попереднього засідання
05 грудня 2025 р. Справа № 902/1080/25
Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни, за участю секретаря судового засідання Багулової Є.О., за відсутності учасників справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1
про неплатоспроможність
У провадженні Господарського суду Вінницької області (суддя Шамшуріна М.В.) перебуває справа № 902/1080/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Ухвалою від 12.09.2025 судом відкрито провадження у справі 902/1080/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), введено процедуру реструктуризації боргів боржника, призначено попереднє засідання у справі № 902/1080/25 на 28.10.2025 року о 12:00 год., керуючим реструктуризацією у справі № 902/1080/25 призначено Белінську Наталію Олександрівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 190 від 12.02.2013).
18.09.2025 року здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі.
23.09.2025 на електронну адресу суду від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надійшов лист № 19/76149-25-вих від 23.09.2025 (вх. № 01-34/10172/25 від 23.09.2025) на виконання вимог суду.
01.10.2025 до суду від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надійшов лист № 19/76149-25-вих від 23.09.2025 (вх. № 01-34/10172/25 від 23.09.2025) на виконання вимог суду у паперовій формі.
02.10.2025 до суду від Головного управління ДПС у Вінницькій області надійшов лист № 9101/5/02-32-12-01-15 від 30.09.2025 (вх. № 01-34/10558/25 від 02.10.2025) на виконання вимог суду.
07.10.2025 до суду від Головного управління ДПС в Одеській області надійшов лист № 16122/5/15-32-55-01-05 від 30.09.2025 (вх. № 01-34/10791/25 від 07.10.2025) на виконання вимог суду.
07.10.2025 до суду від Акціонерного товариства "Кредобанк" надійшла заява № б/н від 07.10.2025 (вх. № 01-36/1256/25 від 07.10.2025) про визнання грошових вимог до боржника у розмірі 755 663,77 гривень.
09.10.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Фінансові Операції" надійшла заява № б/н від 09.10.2025 (вх. № 01-34/10902/25 від 09.10.2025) про визнання грошових вимог до боржника у розмірі 55 620,80 гривень.
10.10.2025 до суду від арбітражного керуючого (керуючої реструктуризацією) Белінської Н.О. надійшла заява № б/н від 23.10.2025 (вх. № 01-34/11508/25 від 23.10.2025) про приєднання акту опису майна боржника до матеріалів справи.
Ухвалою від 13.10.2025 судом призначено заяву Акціонерного товариства "Кредобанк" № б/н від 07.10.2025 (вх. № 01-36/1256/25 від 07.10.2025) про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/1063/25 до розгляду в судовому засіданні 28.10.25 о 12:00 год.
Ухвалою від 13.10.2025 судом призначено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Фінансові Операції" № б/н від 09.10.2025 (вх. № 01-34/10902/25 від 09.10.2025) про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/1063/25 до розгляду в судовому засіданні 28.10.25 о 12:00 год.
13.10.2025 до суду від арбітражного керуючого (керуючої реструктуризацією) Белінської Н.О. надійшла заява із відомостями про результати розгляду вимог кредиторів № б/н від 13.10.2025 (вх. № 01-34/11045/25 від 13.10.2025). Згідно повідомлення про розгляд грошових вимог АТ "Кредобанк" керуюча реструктуризацією зазначила, що розрахована банком заборгованість не може бути стягнута у зв'язку із не наданням банком всіх доказів на підтвердження наявності такої заборгованості та просила надати детальний розрахунок заборгованості за кредитом. Згідно повідомлення про розгляд грошових вимог ТОВ "Українські Фінансові Операції" керуюча реструктуризацією зазначила про визнання заявлених вимог товариства у повному обсязі, оскільки вказані вимоги є безспірними.
15.10.2025 до суду від Головного управління ДПС у Вінницькій області надійшла заява № б/н від 15.10.2025 (вх. № 01-36/1297/25 від 15.10.2025) про визнання грошових вимог до боржника у розмірі 142 058,55 гривень.
16.10.2025 до суду від арбітражного керуючого (керуючої реструктуризацією) Белінської Н.О. надійшов звіт № б/н від 16.10.2025 (вх. № 01-34/11244/25 від 16.10.2025) із про результати перевірки декларацій боржника.
Ухвалою від 20.10.2025 судом призначено заяву Головного управління ДПС у Вінницькій області № б/н від 15.10.2025 (вх. № 01-36/1297/25 від 15.10.2025) про визнання грошових вимог до боржника у справі №902/1080/25 до розгляду в судовому засіданні 28.10.25 о 12:00 год.
23.10.2025 до суду від боржника надійшла заява № б/н від 23.10.2025 (вх. № 01-34/11502/25 від 23.10.2025) із поясненнями щодо відомостей зазначених у декларації та виправленими деклараціями боржника.
24.10.2025 до суду від арбітражного керуючого (керуючої реструктуризацією) Белінської Н.О. надійшло повідомлення № б/н від 24.10.2025 (вх. № 01-34/11553/25 від 24.10.2025) про результати розгляду грошових вимог Головного управління ДПС у Вінницькій області у якому остання повідомила про визнання вимог заявленого кредитора у повному обсязі.
24.10.2025 до суду від представника боржника надійшло повідомлення № б/н від 23.10.2025 (вх. № 01-34/11559/25 від 24.10.2025) про розгляд грошових вимог АТ "Кредобанк" у якому останній повідомив про визнання вимог заявленого кредитора у повному обсязі.
