вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"25" листопада 2025 р. Справа№ 910/1947/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Коробенка Г.П.
Тарасенко К.В.
при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Призма стайл"
на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2025
у справі № 910/1947/25 (суддя Мандриченко О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Призма стайл"
про стягнення 752 692,75 грн,
Короткий зміст і підстави позовних вимог.
У лютому 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" (далі - ТОВ "Діджи Фінанс", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Призма стайл" (далі - ТОВ "Призма стайл", відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 752 692,75 грн, з яких: 605 999,23 грн заборгованість за тілом кредиту, 146 693,52 грн заборгованість за відсотками.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ "Призма стайл" зобов'язань за Кредитним договором № 1771432/2019(OV-W) від 08.07.2019, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за тілом кредиту та за відсотками у загальному розмірі 752 692,75 грн. Оскільки Акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі - АТ "ОТП Банк") відступило право вимоги за цим Кредитним договором позивачу на підставі Договору про відступлення права вимоги від 16.11.2023 №16/11/23, відповідно до ТОВ "Діджи фінанс" перейшло право вимоги до ТОВ "Призма стайл" про сплату заборгованості за вказаним Кредитним договором.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.06.2025 у справі № 910/1947/25 позов задоволено повністю.
Присуджено до стягнення з ТОВ "Призма стайл" на користь ТОВ "Діджи Фінанс" 605 999,23 грн заборгованості за тілом кредиту, 146 693,52 грн заборгованості за відсотками та 9 014,50 грн судового збору.
Ухвалюючи вказане рішення, місцевим господарським судом встановлено, що відповідачем порушено договірні зобов'язання в частині своєчасного повернення кредитних коштів та сплати відсотків, внаслідок чого у ТОВ "Призма стайл" утворилась заборгованість за тілом кредиту у розмірі 605 999,23 грн та за відсотками в сумі 146 693,52 грн. Отже, вимоги позивача до боржника, з урахуванням обставин щодо відступлення банком позивачу права вимоги за Договором № 16/11/23 від 16.11.2023, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Водночас, дослідивши додані позивачем акт про підтвердження факту надання правової допомоги від 01.01.2025 та детальний опис робіт (наданих послуг), необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ "Діджи фінанс" про стягнення кредитної заборгованості, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги про стягнення 20 000,00 грн витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягають, оскільки із вказаних документів не вбачається, що такі роботи (послуги) надавалися позивачеві саме в межах даної справи.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення їх доводів.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ "Призма стайл" 04.07.2025 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2025 у справі № 910/1947/25 скасувати та винести нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити; всі витрати, пов'язані з розглядом апеляційної скарги, покласти на позивача.
Мотивуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач зазначає, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, прийнятим внаслідок неповного встановлення обставин справи, неповного дослідження доказів і неправильної їх оцінки, з порушенням норм матеріального та процесуального права, які призвели до постановлення помилкового рішення.
Так, за твердженням відповідача, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів переходу права вимоги за Кредитним договором до позивача у даній справі, а також надсилання боржнику - ТОВ "Призма стайл" повідомлення про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором.
В апеляційній скарзі відповідачем зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і планує понести у зв'язку із розглядом апеляційної скарги в Північному апеляційному суді, а саме: витрати на професійну правничу допомогу - 30 000,00грн; витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду. Скаржник одночасно повідомив, що докази понесення витрат на професійну правничу допомогу (договори, рахунки тощо) у відповідності до вимог пункту 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Звертаючись з апеляційною скаргою у даній справі, відповідач заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи його тим, що копію оскаржуваного рішення було ним отримано через електронний кабінет ЄСІТС 13.06.2025 о 17 год 52 хв.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2025 апеляційну скаргу ТОВ "Призма стайл" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2025 у справі № 910/1947/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого суддя (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Тарасенко К.В., Коробенка Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2025 апеляційну скаргу ТОВ "Призма стайл" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2025 у справі № 910/1947/25 залишено без руху на підставі статті 174, частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Надано скаржнику десятиденний термін з моменту отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали, скаржником 24.07.2025 надано суду докази сплати судового збору у розмірі 13 548,47 грн.
У зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці з 24.07.2025 по 25.07.2025 включно, з 28.07.2025 по 01.08.2025 включно, з 04.08.2025 по 06.08.2025 включно, процесуальні дії у справі не здійснювались.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2025 клопотання ТОВ "Призма стайл" про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено; поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2025 у справі №910/1947/25; відкрито апеляційне провадження за вказаною скаргою відповідача у даній справі; розгляд справу призначено на 07.10.2025 о 14 год 40 хв; запропоновано учасникам справи вчинити певні процесуальні дії в установлені судом строки; витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/1947/25.
