іменем України
02.12.2025 Справа № 905/943/25
Суддя - Говорун О.В.
Секретар судового засідання - Руденко Е.В.
Позивач - Акціонерне товариство "Харківобленерго".
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Спец-контакт".
Про стягнення збитків у розмірі 601831,45 грн.
Представники учасників справи:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився.
Акціонерне товариство "Харківобленерго" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спец-контакт" (далі - відповідач) про стягнення збитків у розмірі 601831,45 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не оформив податкові накладні та не зареєстрував їх в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим позбавив позивача права на віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у розмірі 601831,45 грн за договором поставки від 13.10.2020 №Х7771, що унеможливило зменшення податкового зобов'язання позивача на суму позову та призвело до прямих збитків в такому розмірі.
Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час ти місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. Відзив на позов не подав.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.
13.10.2020 між Акціонерним товариством «Харківобленерго» (далі-покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Спец-Контакт» (далі - постачальник) укладено договір поставки №Х7771 (далі - договір) відповідно до п.1.1 умов якого, постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти і оплатити такий товар. Кількість товару, що є предметом договору може бути зменшена залежно від реального фінансування видатків та скоригована в залежності від потреб покупця (а.с.7-9).
Відомості про товар: продукція, що поставляється, визначається специфікацією (додаток №1 до договору), яка підписується сторонами одночасно з підписанням цього договору і з моменту її узгодження сторонами стає його невід'ємною частиною, та містить інформацію щодо кодів УКТ ЗЕД товару (п.1.2 договору).
Згідно з п.3.1 договору, ціна цього договору становить 18202739,52грн з ПДВ та складається з вартості всіх товарів вказаних у специфікації (додаток №1) (частина 1 пункт 3.1 договору зі змінами внесеними додатковою угодою від 11.01.2023).
Ціна за одиницю товару визначена у специфікації (додаток №1) (п. 3.2 договору).
Пунктом 4.1 договору, визначено, що термін поставки кожної партії товару після отримання постачальником письмової заявки від покупця не може перевищувати 7 робочих днів. У разі ненадходження письмової заявки від покупця протягом строку дії договору покупець не несе будь-яких обов'язків щодо придбання та оплати товару за цим договором.
Передача товару від постачальника або його уповноваженого представника покупцеві відбувається протягом 3-х робочих днів від дати повідомлення в мiсцi передачі (п. 4.2 договору).
Кiлькiсть та асортимент кожної окремої партії товару визначається заявкою покупця (п. 4.3 договору).
Відповідно до п. 4.4 договору, товар, що є предметом поставки за цим договором, постачається покупцю на умовах DDP IНКОТЕРМС 2000 (м. Xapків, вул. Плеханiвська, 126/2).
Право власності на товар переходить до покупця в момент підписання документів (накладна або акт), що підтверджують передачу товару від постачальником до покупця (п. 4.5 договору).
Відповідно до п. 5.1 договору, розрахунок за цим договором мiж постачальником i покупцем здійснюється в розмiрi l00 % окремо за кожним фактом поставки товару (підписання відповідної накладної або акта), згідно з наданим постачальником рахунком, за умов його відповідності специфікації та наданій покупцем заявці на конкретну поставку та цінам, встановленим цим договором протягом 180-ти календарних днів.
Відповідно до п. 7.3.3 договору, постачальник зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, складену в електронній формі засобами спеціалізованих програмних комплексів з дотриманням умов та термінів щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. У податковій накладній зазначити в окремих рядках обов'язкові реквізити в порядку, встановленому Податковим кодексом України, стаття 201, та іншими законодавчими документами (п. 7.3.4 договору). Податкову накладну скласти у день виникнення податкових зобов'язань постачальника (п. 7.3.5 договору).
Згідно з п. 8.2 договору, за порушення термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі та порушення вимог оформлення податкових накладних постачальник сплачує покупцю суму понесених ним витрат, які рівняються сумам податку на додану вартість, що зазначені в податкових накладних.