24.10.2025 до суду від представника боржника надійшло повідомлення № б/н від 23.10.2025 (вх. № 01-34/11560/25 від 24.10.2025) про розгляд грошових вимог ТОВ "Українські Фінансові Операції" у якому останній повідомив про часткове визнання вимог заявленого кредитора.
24.10.2025 до суду від представника боржника надійшло повідомлення № б/н від 23.10.2025 (вх. № 01-34/11599/25 від 07.10.2025) про розгляд грошових вимог ГУ ДПС у Вінницькій області у якому останній повідомив про визнання вимог заявленого кредитора у повному обсязі.
У судовому засіданні 28.10.2025 суд постановив ухвалу про відкладення попереднього засідання у справі № 902/1080/25 на 18.11.2025 о 14:00, яку занесено до протоколу судового засідання.
18.11.2025 від Акціонерного товариства "Кредобанк" надійшли заперечення № б/н від 17.11.2025 (вх. № 01-34/12424/25 від 18.11.2025) щодо листа арбітражного керуючого (керуючої реструктуризацією) Белінської Н.О. про розгляд вимог банку.
18.11.2025 від боржника надійшла заява № б/н від 18.11.2025 (вх. № 01-34/12419/25 від 18.11.2025) про проведення судового засідання за відсутності боржника.
Ухвалою від 18.11.2025 судом задоволено заяву Головного управління ДПС у Вінницькій області № б/н від 15.10.2025 (вх. № 01-36/1297/25 від 15.10.2025) та визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Вінницькій області до ОСОБА_1 у справі №902/1080/25 у розмірі 140 821,76 гривень заборгованості зі сплати основного платежу - друга черга задоволення вимог кредиторів; 1 236,79 гривень пені - третя черга задоволення вимог кредиторів; 6 056,00 гривень - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів).
Також вказаною ухвалою судом задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Фінансові Операції" № б/н від 09.10.2025 (вх. № 01-34/10902/25 від 09.10.2025), визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Фінансові Операції" до ОСОБА_1 у справі №902/1080/25 у розмірі 55 620,80 гривень - друга черга задоволення вимог кредиторів; 4 844,80 гривень - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів) та оголошено перерву у попередньому засіданні у справі № 902/1080/25 до 11:00 год. 28.11.25.
25.11.2025 до суду від арбітражного керуючого (керуючої реструктуризацією) Белінської Н.О. надійшла заява № б/н від 24.11.2025 (вх. № 01-34/12654/25 від 25.11.2025) про долучення плану реструктуризації боргів по справі.
У судовому засіданні 28.11.2025 суд постановив ухвалу про відкладення попереднього засідання у справі № 902/1080/25 на 05.12.2025 о 10:00, яку занесено до протоколу судового засідання.
28.11.2025 до суду від АТ "Кредобанк" надійшло клопотання № б/н від 28.11.2025 (вх. № 01-34/12821/25 від 28.11.2025) про долучення розрахунку заборгованості на виконання вимог суду.
03.12.2025 до суду від арбітражного керуючого (керуючої реструктуризацією) Белінської Н.О. надійшло уточнене повідомлення № б/н від 03.12.2025 (вх. № 01-34/13053/25 від 03.12.2025) про результати розгляду грошових вимог АТ "Кредобанк" у якому остання повідомила про визнання вимог заявленого кредитора у повному обсязі.
На визначену судом дату у судове засідання учасники справи не з'явилися, про дату, місце та час судового засідання повідомлені завчасно та належним чином ухвалою суду від 02.12.2025, про що свідчить відповідні довідки про доставку електронного листа.
За наслідком попереднього судового засідання 05.12.2025 року суд оголосив перерву для постановлення ухвали та повідомив час проголошення вступної та резолютивної частин ухвали в межах цього судового засідання.
Після перерви, у зв'язку з неявкою учасників справи судом долучено вступну та резолютивну частини ухвали без проголошення.
Розглянувши матеріали справи, подану заяву АТ "Кредобанк" про визнання грошових вимог до боржника, докази, що містяться у матеріалах справи суд дійшов висновку про таке.
Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Відповідно до статті 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до частини 1 статті 122 КУзПБ подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно з частиною 2 статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною 1 статі 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
Згідно з абзацом 10 частини 1 статті 1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до частини 1 статті 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Зі змісту статті 45 КУзПБ вбачається, що кредитор, звертаючись до господарського суду з відповідною заявою, самостійно визначає розмір своїх кредиторських вимог, підтверджує їх відповідними документами. До обов'язків суду при розгляді відповідних заяв входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги.
У питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про неплатоспроможність, ролі й обов'язків суду на цій стадії суд враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому:
- заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
- обов'язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
- у попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18);
- обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство (постанови Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № 925/1165/16, від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18, від 09.08.2018 у справі № 921/184/16-г/10, від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 17.04. 2019 у справі № 43/75-15/7-б);
- у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).
Верховний Суд у постанові від 13 листопада 2025 року у справі № 914/326/25 також зазначив, що покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (подібний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18 та від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20).
