вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"04" листопада 2025 р. Справа№ 927/648/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Хрипуна О.О.
Коробенка Г.П.
при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.
за участю представників сторін:
прокурор: Алфьоова А.П.;
від позивача : не з'явився;
від відповідача 1: не з'явився;
від відповідача 2: Фесик І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 25.07.2025
за результатами розгляду заяви Прилуцької окружної прокуратури про забезпечення позову
у справі № 927/648/25 (суддя Шморгун В.В.)
за позовом Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради
до 1. Управління комунального майна Чернігівської обласної ради,
2. ОСОБА_1
про визнання недійсним договору та зобов'язання вчинити дії,
Короткий зміст і підстави позовних вимог.
Прилуцька окружна прокуратура в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради звернулась до суду з позовом до Управління комунального майна Чернігівської обласної ради та ОСОБА_1 , у якому просить суд:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - комплексу будов та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 27.02.2024 між Управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради (код ЄДРПОУ 33469166) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Борисовою Т.А., та зареєстровано в реєстрі за N° 189;
- зобов'язати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути територіальним громадам сіл, селищ, міст Чернігівської області в особі Чернігівської обласної ради об'єкт малої приватизації - комплекс будов та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний договір укладений внаслідок протиправної поведінки та антиконкурентних узгоджених дій під час участі в аукціонах з приватизації ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , а тому, на думку прокурора, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу однієї сторони - ОСОБА_1 .
Короткий зміст вимог поданої заяви про забезпечення позову.
22.07.2025 Прилуцька окружна прокуратура через підсистему "Електронний суд" подала до суду заяву про забезпечення позову, у якій просить накласти арешт на об'єкт незавершеного будівництва - комплекс будов та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , та заборонити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та третім особам вчиняти дії, направлені на розбирання комплексу будов та споруд за адресою: АДРЕСА_1 .
24.07.2025 Прилуцька окружна прокуратура через підсистему "Електронний суд" подала до суду клопотання про уточнення заяви про забезпечення позову, у якій просить накласти арешт на об'єкт незавершеного будівництва - комплекс будов та споруд за адресою: АДРЕСА_1 та заборонити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та третім особам вчиняти дії, направлені на розбирання комплексу будов та споруд за адресою: АДРЕСА_1 та продаж будівельних матеріалів, отриманих від його розбирання (демонтажу).
В обґрунтування поданої заяви з урахуванням клопотання про уточнення прокурор посилається на існування достатньо обґрунтованих припущень, що спірне майно, яке є у відповідача-2 на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути протягом розгляду цієї справи, що унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів територіальної громади, за захистом яких прокурор звернувся до суду.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25.07.2025 у справі № 927/648/25 заяву Прилуцької окружної прокуратури про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.
Накладено арешт на об'єкт незавершеного будівництва - комплекс будов та споруд за адресою: АДРЕСА_1 .
Заборонено ОСОБА_1 та третім особам вчиняти дії, направлені на розбирання комплексу будов та споруд за адресою: АДРЕСА_1 та продаж будівельних матеріалів, отриманих від його розбирання (демонтажу).
Суд дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно та заборони вчиняти відповідачу та третім особам дії, направлені на розбирання спірного майна та продаж будівельних матеріалів, отриманих від його розбирання (демонтажу), заявлені заходи забезпечення позову відповідають заходам забезпечення позову, встановленим у ст. 137 ГПК України, предмету позову, принципам розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову та будуть спрямовані на забезпечення ефективного захисту прав територіальної громади в обраний прокурором спосіб у разі задоволення цього позову.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, ОСОБА_1 30.07.2025 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 25.07.2025 та ухвалити нове рішення, яким відмовити прокурору у задоволенні заяви про забезпечення позову в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ОСОБА_1 вважає помилковими висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 25.07.2025 у справі № 927/648/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Коробенко Г.П., Хрипун О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2025 витребувано з Господарського суду Чернігівської області матеріали оскарження ухвали Господарського суду Чернігівської області від 25.07.2025 у справі № 927/648/25. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 25.07.2025 у справі № 927/648/25 до надходження до суду матеріалів оскарження ухвали.
29.08.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження ухвали Господарського суду Чернігівської області від 25.07.2025 у справі № 927/648/25.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 25.07.2025 у справі № 927/648/25, справу призначено до розгляду на 04 листопада 2025 року о 16 год 00 хв.
Позиція інших учасників справи.
23.10.2025 від Прилуцької окружної прокуратури, через систему "Електронний суд", надійшов відзив на апеляційну скаргу.
