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період липень 2025 - вересень 2025 за Списком №1 у розмірі 3008441,48 грн та за Списком №2 у розмірі 174365,98 грн на загальну сусу 3182807,46 грн, відмовити.
Вважає позовну заяву необґрунтованою та наводить наступні доводи:
- обов'язку відповідача щодо відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсії кореспондує (передує) обов'язок позивача щодо направлення розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до 20-го січня поточного року, а також в місячний термін з моменту зміни розміру пенсій або настання обставин, які впливають на суму відшкодування;
- підставою для відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком №1 та Списком №2 та повідомлення про направлення розрахунку;
- наведено посилання на висновок Верховного Cуду у складі Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові від 06.06.2024 у справі №420/6856/20, де зазначено, що підставою для відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій підприємствами є розрахунки цих витрат, які надсилаються підприємству;
- позивач не виконав свого обов'язку передбаченого пунктом 6.4. Інструкції щодо щорічного надсилання на адресу відповідача розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з розміром сум до відшкодування на поточний рік, який визначається органами Пенсійного фонду України до 20-го січня поточного року;
- позивач не дотримуючись приписів Інструкції № 21-1, діючи виключно за своєю ініціативою, визначає суми відшкодування на підставі місячних розрахунків, що жодним нормативним актом не визначено, тому такі дії не можуть вважатися законними;
- до позовної заяви фактично надано розрахунки за Списком №1 за період липень - вересень 2025 року на загальну суму 1056800,06 грн, за Списком №2 - на загальну суму 23684,39 грн, які направлені разом з листами ГУ ПФУ у Дніпропетровській області №0400-010507-8/133793 від 14.07.2025, №0400-010507-8/156646 від 19.08.2025, №0400-010507-8/173929 від 16.09.2025;
- доказом дотримання порядку формування та надсилання розрахунків є розрахунок, складений органом Пенсійного фонду України за місцем обліку пенсіонера із відміткою про отримання від органу Пенсійного фонду України за місцем знаходження підприємства;
- зазначено про наявні відмінності при порівняні загального розрахунку суми відшкодування витрат по списку №1 за липень - вересень 2025 року, який здійснено позивачем за наданими територіальними органами Пенсійного фонду України розрахунками, наведено перелік відмінностей, який, за твердженням відповідача, не є вичерпним;
- розрахунки суми відшкодування витрат відповідача по Списку №1 та Списку № 2 за липень - вересень 2025 року, на підставі яких позивач розрахував свої вимоги до відповідача, не знаходять підтвердження у наданих позивачем документах, а тому надані позивачем розрахунки не можуть розглядатися у якості доказу;
- відповідач позбавлений можливості самостійно перевірити правильність, обґрунтованість надісланих органом Пенсійного фонду України розрахунків суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, сформованих органом Пенсійного фонду України та встановити їх правильність чи виявити помилки, підготувати та надати власний контррозрахунок сум фактичних витрат, оскільки відповідач не має доступу до відомостей та документів, на підставі яких здійснюються розрахунки суми фактичних витрат;
- посилається на висновки Верховного Суду у справі №826/16544/17, відповідно до яких, вирішення по суті спору про стягнення заборгованості неможливе без підтвердження її розміру за заявлений період в розрізі кожного пенсіонера, розмір витрат на виплату та доставку пенсії якого складає суму стягнення.
04.12.2025 від позивача через підсистему «Електронний суд» отримано відповідь б/н від 04.12.2025 на відзив (сформовано в системі 04.12.2025). Просив поновити строк для подання відповіді на відзив та прийняти її до розгляду.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку для подання відповіді на відзив посилався на обставини військової агресії Російської Федерації проти України, екстрені, стабілізаційні та аварійні відключення електропостачання через масовані ракетні атаки, що призводить до збоїв роботи електронних систем, відсутності Інтернет зв'язку, некоректної роботи програмного забезпечення та відсутності доступу до автоматизованих систем. Означені обставини впливають на можливість дотримання процесуальних строків. Просить врахувати добросовісне ставлення позивача до наявних у нього, як сторони судового процесу, прав і здійснення їх реалізації таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання обов'язків, встановлених законом/судом.
Одночасно, просить позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод» про стягнення заборгованості за період липень - вересень 2025 року за Списком №1 у розмірі 3008441,48 грн та за Списком №2 у розмірі 174365,98 грн, на загальну суму 3182807,46 грн задовольнити в повному обсязі.
