вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
12.12.2025м. ДніпроСправа № 904/5561/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:
за позовом Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської обласної, Дніпропетровська область, Камя'нський район, м. Жовті Води, в інтересах держави в особі позивача-1: Саксаганської сільської ради, Дніпропетровська область, Кам'янський район, с. Саксагань
позивача-2: Відділу освіти, культури, молоді та спорту Саксаганської сільської ради, Дніпропетровська область, Кам'янський район, с. Саксагань
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ", м. Дніпро
про стягнення сум заборгованості та штрафних санкцій у загальному розмірі 28 543,18 грн.
Жовтоводська окружна прокуратура Дніпропетровської обласної в інтересах держави в особі Саксаганської сільської ради (далі - позивач1) та Відділу освіти, культури, молоді та спорту Саксаганської сільської ради (далі - позивач-2): звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (через систему "Електронний суд"), у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (далі - відповідач) на користь Відділу освіти, культури, молоді та спорту Саксаганської сільської ради кошти в сумі 28 543,18 грн., з яких: 23 100 грн. - сума боргу за непоставлений товар, 3478,92 грн. - пеня, 470,86 грн. - 3% річних та 1493,40 грн. - інфляційні втрати.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2025 позовну заяву залишено без руху та запропоновано прокуратурі протягом семи днів з дня вручення ухвали суду від 06.10.2025 усунути недоліки позовної заяви , а саме надати докази наявності у позивача-1 та позивача-2 електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).
10.10.2025 від прокуратури, через систему "Електронний суд", надійшла заява про усунення недоліків.
Вимоги ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2025 виконано.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання до суду відзиву на позовну заяву.
Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.
Ухвалу суду від 14.10.2025 в електронному вигляді доставлено до електронного кабінету відповідача 14.10.2025 (о 12:30 год.), що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 79).
Пунктом 2 частини шостої ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відтак, відповідач мав право подати відзив на позовну заяву не пізніше 30.10.2025. У встановлений законом та ухвалою суду строк відповідач відзиву на позов не надав.
Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.
Згідно з частиною дев'ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Окрім того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Щодо розгляду спору Господарським судом Дніпропетровської області.
Відповідно до частини першої ст. 27 ГПК України, за загальним правилом позов пред'являється за місцезнаходженням відповідача, якщо інше не встановлено цим кодексом.
Справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду (ч.2 ст. 31 ГПК України).
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на дату звернення прокуратури до суду (30.09.2025), місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" є: 49600, м. Дніпро, вул. Мандриківська, 47, офіс 206/2.
В процесі розгляду справи ТОВ "Інтекс Інвест" змінило своє місцезнаходження. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 12.12.2025, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" є: Україна, 69035, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Діагональна, будинок 8, кімната 21 (державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу здійснена 20.10.2025, запис № 10022410700121021).
Враховуючи приписи частини четвертої статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.
Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
Позиція прокуратури/позивача
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за Відповідачем обліковувалась заборгованість в розмірі 28 543,18 грн. перед позивачем-2, яка виникла внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором поставки №0535-СК-07 від 06.06.2023 щодо повної та своєчасної поставки оплачених позивачем-2 525 літрів бензину А-95.
Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ
За результатом проведення конкурентної процедури закупівлі UA-2023-06-09-010375-a (ДК 021:2015 09130000-9 Нафта і дистиляти) між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Саксаганської сільської ради (далі по тексту - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (далі по тексту - ТОВ "Інтекс Інвест", "Постачальник") 06.06.2023 укладено Договір №0535-СК-07 (далі по тексту - Договір) предметом якого є постачання паливно - мастильних матеріалів: бензину А-95 (в талонах), які Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця, а покупець зобов'язався сплатити і прийняти вказаний товар (п.1.1 Договору).
В пункті 1.1 Договору сторони також визначили, що загальна кількість товару, що підлягає поставці становить 1100 літрів бензину, ціна одиниці товару з урахуванням ПДВ становить 44,00 грн./літр, загальна вартість товару складала 48 400,00 грн., у тому числі ПДВ 3166,36 грн.
Згідно з п. 4.1. Договору Оплата Товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів на вказані в рахунку-фактурі реквізити Постачальника.
Відповідно до п. 4.2. Договору Оплата Товару здійснюється Покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника в день виписки рахунку-фактури та накладної на Товар. Ціна одного літру товару вказується у рахунку-фактурі та накладній і дійсна тільки протягом дня їх виписки.