В обґрунтування заперечень проти вимог апеляційної скарги прокурор зазначає, що судом першої інстанції було правомірно задоволено заяву про забезпечення позову, оскільки враховуючи підстави і предмет позову у справі №927/648/25 та враховуючи надані докази, що в сукупності свідчать про існування реального ризику знесення та демонтажу об'єкту нерухомості, чим порушують майнові права та інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області щодо спільної власності на об'єкти нерухомого майна, що може істотно ускладнити чи навіть унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Явка представників учасників справи.
У судове засідання 04.11.2025 з'явився прокурор та представник відповідача-2.
Відповідач-1 не забезпечив участь у судовому засіданні свого представника, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, із заявами до суду про відкладення розгляду справи з зазначенням будь-яких поважних причин неможливості явки представника у судове засідання не звертався.
Враховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", а також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представника відповідача-1.
Присутній у судовому засіданні представник відповідача-2 вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційний господарський суд скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 25.07.2025 та ухвалити нове рішення, яким відмовити прокурору у задоволенні заяви про забезпечення позову в повному обсязі.
Прокурор у судовому засіданні заперечив вимоги апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції у даній справі залишити без змін.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову, зокрема заборонити відповідачу та іншим особами вчиняти певні дії щодо предмету спору. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.06.2021 у справі 914/2438/20 зазначено, що під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання про накладення арешту, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову, що відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, наведеному у постанові від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.
Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.09.2020 у справі №753/22860/17 зробила висновок про те, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачеві ефективний захист його порушених чи оспорюваних прав та інтересів, за захистом яких він звернувся/має намір звернутися до суду, а також реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Господарське процесуальне законодавство не містить жодних застережень щодо застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на майно, лише у сфері майнових спорів або заборони його застосування при вирішенні немайнового спору. Тому як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Так, прокурор в обґрунтування поданої заяви з урахуванням клопотання про уточнення прокурор посилається на те, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024272210000045 від 26.06.2024 (за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 365-2 КК України), встановлено факти розбирання комплексу будівель і споруд за адресою: Чернігівська обл., м. Прилуки, вул. Перемоги, 161. Поруч із об'єктом незавершеного будівництва виявлено складовані будівельні матеріали, призначені для продажу.
Прокурор зазначав, що ці обставини підтверджуються:
- оглядом місця події від 19.08.2024 за участю судового експерта ТОВ "НП СБЕБ" Контимирової В.В.;
- експертним висновком № 48/08 від 05.09.2024 (оціночно-будівельна та будівельно-технічна експертиза, зокрема фотоматеріали на арк. 14- 15);
- показами свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які повідомили, що були залучені ОСОБА_3 до демонтажу споруд та завантаження будматеріалів для подальшого продажу;
- протоколом огляду оптичного носія від 21.03.2025, що містить аудіозаписи розмов ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про продаж плит, отриманих у ході демонтажу об'єкта приватизації;
- публікаціями в застосунку TikTok від 19.06.2025 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1, від 20.07.2025 за посиланнями ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3, у яких повідомляється про продаж будівельних матеріалів (плити перекриття, цегла, перемички тощо), отриманих із розбирання п'ятиповерхової будівлі площею 17 тис. кв. м, з можливістю доставки по м. Прилуки, району та Україні.
Крім того, прокурор зазначив, що після перемоги в електронному аукціоні № SPE001-UA-20240124-63844 з продажу майна, у день укладення договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації (27.02.2024), ОСОБА_1 оформив нотаріально посвідчену довіреність на ОСОБА_3 , посвідчену приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Борисовою Т.А., строком на три роки (до 27.02.2027), якою уповноважив ОСОБА_3 , у тому числі, оформляти документи та укладати договори від його імені, зокрема щодо: зносу (розбирання, демонтажу) об'єкта малої приватизації - комплексу будов і споруд за адресою: АДРЕСА_1 ; реалізації будівельних матеріалів, отриманих у результаті демонтажу, на власний розсуд; укладення договору оренди земельної ділянки під зазначеним об'єктом; замовлення проєктної документації та технічних умов для проведення будівельних робіт.
Згідно з протоколом огляду оптичного носія інформації від 21.03.2025, на якому зафіксовано аудіозаписи телефонних розмов ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , а також осіб на ім'я " ОСОБА_9 " і " ОСОБА_10 ", встановлено, що ОСОБА_1 має реальні наміри щодо відчуження спірного майна.