За результатами поданої ТОВ "Діджи Фінанс" заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2025 її задоволено; постановлено судове засідання, яке відбудеться 07.10.2025 о 14 год 40 хв, проводити в режимі відеоконференції; визначено особу, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду: представник позивача - адвокат Білецький Б.М.; попереджено сторін, що відповідно до частини 5 статті 197 ГПК України, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Однак, у зв'язку з перебуванням судді Коробенка Г.П. у відпустці з 06.10.2025 по 09.10.2025 включно, судді Тарасенко К.В. у відпустці з 07.10.2025 по 09.10.2025 включно, судове засідання у призначений час не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 13.10.2025 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Призма стайл" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2025 у справі № 910/1947/25 призначено на 25.11.2025 о 14 год 20 хв, визначено особу, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду: представник ТОВ "Діджи Фінанс" адвокат Білецький Б.М., про що повідомлено учасників справи.
Правові позиції інших учасників справи щодо поданої апеляційної скарги.
08.08.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "Діджи фінанс" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останнє просить апеляційну скаргу ТОВ "Призма стайл" залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, долучити до матеріалів справи копію розрахункового документа до списку №19783-10-3-2 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн за подання відзиву на апеляційну скаргу.
Узагальнені доводи позивача у відзиві на апеляційну скаргу зводяться до того, що ним доведено належними, достатніми, допустимими та достовірними доказами, які, у своїй сукупності надають можливість встановити факт наявності кредитних зобов'язань та відступлення права вимоги. Натомість, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження своїх заперечень, що свідчить про невірогідність та необґрунтованість заперечень останнього. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На переконання позивача, оскільки факт порушення позичальником зобов'язань за Кредитним договором встановлений судом, а розмір заборгованості позичальника доведений суду первинними документами, вимоги позивача до боржника, з урахуванням обставин щодо відступлення банком позивачу права вимоги, є обґрунтованими та правомірно задоволені рішенням, ухваленим судом першої інстанції у даній справі.
Явка представників сторін.
У судове засідання 25.11.2025 представники сторін не з'явилися.
24.11.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" до суду апеляційної інстанції від позивача надійшло клопотання, в якому останній просить провести судове засідання, призначене до розгляду на 25.11.2025 о 14 год 20 хв, за відсутності представника позивача, у зв'язку з неможливістю забезпечити його участь у судовому засіданні, навіть, при проведенні такого засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. При цьому позивач просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін, з покладенням на відповідача всіх судових витрат.
Відповідач не забезпечив участь у судовому засіданні свого представника, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, із заявами до суду про відкладення розгляду справи з зазначенням будь-яких поважних причин неможливості явки представника у судове засідання не звертався.
Враховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", а також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення клопотання позивача та про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників скаржника та позивача.
Заявлені у справі клопотання та результати їх розгляду.
Як вже зазначено судом апеляційної інстанції, позивачем у відзиві на апеляційну скаргу заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи копії розрахункового документа до Списку №19783-10-3-2 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів.
Мотивуючи зазначене клопотання, позивач вказує, що цей доказ посвідчує факт відправлення повідомлення та спростовує заперечення відповідача щодо неотримання ним повідомлення про відступлення права вимоги.
Водночас, позивач у відзиві не наводить обґрунтування поважності причин неподання даного доказу до суду першої інстанції, обмежуючись лише посиланням на те, що цей розрахунковий документ видавався за повним списком поштового відправлення, тому він відсутній в матеріалах справи.
Колегія суддів апеляційного господарського суду за результатами розгляду зазначеного клопотання позивача його відхиляє з огляду на таке.
За змістом частин 2 та 3 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
З наведеного вбачається, що приписи частини 3 статті 269 ГПК України передбачають наявність таких критеріїв, які є обов'язковою передумовою для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, а саме "винятковість випадку" та "причини, що об'єктивно не залежать від особи".
Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від особи, яка їх подає.
Така обставина як відсутність обґрунтування, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції виключає можливість прийняття апеляційним господарським судом додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України (постанови Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 914/1725/19; від 12.01.2021 у справі № 01/1494(14-01/1494); від 15.12.2020 у справі № 925/1052/19; від 21.04.2021 у справі № 906/1179/20).
Таким чином, суд апеляційної інстанції має право досліджувати нові докази, але лише якщо неподання таких доказів до суду першої інстанції зумовлене поважними причинами (поважність причин повинен довести заявник). Вказане положення закріплене законодавцем з метою забезпечення змагальності процесу в суді першої інстанції, де сторони повинні надати всі наявні в них докази, і недопущення зловживання стороною своїми правами.