Зазначено наступне:
- обов'язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених у порядку ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", покладений на підприємства;
- наведено посилання на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 820/3678/15;
- розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій;
- підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах;
- у разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії;
- суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць;
- підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період;
- склад витрат та факт їх понесення управліннями Пенсійного фонду України підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, зокрема, розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, фіскальними чеками про направлення вказаних розрахунків на адресу відповідача;
- дії та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Приватним акціонерним товариством «Єнакієвський металургійний завод» ні в судовому, ні в адміністративному порядку не оскаржувались, розрахунки щодо фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є узгодженими з моменту їх отримання відповідачем та обов'язковими для виконання, адже після їх отримання жодних заперечень висловлено не було;
- розрахунок є актом індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень, отримані розрахунки відповідачем оскаржені не були, тому підлягають обов'язковому виконання та сплаті;
- наведено посилання на висновки Верховного Суду, які викладені у у постановах від 28.05.2020 у справі №826/7913/17, від 14.05.2021 у справі №812/1125/17, від 28.07.2022 у справі № 812/630/17;
- відповідачем не враховується той факт, що на його адресу відповідно до вимог чинного законодавства направляються розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій як з розрахунку на поточний рік, так і з врахуванням змін. Так як значна кількість змін розміру пенсій або настання обставин, які вплинули на суму відшкодування відбулася починаючи з березня 2025 року, саме розрахунки починаючи з червня 2025 року були додані до матеріалів позовної заяви;
- щодо підрахунку відповідача, який викладений у відзиві, відповідно до якого, сума долучених до позову розрахунків за Списком №1 на загальну суму 1056800,06 грн та за Списком №2 - на загальну суму 23684,39 грн, зазначено, що відповідачем не враховано суми щомісячного нарахування по розрахунках без змін розміру пенсій, наведено приклад обчислення;
- єдиним документом, на підставі якого відповідач має нести обов'язок згідно з чинним законодавством по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, є розрахунок фактичних витрат відповідного органу Пенсійного фонду України, надання підприємству протоколів про призначення пенсії та відомостей на зарахування пенсій на карткові рахунки пенсіонерів чинним законодавством не передбачено;
- наведено посилання на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 18.06.2020 у справі №813/1375/17, від 29.09.2020 у справі №820/1957/18, від 10.09.2020 у справі № 820/6674/15.
Також просив долучити до матеріалів справи додаткові докази по справі, а саме розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списками 1 та 2 з доказами їх направлення відповідачеві за березень, квітень, травень 2025 року.
Долучено електронні копії: листів Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області «Про покриття витрат по списках №1 та №2» за березень - травень 2025 року з доданими до них реєстрами направлених розрахунків по пільгових пенсіях за списком №1 та №2 (додатки 7 та 6 відповідно) у березні - червні та відповідні розрахунки: №0400-010507-8/53486 від 17.03.2025, №0400-010507-8/74495 від 16.04.2025, №0400-010507-8/94924 від 16.05.2025, №0400-010507-8/116318 від 18.06.2025 разом доказами направлення листів з додатками відповідачу.
10.12.2025 від керуючого санацією Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод», арбітражного керуючого Шульги І.В., через підсистему «Електронний суд» отримано заперечення №160 від 10.12.2025 на відповідь на відзив (сформовано в системі 10.12.2025). Просить не поновлювати строк для подання відповіді на відзив та не приймати її до розгляду; у задоволенні позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропеторвській області про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період липень 2025 - вересень 2025 за списком №1 у розмірі 3008441,48 грн та за списком №2 у розмірі 174365,98 грн на загальну суму 3182807,46 грн, відмовити.