Згідно п. 4.4. Договору У разі відмови Покупця від оплати Товару згідно умов, передбачених Договором, зобов'язання Постачальника припиняються у частині несплаченого Товару.
Відповідно до п. 5.2. Договору Місце поставки (передачі) товарів: п. 5.2.1. Передача Покупцю товару за цім Договором здійснюється Постачальником на АЗС шляхом заправки автомобілів Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупця скретч-карт. Скретч-карта є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картах вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-карті( п. 5.2.2. Договору) .
Згідно п. 5.1 Договору Строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картики).
Відповідно до п. 5.3. Умови постачання Товару - самовивезення. Покупець зобов'язується отримати Товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу який зазначений на довірчому документі.
Пунктом 10.1 Договору визначено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін.
Згідно з пунктом 10.2 Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 10.1 цього Договору та діє до 31 грудня 2023 року.
На виконання умов Договору, Відділом освіти, культури, молоді та спорту Саксаганської сільської ради на рахунок Постачальника перераховані кошти в сумі 5 280,00грн., що підтверджується платіжною інструкцією №76 від 09.06.2023, кошти на суму 37 620,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №190 від 09.06.2023 та кошти на суму 5 500,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №97 від 09.06.2023.
У свою чергу, TOB “Інтекс Інвест» передало Відділу освіти, культури, молоді та спорту Саксаганської сільської ради згідно видаткової накладної № 0007/0002584 від 06.06.2023 бензин (в талонах) в об'ємі 1100 л.
З моменту укладення Договору Покупець отримав від постачальника пальне у виді 575 л. бензину А-95, а також утворився залишок невикористаних скретч-карток у кількості 525 літрів, на загальну суму 23 100 грн., що підтверджується листом Відділу освіти, культури, молоді та спорту Саксаганської сільської ради №10 від 16.06.2025, а також залишками скретч-карток на загальну суму 23 100,00 грн.
В подальшому, в супереч умовам договору Постачальником не видано пального на АЗС “АВІАС», яка знаходиться за адресою: с. Саксагань, вул. Шосейна, 7а. Виявлено, що АЗС “АВІАС» не працює, відпуск пального за скретч-картками (талонами) не здійснюється.
Вказані обставини підтверджуються Актами обстеження АЗС “АВІАС»: №1 від 30.04.2025, №2 від 30.04.2025, №3 від 13.05.2025 та №4 від 13.05.2025, складеними працівниками Відділу освіти, культури, молоді та спорту Саксаганської сільської ради.
З метою досудового врегулювання спору, Відділом освіти, культури, молоді та спорту Саксаганської сільської ради на адресу Постачальника надіслано претензію №185 від 02.05.2025 з вимогою виконати зобов'язання за Договором, або повернути кошти у сумі 23 100,00 грн., за неналежне виконання зобов'язань за Договором.
На теперішній час, Постачальник не виконав умови Договору на загальну суму 23 100,00 грн.
Таким чином, Відділ освіти, культури, молоді та спорту Саксаганської сільської ради, виконавши зобов'язання за Договором №0535-СК-07 від 06.06.2023 та оплативши повну вартість товару, набула право на отримання придбаного палива на підставі відповідних паливних талонів на автозаправних станціях, пов'язаних договірними відносинами з постачальником, але не отримав його у фактичне володіння у повному обсязі.
Отже, у зв'язку з неналежним виконанням ТОВ “ІНТЕКС ІНВЕСТ» зобов'язання з передачі товару на підставі Договору, Відділ освіти, культури, молоді та спорту Саксаганської сільської ради позбавлений можливості реалізувати право на отримання свого, уже оплаченого за бюджетні кошти, товару за договором на загальну суму 28 543,18 грн., у зв'язку з чим у відповідача наявна перед позивачем заборгованість на вказану суму, яка підлягає стягненню на підставі ст.ст.670, 693 ЦК України.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Цивільного кодексу України одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі ст. ст. 167, 170 цього Кодексу набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
Одним із таких органів є прокуратура, на яку покладено функції представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.
Згідно із ст. 1 Закону України “Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені, держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
За змістом ч. 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч. 4 цієї статті, крім випадку, визначеного абз. 4 цієї частини.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття інтерес держави.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.
Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, керівник прокуратури чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № З-рп/99).
Відтак, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко невизначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі №926/1111/15, від 19.09.2019 у справі № 815/724/15, від 05.11.2019 у справі №804/4585/18, від 28.01.2021 у справі № 380/3398/20, від 05.10.2021 у справі №380/2266/21, від 02.12.2021 у справі № 320/10736/20, від 23.12.2021 у справі № 0440/6596/18 та від 14.02.2023 у справі № 580/1374/22.
Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не повною мірою відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України).
Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 806/602/18, від 13.03.2019 у справі № 815/1139/18, від 15.10.2019 у справі. № 810/3894/17, від 17.10.2019 у справі № 569/4і23/16-а, від 05.11.2019 у справі № 804/4585/18, від 03.12.2019 у справі № 810/3164/18 та від 01.06.2022 у справі № 260/1815/21,
Прокурор у позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених ст. 169 цього Кодексу.
Системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що ст. 53 ГПК України вимагає вказувати в позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.
Інтереси держави, за загальним правилом, охоплюють собою і суспільні (публічні) інтереси, оскільки основне покликання держави (ст. 3 Конституції України гарантує те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави) - це максимально забезпечувати інтереси всіх соціальних груп для досягнення в суспільстві справедливості як найвищого блага.
У зв'язку із викладеним, уповноважені державні та інші органи зобов'язані вживати (реалізувати) комплекс організаційно-правових та інших заходів, спрямованих на створення умов для такого захисту прав.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 10.02.2023 у справі № 206/1198/19 прокурор вправі звертатися до суду з позовними вимогами щодо захисту прав територіальної громади, оскільки її інтереси є складовою частиною інтересів держави.
Згідно ст.1 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» бюджет місцевого самоврядування (місцевий бюджет) - план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування.
Відповідно до п.п. “а» ч.1 ст.28 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: складання, схвалення та подання на розгляд відповідної ради прогнозу місцевого бюджету, складання проекту місцевого бюджету, подання його на затвердження відповідної ради, забезпечення виконання бюджету; щоквартальне подання раді письмових звітів про хід і результати виконання бюджету; підготовка і подання відповідно до районних, обласних рад необхідних фінансових показників і пропозицій щодо складання проектів районних і обласних бюджетів;
Згідно ч.1 ст.61 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.
Згідно ч.4 ст.64 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» видатки місцевого бюджету формуються відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначеного Бюджетним кодексом України, для виконання повноважень органів місцевого самоврядування.
Згідно п.2 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України, бюджети місцевого самоврядування - бюджети сільських, селищних, міських територіальних громад, а також бюджети районів у містах (у разі утворення районних у місті рад).
Згідно п.12 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України, бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.
Згідно ч.1 ст.63 Бюджетного кодексу України місцевий бюджет відповідно до цього Кодексу містить надходження і витрати на виконання повноважень органів влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Ці надходження і витрати становлять єдиний баланс відповідного бюджету.
Відповідно до п.7 ч.5 ст.22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.
Частиною 3 ст.47 Бюджетного кодексу України встановлено, що розпорядники бюджетних коштів забезпечують управління бюджетними асигнуваннями і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст.145 Конституції України права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.
Відповідно до ст.18-1 Закону України “Про місцеве самоврядування» орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 дійшла висновку про те, що Рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі. Схожі висновки викладені у постановах КГС ВС від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21 (пункт 33) (п. 8.47 Постанови).
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб (у нашому випадку - в мешканців Саксаганської територіальної громади). Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, може порушувати економічні інтереси територіальної громади (п. 8.47 Постанови).
Згідно п.1.1 Положення про відділ освіти, культури, молоді та спорту Саксаганської сільської ради (нова редакція), затверджене Рішенням Саксаганської сільської ради №2570-40Л/І від 03.05.2024 (далі по тексту - Положення), відділ освіти, культури, молоді та спорту Саксаганської сільської ради є підзвітним і підконтрольним сільській раді, підпорядкований її виконавчому комітету, сільському голові.
Згідно п.1.6 Положення, Відділ є юридичною особою, розпорядником коштів, відкриває рахунки у Держказначействі, має окремий баланс, свою печатку та штамп, власний бланк, ідентифікаційний номер та діє на підставі цього Положення.
Згідно п.2.1.1. Положення основним завданням відділу є створення умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина через систему багатопрофільної освіти.
Згідно п.5.1 Положення Відділ фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету Саксаганської територіальної громади, які виділені на його утримання та інших коштів переданих Відділу згідно з чинним законодавством.
Відповідно до абз. 3 ч.3 ст.10 Бюджетного кодексу України головні розпорядники бюджетних коштів визначають мережу розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів з урахуванням вимог щодо формування єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів і одержувачів бюджетних коштів та даних такого реєстру.