Дослідивши наведені у відзиві на апеляційну скаргу аргументи позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що підстави для прийняття та дослідження додаткового доказу відсутні, оскільки позивач не довів винятковість випадку неподання зазначеного доказу до суду першої інстанції та не обґрунтував наявності поважних причин, що об'єктивно не залежали від нього для подання вказаного доказу разом з позовною заявою, як це передбачено частиною 1, 2 статті 80 ГПК України.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
Як убачається з матеріалів справи, 07.05.2019 ТОВ "Призма стайл" (клієнт) відкрито рахунок в Акціонерному товаристві "ОТП Банк" (далі - банк, кредитор, АТ "ОТП Банк") шляхом підписання заяви про надання банківських послуг № 001/001919/19.
08.07.2019 відповідач та АТ "ОТП Банк" підписано заяву про зміну умов користування банківськими послугами № 1 до Заяви про надання банківських послуг № 001/001919/19 від 07.05.2019, відповідно до якої відповідачу підключено банківську послугу овердрафт "Гостинний".
Заява про надання банківських послуг № 001/001919/19 від 07.05.2019, заява про зміну умов користування банківськими послугами № 1 від 08.07.2019 до заяви про надання банківських послуг № 001/001919/19 від 07.05.2019 разом із Правилами надання та користування банківською послугою овердрафт "Гостинний" становлять Кредитний договір № 1771432/2019(OV-W) (далі - Договір, Кредитний договір).
Підписанням заяви про надання банківських послуг № 001/001919/19 клієнт беззастережно підтверджує, що він ознайомився з повним текстом Договору, повністю зрозумів його зміст та погоджується з усіма його умовами, а також безумовно стверджує, що не позбавляється будь-яких прав, які має звичайно, а Договір не містить умов, які є для нього обтяжливими в будь-якому сенсі (пункт 4 заяви про надання банківських послуг, далі - заява).
Підписанням цієї заяви клієнт підтверджує, що він ознайомлений з Правилами надання та користування банківською послугою овердрафт "Гостинний", що розміщені на офіційному сайті банку URL: https://www.otpbank.com.ua/, погоджується з ними та зобов'язується належно та неухильно виконувати свої обов'язки, визначені ними (пункт 9 заяви).
Заява № 001/001919/19 є невід'ємною частиною Договору та тарифів банку (пункт 12 заяви).
Відповідно до пункту 1 заяви про зміну умов користування банківськими послугами № 1 від 08.07.2019, ця заява про зміну умов користування банківськими послугами є невід'ємною частиною заяви про надання банківських послуг № 001/001919/19 від 07.05.2019, Договору та тарифів банку.
Згідно з пунктом 2 заяви про зміну умов користування банківськими послугами № 1 від 08.07.2019, терміни, що використовуються у цій заяві про зміну умов користування банківськими послугами, мають значення визначені заявою про надання банківських послуг № 001/001919/19 від 07.05.2019 та Договором.
Як передбачено пунктом 3 заяви про зміну умов користування банківськими послугами № 1 від 08.07.2019, всі положення розділу "Інше" заяви про надання банківських послуг № 001/001919/19 від 07.05.2019 залишаються чинними в повному обсязі та не змінюються цією заявою про зміну умов користування банківськими послугами.
За змістом пункту 4 заяви про зміну умов користування банківськими послугами № 1 від 08.07.2019, шляхом підписання цієї заяви про зміну умов користування банківськими послугами клієнт підтверджує, що він отримав свій примірник цієї заяви про зміну умов користування банківськими послугами, а також іншу інформацію та документацію, яка необхідна клієнту для користування банківськими послугами.
Відповідно до Правил надання та користування банківською послугою овердрафт "Гостинний", у редакції від 05.09.2018, строк, протягом якого клієнт має право отримувати (користуватися) банківську(ою) послугу(ою), становить 365 (триста шістдесят п'ять) календарних днів з моменту укладання Договору або Публічного договору в частині погодження надання банком клієнту банківської послуги овердрафт "Гостинний" з можливістю пролонгації. Якщо не менш, ніж за 7 (сім) банківських днів до закінченням цього строку, жодна із сторін письмово або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (наприклад, комп'ютерної банківської системи клієнт-інтернетбанкінг "OTP online", тощо) не повідомить іншу сторону про намір припинити дію Договору або Публічного договору в частині надання банком клієнту банківської послуги овердрафт "Гостинний", строк дії ліміту банківської послуги вважається пролонгованим на тих же умовах на наступні 365 (триста шістдесят п'ять) календарних днів. Зазначена процедура пролонгації повторюється будь-яку кількість разів та не вимагає укладення додаткових угод/договорів сторонами.
Пунктом 3 Правил надання та користування банківською послугою овердрафт "Гостинний", в редакції від 05.09.2018, передбачено, що відповідно до умов Договору/Публічного договору банк надає клієнту банківську послугу, а клієнт приймає банківську послугу та зобов'язується належним чином виконувати зобов'язання, що встановлені в Договорі/Публічному договорі відносно такої банківської послуги, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату послуг банку.
