вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
12.12.2025м. ДніпроСправа № 904/2684/25 (212/6574/25)
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мартинюка С.В. розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи
за позовом ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання
в межах справи №904/2684/25
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНИК", м.Київ
до боржника Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про визнання банкрутом
09.06.2025 ОСОБА_1 звернувся до Покровського районного суду міста Кривого Рогу з позовом до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання
Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 11.06.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання
26.06.2025 через систему "Електронний суд" до Покровського районного суду міста Кривого Рогу від АТ "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ" надійшло клопотання про передачу справи за підсудністю.
Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 01.07.2025 постановлено передати цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства “Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання, за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області, в провадженні якого перебуває господарська справа № 904/2684/25, відносно Акціонерного товариства “Криворізький залізорудний комбінат» про банкрутство.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.10.2025 матеріали справи №212/6574/25 передано на розгляд судді Мартинюку С.В. в межах справи про банкрутство №904/2684/25 та присвоєно єдиний унікальний номер справи №904/2684/25 (212/6574/25).
Ухвалою господарського суду від 15.10.2025 прийнято до свого провадження справу №904/2684/25 (212/6574/25) за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства “Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у ній матеріалами.
20.11.2025 на електронну пошту суду від відповідача надійшла заява про часткове визнання позову.
За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.
Позиція позивача
Позивач протягом тривалого періоду працював на підприємстві відповідача. 16.04.2024 Державною установою "Український науково-дослідний інститут промислової медицини" позивачу було встановлені професійні захворювання. Відповідно Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 10.05.2024 року (далі-Акт) причиною виникнення професійного захворювання (отруєння) стало важкість праці: періодичне перебування у незручній робочій позі 40% зміни при нормі до 25%, важкість праці: періодичне перебування у незручній робочій позі 15% зміни при нормі до 10%; нахили тулуба (вимушені, більше 30о)128 разів за зміну, при нормі 51-100 разів; пил переважно фіброгенної дії: концентрація пилу переважно фіброгенної дії з вмістом вільного діоксиду кремнію від 10 до 70% в повітрі робочої зони перевищувала гранично-допустиму в 1,2 разів (2,3 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3), згідно до «гігієнічних регламентів хімічних речовий у повітрі робочої зони», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14,07.2020 №1596. Відповідач у справі не створив належні та безпечні умови праці на робочому місці, внаслідок чого позивач отримав професійні захворювання, що призвели втрати працездатності.
Також позивач зазначає, що внаслідок отриманих професійних захворювань останнього постійно турбують шийний п/кр від.хребта, з іррацією вправу ногу, біль і обмеження руху в ліктьових, плечових і колінних суглобах, загальну слабкість, задишку при помірному фізичному навантаженні, кашель з виділенням мокротиння, важкість у грудях, підвищену втомленість, підвищення артеріального тиску. Заподіяне з вини підприємства професійне захворювання викликає в мене фізичні і моральні страждання, порушило звичний спосіб життя, вимагає додаткових зусиль для організації життя, для підтримки здоров'я, порушило нормальні життєві зв'язки внаслідок неможливості продовження активного цивільного життя, порушення відносин з оточуючими людьми. Вказані обставини негативно позначалося і позначається на моєму душевному та фізичному станах позивача. У зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовними вимогами до відповідача про відшкодування моральної шкоди у розмірі 520 000,00 грн.
Позиція відповідача
Відповідно до відзиву на позовну заяву, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог виходячи з наступного. Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання складено з окремою думкою, відповідно до якої відповідач, як роботодавець, не винен у виникненні професійних захворювань у позивача, оскільки умови праці в яких працював позивач, створювалися АТ "Кривбасзалізрудком", а є наслідком недосконалості технологічної розробки корисних копалин підземним способом, в результаті чого на робочому місці параметри шкідливих факторів перевищували гранично допустимий рівень. Відповідач задля профілактики виникнення хронічних захворювань постійно впроваджував нові технології, дотримувався основних напрямків в організації технологічних процесів та раціоналізації обладнання згідно вимог гігієни та промислової санітарії, у зв'язку з чим вина відповідача за незабезпечення безпечних умов праці в даній справі відсутня. Позивачем не доведено відповідними доказами характеру та обсягу, глибину свої моральних страждань, заявлений розмір відшкодування моральної шкоди є необґрунтованим. Також відповідач зазначає, що стягнуті кошти в рахунок відшкодування моральної шкоди є доходом в розумінні Податкового кодексу України який підлягає оподаткуванню на час виконання рішення суду.
