02 грудня 2025 року м. Харків Справа № 917/1764/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Россолов В.В.,
за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л.,
представників:
від відповідача - Сова В.В. (у режимі відеоконференції);
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.2298П/3) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 20.10.2025 (суддя Пушко І.І.) у справі №917/1764/25
за позовною заявою ОСОБА_1 , м.Заводське, Полтавська область,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ», с.Піски, Миргородський район, Полтавська область,
про стягнення 50 400 500,00 грн.
У провадженні Господарського суду Полтавської області перебуває справа №917/1764/25 за позовом ОСОБА_1 до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма “ЧБГ» (далі - ТОВ Агрофірма “ЧБГ») про стягнення ринкової вартості частки ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ Агрофірма “ЧБГ», яка підлягає виплаті у зв'язку із виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви про вихід з товариства (22.11.2023) у розмірі 50 400 500,00 грн.
ОСОБА_1 до позовної заяви додано клопотання про витребування у ТОВ Агрофірма “ЧБГ» (відповідача) та ТОВ Агрофірма «ЗОРЯ-АГРО» доказів згідно з переліком, необхідних для визначення ринкової вартості його частки, оскільки неодноразові письмові звернення з проханням надати означені документи були проігноровані ТОВ Агрофірма “ЧБГ» та ТОВ Агрофірма «ЗОРЯ-АГРО».
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 29.09.2025 клопотання позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано, зокрема, у ТОВ Агрофірма “ЧБГ» належним чином засвідчені документи та довідки (інформацію) за підписом керівника, станом на 22.11.2023 згідно з переліком. Встановлено відповідачу строк для подачі витребуваних документів - не пізніше 16.10.2025.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 20.10.2025 у справі №917/1764/25 стягнуто з відповідача, ТОВ Агрофірма «ЧБГ» у дохід Державного бюджету в особі Державної судової адміністрації України 15 140,00 грн. штрафу.
З урахуванням того, що ТОВ Агрофірма “ЧБГ» ні протягом встановленого ухвалою від 29.09.2025 строку, ні в подальшому не виконало вимог означеної ухвали суду, не надало без поважних причин витребувані судом докази, не повідомило у строк, установлений ч.8 ст.81 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), про неможливість подати докази, витребувані судом, Господарський суд Полтавської області виснував про наявність правових підстав для застосування до ТОВ Агрофірма “ЧБГ» заходів процесуального примусу у вигляді стягнення штрафу.
Враховуючи ступінь допущеного порушення, особу порушника, можливі правові наслідки допущеного порушення для подальшого розгляду даної справи, суд першої інстанції визнав за необхідне накласти на ТОВ Агрофірма “ЧБГ» штраф у розмірі п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 15 140,00 грн., шляхом його стягнення в дохід Державного бюджету України.
Не погодившись із означеною ухвалою, ТОВ Агрофірма «ЧБГ» 30.10.2025 через підсистему «Електронний суд» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить, зокрема, скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 20.10.2025 у справі №917/1764/25 про застосування заходу процесуального примусу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у застосуванні штрафу до ТОВ Агрофірма «ЧБГ».
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає наступне:
- питання про застосування заходів процесуального примусу розглянуто за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про дату, час та місце засідання суду;
- відповідно до ч.1 ст.135 ГПК України штраф може бути накладений лише у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин. Відповідач у письмових поясненнях та відзиві (14.10.2025) повідомив суд про об'єктивну неможливість подати витребувані документи, оскільки останні були передані суб'єкту оціночної діяльності для проведення експертної оцінки частки позивача. Порушення строку повідомлення суду про неможливість подання доказів не є підставою для застосування штрафу;
- суд першої інстанції фактично проігнорував наданий доказ - лист №103 від 13.10.2025, який прямо підтверджував передачу документів оцінювачу. Зазначивши, що докази передачі документів не надані, місцевий господарський суд не запропонував відповідачу надати пояснення чи докази;
- ухвала про витребування доказів є надмірною та нереальною до виконання;
- суд першої інстанції не навів жодної мотивації визначення розміру штрафу. Невиконання ухвали не призвело до зупинення чи перешкод у розгляді справи, а тому санкція у вигляді п'яти прожиткових мінімумів є непропорційною і суперечить принципу розумності.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2025 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Россолов В.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2025 апеляційну скаргу ТОВ Агрофірма «ЧБГ» залишено без руху з метою усунення скаржником допущених при її поданні недоліків.
Після отримання через підсистему «Електронний суд» від ТОВ Агрофірма «ЧБГ» заяви про усунення недоліків (вх.12922 від 06.11.2025), ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2025, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 20.10.2025 у справі №917/1764/25; встановлено строк по 26.11.2025 (включно) для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв та/або клопотань, що пов'язані з розглядом апеляційної скарги; призначено розгляд означеної апеляційної скарги на 02.12.2025 об 11:30год.