За наслідком розгляду заяви Акціонерного товариства "Кредобанк" № б/н від 07.10.2025 (вх. № 01-36/1256/25 від 07.10.2025) про визнання грошових вимог до боржника суд зазначає таке.
Зі змісту заяви та доданих до неї доказів вбачається, що 23 лютого 2022 року між Акціонерним товариством "Кредобанк" (далі - банк) та ОСОБА_2 (який надалі згідно свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 від 18.08.2023 змінив прізвище та ім'я на ОСОБА_1 ) (далі - позичальник) було укладено кредитний договір № СL-352162 (далі - кредитний договір) (т. 2 а.с. 11-16, 31-40).
Відповідно до пункту 1.1. кредитного договору банк зобов'язується надати у власність позичальникові грошові кошти (надалі - кредит) на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а позичальник зобов'язується використати кредит на цілі, вказані, в цьому кредитному договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених цим кредитним договором. Кредит видається виключно на цілі зазначені в цьому кредитному договорі.
Згідно з пунктами 2.1. - 2.3. кредитного договору сума та валюта кредиту становить 500 000,00 грн.; датою видачі кредиту є 23.02.2022 р.; строк (термін) кредитування - 60 місяців терміном до 22 лютого 2027 року.
Пунктом 2.4. кредитного договору визначено, що позичальник доручає банкові здійснити переказ кредитних коштів на наступні цілі та за наступними реквізитами: на поточні потреби в сумі 500 000,00 грн., на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_3 , відкритий у В-ня пр-т Коцюбинського, 58 м. Вінниця «АТ "Кредобанк"» (МФО 325365).
За умовами пункту 2.8. кредитного договору датою погашення щомісячного платежу є дата, в яку банк здійснює договірне списання щомісячного платежу, в порядку, передбаченому п.6.6.3. кредитного договору, та яка зазначається в графіку платежів за кредитним договором та розрахунку сукупної вартості кредиту, який є додатком № 1 до кредитного договору та є його невід'ємною частиною (надалі - графік платежів).
Згідно з пунктом 2.9. кредитного договору «строки (терміни) сплати позичальником щомісячного платежу» для запобігання прострочення погашення заборгованості за кредитним договором, банк рекомендує позичальнику перераховувати кошти на свій поточний рахунок для обслуговування кредиту з « 16» по « 23» число кожного місяця включно. Перший щомісячний платіж має бути сплачений не пізніше 23.03.2022р.
Пунктом 3.3. кредитного договору визначено, що банк вправі відмовити у виплаті позичальнику кредиту або його частини та/або припинити кредитування позичальника у випадку: передбаченому п. 4.11. кредитного договору (пункт 3.3.1. кредитного договору); прострочення сплати процентів та/або повернення кредиту (частини кредиту) щонайменше на один календарний місяць (пункт 3.3.2. кредитного договору); настання будь-якої з наступних обставин: надання для здійснення платежів документів, що не відповідають вимогам законодавства України та встановленим в банку правилам; представлення позичальником у банк для отримання кредиту документів/інформацїї, що виявились недостовірними; невиконання позичальником зобов'язань, передбачених кредитним договором (пункт 3.3.3. кредитного договору); запровадження НБУ надзвичайного режиму роботи банку або банківської системи України у разі виникнення нештатного режиму, що унеможливлює роботу банку або банківської системи України у звичайному порядку (пункт 3.3.4. кредитного договору).
Відповідно до пунктів 4.1., 4.2. кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки, за процентною ставкою 35 % річних. Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360», за ставкою, визначеною п. 4.1. кредитного договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього кредитного договору.
За змістом пунктів 4.4.-4.8. кредитного договору загальні витрати позичальника по кредиту за цим кредитним договором становлять 572 994,37грн (п'ятсот сімдесят дві тисячі дев'ятсот дев'яносто чотири гривні 37 копійок).
Орієнтовна реальна річна процентна ставка 41,19% (сорок одна ціла дев'ятнадцять сотих відсотки) річних.
Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за цим кредитним договором становить 1 072 994,37 грн (один мільйон сімдесят дві тисячі дев'ятсот дев'яносто чотири гривні 37 копійок). Застереження: наведені обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для позичальника є репрезентативними та базуються на обраних позичальником умовах кредитування, викладених вище, і на припущенні, що кредитний договір залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а банк і позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в кредитному договорі. Орієнтовна реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії кредитного договору.
Нарахування комісій, встановлених цим кредитним договором здійснюється до дати повернення кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього кредитного договору.
У випадку повного погашення кредиту (погашення його останньої частини) позичальник зобов'язаний одночасно (в межах одного банківського дня) сплатити проценти, нараховані за останній місяць (частину останнього місяця) користування кредитом та встановлені кредитним договором комісії, незалежно від настання кінцевої дати погашення щомісячного платежу, згідно із графіком платежів.
Відповідно до пунктів 6.1., 6.2. кредитного договору позичальник зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і строки (терміни), передбачені кредитним договором та/або додатками до нього. Позичальник здійснює погашення заборгованості за цим кредитним договором відповідно до графіку платежів (додаток № 1 до цього кредитного договору). Всього позичальник зобов'язаний здійснити 60 (шістдесят) щомісячних платежів по 17 883 грн (сімнадцять тисяч вісімсот вісімдесят три гривні 00 копійок) щомісячно, кожного останнього числа відповідного місяця, впродовж 60 (шістдесят) місяців з дати укладання кредитного договору. Перший та останній платежі можуть відрізнятися за розміром суми щомісячного платежу. Щомісячні платежі з 23.02.2022 до 22.02.2027 погашаються в однаковому порядку. Якщо будь-який термін здійснення платежів за договором про споживчий кредит припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, то платежі повинні бути здійснені у перший за ним робочий день.