Зазначено наступне:
- позивачем поза межами встановленого строку подано відповідь на відзив;
- позовні вимоги сформовані без посилання на конкретні розрахунки, позивачем не зазначено на підставі яких саме розрахунків районних управлінь Пенсійного фонду України була сформована загальна сума заборгованості;
- відповідач не може проаналізувати вірність розрахунків позивача, оскільки не наведено розрахунків, на підставі яких сформовано позовні вимоги, на підставі наведеного позивачем прикладу, за списком №1 по рахунку Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (Криворізьке південне обєднане) за березень 2025 місячний розмір фактичних витрат становить 8852,22 грн, в той час, як в розрахунках позивача визначено за даним управлінням суму у розмірі 29610,48 грн (липень 2025 - 9870,16 грн, серпень 2025 - 9870,16 грн, вересень 2025 - 9870,16 грн)
- суд також позбавлений? можливості зрозуміти на підставі яких доказів сформована заборгованість відповідача перед позивачем;
- знову акцентовано увагу, що позивач до позовної заяви додав розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку за Списком №1 за період липень- вересень 2025 року на загальну суму 1056800,06 грн та за Списком №2 за період липень - вересень 2025 року на загальну суму 23 684,39 грн;
- позивач не надав пояснень щодо розбіжностей між розрахунками сум відшкодування витрат за липень - вересень 2025 року здіи?сненим Головним управлінням Пенсійного фонду України у Дніпропетровськіи? області з наданими територіальними органами Пенсійного фонду України розрахунками, а тому, надані позивачем загальні розрахунки не знаходять свого підтвердження;
- надані позивачем рахунки територіальних органів Пенсійного фонду України за березень - червень 2025 року також не дають змогу встановити, які суми оплат потрібно було сплачувати відповідачу далі, а які були перераховані;
- наведено посилання на практику Верховного суду у справі №910/14895/23.
ІІ. Процесуальні дії суду:
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.10.2025 встановлений єдиний унікальний номер судової справи №905/1055/19 (905/1061/25), справу передано до провадження судді Кротінової О.В. на підставі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, у зв'язку з перебуванням в провадженні судді Кротінової О.В. справи №905/1055/19 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод» (код ЄДРПОУ 00191193).
Ухвалою суду від 13.10.2025 прийнято позовну заяву №0400-010804-8/183220 від 08.10.2025 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1055/19 (905/1061/25); визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; встановлено позивачу надати: відповідно до ст. ст. 166, 251 Господарського процесуального кодексу України відповідь на відзив у строк до 12.11.2025 разом із доказами її направлення на адресу відповідача; встановлено відповідачу надати: відповідно до ст. ст. 165, 251 Господарського процесуального кодексу України відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову у строк не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду; роз'яснено сторонам, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі та що за клопотанням однієї із сторін розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ґрунтуючись на положеннях Господарського процесуального кодексу України, виходячи із суті спору, враховуючи відсутність клопотань від учасників справи щодо розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін, беручи до уваги належне забезпечення з боку суду можливості прокурора, позивачів та відповідача для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв'язку) відповідних доказів до суду, суд дійшов висновку про існуючу можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами.
В частині клопотання позивача про поновлення строку для подання відповіді на відзив.
На виконання ч. 4 ст. 166 Господарського процесуального кодексу України строк подання відповіді на відзив встановлений судом. В силу припису ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України такий строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку. Оскільки строк на подання означеної заяви є таким, що сплинув на час звернення із нею, заява позивача про поновлення строку для подання відповіді на відзив на підставі ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України залишена без розгляду.
В частині прийняття відповіді на відзив до розгляду.
Суд відхиляє заперечення відповідача з означеного питання зважаючи на необхідність у дотриманні принципів змагальності та рівності усіх учасників процесу, регламентованого права подання такої заяви ч. 4 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України, наявності заперечення в порядку ст. 167 Господарського господарського процесуального кодексу України, тобто фактичного реагування відповідача на означену відповідь на відзив.
Підстав не враховувати таку відповідь не встановлено.
Щодо документів наданих разом із відповіддю на відзив.
Слід звернути увагу на особливість провадження у даній справі, що відбувається у межах справи №905/1055/19 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод» (код ЄДРПОУ 00191193).
У свою чергу, у межах справи №905/1055/19 перебували на розгляді справи, зокрема, №905/678/25, предметом спору у якій виступало нарахування тих самих витрат за період січень - червень 2025 року, тобто за період раніше ніж заявлений у межах даної справи №905/1061/25. Означені розрахунки є складовою матеріалів справи №905/678/25 і як суд, так і відповідач, є обізнаний з ними. З чого слідує висновок, що не прийняття до розгляду судом цих розрахунків, лише за обставин, що такі подано поза межами встановлених строків, не є раціональною дією у розглядуваному випадку.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 13, ч. 5 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, усі надані сторонами документи долучено до матеріалів справи, враховано судом під час ухвалення рішення.
ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом:
Приватне акціонерне товариство «Єнакієвський металургійний завод» перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 11.08.2022.
Матеріали справи містять розрахунок суми відшкодування витрат по списку №1 (п. «а» ст.13) за липень-вересень 2025 року по Приватному акціонерному товариству «Єнакієвський металургійний завод» на суму у розмірі 3008441,48 грн та розрахунок суми відшкодування витрат по списку №2 (п.п. «б» - «з» ст.13) за липень-вересень 2025 по Приватному акціонерному товариству «Єнакієвський металургійний завод» на суму у розмірі 174365,98 грн.
Дані суми заборгованості заявлено до стягнення як заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період липень-вересень 2025 року за списком №1 у розмірі 3008441,48 грн та списком №2 у розмірі 174365,98 грн, всього 3182807,46 грн, що складається з нарахування витрат на виплату та доставку пенсій, що зазнали змін розміру або обставин, які вплинули на суму відшкодування на підставі розрахунків починаючі з червня, липня, серпня 2025 року; витрат на виплату та доставку пенсій, що зазнали змін розміру або обставин, які вплинули на суму відшкодування на підставі розрахунків починаючи з березня, квітня, травня 2025 року та не зазнали змін у подальшому, зокрема червні - серпні 2025 року, та повинні бути відшкодовані у липні-вересні 2025 року.
З матеріалів справи відстежується, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області направлено Приватному акціонерному товариству «Єнакієвський металургійний завод» розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України за період липень - вересень 2025 року за списком №1 у розмірі 1056800,14 грн.
Також Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області направлено Приватному акціонерному товариству «Єнакієвський металургійний завод» розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за липень-вересень 2025 року за списком №2 у розмірі 23684,39 грн.
У підтвердження направлення вказаних вище розрахунків Приватному акціонерному товариству «Єнакієвський металургійний завод» позивачем до позовної заяви додано відповідні листи «Про покриття витрат по списках №1 та №2» з реєстрами направлених розрахунків по пільгових пенсіях за списком №1 та №2, чеки АТ «Укрпошта», списки згрупованих відправлень, перелік яких наведено у розділі І цього судового рішення.
Дане підтверджується і відповідачем.
Як зазначалось у р. ІІ цього рішення, у провадженні суду перебувала справа №905/678/25 предметом позову у якій виступали вимоги позивача до відповідача про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період січень - червень 2025 року за списком №1 у розмірі 6297078,07 грн та списком №2 у розмірі 313681,80 грн, всього 6610759,87 грн, на підставі п.6 Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003, ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення», прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Тобто аналогічні вимоги за період, що передує спірному у даній справі, за тих же підстав.
Рішенням суду від 05.09.2025 означені позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод» у справі №905/678/25 задоволено у повному обсязі.
Згідно з ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набрало законної сили.
Як свідчать обставини, встановленні рішенням у справі №905/678/25, вбачається направлення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Приватному акціонерному товариству «Єнакієвський металургійний завод» розрахунків за Списком №1 та Списком №2 за період січень - червень 2025 року.
Такі розрахунки, з доказами їх направлення відповідачу, є наявними у матеріалах і даної справи №905/1061/25.
Не здійснення відшкодування відповідачем нарахувань на підставі розрахунків за Списком №1 та Списком №2 за період липень - вересень 2025 року зумовило звернення позивача до суду з означеним позовом.
Доводи відповідача зводяться до відсутності у позивача права вимоги спірних сум, оскільки розрахунки суми відшкодування витрат відповідача за списком №1 у розмірі 3008441,48 грн та списком №2 у розмірі 174365,98 грн йому не надсилались, сума таких нарахувань не підтверджена.
IV. Мотиви з яких виходить суд та застосовані ним положення законодавства:
Згідно із ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
Одночасно, обставини, встановлені рішенням суду, зокрема, в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).
Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до п. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.
Відповідно до абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списками №1, та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад i показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, i за результатами атестації робочих місць (далі - список №1, список №2).
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Приписами ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено працівників, яким призначається на пільгових умовах пенсія за віком.
Згідно з п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. При цьому до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.
Порядок та розмір відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах визначений Розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663.