Через підсистему «Електронний суд» 26.11.2025 від Орошана Валерія Георгійовича отримано відзив на апеляційну скаргу (вх.13707; у межах встановленого судом строку), згідно з прохальною частиною якого заявник просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ТОВ Агрофірма «ЧБГ» за безпідставністю, залишити в силі ухвалу Господарського суду Полтавської області від 20.10.2025 у справі №917/1764/25.
Заперечуючи проти доводів та вимог апеляційної скарги, позивач зазначає наступне:
- Глава 9 ГПК України, якою врегульовано порядок застосування заходів процесуального примусу, не передбачає повідомлення (виклику) учасників справи для розгляду питання щодо застосування заходів процесуального примусу, не передбачає, що таке питання повинно вирішуватися в судовому засіданні;
- відповідач не підтвердив належними доказами неможливості надати суду у строк до 16.10.2025 документи, які перелічені в ухвалі від 29.09.2025. У листі №103 від 13.10.2025 не зазначено переліку документів, які перебувають у Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська оціночна компанія», та їх реквізитів, дати передання їх суб'єкту оціночної діяльності;
- розмір застосованого штрафу до ТОВ Агрофірма «ЧБГ» не є максимально великим згідно із санкцією ст.135 ГПК України. Враховуючи, що відповідач є юридичною особою, діяльність якої є прибутковою, застосування штрафу в розмірі 15 140,00 грн. не є надмірним та водночас є пропорційним характеру вчинених процесуальних порушень.
Від ТОВ Агрофірма «ЧБГ» 27.11.2025 через підсистему «Електронний суд» отримано клопотання (вх.13742), за змістом якого заявник просить поновити строк для подання доказів та прийняти зазначені в додатку до цього клопотання документи як докази на підтвердження доводів апеляційної скарги. В якості додатків клопотання містить, зокрема, наступні документи: лист №103 від 13.10.2025; лист №136/1 від 10.06.2025; ухвала Господарського суду Полтавської області від 25.11.2025 у справі №917/1764/25.
ТОВ Агрофірма “ЧБГ» просить залучити ухвалу Господарського суду Полтавської області від 25.11.2025, в якій, за твердженнями відповідача, встановлено обставини поважності неподання відповідачем витребуваних документів, за цими підставами поновлено строк для подання доказів.
Відповідач просить суд поновити строк для подання доказів, як пропущений з поважних причин, оскільки відповідач не був присутній під час постановлення оскаржуваної ухвали, не був повідомлений про місце і час вирішення питання про застосування заходів процесуального примусу, а отже, процесуально не мав можливості подати докази та зазначити суду першої інстанції про наявність цих доказів і обставин, які ці докази підтверджують.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 02.12.2025 представник відповідача підтримав клопотання про долучення доказів та вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені.
Позивач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив. За змістом відзиву на апеляційну скаргу просив провести судове засідання з розгляду апеляційної скарги без його участі.
Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, задовольняючи клопотання позивача про розгляд справи без його участі, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.
При розгляді клопотання відповідача (вх.13742 від 27.11.2025) про долучення до матеріалів справи доказів судова колегія враховує наступне.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Східний апеляційний господарський суд звертає увагу, що лист №103 від 13.10.2025 був наданий відповідачем до суду першої інстанції разом із додатковими поясненнями (вх.13140 від 14.10.2025), відтак не є новим доказом, повторне залучення його до матеріалів справи не є обґрунтованим. Лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Перемога» (яке не є учасником справи) №136/1 від 10.06.2025, адресований Товариству з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська оціночна компанія» (яке теж не є учасником справи), не може бути розцінений як доказ у межах справи №917/1764/25. Ухвала Господарського суду Полтавської області від 25.11.2025 у справі №917/1764/25 не є доказом у розумінні положень ст.73 ГПК України, якою визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
З огляду на наведене судова колегія не встановила наявності підстав для задоволення клопотання відповідача про долучення доказів.
Дослідивши матеріали оскарження ухвали, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду не встановила наявності підстав для задоволення вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.
Предметом апеляційного перегляду є ухвала Господарського суду Полтавської області від 20.10.2025 про застосування до відповідача у справі №917/1764/25 заходів процесуального примусу у вигляді штрафу.
Відповідно до ст.131 ГПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства (ч.1). Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали (ч.2).
Згідно з п.4 ч.1 ст.132 ГПК України заходом процесуального примусу є, зокрема, штраф.
Підпунктами 1, 3 ч.1 ст.135 ГПК України унормовано, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин.
Як зазначалося вище за текстом постанови, ухвалою Господарського суду Полтавської області від 29.09.2025 витребувано у ТОВ Агрофірма “ЧБГ» належним чином засвідчені документи та довідки (інформацію) за підписом керівника, станом на 22.11.2023 згідно з переліком; встановлено відповідачу строк для подачі витребуваних документів - не пізніше 16.10.2025.