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2022 (пункт 11.1 договору зі змінами внесеними додатковою угодою від 28.12.2021) (а.с.10).
Відповідно до додаткової угоди від 31.05.2023 до договору від 13.10.2020, сторони домовились розірвати договір поставки від 13.10.2020 №Х7771 з 31.05.2023 (а.с.12 зворотній бік).
На виконання умов договору, постачальником відвантажено покупцю товар на загальну суму 3610988,70 грн, що підтверджується видатковими накладними: № 71 від 01.11.2022 на суму 633223,08 грн, №72 від 01.11.2022 на суму 3793,56 грн, №73 від 04.11.2022 на суму 462814,32 грн, №74 від 04.11.2022 на суму 28451,70 грн, №46 від 06.09.2022 на суму 172541,04 грн, №75 від 07.11.2022 на суму 339523,62 грн, №76 від 07.11.2022 на суму 9483,90 грн, №79 від 08.12.2022 на суму 37935,60 грн, №80 від 08.12.2022 на суму 1896,78 грн, №81 від 08.12.2022 на суму 102388,44 грн, №68 від 12.10.2022 на суму 102426,12 грн, №78 від 16.11.2022 на суму 43550,58 грн, №48 від 19.10.2022 на суму 13277,46 грн, №47 від 19.10.2022 на суму 567137,22 грн, №69 від 25.10.2022 на суму 660079,44 грн, №70 від 27.10.2022 на суму 432465,84 грн (а.с.14, 17, 20, 23, 26, 29, 32, 35, 38, 41, 43, 47, 50, 52, 55, 59).
Позивачем зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Спец-контакт" на дату виникнення податкових зобов'язань були складені відповідні податкові накладні: № 1 від 01.11.2022 на суму 633223,08 грн в т.ч. ПДВ 105537,18 грн; №2 від 01.11.2022 на суму 3793,56 грн в т.ч. ПДВ 632,26 грн; №3 від 04.11.2022 на суму 462814,32 грн в т.ч. ПДВ 77135,72 грн; №4 від 04.11.2022 на суму 28451,70 грн в т.ч. ПДВ 4741,95 грн; №1 від 06.09.2022 на суму 172541,04 грн в.т.ч ПДВ 28756,84 грн; №5 від 07.11.2022 на суму 339523,62 грн в т.ч. ПДВ 56587,27 грн; №6 від 07.11.2022 на суму 9483,90 грн в т.ч. 1580,65 грн; №1 від 08.12.2022 на суму 37935,60 грн в т.ч. ПДВ 6322,60 грн; №2 від 08.12.2022 на суму 1896,78 грн в т.ч. ПДВ 316,13 грн; №3 від 08.12.2022 на суму 102388,44 грн в т.ч. ПДВ 17064,74 грн; №1 від 12.10.2022 на суму 102426,12 грн в т.ч. ПДВ 17071,02 грн; №7 від 16.11.2022 на суму 43550,58 грн в т.ч. ПДВ 7258,43 грн; №2 від 19.10.2022 на суму 13277,46 грн в т.ч. ПДВ 2212,91 грн; №3 від 19.10.2022 на суму 567137,22 грн в т.ч. ПДВ 94522,87 грн; №660079,44 грн в т.ч. ПДВ 110013,24 грн; №5 від 27.10.2022 на суму 432465,84 грн в т.ч. ПДВ 72077,64 грн (а.с.13, 16, 19, 22, 25, 28, 31, 34, 37, 40, 43 зворотній бік, 46, 49, 52 зворотній бік, 55, зворотній бік, 58), проте реєстрація їх в Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена.
Акціонерне товариство «Харківобленерго» отримало квитанції, в яких вказано про зупинення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних вищезазначених податкових накладних, відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України. Відповідачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. Зазначена у квитанціях причина зупинки ПН свідчить про те, що платника податку - постачальника віднесено до переліку ризикових платників (а.с.14 зворотній бік, 15,17 зворотній бік, 18, 20 зворотній бік, 21, 23 зворотній бік, 24, 26 зворотній бік, 27, 29 зворотній бік, 30, 32 зворотній бік, 33, 35 зворотній бік, 36, 38 зворотній бік, 39, 41 зворотній бік, 42, 44 зворотній бік, 45, 47 зворотній бік, 48, 50 зворотній бік, 51, 53 зворотній бік, 54, 56 зворотній бік, 57, 59 зворотній бік, 60). Комісією ДПС прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.