Як передбачено п. 6.1 Інструкції №21-1, для підприємств та організацій (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України) відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»:
особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів “б»-“з» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з п. 6.4 Інструкції №21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Відповідно до п. 6.7 Інструкції № 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої «Прикінцевих положень» Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Вимогами пункту 6.8 Інструкції № 21-1, у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.
Отже, обов'язок з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої «Прикінцевих положень» Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, покладений на підприємства, у тому числі в частині пенсій призначених у порядку ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ.
В частині необхідності дослідження складових сум, підстав призначення пенсій кожній із осіб, яким призначено пільгову пенсію, дат призначення, місця роботи, терміну роботи, орієнтованого відсотку відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій тощо, суд застосовує правову позицію Верховного Суду, що містить постанова від 23.06.2022 у справі №804/2793/18.
У постанові Верховного Суду від 23.06.2022 року у справі наголошено, що оцінка наявності пільгових умов праці, атестації робочих місць, відповідного стажу, тощо надається органами Пенсійного фонду при призначенні пенсії особам, а тому не підлягає оцінці при розгляді подібних справ.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі №826/8883/17.
Суд зазначає, що обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, відповідач зобов'язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, який надсилається підприємству.
Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 28.11.2019 у справі №460/3113/18.
Як слідує з встановлених обставин справи, заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по Приватному акціонерному товариству «Єнакієвський металургійний завод» за списками № 1, №2 за період з липня 2025 по вересень 2025 у загальному розмірі 3182807,46 грн виникла за наслідками невиплати пенсій пенсіонерам, зазначеним у розрахунках фактичних витрат, перелік яких наведено у розділі І цього судового рішення.
З встановлених обставин слідує, що усі спірні розрахунки відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій по Приватному акціонерному товариству «Єнакієвський металургійний завод» надіслано відповідачу та останній з ними обізнаний.
Поряд з цим, звернень/запитів до позивача щодо невідповідності нарахувань або надання будь-яких пояснень зі спірного питання з боку позивача не здійснено, доказів таких матеріали справи не містять.
Призначення пенсії цим особам відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржувалось та заяви про припинення виплати пенсії всім цим особам у зв'язку з призначенням їм пенсії на підставі недостовірних документів до органів Пенсійного фонду не подавались.
Відповідач не погоджується з сумами фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які підлягають відшкодуванню та зазначає, що позивачем не надіслано відповідачу розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з розміром сум до відшкодування на поточний рік, який визначається органами Пенсійного фонду України до 20-го січня поточного року.
З цього приводу позивачем зазначено, що відповідач не враховує той факт, що на його адресу відповідно до вимог чинного законодавства направляються розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій як з розрахунку на поточний рік, так і з врахуванням змін. Зазначено, що значна кількість змін розміру пенсій або настання обставин, які вплинули на суму відшкодування відбулась починаючи з березня 2025 року.
Тому позивачем до матеріалів справи долучено розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 та списком №2 за березень - травень 2025 року, разом з відповідними супровідними листами та доказами направлення відповідачу.
Відтак, позивачем надіслано розрахунки відповідачу після зміни розміру пенсій або настання обставин, які вплинули на суму відшкодування.
Відповідачем такі розрахунки не оскаржено.
Одночасно, відповідачем надано власний розрахунок, який здійснено на підставі наявних в матеріалах справи розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за липень-вересень 2025.
Відповідно до означеного підрахунку, загальна сума отриманих розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за липень-вересень 2025 по списку №1 складає 1056800,06 грн, по Списку №2 - 23684,39 грн.
Як вбачається, відповідачем підраховано місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій (гр.18) та суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з дати призначення (перерахунку) пенсії до дати формування розрахунку (гр.17).
З цього приводу, позивачем зазначено, що відповідачем під час здійснення підрахунку не враховані суми щомісячного нарахування по розрахунках без змін розміру пенсії.
Позивачем наведено приклад підрахунку, який здійснюється Головним управлінням Пенсійного фонду під час формування розрахунків:
- розрахунок №343/Р від 03.01.2025 з січня 2025 року, надісланий відповідачу в січні 2025: місячний розмір не змінювався, нарахування проведено за січень та лютий по місячному розміру з січня 2025.
- розрахунок з березня №5416/Р від 04.03.2025 надісланий відповідачу в березні, нарахування проводилось за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень та вересень 2025 року по місячному розміру з березня 2025 року.