У силу приписів ч.ч.1-2 ст.18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з ч.7 ст.81 ГПК України будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Частиною 8 ст.81 ГПК України унормовано, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Як убачається з інформації, наявної в програмі «Діловодство спеціалізованого суду», ухвала Господарського суду Полтавської області від 29.09.2025 про витребовування доказів в електронному вигляді доставлена до електронного кабінету відповідача 29.09.2025 о 19:06год.
З урахуванням положень ч.6 ст.242, ч.4 ст.116 ГПК України останнім днем строку для повідомлення ТОВ Агрофірма “ЧБГ» суду про неможливість подати докази, з урахуванням положень ч.8 ст.81 ГПК України, є 06.10.2025.
Отже відповідач не виконав ухвалу суду від 29.09.2025, не надав витребувані судом першої інстанції докази, не повідомив суд про неможливість їх подання у встановлений законом строк.
14.10.2025 відповідач у відзиві на позовну заяву(вх.13138 від 14.10.2025) та додаткових поясненнях(вх.13140 від 14.10.2025) зазначив, що не надав витребувані докази, оскільки вони на направлені ним до суб'єкта оціночної діяльності. Тобто повідомлення подано до суду з порушенням встановленого ч.8 ст.81 ГПК України строку.
При цьому, аналізуючи вказане повідомлення та зазначені відповідачем причини неможливості подання витребуваних судом доказів та їх (причин) доведеність, судова колегія звертає увагу на наступне.
За змістом відзиву на позовну заяву відповідач зазначив наступне. На момент подання відзиву не має у своєму розпорядженні всіх документів щодо вартості майна, належного ТОВ Агрофірма "ЧБГ", оскільки ним замовлено відповідну ринкову оцінку майна відповідача у суб'єкта оцінювання, якому передано ці документи для опрацювання. Ці докази будуть подані суду після повернення їх у фактичне володіння відповідача. Теж саме стосується оцінки вартості часток у статному капіталі ТОВ Агрофірма "ЧБГ". Крім цього відповідачем проводиться комплексна робота як щодо відновлення викраденої документації товариства, так і поточна робота щодо інвентаризації активів товариства. Результати будуть оформлені документально і одразу будуть долучені до матеріалів справи як докази.
Разом з тим, до відзиву не надано жодного документу на підтвердження обставин про які зазначається у відзиві і які об'єктивно перешкоджали б відповідачу надати витребувані судом документи.
У додаткових поясненнях ТОВ Агрофірма "ЧБГ" зазначає про те, що вимоги суду щодо подання документів не виконано по причині направлення документів суб'єкту оціночної діяльності - Товариству з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська оціночна компанія» для отримання висновку щодо оцінки майна ТОВ Агрофірма "ЧБГ".
На підтвердження викладених у додаткових поясненнях обставин відповідачем надано лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська оціночна компанія» №103 від 13.10.2025, в якому зазначено, що на виконання угоди про оцінку майна проводиться оцінка майна ТОВ Агрофірма "ЧБГ"; станом на 13.10.2025 договір не завершено, документи перебувають у Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська оціночна компанія»; орієнтовний строк завершення робіт - 04.11.2025.
Разом з тим, з означеного листа не вбачається дата передання відповідачем документів, що є суттєвим, ураховуючи, що лист датований 13.10.2025, тобто після постановлення ували суду першої інстанції про витребування документів (29.09.2025). Крім того з аналізу означеного листа не вбачається, які саме документи відповідача (їх назва та реквізити) знаходяться у розпорядженні Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська оціночна компанія», що виключає можливість порівняння таких документів з переліком документів, які витребувані місцевим господарським судом.
Відповідачем не надано доказів передачі суб'єкту оціночної діяльності будь-яких документів, зокрема і тих, які були витребувані ухвалою Господарського суду Полтавської області від 29.09.2025.
ТОВ Агрофірма "ЧБГ" також не надано доказів відсутності у товариства оригіналів доказів, витребуваних судом.
У листі №103 від 13.10.2025 не вказано, що у суб'єкта оціночної діяльності перебувають саме оригінали документів. Відповідачем також не надано доказів неможливості виготовлення копій відповідних документів для надання їх на вимогу суду.
Відсутні будь-які докази неможливості подання, наприклад, таких доказів, як документи, що підтверджують право власності або користування земельними ділянками, фінансову звітність або копії податкових декларацій за 2023рік.
Відтак, судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що обставини, на які посилається відповідач, не можуть бути розцінені як поважні причини неподання доказів, витребуваних судом.
Судова колегія звертає увагу, що станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали відповідачем не було надано до матеріалів справи витребуваних ухвалою суду від 29.09.2025 документів. Означені обставини апелянтом не заперечуються.