Відділ освіти, культури, молоді та спорту Саксаганської сільської ради є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня відносно Саксаганської сільської ради.
Крім того, відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування (ст. 17 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні»).
Таким чином, кошти, які були витрачені на придбання пального є коштами територіальної громади, управління та контроль використання яких покладено безпосередньо на Саксаганську сільську раду (Позивач 1), а також на Відділ освіти культури, молоді та спорту Саксаганської сільської ради (Позивач 2), які в даному випадку є органами, уповноваженими державою здійснювати захист порушених насамперед економічних інтересів відповідної територіальної громади, проте в супереч вищезазначеним положенням законодавства не здійснюють їх належний захист.
Правомірне та раціональне використання бюджетних коштів беззаперечно становить інтерес територіальної громади в особі Саксаганської сільської ради.
Порушення чинного законодавства України, що стосуються використання коштів місцевого бюджету, підриває матеріальну основу місцевого самоврядування та завдає істотної шкоди інтересам територіальної громади, які є складовою частиною інтересів держави
Крім того, згідно ст.53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
Згідно п.п. 2 та п.п.4 п. “а» ч.і ст.32 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать забезпечення здобуття повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти у державних і комунальних закладах освіти, створення необхідних умов для виховання дітей та молоді, розвитку їхніх здібностей, трудового навчання, професійної орієнтації, продуктивної праці учнів, сприяння діяльності дошкільних та позашкільних закладів освіти, дитячих, молодіжних та науково-просвітницьких громадських об'єднань, молодіжних центрів; забезпечення пільгового проїзду учнів, вихованців, студентів та педагогічних працівників до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, за рахунок видатків відповідних місцевих бюджетів.
Згідно ч.2 ст.56 Закону України “Про освіту» органи місцевого самоврядування забезпечують пільговий проїзд учнів, вихованців, студентів та педагогічних працівників до місця навчання і додому у визначених ними порядку та розмірах за рахунок видатків відповідних місцевих бюджетів.
Згідно ч.4 ст.13 Закону України “Про освіту» особи, які здобувають повну загальну середню освіту, проживають у сільській місцевості і потребують підвезення до закладу освіти і у зворотному напрямку, забезпечуються таким підвезенням за кошти місцевих бюджетів, у тому числі із забезпеченням доступності відповідного транспорту для осіб з порушенням зору, слуху, опорно-рухового апарату та інших маломобільних груп населення.
Оскільки придбання палива здійснювалося для автобусів, які перевозять учнів, поряд з економічними інтересами в даному випадку також порушуються соціальні інтереси територіальної громади в частині, що стосується належного функціонування системи закладів освіти, забезпечення пільгового проїзду учнів, вихованців, студентів та педагогічних працівників до місць навчання і додому.
В свою чергу відсутність бензину лишає можливості учасників освітнього процесу на реалізацію прав, визначених в ст.ст.13, 56 Закону України “Про освіту» так, як за відсутності пального використання транспортних засобів закладів освіти Саксаганської територіальної громади є неможливим.
Про наявність вищезазначених порушень інтересів держави Відділу освіти культури, молоді та спорту Саксаганської сільської ради стало відомо з 01.01.2025 при першій відмові у відпуску пального на автозаправній станції.
Крім того, листами Жовтоводської окружної прокуратури №55-2875вих-25 від 30.07.2025 та №55-2392вих-25 від 02.07.2025 повідомлено Саксаганську сільську раду та Відділ освіти культури, молоді та спорту Саксаганської сільської ради про необхідність вжиття належних та ефективних заходів, спрямованих на захист порушених інтересів територіальної громади.
На теперішній час Саксаганською сільською радою та Відділом освіти, культури, молоді та спорту Саксаганської сільської ради відповідні заходи не вжиті, у зв'язку з чим, прокурор на виконання конституційних повноважень вимушений звернутися до суду з даною позовною заявою за для захисту вищезазначених інтересів відповідної територіальної громади, відновлення справедливості та забезпечення належного функціонування освітнього процесу.
Листом №280 від 09.07.2025 Відділ освіти, культури, молоді та спорту Саксаганської сільської ради повідомив прокурора про відсутністю фінансової можливості для забезпечення захисту і відновлення порушених майнових прав та інтересів.
Тому, звернення керівника Жовтоводської окружної прокуратури до суду з позовом, у даному випадку, є єдиним ефективним засобом захисту порушених інтересів держави, спрямований у тому числі на правильне застосування законодавства.