Строк дії Договору/Публічного договору дорівнює строку ліміту банківської послуги за обставини, що відсутній випадок невиконання умов. За обставини наявності випадку невиконання умов, Договір/Публічний договір залишається чинним до тих пір, поки всі зобов'язання клієнта перед банком не будуть виконані в повному обсязі (пункт 5 Правил надання та користування банківською послугою овердрафт "Гостинний", в редакції від 05.09.2018).
Як підтверджується матеріалами справи, відповідно до Кредитного договору відповідачеві надано банківську послугу "Овердрафт "Гостинний", доступний ліміт якої становить 750 000,00 грн.
Стандартний розмір процентної ставки станом на дату укладання Кредитного договору становить 22,9 % річних.
Поточний рахунок щодо якого надається банківська послуга "Овердрафт Гостинний": № 26001455067398 у гривні.
Також з матеріалів справи вбачається, що АТ "ОТП Банк", на виконання умов Кредитного договору, перерахував відповідачеві грошові кошти, у тому числі в розмірі 605 999,23 грн, які відповідачем не повернуті у встановлених Договором порядку та строк, що підтверджується банківськими виписками руху коштів по рахунку відповідача та меморіальним ордером № 1927551 від 02.05.2022.
16.11.2023 між АТ "ОТП Банк" (первісний кредитор) та ТОВ "Діджи фінанс" (новий кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги №16/11/23 (далі - Договір про відступлення права вимоги), відповідно до якого первісний кредитор передає (відступає) у повному обсязі, а новий кредитор приймає на себе у повному обсязі право вимоги, що належить первісному кредитору за кредитними договорами, перелік яких міститься в Реєстрі вимог, наведеному у Додатку 1 до цього Договору, та які укладені між первісним кредитором та боржниками, а саме: первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору право вимоги виконання боржниками боргових зобов'язань, які виникли за кредитними договорами в розмірах, зазначених в Реєстрі вимог (згідно Додатку 1 до цього Договору), та які можуть виникнути у майбутньому (майбутня вимога) за кредитними договорами, право вимоги виконання всіх інших обов'язків та зобов'язань боржників/поручителів/майнових поручителів, передбачених кредитними договорами та договорами забезпечення на суму, встановлену в пункті 3 цього Договору.
Згідно з пунктом 2.4 Договору про відступлення права вимоги новий кредитор займає місце первісного кредитора в зобов'язаннях, що виникли з кредитних договорів та договорів забезпечення в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього Договору.
Пунктом 2.5 Договору про відступлення права вимоги сторони визначили, що право вимоги за кредитними договорами переходять до нового кредитора з моменту виконання зобов'язання щодо сплати всіх платежів, в обсязі та в порядку визначених в пункті 3 цього Договору.
Новий кредитор може відступити або передати всі або будь-які права, вигоду та зобов'язання за цим Договором третім особам з моменту набуття ним права вимоги без згоди первісного кредитора (пункт 2.6 Договору про відступлення права вимоги).
Згідно з пунктом 2.7 Договору про відступлення права вимоги, передача прав вимоги здійснюється сторонами на підставі підписаного сторонами акту прийому-передачі Реєстру вимог. Укладення цього Договору не тягне за собою будь-яких змін умов кредитних договорів та здійснюється без згоди боржників.
Відповідно до пункту 3.1 Договору про відступлення права вимоги, сторони домовились, що сума, за яку здійснюється відступлення права вимоги, згідно цього Договору зазначена в Додатку 4 до цього Договору.
Пунктом 3.2 Договору про відступлення права вимоги визначено, що новий кредитор зобов'язується сплатити первісному кредитору суму, вказану в пункті 3.1 цього Договору, до 14 години дня в день підписання акту прийому-передачі реєстру вимог шляхом перерахування коштів на рахунок первісного кредитора за наступними реквізитами: м. Київ, вул. Жилянська, 43, т/р: UA723005280000037390500900000, код банку: 300528, Ідентифікаційний код 21685166, Свідоцтво платника ПДВ № 100234906, ІПН 216851626652, отримувач: АТ "ОТП БАНК", призначення платежу: "Оплата згідно договору про відступлення права вимоги № 16/11/23 від "16" листопада 2023 р".
На підтвердження зарахування коштів згідно з Договором про відступлення права вимоги № 16/11/23 від "16" листопада 2023 року позивач надав копію платіжної інструкції № 5586 від "16" листопада 2023 року.
