вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
02.12.2025м. ДніпроСправа № 904/4373/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О. за участю секретаря судового засідання Манастирного В.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська екологічна компанія" (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Союзцветметавтоматика" (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг)
про стягнення заборгованості
Представники:
від позивача: Ліндаєв О.С.;
від відповідача: Кафтасьєва Г.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська екологічна компанія" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Союзцветметавтоматика" про стягнення заборгованості в загальному розмірі 1084829,50грн, з якої: 388430,00грн суми попередньої оплати за непоставлений товар, 696399,50грн пені. Судові витрати по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №09/02 від 09.02.2022 в частині своєчасної та в повному обсязі поставки товару позивачу.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 04.09.2025.
01.09.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2025 задоволено заяву представника позивача про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, а саме за допомогою комплексних засобів та підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
03.09.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв'язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи та подання відзиву на позов.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2025 відкладено підготовче засідання на 23.09.2025.
19.09.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову та просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що товар, ваги автомобільні Титан-BA-14H-C-60 для статичного зважування, які повинні бути поставлені за умовами договору, були виготовлені відповідачем ще у 2022 році, але не поставлені на адресу позивача у зв'язку із обмеженим доступом на територію АМКР "АрселорМіттал Кривий Ріг", що є режимним об'єктом. Відповідач неодноразово намагався вирішити дане питання з позивачем, однак саме позивач починаючи із 2022 року ухиляється від приймання товару, а вини відповідача у порушенні умов договору не має.
23.09.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
В своїх поясненнях на заперечення відповідача зазначає, що зазначена у відзиві позиція відповідача є надуманою, спірною, спростовується дійсними обставинами справи та наявними у справі доказами.
У судовому засіданні 23.09.2025 представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про надання часу для врегулювання спору мирним шляхом.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, оголошено перерву та призначено підготовче засідання на 16.10.2025.
15.10.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив. Заперечення аналогічні тим, що викладені у відзиві на позовну заяву.
Крім того, 15.10.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла зустрічна позовна заява, відповідно до змісту якої відповідач просить зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська екологічна компанія" вчинити дії щодо прийняття товару - за договором поставки №09/02 від 09.02.2022, а саме - Ваги автомобільні Титан ВА-14Н-С-60 для статичного зважування від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Союзцветметавтоматика". Також, просить поновити процесуальний строк для подання зустрічного позову.
16.10.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без участі його представника.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2025 відкладено підготовче засідання на 04.11.2025.
17.10.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли заперечення проти прийняття до розгляду зустрічного позову.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2025 відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Союзцветметавтоматика" про поновлення процесуального строку для подання зустрічного позову. Повернуто без розгляду зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Союзцветметавтоматика" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська екологічна компанія" про зобов'язання вчинити дії щодо прийняття товару - за договором поставки №09/02 від 09.02.2022, а саме - Ваги автомобільні Титан ВА-14Н-С-60 для статичного зважування від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Союзцветметавтоматика".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 18.11.2025.
17.11.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Центральним апеляційним господарським судом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Союзцветметавтоматика" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2025 та повернення до стадії підготовчого провадження.
Також, 17.11.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з хворобою представника відповідача.
18.11.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли заперечення проти клопотань відповідача про зупинення провадження у справі, повернення до стадії підготовчого провадження та відкладення судового засідання.
У судове засідання 18.11.2025 відповідач не забезпечив явку свого представника, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2025 відкладено судове засідання на 02.12.2025.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що ним були створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
У судовому засіданні 02.12.2025 проголошене скорочене рішення суду.
Під час розгляду справи судом досліджені докази, наявні в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-
09.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Союзцветметавтоматика" (далі - постачальник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровська екологічна компанія" (далі - покупець, позивач) укладено договір №09/02 (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов'язується виготовити та поставити ваги автомобільні Титан-BA-14H-C-60 для статичного зважування, а також виконати роботи із монтажу даного обладнання, зазначені у Додатку №1 (Специфікація №l).
Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника у національній валюті України на умовах згідно додатків до договору (пункт 2.4 договору).
Приписами пункту 3.2 договору визначено, що постачальник за порушення термінів постачання товарів, визначених на підставі цього договору та додатків до нього, а також порушення термінів усунення недоліків зазначених у пункті 3.4 договору, за вимогою покупця зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі 0,1% від вартості робіт, що зазначена у додатку №1 до договору, за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами (пункт 6.1 договору).
Згідно з пунктом 6.2 договору строк цього договору починає свій перебіг з моменту, визначеного в пункті 6.1 цього договору та закінчується 31.12.2022.
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.
Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В матеріалах справи відсутні докази того, що договір визнавався недійсним в судовому порядку.