В подальшому відповідачем подано заяву про часткове визнання позовних вимог, відповідно до якої відповідач зазначив, що діюче законодавство України не встановлює єдиного механізму визначення розміру моральної шкоди, водночас Кодекс законів про працю та Закон України “Про колективні договори і угоди» передбачають можливість врегулювання відповідних компенсацій у колективному договорі, який є обов'язковим для роботодавця та всіх працівників. В 2020 році між відповідачем, як роботодавцем та трудовим колективом, в особі виборних профспілкових органів, був укладений колективний договір на 2020 - 2022 роки, котрий 01.07.2024 доповнено пунктом 25.19, що встановлює механізм розрахунку компенсації моральної шкоди працівникам (у тому числі звільненим) у разі професійного захворювання або нещасного випадку на виробництві. Формула визначення суми враховує стаж роботи у шкідливих умовах, розмір мінімальної заробітної плати на 1 січня відповідного року, відсоток втрати працездатності та коефіцієнт 1,25 за відсутності вини працівника. У випадку позивача, який має 17 років 5 місяців стажу у шкідливих умовах, 65 % втрати працездатності та не має встановленої вини, компенсація складає 110 500,00 грн ((17х8000х(65/100)х1,25). Натомість позивач не наводить обґрунтованого розрахунку даної суми, а також критеріїв, з яких була розрахована така сума.
Перелік обставин, які є предметом доказування у справі
Предметом доказування по даній справі є встановлення факту порушення прав позивача, наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та заподіяними стражданнями, а також розміру цих страждань.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Корнєв Андрій Станіславович відповідно до відомостей трудової книжки серії НОМЕР_1 від 16.08.1990 (а.с. 14-15) здійснював трудову діяльність на підприємстві відповідача, а саме:
- з 14.11.2005 по 31.08.2010 - електрослюсарем (слюсарем) черговим та з ремонту устаткування 3 розряду з повним робочим днем в підземних умовах;
- 01.09.2010 позивача переведено в шахтомонтажне управління сервісного управління з ремонту та монтажу шахтного обладнання електрослюсарем (слюсарем) черговим та з ремонту устаткування 3 розряду з повним робочим днем на підземних роботах;
- 24.06.2020 позивача переведено в шахтомонтажне управління сервісного управління з ремонту та монтажу шахтного обладнання електрослюсарем (слюсарем) черговим та з ремонту устаткування 4 розряду з повним робочим днем на підземних роботах;
- 01.03.2021 позивача переведено електрослюсарем (слюсарем) черговим та з ремонту устаткування 4 розряду з повним робочим днем на підземних роботах, дільниці №29 шахти "Покровська";
- 23.04.2023 позивача переведено слюсарем аварійно-відновлювальних робіт господарського відділу шахтобудівельного управління.
Відповідно до акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) форми П-4, затвердженого В.о. начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Бланк С.В. від 09.05.2024 (далі - акт, а.с. 16-22) встановлено, що хронічне професійне захворювання (отруєння) виникло за таких обставин: працюючи підземним електрослюсарем (слюсарем) черговим та з ремонту устаткування на дільниці №29 шахти "Покровська" ("Октябрська") АТ "КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ" у період з 01.03.2021 по 23.04.2023 в підземних умовах шахти виконував капітальні, планово-попереджувальні ремонти підіймальних машин, монтаж і демонтаж механізмів і обладнання, підключення електродвигунів, заміну канатів, ремонт, і монтаж кабельної мережі в стовбурах.
В підземних умовах шахти умови праці характеризувалися тривалим виконанням робіт у незручній та вимушеній робочій позі, тривалість знаходження в якій перевищувало санітарні норми.
Внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, порушень в роботі систем вентиляції, пилоподавлення та режимів експлуатації гірничошахтного устаткування, підпадав під вплив концентрацій аерозолів фіброгенної дії, що перевищували нормативні значення.
Згідно медичного висновку лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров'я ДУ "Український науково-дослідний інститут промислової медицини" від 16.04.2024 №631 підставою для встановлення професійного характеру захворювання також є професійний маршрут:
- з 14.11.2005 по 23.04.2023 - підземний електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування шахтномонтажного управління, сервісного управління з ремонту та монтажу шахтного обладнання відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" та акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (пункт 17 акту).