Неналежне виконання умов договору поставки товару не сприяє раціональному та ефективному використанню коштів місцевого бюджету, істотно порушує інтереси територіальної громади у бюджетній сфері, а також у сфері освіти.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина перша статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст.530 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до приписів статті 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Як вже зазначалось, на виконання умов Договору відділ освіти, молоді та спорту Саксаганської сільської ради як Покупець своєчасно та належним чином виконав майново-господарські зобов'язання, перерахувавши безготівково на рахунок Постачальника перераховані кошти в сумі 5 280,00грн., що підтверджується платіжною інструкцією №76 від 09.06.2023, кошти на суму 37 620,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №190 від 09.06.2023 та кошти на суму 5 500,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №97 від 09.06.2023.
Проте, всупереч наведеним положенням законодавства та умовам Договору, Постачальник не виконав належним чином господарсько-правові зобов'язання та фактично відмовив Покупцю у видачі пального на суму 23 100,00 грн. Ці обставини підтверджуються довідкою відділу освіти, молоді та спорту Саксаганської сільської ради № 10 від 16.06.2025, актами про обстеження АЗС, листуванням сторін та іншими доказами, зазначеними у претензії.
ТОВ “ІНТЕКС ІНВЕСТ» свої зобов'язання за договором не виконано, не забезпечено покупця пальним на АЗС, а також не передано замовнику товар у повному обсязі у кількості, за якістю і на умовах встановлених договором. Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, як визначають порядок роздрібної торгівлі пальним, оливами, мастилами (далі - нафтопродукти) (далі - Правила № 1442).
Торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів. (абз. 2 п. 3 Правил № 1442).
Розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару (пункт 9 Правил № 1442).
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2018 № 281/171/578/155, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за № 805/15496, затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).
Відповідно до пункту 3 Інструкції талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
У пунктах 10.3.3.1, 10.3.3.2 Інструкції визначено, що форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери. Заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП.
Суд зазначає, що підписання сторонами видаткової накладної №0007/0002584 від 06.06.2023 не свідчить про факт передачі відповідачем товару позивачу, а лише підтверджує передачу талонів, які надавали позивачу право на отримання відповідної кількості товару у майбутньому.
Отже, з моменту передання відповідачем за видатковими накладними скретч-карток на пальне позивачу, останній набув право на отримання нафтопродуктів в об'ємах, які зазначені у видатковій накладній №0007/0002584 від 06.06.2023.
Передача талонів на пальне (скретч-картки), які підтверджують право на отримання товару (а не сам факт його отримання), не звільняє відповідача від обов'язку передати позивачу придбаний ним згідно договору товар.
За умовами договору передбачено можливість отримання позивачем оплаченого ним товару шляхом пред'явлення ним на АЗС скретч-картки на відповідну кількість літрів палива.
Тобто, придбаний позивачем товар за договором у вигляді 525 літрів бензину за ціною 44,00 грн/літр на суму 23 100,00 грн, перебуває у відповідача і поставка його здійснюється шляхом заправлення автомобілів позивача після пред'явлення довірчих документів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у повному обсязі виконано прийняті на себе зобов'язання зі своєчасної та повної оплати за товар, який мав бути використаний позивачем шляхом обміну у мережах АЗС оплачених скретч-карт.
Водночас, як підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем, останнім не передано позивачу бензин на загальну суму 23 100,00 грн. Відповідач доказів належного виконання зобов'язань за договором не надав.
Згідно частин першої, другої ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права випливає, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Саксаганською сільською радою поштовим відправленням на відому адресу відповідача була направлена претензія за №185 від 02.05.2025 щодо неналежного виконання зобов'язань за договором №0535-СК-07 від 06.06.2023, яка була залишена без відповіді.
Відповідач є юридичною особою, на яку відповідно до ст. 4, частини першої, п.10 частини другої ст. 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» покладено обов'язок зазначати достовірні дані щодо власного місцезнаходження, які відповідно до ст. 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України “Про поштовий зв'язок» та Правил.
З огляду на відсутність в матеріалах справи заперечень відповідача щодо позовних вимог, доказів поставки товару, а також відсутність доказів повернення сплачених у якості передоплати за товар грошових коштів у розмірі 23 100,00 грн, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення 23 100,00 грн та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.
Крім того, прокурором заявлено до стягнення: 3478,92 грн. - пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми вартості товарів, з яких розраховано прострочення виконання за 183 дні прострочення (за період з 01.01.2025 по 02.07.2025), 470,86 грн. - 3% річних (за період з 01.01.2025 по 05.09.2025), 1 493,40 грн. - інфляційні втрати (за період з 01.01.2025 по 30.06.2025).