Проте, як стверджує позивач, при внесенні інформації в розділі "Призначення платежу" цієї платіжної інструкції було допущено описку: замість "№ 16/11/23 від 16 листопада 2023 р. " помилково вказано "№ 14/11/23 від 14 листопада 2023р. ", у зв'язку із чим на підтвердження зарахування коштів за платіжною інструкцією №5586 від "16" листопада 2023 року саме за Договором про відступлення права вимоги № 16/11/23 від "16" листопада 2023 року, позивачем надано копію повідомлення № 73-5-2-1212 від 25.07.2024, відповідно до якого АТ "ОТП Банк" підтверджує, що ТОВ "Діджи фінанс" здійснено повний розрахунок за Договором про відступлення права вимоги № 16/11/23 від "16" листопада 2023 року згідно з пунктом 3.2 згаданого Договору.
Відповідно до пункту 9 Реєстру вимог, який є Додатком 1 до Договору про відступлення права вимоги від 16.11.2023 №16/11/23, АТ "ОТП Банк" передало (відступило) право вимоги ТОВ "Діджи фінанс" до боржника - ТОВ "Призма стайл" за Кредитним договором № 1771432/2019(OV-W) від 08.07.2019, заборгованість за тілом кредиту - 605 999,23 грн, заборгованість за відсотками - 146 693,52 грн, що разом становить 752 692,75 грн, кількість днів прострочення - 563.
Крім того, 16.11.2023 за Актом прийому-передачі Реєстру вимог (Додаток 4 до Договору про відступлення права вимоги від 16.11.2023 №16/11/23), АТ "ОТП Банк" передало, а ТОВ "Діджи фінанс" прийняло права вимоги, визначені у Реєстрі вимог, зокрема до ТОВ "Призма стайл" за Кредитним договором від 08.07.2019 №1771432/2019 (OV-W), заборгованість за тілом кредиту - 605 999,23 грн, заборгованість за відсотками - 146 693,52 грн, що разом становить 752 692,75 грн. Також, укладенням цього Акта прийому-передачі Реєстру вимог від 16.11.2023 сторони підтвердили, що новий кредитор у повному обсязі виконав свої зобов'язання щодо здійснення оплати первісному кредитору вартості права вимоги у сумі, у строки та за реквізитами, визначеними у Договорі.
19.02.2024 ТОВ "Діджи фінанс" надіслало на адресу ТОВ "Призма стайл" вимогу про сплату заборгованості за Кредитним договором №1771432/2019 (OV-W), в якій повідомило про відступлення АТ "ОТП Банк" права вимоги за Кредитним договором №1771432/2019 (OV-W) на користь ТОВ "Діджи фінанс" на підставі Договору про відступлення права вимоги від 16.11.2023 №16/11/23, а також просило в добровільному порядку виконати зобов'язання за Кредитним договором в строк до 31.03.2024.
Однак, ТОВ "Призма стайл" не погасило заборгованість зі сплати тіла кредиту та нарахованих відсотків.
Внаслідок неналежного виконання ТОВ "Призма стайл" своїх зобов'язань за Кредитним договором від 08.07.2019 №1771432/2019 (OV-W), ТОВ "Діджи фінанс", як новий кредитор за Договором про відступлення права вимоги від 16.11.2023 №16/11/23, звернулося до господарського суду з позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) про стягнення з ТОВ "Призма стайл" 752 692,75 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 605 999,23 грн та заборгованості за відсотками в сумі 146 693,52 грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Суд апеляційної інстанції, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частині 3 статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частин 1, 3 статті 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому (частина 2 статті 1050 ЦК України).
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та не заперечено скаржником, відповідно до Кредитного договору ТОВ "Призма стайл" надано банківську послугу "Овердрафт Гостинний", доступний ліміт якої становив 750 000,00 грн, стандартний розмір процентної ставки станом на дату укладання Кредитного договору - 22,9 % річних, поточний рахунок щодо якого надавалась банківська послуга "Овердрафт Гостинний": № 26001455067398 у гривні. ТОВ "Призма стайл" за вказаним Кредитним договором зобов'язалося повернути банку суму наданого йому кредиту та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.
З матеріалів справи вбачається, що банк надав відповідачу кредитні кошти, проте останній належним чином взяті на себе зобов'язання не виконав, зокрема, кредит не повернув, відсотки за користування кредитними коштами також не сплатив.
Наявність заборгованості відповідача за тілом кредиту у розмірі 605 999,23 грн підтверджується доданими позивачем до матеріалів справи копіями банківських виписок руху коштів по рахунку відповідача та меморіальним ордером № 1927551 від 02.05.2022.
В контексті наведеного, судова колегія апеляційного господарського суду враховує, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним Кредитним договором та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
Відповідно до вказаної статті підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Пунктами 62, 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, визначено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.
З аналізу вказаних правових норм випливає, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки з рахунків можуть бути належними доказами в підтвердження факту видачі кредиту та заборгованості за кредитним договором.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16.09.2020 у справі №200/5647/18, від 28.10.2020 у справі №760/7792/14-ц, від 01.12.2021 у справі №569/7648/15-ц, від 17.12.2020 у справі №278/2177/15-ц.