Загальний стаж роботи позивача 25 років 1 місяць, за професією 17 років 5 місяці, у цеху в умовах впливу шкідливих факторів 2 роки 1 місяців (пункт 12 акту).
Згідно з пунктом 14 акту діагноз:
1. Радикулопатія попереково-крижова L4, L5, S1 і шийна С6, С7 з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і м'язово-тонічним синдромами, периферичним нейросудинним синдромом, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді: двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових та колінних суглобів (ПФ другого ступеня). Код МКХ-10 - М54.1.
2. Хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група В. Легенева недостатність першого-другого ступеня. Код МКХ-10- J 44.
Супутній діагноз - відсутній.
Відповідно до пункту 18 акту встановлено, що причинами виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) є:
Важкість праці: періодичне перебування у незручній позі 40 % зміни при нормі до 25 %; періодичне перебування у вимушеній робочій позі 15 % зміни при нормі до 10 %; нахили тулуба (вимушені, більше 30°) 128 разів за зміну, при нормі - 51-100 разів; згідно з вимогами Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених наказом МОЗ України № 248 від 08.04.2014.
Пил переважно фіброгенної дії: концентрація пилу переважно фіброгенної дії з вмістом вільного діоксиду кремнію від 10 до 70% в повітрі робочої зони перевищувала гранично-допустиму в 1,2 рази (2,3 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3) згідно наказу МОЗ України від 14.07.2020 №1596 «Про затвердження гігієнічних регламентів допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин у повітрі робочої зони».
Також відповідно до пункту 13 вказаного акту, вказано висновок про наявність шкідливих умов праці: на підставі даних інформаційної довідки про умови праці від 31.07.2023 №ПС/1/16640-23, підготовленої Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці, та згідно з Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.04.2014 №248, умови праці підземного електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту устаткування дільниці №29 шахти «Покровська» ОСОБА_1 відносяться:
- за вмістом аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони - до 3 класу 1 ступеня (шкідливі);
- за показниками рівня шуму - до 3 класу 2 ступеня (шкідливі);
- за показниками мікроклімату - до 3 класу 1 ступеня (шкідливі);
- за показниками світлового середовища - до 3 класу 2 ступеня (шкідливі);
- за показниками важкості праці - до 3 класу 2 ступеня (шкідливі);
- за показниками напруженості праці - до 3 класу 2 ступеня (шкідливі);
Загальна оцінка: умови праці відносяться до 3 класу 3 ступеня (шкідливі).
Пунктом 20 акту осіб, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи враховуючи роботу ОСОБА_1 впродовж 17 років 5 місяців в шкідливих умовах та одноразову зміну керівників та структурних підрозділів, визначити конкретних посадових осіб, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи, неможливо.
Вказаний акт місить окрему думку інспектора (з охорони праці) служби охорони праці АТ "Кривбасзалізрудком" ОСОБА_2 - члена комісії з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у ОСОБА_1 , відповідно до якого зазначено, що виникнення професійних захворювань у ОСОБА_1 є наслідком недосконалості технології розробки корисних копалин підземним способом, в результаті чого на робочому місці параметри шкідливих факторів перевищували гранично-допустимий рівень. ОСОБА_1 на протязі всього часу роботи своєчасно забезпечувався протипиловими респіраторами типу «Лепесток-40», ефективність очищення повітря від пилу яких становить 99,9%. Також усе гірниче обладнання, яке в процесі роботи утворює пил, обладнується пиловловлюючими пристроями. Тому за умови постійного використання ЗІЗ шкідливий вплив пилу з вмістом кремнію діоксиду кристалічного від 10 до 70% на ОСОБА_1 не відбувався.
Жодних заяв про відмову від дорученої роботи у зв'язку з небезпекою для здоров'я або розірвання трудового договору за власним бажанням у зв'язку з невиконанням підприємством законодавства про охорону праці від ОСОБА_1 не надходило. Тому відповідальність за виникнення професійного захворювання у ОСОБА_1 лежить безпосередньо на ньому самому. З метою попередження виникнення професійних захворювань у працівників АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ», відповідно до статті 13 Закону України «Про охорону праці», у АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» постійно впроваджуються нові технології, дотримуються основних напрямків в організації технологічних процесів та раціоналізації обладнання згідно вимог гігієни та промислової санітарії в частині комплексної механізації та автоматизації виробничих операцій, ведеться робота з пропаганди безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці. Відповідні заходи підтверджуються Колективним договором АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» та іншими документами.