Так, жодна із сторін письмово не виявила бажання припинити дію договору. Відтак, договір №09/02 від 09.02.2022 був чинним на час виникнення спірних правовідносин.
09.02.2022 між сторонами підписано специфікацію (додаток №1) до договору (а.с. 12 том 1), відповідно до умов якої сторони визначили найменування товару, кількість товару, порядок оплати та його вартість. Умовами специфікації встановлено:
Найменування товару - ваги автомобільні Титан-BA-14H-C-60 для статичного зважування у кількості 1 шт. вартістю 554900,00грн із ПДВ, ПДВ - 92483,33грн.
Умови оплати: передоплата - 70%, що становить 388430,00грн із ПДВ, та залишок оплати після монтажу обладнання - 30%, що становить 166470,00грн із ПДВ.
Специфікацією визначені також наступні умови поставки: DAP (Інкотермс 2010) склад покупця - м. Кривий Ріг, КПП 22, Територія ШПЦ ДЦ 1 АМКР. Термін постачання: 7 днів з моменту отримання передоплати, з правом дострокового постачання.
02.08.2023 відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру на оплату №СФ-0000009 від 11.02.2022 з зазначенням реквізитів договору №09/02 від 09.02.2022 на загальну суму 554900,00грн (а.с. 13 том 1).
15.02.2022 позивач здійснив переоплату у сумі 388430,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №49 від 15.02.2022 (а.с. 14 том 1).
З метою досудового врегулювання спору, позивач направив на адресу відповідача претензію за Вих.№05/06-2025-01 від 05.06.2025 (а.с. 15, 16 том 1). В листі позивач вимагав перерахувати кошти за непоставлений товар.
У відповіді на претензію від 19.06.2025 відповідач висловив свою незгоду із заявленими у претензії вимогам, та мотивував свою позицію наявністю перешкод у відвантаженні товару позивачеві, а саме, що адреса доставки (DAP (Інкотермс 2010) склад покупця - м. Кривий Ріг, КПП 22, територія ШПЦ ДЦ 1 АМКР), а територія АМКР "АрселорМіттал Кривий Ріг" є режимним об'єктом, доступ на територію даного підприємства можливий лише за наявності перепустки для транспортного засобу та водія та саме по цій причині починаючи із 23.02.2022 не мали можливості забезпечити відвантаження замовленого товару. Зазначено, що вказаний товар перебуває на складі відповідача та його можливо отримати, а тому підстав для повернення попередньої оплати за товар відповідач не вбачає (а.с. 17, 18 том 1)
Позивач зазначає, що відповідач повинен був здійснити поставку товару у строк до 23.02.2022, однак, відповідач на момент подачі позову свої зобов'язання за договором не виконав.
Зазначене і є причиною виникнення спору.
У зв'язку з несвоєчасною поставкою товару, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 1084829,50грн, з якої: 388430,00грн - сума попередньої оплати за непоставлений товар та 696399,50грн - пеня.
Зазначене і є причиною виникнення спору.
Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого авансового внеску та пені за прострочення виконання зобов'язання з поставки товару.
Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору поставки, строк його дії, умови поставки, загальна ціна, строк поставки, докази поставки, наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов'язань за договором.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (статті 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.
Відповідно до частини першої та другої статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини першої статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов'язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.
Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За змістом частини першої статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами зобов'язання позивача щодо здійснення оплати за товар виконані 15.02.2022, відповідно до додатку №1 до договору.
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З урахуванням положень статті 530 Цивільного кодексу України та умов договору відповідач повинен був поставити товар у строки, встановлені договором та додатком 1 до нього.
Враховуючи визначений контрагентами у додатку №1 (специфікації №1) до договору термін поставки товару, приймаючи до уваги отримання 15.02.2022 відповідачем оплати за товар, суд зазначає, що строк поставки товару є таким, що настав 22.02.2022, прострочення з 23.02.2022.
Відповідач не надав суду доказів поставки товару.
Відповідно до частини першої статті 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина третя статті 693 Цивільного кодексу України).
За приписом частини другої статті 570 Цивільного кодексу України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства аванс не виконує забезпечувальної функції, а є грошовою сумою, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). При цьому, у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.
Подібний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17.
З матеріалів справи вбачається, що позивач направив відповідачу претензію за Вих.№05/06-2025-01 від 05.06.2022 з проханням повернути суму сплаченої за договором передоплати (а.с. 15, 16 том 1).
Господарський суд зазначає, що направленням претензії за Вих.№05/06-2025-01 від 05.06.2022 позивач реалізував своє право, передбачене частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України, на повернення суми попередньої оплати.