Згідно з пунктом 6.3. кредитного договору позичальник щомісячно, здійснює повернення суми заборгованості за кредитом, сплачує проценти за користування кредитом, у вигляді рівних сум - ануїтетного платежу (розмір якого визначається п.6.2. кредитного договору). Повернення кредиту здійснюється у порядку, передбаченому п.п.6.3.1. - 6.3.5. кредитного договору:
- для здійснення належного погашення кредиту позичальник зобов'язаний щомісячно не пізніше дати погашення щомісячного платежу, встановленої графіком платежів, забезпечити наявність на поточному рахунку для обслуговування кредиту суму коштів, що відповідає розміру щомісячного платежу, з врахуванням рекомендацій банку, передбачених п.2.9. кредитного договору (пункт 6.3.1. кредитного договору);
- зарахування коштів на поточний рахунок для обслуговування кредиту здійснюється позичальником шляхом перерахування коштів у безготівковій формі та/або внесенням готівкою (пункт 6.3.2. кредитного договору);
- позичальник доручає, а банк за дорученням позичальника щомісячно в кінцеву дату погашення щомісячного платежу, передбачену графіком платежів, здійснює договірне списання грошових коштів з поточного рахунку для обслуговування кредиту в сумі щомісячного платежу. Щомісячний платіж вважається отриманим банком після його договірного списання банком з поточного рахунку для обслуговування кредиту (пункт 6.3.3. кредитного договору);
- останній щомісячний платіж дорівнює залишку заборгованості по кредиту, процентах та комісіях, неустойки, що передбачені кредитним договором (пункт 6.3.4. кредитного договору);
- грошові кошти, які на кінцеву дату погашення щомісячного платежу, відповідно до графіку платежів, знаходяться на поточному рахунку для обслуговування кредиту та перевищують суму щомісячного платежу, можуть бути сплачені позичальником, як часткова або повна дострокова сплата заборгованості за кредитним договором, в порядку, передбаченому п.6.7. кредитного договору (пункт 6.3.5. кредитного договору).
Відповідно до пункту 6.6., 6.6.1.-6.6.3.4. кредитного договору, погашення заборгованості за кредитним договором здійснюється у наступній черговості: у першу чергу - прострочені платежі по сплаті процентів користування кредитом; прострочені платежі по поверненню кредиту (основного боргу); у другу чергу - поточні платежі по сплаті нарахованих процентів за користування кредитом; поточні платежі по поверненню кредиту (основного боргу); у третю чергу - прострочені платежі по сплаті комісії та інших платежів, які передбачені кредитним договором; поточні платежі по сплаті комісії та інших платежів, які передбачені кредитним договором; пеня, штрафи та інші види неустойки; дострокові платежі по поверненню кредиту (основного боргу) на наступний місяць/місяці.
Згідно із пунктом 6.9. кредитного договору банк у випадку, передбачених п. 3.3. кредитного договору, вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісії та інших належних до сплати платежів за кредитним договором, про що письмово повідомляє позичальника.
За умовами пункту 6.10. кредитного договору позичальник зобов'язаний після отримання повідомлення банку, передбаченого п. 6.9. кредитного договору, усунути порушення умов кредитного договору вказаних у повідомленні (згідно із п.п.3.3.2., 3.3.3. кредитного договору) протягом 30 календарних днів із дня отримання такого повідомлення. Якщо позичальник не усунув вказані порушення, він зобов'язаний достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за кредитним договором не пізніше 31-го календарного дня після отримання письмового повідомлення банку (п. 6.9. кредитного договору).
Відповідно до пункту 8.1. кредитного договору за виконання зобов'язань за кредитним договором позичальник несе повну відповідальність перед банком усім належним йому майном, у тому числі грошовими коштами, на яке може бути звернено стягнення в порядку, передбаченому законодавством України.
Кредитний договір набуває чинності з дня підписання його обома сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобов'язань.
Як вбачається із матеріалів справи, банком було виконано свої зобов'язання за кредитним договором належним чином шляхом відкриття рахунку та надання клієнту кредитних коштів у відповідності до умов кредитного договору, що підтверджується наявними у матеріалах справи меморіальним ордером № 11136266 від 23.02.2022, виписками по особовим рахункам боржника, розрахунком заборгованості за кредитним договором (т. 3 а.с. 11, 55 - 72, 73, 74).
За твердженням кредитора боржник не виконав зобов'язання щодо повернення отриманих кредитних коштів та погашення процентів в розмірі та строки, передбачені кредитним договором.
Як вбачається із матеріалів заяви, з огляду на неналежне виконання боржником умов кредитного договору АТ «Кредобанк» було надіслано на адресу ОСОБА_2 досудову вимогу щодо виконання договірних зобов'язань № 17102023-П8-5619 від 17.10.2023 (т. 3 а.с. 17, 18).