Позивачем на адресу відповідача направлено листи від 06.04.2023 № 02-16/1690, від 12.04.2024 № 02-19/2592 та від 30.08.2024 №02-19/6362 в яких просило повідомити відповідача, зокрема, щодо вжиття заходів для розблокування податкових накладних , реєстрація яких була зупинена в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (а.с.66-68).
Відповідачем на адресу позивача надано лист-пояснення в якому вказано, що після виведення відповідача з реєстрів ризикових підприємств, на усі податкові накладні реєстрація яких зупинена, буде подано повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрація якої зупинена (а.с.65).
Згідно з витягом з Єдиного реєстру податкових накладних (отриманих) АТ «Харківобленерго», за даними електронного кабінету на сайті Державної податкової служби України станом на 11.08.2025 вищевказані податкові накладні мають статус «відмовлено за рішенням комісії» (а.с.61).
Станом на дату розгляду справи доказів реєстрації вказаних податкових накладних не надано, у зв'язку із зазначеними діями постачальника, покупець втратив право на податковий кредит та, відповідно, підстав для зменшення податкового зобов'язання на суму 601831,45 грн не має.
Таким чином, позивач вважає, що через бездіяльність відповідача, позивачу завдані збитки на суму 601831,45 грн, що становить суму ПДВ за вказаними операціями.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п. 14.1.181. ст. 14 Податкового кодексу України).
Як вбачається з викладеного вище, згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем послуг. Тому суд приходить до висновку, що обов'язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну покладено на відповідача, як постачальника в розумінні ст. 201 ПК України.
Відповідно до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).
Таким чином, відповідно до положень п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України відповідач був зобов'язаний зареєструвати податкові накладні з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Належні та достовірні докази реєстрації відповідачем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в матеріалах справи відсутні, у зв'язку із чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, зобов'язаний сплатити на користь держави грошове зобов'язання з ПДВ в розмірі 601831,45 грн.
За змістом ч.ч.1-3 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ст.623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України).
Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18 зазначила, що обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов'язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах, і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Натомість належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.
Тому має місце прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення .
Факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов'язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.
Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі № 916/334/22.
Відповідач не виконав вимог ст. 201 ПК України, у зв'язку з цим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 601831,45 грн. Тобто має місце прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання обов'язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на суму 601831,45 грн, яка фактично є збитками останнього.
Жодних доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій спрямованих на позбавлення товариства статусу ризикового та/або подання до податкового органу пояснень та копій відповідних документів з метою реєстрації податкових накладних, надано не було.
Не було надано і доказів на підтвердження вчинення відповідачем будь-яких дій спрямованих на оскарження рішень податкового органу про відмову в реєстрації податкових накладних, зокрема звернення до суду.
За таких обставин, суд зазначає, що в діях відповідача наявний склад господарського правопорушення.
З огляду на викладене, обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, є доведеними, відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 601831,45 грн збитків є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судові витрати, за приписами статті 129 ГПК України, покладаються на відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-238 ГПК України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спец-контакт" (вул. Центральна, б. 59, м. Слов'янськ, Донецька обл., 84122, ідентифікаційний код юридичної особи - 32019384) на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" (вул. Георгія Тарасенка, б. 149, м. Харків, 61037, ідентифікаційний код юридичної особи - 00131954) збитки у розмірі 601831 (шістсот одна тисяча вісімсот тридцять одна) грн 45 коп. та витрати з оплати судового збору в розмірі 9027 (дев'ять тисяч двадцять сім) грн 47 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 12.12.2025.
Суддя О.В. Говорун