- розрахунок №6348/Р від 11.03.2025, надісланий відповідачу в травні 2025 року, місячний розмір з березня 2025 року складає 2685,45 грн, але за березень 2025 було виставлено до відшкодування по розрахунку з січня 2542,93 грн, різниця складає 142,52 ( 2685,45-2542,93=142,52). Суму 2542,93 грн виставлено за березень, квітень 2025 року, відповідно в травні 2025 року проведено коригування на суму 285,04 (142,52 х 2=285,04). Таким чином протягом 2025 року отримано два розрахунки, сума відшкодування за січень-червень 2025 року складає:
2542,93+2542,93+2685,45+2685,45+2685,45+2685,45+2685,45+2685,45+2685,45, що у сумі складає 23884,10 грн.
Відтак, підсумовано, що надані з позовом розрахунки суми відшкодування витрат відповідача по Списку №1 та Списку №2 за липень-вересень 2025 відповідають наданим розрахункам фактичних витрат на випату та доставку пільгових пенсій, які є єдиним документом, на підставі якого відповідача має нести обов'язок згідно з чинним законодавством по відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій.
Інших вихідних даних, з яких би вбачалось помилковість, необґрунтованість або неправомірність місячного розміру фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у сумах визначених позивачем, відповідачем не надано.
У противагу представленим позивачем доказам, відповідачем будь-яких доказів, що спростовують розмір відшкодування, направлення позивачем спірних розрахунків на адресу відповідача не надано.
Саме лише невизнання обставин наявності заборгованості у відповідній сумі не є достатнім у розумінні стандартів доказування, передбачених нормами господарського процесуального законодавства.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» («BENDERSKIY v. Ukraine»), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
З встановлених обставин справи слідує, що позивачем надано більш вірогідні докази факту наявності обов'язку відповідача з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та заборгованості перед позивачем в сумі 3182807,46 грн, натомість як відповідачем доказів на противагу цьому не надано взагалі.
Поряд з цим, звернуто увагу, що спірні зобов'язання у відповідача виникли в силу закону, про наявність групи осіб, яким підлягає сплата та доставка пільгових пенсій, не могло не бути відомо, а відтак відповідач повинен був вчинити дії з виконання покладеного на нього в силу закону обов'язку задля недопущення порушення вимог норм приведеного вище законодавства, проявити розумну обачність з метою встановлення обсягу невиконаного зобов'язання задля усунення наявних порушень у цій частині.
Доказів виконання у будь-якій частині покладеного на відповідача обов'язку з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не надано, підтвердження здійснених платежів матеріали справи не містять.
Відтак, оскільки обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, за відсутності належних, допустимих та достовірних доказів протилежного, відповідач зобов'язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, які надіслані підприємству.
У той же час, правових підстав для сумнівів у правильності обчислення заявником витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у суду немає, відсутні підстави вважати ці розрахунки необґрунтованими.
Таким чином, розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за спірний період, є обов'язковими для виконання.
З огляду на викладене, суд відхиляє заперечення відповідача.
Суд зазначає, що відхиляючи доводи відповідача, суд враховує висновки, викладені в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», згідно з яким пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шевельов проти України»).
V. Висновки суду:
Виходячи з встановлених обставин справи, мотивів та положень законодавства, застосованих судом, господарський суд дійшов висновку, що вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод» про відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період липень - вересень 2025 року за списком №1 у розмірі 3008441,48 грн та списком №2 у розмірі 174365,98 грн, всього 3182807,46 грн знайшли своє підтвердження, а отже підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу з урахуванням норм ст.129 Господарського процесуального кодексу України та покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 7, абз. 1 ч. 3 ст. 12, ст. ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240-241, 247, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1.Позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, м.Дніпро, до Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод», м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область, про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період липень - вересень 2025 року за списком №1 у розмірі 3008441,48 грн та списком №2 у розмірі 174365,98 грн, всього 3182807,46 грн, задовольнити.
2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод» (50079, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Черкасова Володимира, будинок 114, кабінет 201, код ЄДРПОУ 00191193) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 26, код ЄДРПОУ 21910427, р/р НОМЕР_1 , відкритий у філії - Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк», МФО 305482) 3182807,46 грн, а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 38193,69 грн.
3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4.Згідно з ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
5. Повне судове рішення складено 12.12.2025.
Суддя О.В. Кротінова