За змістом вказаної вимоги банком було повідомлено позичальника, що станом на 17.10.2023р., заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором складає 568260,741 грн. в т.ч.: 117586,09 гривень - прострочені відсотки, 40734,17 гривень - прострочена заборгованість по основному боргу, 406 476,33 строкова заборгованість по основному боргу, 3 464,15 гривень - строкові відсотки.
З урахуванням наведеного, АТ «Кредобанк» заявлено вимогу погасити протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги банку, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання цієї вимоги, усунути порушення умов кредитного договору та погасити прострочену заборгованість в розмірі 158320,26 гривень.
Також банком зазначено, що у випадку невиконання цієї вимоги у визначений строк АТ «Кредобанк» вимагає достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі 568260,74 гривень та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі передбачені кредитним договором.
Вимогу № 17102023-П8-5619 від 17.10.2023 АТ «Кредобанк» було надіслано на адресу ОСОБА_2 25.10.2023 (т. 3 а.с. 18).
За розрахунком кредитора, станом на 14.03.2025 заборгованість ОСОБА_1 перед банком становить 755663,77 гривень, з яких: 447210,50 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 308453,27 гривень - заборгованість за відсотками.
Судом встановлено, що боржник (позичальник) за кредитним договором отримав від позивача у строкове платне користування кредитні кошти у розмірі 500000,00 гривень, які повинен був повернути останньому у строк та на умовах, передбачених кредитним договором.
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Згідно пункту 2.3. кредитного договору строк (термін) кредитування становить 60 місяців терміном до 22 лютого 2027 року, відтак позичальник повинен був повернути кредит у повному обсязі до 22 лютого 2027 року (включно).
Водночас, із матеріалів справи вбачається, що банк у спірних правовідносинах відповідно до приписів пунктів 3.3., 6.9., 6.10. кредитного договору скористався правом вимоги дострокового повернення кредиту з огляду на порушення позичальником обов'язків по сплаті строкових платежів, пред'явивши боржнику вимогу про дострокове повернення кредиту.
Згідно вимог частини 1 статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Боржник взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту, сплати відсотків за договором належним чином не виконав, що підтверджується графіком погашення заборгованості, банківськими виписками по особовому рахунку та розрахунком заборгованості за кредитним договором.
Доказів виконання боржником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі матеріали справи не містять.
Доказів, які б спростовували наявність заборгованості за кредитом у розмірі 447 210,50 гривень боржник суду не надав.
У повідомленні про розгляд вимог заявленого кредитора АТ «Кредобанк» боржник повідомив про визнання ним вимог банку у повному обсязі.
Керуючий реструктуризацією боржника згідно уточненого повідомлення №б/н від 03.12.2025 (вх.№ 01-34/13053/25) визнав повністю грошові вимоги Акціонерного товариства "Кредобанк" до боржника.
Представник боржника відповідно до повідомлення № б/н від 23.10.2025 (вх. № 01-34/11559/25 від 24.10.2025) про розгляд грошових вимог АТ "Кредобанк" вимоги заявленого кредитора визнав у повному обсязі.
Розмір заборгованості за тілом кредиту (447210,50 гривень) підтверджується матеріалами справи. Вказана заборгованість існувала станом на дату пред'явлення вимоги № 17102023-П8-5619 від 17.10.2023, відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та наявна на день розгляду справи у суді.
Судом установлено, що АТ «Кредобанк» звернувся до суду у встановлений частиною 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства строк.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, суд вважає, що кредиторські вимоги Акціонерного товариства «Кредобанк» в частині заявлених 447210,50 гривень заборгованості за тілом кредиту документально і нормативно обґрунтовані.
За таких обставин, керуючись статтями 509, 525, 526, 530, 626, 627, 1046-1047, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що вимоги Акціонерного товариства «Кредобанк» в частині заявлених 447 210,50 гривень заборгованості за тілом кредиту підлягають визнанню, з віднесенням їх до другої черги задоволення вимог кредиторів.
Щодо вимог про визнання заборгованості за відсотками у розмірі 308 453,27 гривень судом враховано таке.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Положеннями пунктів 4.1., 4.2. кредитного договору сторони погодили, що за користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки, за процентною ставкою 35 % річних. Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360», за ставкою, визначеною п. 4.1. кредитного договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього кредитного договору.
Пунктом 4 статті 236 ГПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 54 постанови від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Таким чином Велика Палата Верховного Суду відхилила аргументи позивача про те, що на підставі статті 599 та частини четвертої статті 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом. При цьому вказала, що зі спливом строку кредитування припинилося право позивача нараховувати проценти за кредитом.
Подібні правові висновки викладено також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18).
Об'єднана палата Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15 виснувала, що пред'явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором фактично змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення кредитора з такою достроковою вимогою до позичальника в порядку ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України вважається, що строк виконання кредитного договору в повному обсязі є таким, що настав. При цьому в разі пред'явлення до позичальника вимоги в порядку ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України право кредитора нараховувати передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом припиняється. Кредитор втрачає право нараховувати проценти після настання терміну повернення, який зазначений ним у відповідному повідомленні/претензії на адресу боржника, оскільки такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови виконання основного зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, змінив порядок і строк його виконання, припинив подальше кредитування позичальника, змінив строк дії кредитної лінії та термін повернення кредиту.
Цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.
Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення.
Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.