Зі змісту розмов вбачається нетипова поведінка ОСОБА_1 після укладення договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації та початку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024272210000045 від 26.06.2024. Він перебуває у сильному стресі, неодноразово телефонував ОСОБА_3 з тривожними питаннями щодо наслідків, скаржився на сімейні конфлікти через підозри дружини щодо незаконності його дій та висловлював намір переоформити майно на доньку.
Зокрема, 26.09.2024 о 20:38 ОСОБА_1 у розмові з ОСОБА_3 повідомив про бажання якнайшвидше зібрати гроші, розрахуватись і "забути" ситуацію, визнавши свої помилки. Він також підтвердив, що саме він надав кошти на придбання об'єкта приватизації (арк. 6-11 протоколу).
07.10.2024 о 10:48 він знову розповів ОСОБА_3 про напружену ситуацію в родині через покупку приміщення, побоювання дружини втратити все майно, та про її наполягання переоформити його на доньку (арк. 22-23 протоколу).
Водночас, 02.10.2024 о 13:53 ОСОБА_3 у розмові з громадянином "ОСОБА_9" підтвердив, що ОСОБА_1 переоформляє майно (будинок, автомобіль) на дитину через страх бути притягнутим до відповідальності, зумовлений тим, що саме на нього оформлено документи на об'єкт. Також ОСОБА_11 зазначив, що об'єкт приватизації згодом може бути переоформлений на будь-кого, і повідомив, що пропонував Будченку гроші за нотаріальні послуги, пов'язані з цим процесом (арк. 18-19 протоколу).
Таким чином, поведінка ОСОБА_1 та зміст зазначених розмов свідчать про його усвідомлені дії, спрямовані на відчуження спірного майна через побоювання бути притягнутим до кримінальної відповідальності.
Отже, на переконання прокурора, ОСОБА_1 уже здійснює розбирання та спірного майна та відчуження будівельних матеріалів, отриманих від його розбирання (демонтажу), що порушує майнові права та інтереси територіальних громад сіл, селищ і міст Чернігівської області та може істотно ускладнити або навіть унеможливити реальне виконання рішення суду в разі задоволення позову, а тому лише вжиття заходів забезпечення позову може гарантувати ефективний захист порушених прав.
Оцінивши подану прокурором заяву та надані докази, місцевий господарський суд, з яким погоджується колегія суддів апеляційного господарського суду, дійшов висновку про наявність достатньо обґрунтованих припущень, що спірне майно, яке є у відповідача-2 на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути протягом розгляду цієї справи, що унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів територіальної громади, за захистом яких прокурор звернувся до суду.
Відтак колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що заявлені заходи забезпечення позову відповідають заходам забезпечення позову, встановленим у ст. 137 ГПК України, предмету позову, принципам розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову та будуть спрямовані на забезпечення ефективного захисту прав територіальної громади в обраний прокурором спосіб у разі задоволення цього позову.
За наведених обставин, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно та заборони вчиняти відповідачу та третім особам дії, направлені на розбирання спірного майна та продаж будівельних матеріалів, отриманих від його розбирання (демонтажу).
З наведеного слідує, що доводи відповідача-2 в апеляційній скарзі щодо порушення судом норм процесуального права, передбачених частиною 7 статті 140 ГПК України, є безпідставними та необґрунтованими.
Дослідивши та надавши оцінку наявним у справі доказам, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване судове рішення ухвалено судом першої інстанції відповідно до норм чинного законодавства, актуальних правових позицій Верховного Суду та встановлених обставин справи.
Аргументи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, не доводять порушення або неправильного застосування судом під час розгляду справи норм процесуального права, а тому не можуть бути підставою для зміни чи скасування постановленої ухвали про вжиття заходів забезпечення позову у даній справі.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, інші доводи та аргументи учасників справи не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спірного питання у даній справі.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на встановлені обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить до висновку, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, наведених в оскаржуваній ухвалі, а тому відсутні правові підстави для скасування або зміни ухвали Господарського суду міста Києва від 11.06.2025 у справі № 910/6465/25. У зв'язку з зазначеним апеляційна скарга Релігійної організації "Свято-Успенський Кафедральний Собор Української Православної Церкви" підлягає залишенню без задоволення.
Судові витрати.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом апеляційної інстанції на скаржника.
Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 25.07.2025 у справі №927/648/25 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 25.07.2025 у справі №927/648/25 залишити без змін.
3. Матеріали справи №927/648/25 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено 12.12.2025.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді О.О. Хрипун
Г.П. Коробенко