Отже, належним та достатнім доказом на підтвердження видачі відповідачу кредиту в межах поточного ліміту та, відповідно, повернення відповідачем кредитних коштів на виконання своїх зобов'язань за Договором є банківська виписка з карткового рахунку відповідача.
З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджено, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором, у зв'язку з чим за ним обліковується заборгованість за тілом кредиту у розмірі 605 999,33 грн та заборгованість за відсотками в сумі 146 693,52 грн.
Відповідачем належних та допустимих доказів на спростування зазначених обставин в частині існування у нього заборгованості з повернення кредитних коштів та сплаті відсотків за користування кредитними коштами за Договором ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надано.
Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що матеріалами справи підтверджується факт порушення позичальником (відповідачем) зобов'язань за Кредитним договором, а розмір заборгованості позичальника доведений первинними документами та не спростований останнім.
Поряд з цим, судом першої інстанції встановлено, що 16.11.2023 між АТ "ОТП Банк" та ТОВ "Діджи фінанс" укладено Договір про відступлення права вимоги від 16.11.2023 №16/11/23, за умовами якого банк передав (відступив) у повному обсязі, а ТОВ "Діджи фінанс" прийняло на себе у повному обсязі право вимоги, що належить банку за кредитними договорами, перелік яких міститься в Реєстрі вимог, наведеному у Додатку 1 до цього Договору, в тому числі за Кредитним договором від 08.07.2019 №1771432/2019 (OV-W) до ТОВ "Призма стайл".
На підтвердження набуття позивачем права вимоги до ТОВ "Призма стайл" за Кредитним договором ним до суду першої інстанції надано, крім самого Договору про відступлення права вимоги, такі документи (у копіях та витягах): Реєстр вимог, який є Додатком 1 до Договору про відступлення права вимоги від 16.11.2023 №16/11/23 (ТОВ "Призма стайл" з порядковим номером 9 за Кредитним договором від 08.07.2019 №1771432/2019 (OV-W); Акт прийому-передачі Реєстру вимог від 16.11.2023, який є Додатком 4 до Договору про відступлення права вимоги №16/11/23 від 16.11.2023; платіжна інструкція №5586 від 16.11.2023; лист АТ "ОТП Банк" за №73-5-2/1212 від 25.07.2024; розрахунок заборгованості ТОВ "Призма стайл" від АТ "ОТП Банк" за Кредитним договором від 08.07.2019 №1771432/2019 (OV-W); Заява про надання банківських послуг №001/001919/19 від 07.05.2019; Заява про зміну умов користування банківськими послугами №1 від 08.07.2019 до Заяви про надання банківських послуг №001/0011919/19 від 07.05.2019; виписка банку з особовому рахунку відповідача; меморіальний ордер №1927551 від 02.05.2022; Правила надання та користування банківською послугою овердрафт "Гостинний" (у редакції станом на 05.09.2018); вимога ТОВ "Діджи фінанс" про сплату заборгованості за Кредитним договором, в якій ТОВ "Діджи фінанс" повідомило ТОВ "Призма стайл" про відступлення прав вимоги за Кредитним договором від 08.07.2019 №1771432/2019 (OV-W) на підставі Договору про відступлення права вимоги від 16.11.2023 №16/11/23.
Згідно зі статтею 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб.
Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконанням обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладення між ними відповідного договору.
Такий статус сторін у правовідносинах існує до моменту виконання боржником зобов'язань перед кредитором, які, відповідно до статті 599 ЦК України припиняються, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина 1 статті 513 ЦК України).
Натомість заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника (стаття 516 ЦК України).
Приписами статті 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому у зв'язку із заміною кредитора у зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише суб'єктний склад у частині кредитора.
Такий правовий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 31.10.2018 у справі № 465/646/11.
Як передбачено частиною 1 статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Пунктом 2.5 Договору про відступлення права вимоги сторони узгодили, що права вимоги за Кредитними договорами (зазначеними в Реєстрі вимог, що є Додатком 1 до цього Договору) переходять до нового кредитора з моменту виконання зобов'язання щодо сплати всіх платежів, в обсязі та в порядку визначених в пункті 3 цього Договору.
У розділі 3 (пунктах 3.1-3.3) Договору про відступлення права вимоги визначено порядок розрахунків між сторонами цього Договору.
Зокрема, пунктом 3.2 вказаного Договору передбачено, що новий кредитор зобов'язується сплатити первісному кредитору суму, вказану в пункті 3.1 цього Договору, до 14 години дня в день підписання акту прийому-передачі реєстру вимог шляхом перерахування коштів на рахунок первісного кредитора за наступними реквізитами: м. Київ, вул. Жилянська, 43, т/р: UA723005280000037390500900000, код банку: 300528, Ідентифікаційний код 21685166, Свідоцтво платника ПДВ № 100234906, ІПН 216851626652, отримувач: АТ "ОТП БАНК", призначення платежу: "Оплата згідно договору про відступлення права вимоги № 16/11/23 від "16" листопада 2023 р".