За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов'язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання покладається обов'язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання.
Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Вирішуючи виключну правову проблему щодо визначення періоду нарахування кредиторських вимог, що виникли у зв'язку з невиконанням договору банківського кредиту, які за своєю сутністю є процентами за користування кредитом, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 дійшла висновку про те, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.
Зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.
Тобто регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак, якщо позичальник порушує зобов'язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.
Стосовно можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування Велика Палата Верховного Суду зауважила, що сторони не можуть з посиланням на принцип свободи договору домовитись про те, що їхні відносини будуть регулюватися певною нормою закону за їхнім вибором, а не тією нормою, яка регулює їхні відносини, виходячи з правової природи останніх.
Зазначене не означає, що сторони не можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти саме як міру відповідальності, зокрема в тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі. Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі статті 625 ЦК України, і цей розмір може зменшити суд.
Велика Палата Верховного Суду у наведеній постанові зазначила, що при вирішенні відповідних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з'ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування (або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту). Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
У зв'язку з наведеним Велика Палата Верховного Суду уточнила висновок, наведений у постанові від 18.01.2022 у справі №910/17048/17 про те, що з огляду на умови кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного повернення кредиту незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, таким: у разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за "користування кредитом" (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.
Отже нарахування процентів за "користування кредитом" по день фактичного повернення кредиту незалежно від закінчення строку дії кредитного договору не ґрунтуються на вимогах закону.
За висновком Великої Палати Верховного Суду викладеним у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за "користування кредитом" поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного у пункті 91 постанови від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень статті 625 ЦК України (пункт 116 постанови).
У постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Положеннями пунктів 4.1., 4.2. кредитного договору сторони погодили, що за користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки, за процентною ставкою 35 % річних. Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360», за ставкою, визначеною п. 4.1. кредитного договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього кредитного договору.
Із аналізу умов договору та розрахунку заборгованості поданого заявником вбачається, що підставою для нарахування та сплати процентів за договором є саме користування кредитними коштами.
Зі змісту заяви та розрахунку заборгованості не вбачається, що кредитором здійснено нарахування процентів на підставі статті 625 ЦК України.
Кредитним договором не передбачено нарахування відсотків у розмірі 35%, як міри відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання (статті 625 ЦК України).
Із розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що нарахування процентів за користування кредитом здійснено кредитором без урахування пред'явленої вимоги про дострокове повернення кредиту.
Приймаючи до уваги вищезазначені висновки Верховного Суду та ту обставину, що банк 25.10.2023 звернувся до боржника з вимогою про дострокове повернення кредиту протягом 30 календарних днів з дати одержання повідомлення, але у будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з дня направлення банком повідомлення позичальнику, суд дійшов висновку про правомірність звернення кредитора із вимогою щодо визнання кредиторських вимог у частині нарахованих процентів за користування кредитом за період по 29.11.2023 (включно).
Суд вважає, що заявлені банком грошові вимоги в частині заборгованості по нарахованих після 29.11.2023 відсотках поза межами строку кредитування (без урахування пред'явленої вимоги про дострокове погашення кредиту) нараховані кредитором за користування кредитом, а не як міра відповідальності за порушення виконання грошового зобов'язання на підставі статті 625 ЦК України.
Водночас, у разі нарахування процентів як міри відповідальності за статтею 625 ЦК України, суд також звертає увагу, що Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15 березня 2022 року № 2120-IX розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, яким передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Як убачається із надісланої боржнику 25.10.2025 вимоги щодо виконання договірних зобов'язань № 17102023-П8-5619 від 17.10.2023 банком було повідомлено позичальника, що станом на 17.10.2023 р., заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором складає 568 260,741 грн. у т.ч.: 117 586,09 гривень - прострочені відсотки, 40 734,17гривень - прострочена заборгованість по основному боргу, 406 476,33 строкова заборгованість по основному боргу, 3 464,15 гривень - строкові відсотки.
Таким чином, у боржника станом на 17.10.2025 була наявна заборгованість перед банком зі сплати процентів у розмірі 121 050,24 гривень (117 586,09 гривень (прострочені відсотки) + 3 464,15 гривень (строкові відсотки) = 121 050,24).
Згідно із розрахунком кредитора долученого до заяви за період з 23.09.2023 по 22.10.2023 (30 календарних днів) банком нараховано позичальнику відсотки на поточну заборгованість у розмірі 11 855,56 гривень та відсотки на прострочену заборгованість у розмірі 1 173,93 гривень, що загалом складає 13 029,49 гривень.
Отже, розмір відсотків нарахованих банком за один календарний день вказаного періоду становить 434,32 гривень. Відтак, за період з 18.10.2023 по 22.10.2023 розмір нарахованих банком відсотків складає 2 171,60 гривень (434,32 гривень х 5 к.д. = 2171,60 гривень).
За період з 23.10.2023 по 22.11.2023 (31 календарний день) банком нараховано позичальнику відсотки на поточну заборгованість у розмірі 12 088,28 гривень та відсотки на прострочену заборгованість у розмірі 1 384,90 гривень, що загалом складає 13 473,18 гривень.
Також, за період з 23.11.2023 по 22.12.2023 (30 календарних днів) банком нараховано позичальнику відсотки на поточну заборгованість у розмірі 11 547,90 гривень та відсотки на прострочену заборгованість у розмірі 1 490,71 гривень, що загалом складає 13 038,61 гривень.