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з пунктом 7.1. Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором.
Пунктом 7.3.2. Договору сторони визначили, що у разі порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення.
З моменту укладення Договору Покупець отримав від постачальника пальне у виді 575 л. бензину А-95, а також утворився залишок невикористаних скретч-карток у кількості 525 літрів, на загальну суму 23 100 грн., що підтверджується листом Відділу освіти, культури, молоді та спорту Саксаганської сільської ради №10 від 16.06.2025, а також залишками скретч-карток на загальну суму 23 100,00 грн.
В подальшому, в супереч умовам договору Постачальником не видано пального на АЗС “АВІАС», яка знаходиться за адресою: с. Саксагань, вул. Шосейна, 7а. Виявлено, що АЗС “АВІАС» не працює, відпуск пального за скретч-картками (талонами) не здійснюється.
Вказані обставини підтверджуються Актами обстеження АЗС “АВІАС»: №1 від 30.04.2025, №2 від 30.04.2025, №3 від 13.05.2025 та №4 від 13.05.2025, складеними працівниками Відділу освіти, культури, молоді та спорту Саксаганської сільської ради.
Таким чином, ТОВ “ІНТЕКС ІНВЕСТ» за неналежне виконання умов Договору, що полягає у порушенні строків поставки Товару (бензину А-95), відповідно до умов договору має сплатити пеню передбачену п. 7.3.2. Договору.
Разом з цим, при перевірці судом правильності нарахування Позивачем пені встановлено, що останнім визначено неправильний період нарахування, без урахування положень ст. 253 Цивільного кодексу України.
Таким чином, господарський суд проводить власний розрахунок пені згідно умов Договорів та ст. 253 Цивільного кодексу України, з урахуванням дати складеного акта обстеження АЗС “АВІАС» , складеного працівниками Відділу освіти, культури, молоді та спорту Саксаганської сільської ради (30.04.2025), в межах періодів, визначених позивачем:
- з 01.05.2025 до 02.07.2025 на суму 23 100,00 грн складає 487,50 грн.
Отже, зважаючи на викладене, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в розмірі 487,50 грн.
В частині стягнення пені в розмірі 2 991,42 грн. слід відмовити.
Щодо вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, суд відзначає, що частиною 3 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено спосіб захисту покупця товару, який здійснив попередню оплату, від неналежного виконання зобов'язань з боку продавця, відповідно до якої на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
За приписами статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Правовідношення, в якому у зв'язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов'язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3% річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19 та постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2022 у справі №902/186/21).
Прокуратурою нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 470,86 грн. за загальний період з 01.01.2025 по 05.09.2025 та інфляційні втрати у розмірі 1 493,40 грн. за період з січень по червень 2025 року.
Таким чином, у Відповідача (постачальника) виникло зобов'язання повернути Позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, ч. 1 ст. 530 ЦК України, тобто протягом 7 календарних днів з моменту отримання претензії Позивача.
Аналогічна правова позиція щодо визначення дати виникнення у постачальника зобов'язань з повернення суми попередньої оплати викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року у справі №918/631/19.
Проте, доказів, які б свідчили про надсилання Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" претензії №185 від 02.05.2025 щодо повернення сплачених коштів за договором про закупівлю товарів №0535-СК-7 від 06.06.2023, матеріали справи не містять.
Отже, враховуючи дану обставину, у суду відсутня можливість встановити вірну дату початку прострочення виконання грошового зобов'язання Відповідачем, тому дані вимоги недоведені прокуратурою.
З огляду на викладене, відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за вказані у позовній заяві періоди.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В силу частин 1 та 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
За приписами частин 1 та 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Тобто, виходячи зі змісту статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Щодо судового збору
За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню на користь Дніпропетровської обласної прокуратури судовий збір в сумі 2 001,82 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (69035, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 8, кімната 21; код ЄДРПОУ 39821153) на користь Відділу освіти, культури, молоді та спорту Саксаганської сільської ради (52173, Дніпропетровська область, Кам'янський район, с. Саксагань, вул. Шкільна, буд. 1/3, код ЄДРПОУ 42268943) основну заборгованість у розмірі 23 100,00 грн., пеня у розмірі 487,50 грн.
В решті позову відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (69035, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 8, кімната 21; код ЄДРПОУ 39821153) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 38; код ЄДРПОУ 02909938) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 001,82 грн.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано - 12.12.2025.
Суддя В.Г. Бєлік