Як вже зазначалося, в якості доказів набуття права вимоги до відповідача за Договором про відступлення права вимоги на підставі Кредитного договору позивач, серед інших документів, надав копію платіжної інструкції № 5586 від 16.11.2023 на загальну суму 423 260,64 грн.
Суд першої інстанції визнав зазначений платіжний документ належним та допустимим доказом у спірних правовідносинах, з чим не погоджується скаржник, посилаючись на те, що у вказаній платіжній інструкції зазначене інше, відмінне від умов Договору призначення платежу, а саме: "Оплата згідно Договору про відступлення права вимоги №14/11/23 від 14 листопада 2923 року".
Колегія суддів апеляційного господарського суду, дослідивши наявні у справі докази у порядку, встановленому статтею 86 ГПК України, відхиляє доводи скаржника з огляду на таке.
Поряд із платіжною інструкцією №5586 від 16.11.2023, в якій, як слідує із позовної заяви, ТОВ "Діджи фінанс" при внесенні інформації до розділу "призначення платежу" щодо номеру та дати Договору, була допущена описка, на підтвердження факту перерахування коштів за цим платіжним документом і, відповідно, зарахування їх банком саме за Договором про відступлення права вимоги №16/11/23 від 16.11.2023, позивач надав до матеріалів справи копію повідомлення № 73-5-2-1212 від 25.07.2024, в якому АТ "ОТП Банк" підтвердив, що ТОВ "Діджи фінанс" здійснено повний розрахунок за Договором про відступлення права вимоги № 16/11/23 від "16" листопада 2023 р. згідно з пунктом 3.2 вказаного Договору.
Крім того, зі змісту складеного та підписаного 16.11.2023 сторонами Акта прийому-передачі Реєстру вимог (Додаток 4 до Договору про відступлення права вимоги) убачається, що на виконання умов Договору про відступлення права вимоги новий кредитор у повному обсязі станом на день підписання цього Акта виконав свої зобов'язання щодо здійснення оплати первісному кредитору вартості права вимоги у сумі, у строки та за реквізитами, визначеними у Договорі (пункт 2 Акта), вартість відступлення прав вимоги за кредитними договорами становить 423 260, 64 грн (пункт 4 Акта).
Таким чином, АТ "ОТП Банк" підтвердило, що ТОВ "Діджи фінанс" став новим кредитором, у тому числі у зобов'язанні за спірним Кредитним договором від 08.07.2019 №1771432/2019 (OV-W) та у повному обсязі виконав розрахунок за Договором про відступлення права вимоги №16/11/23 від 16.11.2023, що підтверджується платіжною інструкцією № 5586 від 16.11.2023, Актом прийому-передачі Реєстру вимог від 16.11.2023 та повідомленням № 73-5-2-1212 від 25.07.2024.
Акт прийому-передачі Реєстру вимог від 16.11.2023 та повідомлення №73-5-2-1212 від 25.07.2024 підписані уповноваженими представниками AT "ОТП Банк", сумнівів у добровільності їх складення та достовірності судом апеляційної інстанції не встановлено.
Отже, враховуючи повідомлення первісного кредитора №73-5-2-1212 від 25.07.2024 на підтвердження здійсненого розрахунку за Договором про відступлення права вимоги № 16/11/23 від 16.11.2023 разом із платіжною інструкцією № 5586 від 16.11.2023 та Актом прийому-передачі Реєстру вимог від 16.11.2023, а також те, що дата платіжної інструкції збігається із датою Договору про відступлення права вимоги та датою підписання Акта прийому-передачі Реєстру вимог, що з більшою вірогідністю вказує на допущення описки у призначенні платежу та належність даної платіжної інструкції до Договору про відступлення права вимоги № 16/11/23 від 16.11.2023, яке в дійсності відбулося.
При цьому посилання скаржника на те, що повідомлення (лист) від 73-5-2-1212 від 25.07.2024 не є належним та допустимим доказом про зарахування коштів на виконання умов Договору про відступлення права вимоги, оскільки таким доказом у відповідності до приписів Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, може бути первинний документ, який містить відомості про господарську операцію, зокрема: касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок, колегією суддів апеляційного господарського суду визнаються необґрунтованими, виходячи з такого.
Якщо грошові кошти вже списані з рахунку платника і зараховані на рахунок одержувача, то переказ набуває статус завершеного (стаття 49 Закону України "Про платіжні послуги").
Банк не має права робити виправлення в розрахунковому документі клієнта, за винятком випадків, обумовлених пунктом 2.26 цієї глави та іншими нормативно-правовими актами Національного банку.