Доводи відповідача не підтверджені належними й допустимими доказами та не спростовують обставин, наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог. Доказів повернення позивачу попередньої оплати в сумі 388430,00грн відповідач суду не надав.
За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача попередньої оплати в сумі 388430,00грн є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.
Окрім вимоги про стягнення основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню згідно з пунктом 3.2 договору в розмірі 696399,50грн за період з 24.02.2022 по 01.08.2025 (а.с. 5 том 1).
За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Приписами пункту 3.2 договору визначено, що постачальник за порушення термінів постачання товарів, визначених на підставі цього договору та додатків до нього, а також порушення термінів усунення недоліків зазначених у пункті 3.4 договору, за вимогою покупця зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі 0,1% від вартості робіт, що зазначена у додатку №1 до договору, за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Згідно зі статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (частина шоста статті 232 Господарського Кодексу України чинного на момент виникнення правовідносин).
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені позивача та встановлено, що він виконаний не правильно, а саме позивачем при розрахунку не враховано приписи частини шостої статті 232 Господарського Кодексу України чинного на момент виникнення правовідносин.
Разом з тим, за приписом пункту 7 Прикінцевих положень Господарського кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Вказаний розділ доповнено пунктом 7 згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020, який набув чинності 02.04.2020.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", прийнятої відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", на усій території України встановлений карантин з 12.03.2020, який, у свою чергу, постановами Кабінету Міністрів України №239 від 25.03.2020, №392 від 20.05.2020, №641 від 22.07.2020, №760 від 26.08.2020, №956 від 13.10.2020, №1236 від 09.12.2020, №104 від 17.02.2021, №405 від 21.04.2021, №229 від 23.02.2022, №630 від 27.05.2022 був неодноразово продовжений.
Так, Кабінет Міністрів України постановою №928 від 19.08.2022 вніс зміни, зокрема, до постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2". Вони передбачають, що продовжено термін дії карантину та обмежувальних протиепідемічних заходів в Україні для запобігання розповсюдженню COVID-19 до 31.12.2022. В подальшому період карантину продовжувався, зокрема постановою №1423 від 23.12.2022 до 30.04.2023. Постановою №383 від 25.04.2023 до 30.06.2023.
З аналізу пункту 7 Прикінцевих положень Господарського кодексу України вбачається, що продовжені цим пунктом строки, закінчуються із відміною/скасуванням на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2
Так, постановою Кабінету Міністрів України №651 від 27.06.2023 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Таким чином, продовжений за приписом пункту 7 Прикінцевих положень Господарського кодексу України строк, визначений статтею 232 Господарського кодексу України, закінчився із відміною/скасуванням на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Відповідно до виконаного господарським судом розрахунку, до стягнення з відповідача підлягає пеня у розмірі 273010,80грн за загальний період з 24.02.2022 по 30.06.2023.
На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин у справі, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача 388430,00грн - основного боргу (суми попередньої оплати) та 273010,80грн - пені.
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі та надана їм правова оцінка.
Стосовно інших доводів позивача і відповідача суд зазначає наступне.
Враховуючи положення частини першої статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи позивача і відповідача та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень позивача і відповідача судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Згідно з частиною другою статті 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (стаття 4 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028,00грн.
Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті (в тому числі позовної заяви), в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
При зверненні з позовом до суду через систему "Електронний суд", позивач сплатив судовий збір в розмірі 16272,44грн згідно з платіжною інструкцією №6 від 05.08.2025 на суму 16272,44грн, замість 13017,95грн. Таким чином, при зверненні з позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 3254,49грн (а.с. 7 том 1).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідне клопотання позивачем до суду подано не було. Тому суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що надмірно сплачений судовий збір в розмірі 3254,49грн підлягає поверненню з державного бюджету України, для чого позивачу необхідно звернутися до суду з відповідним клопотанням.
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення позову всі судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин судовий збір покладається на відповідача у сумі 7937,29грн.
Судові витрати за надання професійної правничої допомоги судом не розподіляються з огляду на заяву представника позивача у позовній заяві про надання доказів понесення таких витрат у порядку частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями. 2, 73, 74, 76, 77- 79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська екологічна компанія" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Союзцветметавтоматика" про стягнення заборгованості в загальному розмірі 1084829,50грн, з якої: 388430,00грн суми попередньої оплати за непоставлений товар, 696399,50грн пені - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Союзцветметавтоматика" (50074, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Володимира Бизова, буд. 24, кв. 68, ідентифікаційний код 31550930) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська екологічна компанія" (04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 28, оф. 402, ідентифікаційний код 44398790) 388430,00грн - основного боргу, 273010,80грн - пені та 7937,29грн - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 12.12.2025.
Суддя В.О. Татарчук