Згідно довідки Міністерства охорони здоров'я України серії 12 ААГ №573812 від 13.08.2019 (а.с. 23) до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, позивачу внаслідок професійного захворювання встановлено третю групу інвалідності безстроково з 15.07.2024.
Також згідно довідки Міністерства охорони здоров'я України серії 12 ААА №130166 від 05.12.2019 (а.с. 24) про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги, за результатами первинного огляду позивача визначено ступінь втрати працездатності у розмірі 65% безстроково з 15.07.2024.
Відповідно до медичного висновку лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров'я про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) №631 від 16.04.2024 (а.с. 26-24) ОСОБА_1 , зроблено наступний висновок радикулопатія попереково-крижова L4, L5, S1 і шийна С6, С7 з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і м'язово-тонічним синдромами, периферичним нейросудинним синдромом, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді: двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових та колінних суглобів (ПФ другого ступеня). Хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група В. Легенева недостатність першого-другого ступеня.
Також відповідно до вказаного медичного висновку встановлено, що захворювання професійні 16.04.2024.
На підтвердження погіршення стану здоров'я та проходження медичного лікування, позивачем долучено до матеріалів справи виписний епікриз (а.с. 28), виписку №1214/298 із медичної карти амбулаторного, стаціонарного хворого (а.с.29-30), а також Індивідуальну програму реабілітації інваліда №647 (а.с. 25) згідно якої відповідно до наявного професійного захворювання (інвалідності) позивач проходить реабілітацію.
Позивач зазначає, що також позивач зазначає, що внаслідок отриманих професійних захворювань останнього постійно турбують шийний п/кр від.хребта, з іррацією вправу ногу, біль і обмеження руху в ліктьових, плечових і колінних суглобах, загальну слабкість, задишку при помірному фізичному навантаженні, кашель з виділенням мокротиння, важкість у грудях, підвищену втомленість, підвищення артеріального тиску. Заподіяне з вини підприємства професійне захворювання викликає в мене фізичні і моральні страждання, порушило звичний спосіб життя, вимагає додаткових зусиль для організації життя, для підтримки здоров'я, порушило нормальні життєві зв'язки внаслідок неможливості продовження активного цивільного життя, порушення відносин з оточуючими людьми. Вказані обставини негативно позначалося і позначається на моєму душевному та фізичному станах позивача.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо моральної шкоди
Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Відповідно до ч. 2 ст.153 Кодекс законів про працю України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Відповідно до статті 4 Закону України “Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Згідно статті 153 Кодекс законів про працю України та ст. 13 Закону України “Про охорону праці», передбачено обов'язок власника або уповноваженого ним органу створити на робочому місці умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Статтею 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров'ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров'ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров'я.
У відповідності зі ст.237-1 Кодекс законів про працю України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.10.2008 № 20-рп/2008 також роз'яснив про право застрахованих громадян, що потерпілі на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання.
У відповідності зі ст. ст. 23, 1167 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або внаслідок профзахворювання полягає у фізичному болю та стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Ушкодження здоров'я, заподіяне позивачу під час виконання трудових обов'язків, спричиняє йому моральні й фізичні страждання, які полягають у перенесенні фізичного болю, в суттєвому порушенні функцій організму, обмеженні можливості вести звичний спосіб життя, повною мірою реалізовувати свої наміри в професійній сфері, постійному перенесенні страждань у повсякденному житті, призводять до необхідності залучення додаткових зусиль для організації життя, отримання лікування.
Зазначені негативні явища мають місце в житті позивача у зв'язку з професійним захворюванням, яке призвело до втрати позивачем професійної працездатності в ступені 65% (безстроково), тому суд приходить до висновку, що позивачу заподіяна моральна шкода.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 Цивільного кодексу України).
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
Оскільки, нормативно-правовими актами України не встановлено розмір компенсації моральної шкоди, відшкодування якої здійснюється на підставі статті 237-1 КЗпП України, розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, визначається судом відповідно до наданих доказів та фактичних обставин справи.
При цьому, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях (“Шевченко проти України», “Харук та інші проти України», “Скордіно проти Італії») і в Практичній інструкції по зверненню в ЄСПЛ від 28 березня 2007 року, затвердженій Головою ЄСПЛ на підставі ст. 32 Регламенту ЄСПЛ, посилається на те, що в справах про присудження морального відшкодування, суд має визначити розмір моральної шкоди з огляду на розміри присудження компенсації у подібних справах та об'єктивної оцінки психотравматичної ситуації.