Таким чином, розмір відсотків нарахованих банком за один календарний день вказаного періоду становить 434,62 гривень. Відтак, за період з 23.11.2023 по 29.11.2023 розмір нарахованих банком відсотків складає 3 042,34 гривень (434,62 гривень х 7 к.д. = 3042,34 гривень).
Отже, за період з 18.10.2023 по 29.11.2023 банком нараховано позичальнику відсотки на поточну та на прострочену заборгованість у розмірі 18 687,12 гривень (2 171,60 гривень + 13 473,18 гривень + 3042,34 гривень = 18 687,12 гривень).
З урахуванням наведеного, розмір заявлених кредитором вимог у частині нарахованих процентів за користування кредитом станом на 29.11.2023 (включно) становить 139 737,36 гривень (121 050,24 гривень (розмір нарахованих банком відсотків за вимогою станом на 17.10.2023) + 18 687,12 гривень (розмір нарахованих банком відсотків за період з 18.10.2023 по 29.11.2023) = 139 737,36 гривень).
Водночас, як вбачається із банківських виписок 31.01.2024 згідно платіжного документа № 5306566 від 31.01.2024 боржником було сплачено 42 848,25 гривень у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № СL-352162 від 23.02.2022.
Згідно із розрахунком кредитора долученого до заяви, вказані грошові кошти банком було зараховано у рахунок погашення заборгованості за відсотками.
З урахуванням наведеного, у зв'язку з порушенням ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором, суд зауважує, що у останнього виникло право вимоги дострокового погашення заборгованості за кредитним договором та правомірною є заборгованість боржника з погашення відсотків за кредитним договором у розмірі станом на 29.11.2023.
Перевіривши здійснений кредитором розрахунок відсотків за користування кредитними коштами за кредитним договором у межах строку кредитування, з урахуванням вимоги про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором та з урахуванням здійсненої 31.01.2024 року оплати, суд дійшов висновку, що документально і нормативно обґрунтований розмір відсотків складає 96 889,11 гривень (139 773,36 гривень (розмір правомірно нарахованих відсотків станом на 29.11.2025) - 42 848,25 гривень (сума сплачених 31.01.2024 грошових коштів зарахованих банком у рахунок погашення відсотків за кредитним договором) = 96 889,11 гривень).
Доказів сплати вказаної суми заборгованості боржником не надано, розмір вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи та боржником визнається.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що заява про визнання грошових вимог у частині нарахованих відсотків є обгрунтованою та підлягає визнанню у сумі 96 889,11 гривень.
Приймаючи до уваги, що відсотки у сумі 211 564,16 гривень нараховані заявником за користування кредитом поза межами строку кредитування (після 29.11.2023), суд дійшов висновку, що заявлені вимоги в частині 211 564,16 гривень заборгованості за процентами є безпідставними та визнанню не підлягають.
Таким чином, заява АТ «Кредобанк» про визнання грошових вимог у частині нарахованих відсотків за користування кредитом є обгрунтованою та підлягає визнанню у розмірі 96 889,11 гривень з віднесенням їх до другої черги задоволення вимог кредиторів.
Вимоги у частині відсотків за користування кредитними коштами нарахованих за після 29.11.2023 у розмірі 211 564,16 гривень визнанню не підлягають.
Щодо вимоги Акціонерного товариства "Кредобанк" про визнання вимог у частині 6 056,00 гривень витрат на сплату судового збору за подання заяви про визнання грошових вимог до боржника суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні до суду кредитором згідно платіжної інструкції № 46280503 від 02.10.2025 сплачено судовий збір у розмірі 6056,00 гривень.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2-1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) ставка судового збору складає 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З урахуванням наведеного та приймаючи до уваги, що заву з грошовими вимогами до боржника кредитором подано до суду в електронній формі через підсистему «Електронний суд» за подання вказаної заяви кредитор повинен був сплатити (3028,00 х 2 х 0,8) судовий збір у розмірі 4844,80 гривень.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема у разі сплати у більшому розмірі.
За таких обставин, сплачена частина судового збору у розмірі 1211,20 гривень (6056,00 гривень - 4844,80 гривень) підлягає поверненню платнику.
Враховуючи, що від АТ «Кредобанк» не надходило клопотання про повернення судового збору, питання про повернення переплаченої суми судового збору (1211,20 гривень) під час постановлення ухвали у справі судом не вирішується.
Таким чином, визнанню підлягають вимоги у частині понесених кредитором витрат на сплату судового збору за подання заяви про визнання грошових вимог до боржника з урахуванням пониженої ставки у розмірі 4 844,80 гривень.
З урахуванням наведеного, визнанню підлягають вимоги Акціонерного товариства "Кредобанк" у розмірі 4 844,80 гривень витрат на сплату судового збору за подання заяви про визнання грошових вимог до боржника.
Згідно з вимогами частини 2 статті 133 КУзПБ, зазначені вимоги відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів.
За результатами попереднього засідання у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про часткове визнання грошових вимог АТ «Кредобанк».