Таким чином, ТОВ "Діджи фінанс" не має можливості виправити описку у платіжній інструкції, так як переказ коштів набув статусу завершеного відповідно до статті 49 Закону України "Про платіжні послуги". Банк може лише засвідчити належність платіжної інструкції № 5586 від 16.11.2023 до Договору про відступлення права вимоги № 16/11/23 від 16.11.2023, у зв'язку із чим позивачем до матеріалів цієї справи було надано повідомлення № 73-5 2-1212 від 25.07.2024, в якому АТ "ОТП Банк" підтвердив, що ТОВ "Діджи фінанс" здійснено повний розрахунок за Договором про відступлення права вимоги №16/11/23 від 16.11.2023 згідно з пунктом 3.2 цього Договору.
Поряд з цим, у статті 526 ЦК України йдеться про виконання зобов'язання відповідно до звичаїв ділового обороту, зокрема, певними правилами поведінки, які не передбачені законодавством, але які вже склалися і широко застосовуються в господарській діяльності.
За таких умов, для уточнення призначення платежу після списання коштів з рахунку платника може мати місце обмін листами між контрагентами і фактично такий лист буде виконувати функції додатка до платіжної інструкції, за якою змінюється призначення платежу.
Суд апеляційної інстанції також зважає на те, що доказів оскарження АТ "ОТП Банк" повного розрахунку ТОВ "Діджи фінанс" за Договором про відступлення права вимоги матеріали справи не містять, банком підтверджено повний розрахунок відповідно до погоджених умов за цим Договором, протилежного не встановлено, надані докази не спростовано.
Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду констатує, що сторонами Договору про відступлення права вимоги дотримано встановлений відповідний порядок розрахунків та його виконання, внаслідок якого новий кредитор набув права вимоги до боржників, про що свідчить платіжна інструкція № 5586 від 16.11.2023, Акт прийому-передачі Реєстру вимог та повідомлення про повний розрахунок, яким банк відповідно до звичаїв ділового обороту підтвердив виконання новим кредитором приписів пункту 3.2 Договору про відступлення права вимоги, а саме про здійснення повного розрахунку за вказаним Договором.
Отже, аргументи апеляційної скарги про те, що висновки суду першої інстанції щодо переходу до нового кредитора (ТОВ "Діджи фінанс") прав у зобов'язанні за Кредитним договором №1771432/2019 (OV-W) є передчасними, не знайшли свого підтвердження.
Таким чином, у відповідності до положень статей 512-517 ЦК України відбулась заміна кредитора у зобов'язанні, встановленому Кредитним договором №1771432/2019 (OV-W), новим кредитором за цим Договором став позивач, відповідно, право вимоги з повернення кредиту та сплати нарахованих відсотків перейшло до ТОВ "Діджи фінанс".
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Як підтверджено матеріалами справи сума боргу відповідача перед новим кредитором є обґрунтованою та документально підтвердженою і становить 752 692,75 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 605 999,23 грн, заборгованість за відсотками - 146 693,52 грн.
Керуючись статтями 512-514, 516 ЦК України та у зв'язку з істотними порушеннями відповідачем умов Кредитного договору, позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача 19.02.2024 направлено Вимогу про сплату заборгованості за вих. № 1771432/2019(OV-W), в якій повідомлено про відступлення права вимоги від АТ "ОТП Банк" до ТОВ "Діджи фінанс" із зазначенням інформації про порядок погашення заборгованості по Кредитному договору.
Зазначена вимога направлена позивачем за адресою місцезнаходження відповідача: 01042, Україна, місто Київ, вулиця Іоанна Павла II (Лумумби), будинок, 4/6, офіс, 507 А.
Відповідно до статті 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
З матеріалів справи убачається, що відповідачем не здійснено дій, спрямованих на повернення кредитних коштів та сплати відсотків за Кредитним договором № 1771432/2019(OV-W).
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів апеляційного господарського суду, про те, що позовні вимоги ТОВ "Діджи фінанс" про стягнення з ТОВ "Призма стайл" заборгованості за тілом кредиту у розмірі 605 99,23 грн та зі сплати відсотків в сумі 146 693,52 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Отже, зважаючи на встановлені обставини у даній справі, доводи скаржника в апеляційній скарзі з приводу неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповного з'ясування обставин та дослідження доказів, що є підставою для скасування судового рішення, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції керується висновками, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Колегія суддів апеляційного господарського суду з огляду на викладене зазначає, що у даній постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції, інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі та, відповідно, не впливають на вирішення спору у даній справі.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Статтею 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Нормою статті 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.
Судові витрати.
Згідно зі статтею 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника (відповідача).
Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Призма стайл" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2025 у справі № 910/1947/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2025 у справі №910/1947/25 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/1947/25 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст складено 12.12.2025.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді Г.П. Коробенко
К.В. Тарасенко