При вирішенні питання про розмір відшкодування спричиненої позивачу моральної шкоди суд враховує глибину фізичних та моральних страждань позивача, істотність вимушених негативних змін в його житті, ступінь втрати професійної працездатності, виходить із засад розумності, виваженості та справедливості та визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, у вигляді одноразового відшкодування в сумі 520 000,00 грн, що буде співмірним спричиненій позивачу шкоді та достатнім для її відшкодування.
Також, відповідач звернувся до суду із заявою про часткове визнання позову, в обґрунтування якої зазначив, що діюче законодавство України не встановлює єдиного механізму визначення розміру моральної шкоди, водночас Кодекс законів про працю та Закон України “Про колективні договори і угоди» передбачають можливість врегулювання відповідних компенсацій у колективному договорі, який є обов'язковим для роботодавця та всіх працівників. В 2020 році між відповідачем, як роботодавцем та трудовим колективом, в особі виборних профспілкових органів, був укладений колективний договір на 2020 - 2022 роки, котрий 01.07.2024 доповнено пунктом 25.19, що встановлює механізм розрахунку компенсації моральної шкоди працівникам (у тому числі звільненим) у разі професійного захворювання або нещасного випадку на виробництві. Формула визначення суми враховує стаж роботи у шкідливих умовах, розмір мінімальної заробітної плати на 1 січня відповідного року, відсоток втрати працездатності та коефіцієнт 1,25 за відсутності вини працівника. У випадку позивача, який має 17 років 5 місяців стажу у шкідливих умовах, 65 % втрати працездатності та не має встановленої вини, компенсація складає 110 500,00 грн ((17х8000х(65/100)х1,25). Натомість позивач не наводить обґрунтованого розрахунку даної суми, а також критеріїв, з яких була розрахована така сума.
Статтею 191 Господарського процесуального кодексу України установлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Господарський суд приймає заяву відповідача про часткове визнання позову, проте, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із доводів позовної заяви, тяжкості наслідків, які настали у здоров'ї позивача, їх незворотного характеру, встановленого розміру втрати професійної працездатності, характеру фізичних страждань та постійного дискомфорту, а також обмеження можливості здійснювати звичайні повсякденні дії, що призводить до істотної зміни життєвих умов позивача.
Додатково суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження волевиявлення позивача щодо застосування пункту 25.19 Колективного договору АТ "Криворізький залізорудний комбінат", а також доказів досягнення між позивачем та АТ "Криворізький залізорудний комбінат" погодження щодо визначення розміру відшкодування моральної шкоди.
Отже, застосування пункту 25.19 Колективного договору у даному випадку є неможливим і не може бути підставою для зменшення заявлених вимог.
З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо оподаткування суми моральної шкоди
Господарський суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 21.05.2025 у справі №235/3143/24 (провадження № 61-14246св24) вказав, що обов'язки сторін у сфері оподаткування, які виникають у зв'язку з ухваленням та/або виконанням судових рішень про стягнення коштів, суд не встановлює. Необґрунтованим є вирішення судами у цій цивільній (господарській) справі питань щодо податків, зборів чи інших обов'язкових платежів та визначення в резолютивній частині рішення порядку його виконання про стягнення цієї суми "без утримання податків та інших обов'язкових платежів".
Судовий збір
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Звертаючись з даним позовом до Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області позивачем заявлено майнову вимогу про відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" вбачається, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи;
В даному випадку позивач звільнений від сплати судового збору.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог в повному обсязі, належний розмір судового збору за подання даного позову (розмір майнових вимог складає 520 000,00 грн) складає 5200,00 грн.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає за необхідне стягнути несплачений судовий збір в розмірі 4654,00 грн з відповідача безпосередньо на користь державного бюджету.
Керуючись ст. ст. 76-80, 86, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Зимових Походів (Симбірцева), буд. 1А; ідентифікаційний код юридичної особи 00191307) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) моральну шкоду заподіяну ушкодженням здоров'я на виробництві (професійним захворюванням) у розмірі 520 000,00 грн.
Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Зимових Походів (Симбірцева), буд. 1А; ідентифікаційний код юридичної особи 00191307) на користь державного бюджету (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) 4654,00 грн - судового збору.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя С.В. Мартинюк