Ухвалою від 18.11.2025 судом задоволено заяву Головного управління ДПС у Вінницькій області № б/н від 15.10.2025 (вх. № 01-36/1297/25 від 15.10.2025) та визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Вінницькій області до ОСОБА_1 у справі №902/1080/25 у розмірі 140 821,76 гривень заборгованості зі сплати основного платежу - друга черга задоволення вимог кредиторів; 1 236,79 гривень пені - третя черга задоволення вимог кредиторів; 6 056,00 гривень - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів) та задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Фінансові Операції" № б/н від 09.10.2025 (вх. № 01-34/10902/25 від 09.10.2025), визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Фінансові Операції" до ОСОБА_1 у справі №902/1080/25 у розмірі 55 620,80 гривень - друга черга задоволення вимог кредиторів; 4 844,80 гривень - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів).
Абзацами 4-8 частини 2 статті 47 КУзПБ встановлено, що за результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір, черговість задоволення кожної визнаної вимоги та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, у тому числі вимог кредиторів, які є заінтересованими стосовно боржника; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.
За умовами абзаців 9-11 частини 2 статті 47 КУзПБ розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу. Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.
Відповідно до абзаців 12, 13 частини 2 статті 47 КУзПБ ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Конкурсні кредитори, заінтересовані стосовно боржника, не мають права вирішального голосу на зборах (комітеті) кредиторів.
Дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги, що всі вимоги кредиторів, які надійшли протягом строку встановленого частиною 1 статті 45 КУзПБ судом розглянуті і такий строк закінчився, суд дійшов висновку про постановлення ухвали за результатами попереднього засідання суду.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 45, 47, 48, 113, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства; ст.ст. 3, 11, 18, 42, 196, 197, 232, 234, ч. 1 ст. 235, 236, 255, 256, 236, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Акціонерного товариства "Кредобанк" № б/н від 07.10.2025 (вх. № 01-36/1256/25 від 07.10.2025) про визнання грошових вимог до боржника задовольнити частково.
2. Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "Кредобанк" (79026, Львівська обл., місто Львів, вул. Сахарова, будинок 78, ідентифікаційний код юридичної особи 09807862) до боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) у справі №902/1080/25 у розмірі 544 099,61 гривень (447 210,50 гривень заборгованість за кредитом, 96 889,11 гривень заборгованість за відсотками) - друга черга задоволення вимог кредиторів; 4 844,80 - гривень - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів).
3. У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Кредобанк" № б/н від 07.10.2025 (вх. № 01-36/1256/25 від 07.10.2025) у частині визнання кредиторських вимог у розмірі 211 564,16 гривень заборгованості за відсотками - відмовити.
4. Встановити перелік та розмір визнаних судом вимог кредиторів, що підлягають внесенню керуючим реструктуризацією до реєстру вимог кредиторів боржника фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) у справі №902/1080/25:
- Акціонерне товариство "Кредобанк" (79026, Львівська обл., місто Львів, вул. Сахарова, будинок 78, ідентифікаційний код юридичної особи 09807862) з грошовими вимогами у розмірі 544 099,61 гривень - друга черга задоволення вимог кредиторів; 4 844,80 - гривень - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів);
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські Фінансові Операції" (03045, місто Київ, вул. Набережно-Корчуватська, будинок 27, приміщення 2, ідентифікаційний код юридичної особи 09807862) з грошовими вимогами у розмірі: 55 620,80 гривень - друга черга задоволення вимог кредиторів; 4 844,80 гривень - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів);
- Головне управління ДПС у Вінницькій області (21028, Вінницька обл., місто Вінниця(з), Хмельницьке шосе, будинок 7, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44069150) з грошовими вимогами у розмірі: 140 821,76 гривень заборгованості зі сплати основного платежу - друга черга задоволення вимог кредиторів; 1 236,79 гривень пені - третя черга задоволення вимог кредиторів; 6 056,00 гривень - судового збору за подання заяви про визнання кредитором (відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів).
5. Черговість задоволення вимог кредиторів:
Вимоги ІІ черги - 740 542,17 гривень.
Вимоги ІІІ черги - 1 236,79 гривень.
Вимоги, які задовольняються позачергово - 15 745,60 гривень.
Всього - 757 524,56 гривень.
6. Розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів:
- Акціонерного товариство "Кредобанк" (79026, Львівська обл., місто Львів, вул. Сахарова, будинок 78, ідентифікаційний код юридичної особи 09807862) - 211 564,16 гривень заборгованість за відсотками.
7. Повідомити учасників справи, що засідання господарського суду з питань розгляду схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі № 902/1063/25 відбудеться 22.01.2026 року о 14:00 год. (в приміщенні Господарського суду Вінницької області за адресою: вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, 4-й поверх, зал №9).
8. Зобов'язати арбітражного керуючого (керуючого реструктуризацією) Белінську Н.О.:
- провести збори кредиторів відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства не пізніше 14-ти днів з дня постановлення ухвали;
- підготувати та подати на затвердження зборам кредиторів узгоджений боржником план реструктуризації боргів боржника, з урахуванням суми визнаних кредиторських вимог.
9. Згідно зі статтею 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства. Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
10. Згідно частини 3 статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредитора.
11. Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254-257 ГПК України.
12. Примірник ухвали суду надіслати учасникам справи, арбітражному керуючому до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.
Повний текст ухвали складено 11.12.2025.
Суддя Шамшуріна М.В.