вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
12.12.2025м. ДніпроСправа № 904/5391/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді: Колісник І.І.
розглянув без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Леарт" про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Леарт", м. Дніпро
до Фізичної особи-підприємця Сліпчука Тимура Володимировича, м. Дніпро
про стягнення 253 041,09 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2025 у справі №904/5391/25 повністю задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Леарт" до Фізичної особи-підприємця Сліпчука Тимура Володимировича про стягнення заборгованості в загальній сумі 253041,09 грн, з яких основний борг у сумі 200000,00 грн, штраф у сумі 40000,00 грн, пеня в сумі 11890,41 грн, 3% річних у сумі 1150,68 грн, судовий збір у сумі 3795,62 грн.
Під час ухвалення рішення витрати позивача на професійну правничу допомогу судом не розподілялися з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів надання позивачу відповідних послуг та викладене ним у позові клопотання про надання таких доказів в порядку частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
02.12.2025 від позивача через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 грн з доказами понесення відповідних витрат.
На підтвердження розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу до заяви додано (в копіях): договір про надання правничої допомоги від 01.09.2025 з актом приймання наданої правничої допомоги від 01.12.2025 на суму 20000,00 грн, ордер № 1424992 від 17.09.2025 на надання правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Леарт" адвокатом Ковальчуком Д.Ю., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2709 від 29.10.2012, виданим Ковальчуку Д.Ю. Дніпропетровською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури на підставі рішення № 3 від 29.10.2012.
Ухвалою суду від 03.12.2025 подану позивачем заяву про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу прийнято до розгляду без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання та запропоновано відповідачу визначитися не пізніше ніж до 11.12.2025 у правовій позиції щодо заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (заперечення, клопотання про зменшення тощо).
Відповідач своїм правом на подання до суду заперечень щодо заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу або клопотання про зменшення таких витрат не скористався.
За викладених обставин суд розглядає заяву позивача про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши заяву позивача та подані ним докази, господарський суд
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Леарт" (далі - клієнт, позивач) та адвокатом Ковальчуком Денисом Юрійовичем (далі - адвокат) укладено договір про надання правничої допомоги від 01.09.2025 (далі - договір) (а.с. 35-36).
За змістом пункту 1.1 цього договору адвокат зобов'язується надавати клієнту правничу допомогу з питань захисту прав та законних інтересів клієнта щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Сліпчука Тимура Володимировича на користь клієнта суми заборгованості, пені та штрафу, 3% річних за прострочення повернення поворотної фінансової допомоги за договором № 2 від 03.06.2025, а клієнт зобов'язується прийняти та оплатити правничу допомогу на умовах, передбачених цим договором.
За умовами пункту 3.1 договору, з метою його виконання, клієнт уповноважує адвоката представляти його інтереси у Господарському суді Дніпропетровської області з правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", у тому числі, але не обмежуючись зазначеним: складати, підписувати та подавати позовні заяви; засвідчувати своїм підписом копії документів тощо.
Відповідно до пункту 5.1 договору вартість правничої допомоги адвоката, що визначена пунктом 1.1 договору, становить 20000,00 грн, виходячи з вартості 1 години - 2000,00 грн.
Оплата адвокату правничої допомоги здійснюється клієнтом протягом 30 календарних днів з дати підписання акта приймання наданої правничої допомоги. Акт наданої правничої допомоги за цим договором адвокат складає та надає клієнту за результатами надання правничої допомоги, визначеної пунктом 1.1 договору (п. 5.2 договору).
Пунктом 10.1 договору передбачено, що він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання й скріплення печатками сторін та діє протягом трьох років з моменту його підписання або до повного виконання зобов'язань, визначених пунктом 1.1 договору в залежності від події, яка настане раніше.
Представництво інтересів позивача адвокатом Ковальчуком Денисом Юрійовичем у справі здійснювалося на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії № 1424992 від 17.09.2025 (а.с. 15, 34). Наявність статусу адвоката у представника позивача підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 2709 від 29.10.2012, виданим Дніпропетровською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури на підставі рішення № 3 від 29.10.2012 (а.с. 16, 37).
Актом приймання наданої правничої допомоги від 01.12.2025 за договором про надання правничої допомоги від 01.09.2025 сторони цього договору підтвердили надання адвокатом Ковальчуком Денисом Юрійовичем клієнту - Товариству з обмеженою відповідальністю "Леарт" наступних послуг (правничої допомоги) на суму 20000,00 грн: підготовка, підписання та подання до Господарського суду Дніпропетровської області позовної заяви від імені клієнта до Фізичної особи-підприємця Сліпчука Тимура Володимировича про стягнення поворотної фінансової допомоги, пені та штрафу, 3% річних (кількість годин - 10, вартість години - 2000,00 грн) (а.с. 39).
Доказів оплати правничої допомоги за договором на момент розгляду заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суду не надано. Втім, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України). Такий правовий висновок викладено також у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Згідно з частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
За обставинами справи докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подані позивачем до суду в межах передбаченого законом строку.
Аналізуючи в контексті зазначених правових критеріїв заявлені позивачем до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 грн, суд приймає до уваги також статтю 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якою гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналогічні положення містяться і у статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року.
Водночас при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також із критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт отримання позивачем професійної правничої допомоги у вигляді послуг, визначених договором про надання правничої допомоги від 01.09.2025, та за узгодженою сторонами вартістю 2000,00 грн за 1 годину надання послуги, що за 10 витрачених адвокатом годин становить 20000,00 грн.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.01.2023 у справі № 910/8342/21, визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим у частині п'ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини п'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
На предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в п.п. 119, 120 постанови від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою та дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
З огляду на викладене, оцінюючи обсяг наданої позивачу правничої допомоги, з урахуванням законодавчих критеріїв визначення витрат на професійну правничу допомогу при їх розподілі, а також зважаючи на критерій розумного розміру, що пропагується й застосовується Європейським судом з прав людини, суд доходить висновку про недостатню обґрунтованість позивачем необхідності покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 грн.
Враховуючи, що справа не представляє складності, зважаючи на кількість сторін, предмет позову, обсяг доказів, кількість та зміст підготовлених з боку позивача за час судового провадження заяв по суті справи, суд доходить висновку, що вартість наданої професійної правничої допомоги у цій справі не може бути покладена на відповідача повністю.
Прийнятною в аспекті розумності, обґрунтованості до предмета спору й ціни позову сумою за добросовісне надання правничої допомоги у цій справі, яку за її обставинами та за результатом розгляду можна в порядку розподілу покласти на відповідача, є сума в розмірі 5000,00 грн.
За таких обставин заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Леарт" про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 грн підлягає частковому задоволенню в сумі 5000,00 грн.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Леарт" про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 грн - задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Сліпчука Тимура Володимировича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Леарт" (49044, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд 37; ідентифікаційний код 41861420) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.
У задоволенні заяви про стягнення з відповідача решти витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн - відмовити.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 12.12.2025.
Суддя І.І. Колісник