Частиною 9 ст.81 ГПК України унормовано, що у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Верховний Суд у постанові від 21.09.2022 у справі №904/3469/21 зробив висновок про те, що застосування заходів процесуального примусу відповідно до ч.9 ст.81, ст.ст.134, 135 ГПК України можливе у тому випадку, якщо сторона або інший учасник, у яких відповідні докази витребовуються, не повідомили суд про неможливість подати докази або у разі неподання таких доказів без поважних причин.
Оскільки відповідачем не повідомлено у встановлений ч.8 ст.81 ГПК України строк про неможливість подати витребувані судом докази, не доведено неможливості подання суду витребуваних доказів з поважних причин, судова колегія вважає правомірним вжиття Господарським судом Полтавської області передбачених ГПК України заходів процесуального примусу у вигляді штрафу, спрямованих на отримання доказів.
Судова колегія відхиляє доводи апелянта про те, що ухвала Господарського суду Полтавської області про витребування доказів є надмірною та нереальною до виконання, як такі, що не підтверджені жодними належними аргументами та доказами. До того ж такі посилання скаржника, враховуючи обов'язковість судового рішення до виконання, жодним чином не звільняють його від обов'язку належно виконати вимоги суду щодо подання витребуваних доказів.
За змістом апеляційної скарги та безпосередньо в судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду відповідач наголошував на тому, що питання про застосування заходів процесуального примусу, усупереч положенням ГПК України, розглянуто за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про дату, час та місце засідання суду.
Надаючи оцінку означеним доводам скаржника, судова колегія зазначає наступне.
Оскаржувана ухвала постановлена без виклику представників сторін, що не суперечить положенням ГПК України.
Глава 9 ГПК України «Заходи процесуального примусу» визначає підстави і порядок застосування заходів процесуального примусу і не передбачає повідомлення (виклику) учасників справи для розгляду питання щодо застосування заходів процесуального примусу та не передбачає, що таке питання повинно вирішуватися в судовому засіданні. У ч.2 ст.131 ГПК України визначено, що заходи процесуального примусу застосовуються постановлення ухвали.
Відповідно приписам ч.2 ст.235 ГПК України ухвали постановляються судом, у тому числі, поза межами судового засідання.
Статтею 135 чітко визначено конкретні обставини, що є підставою застосування судом такого засобу судового примусу, як штраф.
Крім того судова колегія звертає увагу на те, що такий порядок постановлення ухвали (без виклику сторін) забезпечує оперативне реагування суду на порушення відповідачем покладених на нього судом обов'язків, забезпечує ефективне застосування заходів процесуального примусу та спрямований на забезпечення ефективності судочинства, дотримання розумності строків розгляду справи судом.
З огляду на вищевикладене обґрунтованим є висновок Господарського суду Полтавської області про наявність правових підстав для застосування до ТОВ Агрофірма “ЧБГ» заходів процесуального примусу у вигляді стягнення штрафу. При цьому визначена місцевим господарським судом сума штрафу (п'ять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 15 140,00 грн.) узгоджується з приписами ч.7 ст.12 ГПК України, ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та відповідає ступеню допущеного порушення, особі порушника, можливим правовим наслідкам допущеного порушення для подальшого розгляду справи.
Твердження апелянта про те, що санкція у вигляді п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб є непропорційною і такою, що суперечить принципу розумності, жодним чином не обґрунтоване, що виключає можливість суду в наданні йому оцінки.
Доводи апелянта про те, що невиконання ухвали суду не призвело до зупинення чи перешкод у розгляді справи, є хибним і не ґрунтується на вимогах процесуального закону.
Відповідно до ухвали суду першої інстанції від 16.10 2025, підготовче засідання було відкладене на іншу дату , вдруге витребувано у відповідача докази.
Ненадання учасником процесу доказів, витребуваних ухвалою суду, об'єктивно перешкоджає повному, всебічному та своєчасному розгляду справи, оскільки позбавляє суд можливості встановити обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Обов'язковість виконання ухвали про витребування доказів встановлена законом саме для забезпечення належного процесуального руху справи, а її ігнорування створює процесуальні перешкоди, у тому числі шляхом штучного ускладнення чи затягування розгляду. Отже, факт ненадання витребуваних доказів сам по собі становить перешкоду для судового розгляду, незалежно від того, чи констатовано формальне зупинення розгляду справи.
Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги відповідача без задоволення, а ухвали Господарського суду Полтавської області від 20.10.2025 у справі №917/1764/25 - без змін.
З урахуванням приписів ст.129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 20.10.2025 у справі №917/1764/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження визначені ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 11.12.2025.
Головуючий суддя О.Є. Медуниця
Суддя О.А. Істоміна
Суддя В.В. Россолов