вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"11" грудня 2025 р. Справа№ 910/1098/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Алданової С.О.
Владимиренко С.В.
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ "КИЇВМІСЬКБУД"
на рішення господарського суду міста Києва від 24.07.2025 (повний текст рішення складено та підписано 29.07.2025)
у справі № 910/1098/25 (суддя Демидов В.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЖИТЛО-КАПІТАЛ"
до Приватного акціонерного товариства "ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ "КИЇВМІСЬКБУД"
про стягнення 170065,00 грн
Короткий зміст позовних вимог.
В грудні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЖИТЛО-КАПІТАЛ" (ТОВ "ФК "ЖИТЛО-КАПІТАЛ"; позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ "КИЇВМІСЬКБУД" (ПрАТ "ХК "КИЇВМІСЬКБУД") про стягнення заборгованості у розмірі 1 130 323,39 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в 2020 році між ТОВ "УкрБуд Девелопмент", ТОВ "Фортабуд", ТОВ "Північно-Український Будівельний Альянс", ТОВ "РеалБудІнвест", ТОВ "Інвестиційна Компанія Укрбуд Інвест", ТОВ "Фонд Девелопмент Груп" (надалі по тексту Будівельні Компанії) (Первісний кредитор), Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд" (Новий кредитор/Забудовник 2) (надалі по тексту ПрАТ ХК Київміськбуд або Відповідач) та ТОВ "ФК "Житло-Капітал" (Управитель) було укладено ряд договорів про відступлення права вимоги до договорів управителя із забудовником: №1 до № 11/ВПВ від 13.08.2020, № 17/ВПВ від 20.10.2020, № 8/ВПВ від 04.08.2020, № 15/ВПВ від 01.09.2020, № 7/ВПВ від 04.08.2020, № 6/ВПВ від 04.08.2020, 16/ВПВ від 09.09.2020, 13/ВПВ від 18.08.2020, 14/ВПВ від 09.09.2020, № 12/ВПВ від 09.09.2020 № 09/ВПВ від 07.08.2020, 10/ВПВ від 24.07.2020, 1/ВПВ від 12.03.2020.
Позивач також зазначив, що ТОВ "ФК "ЖИТЛО-КАПІТАЛ" виконуються зобов'язання за договорами відступлення права вимоги та перераховано на рахунки відповідача - ПрАТ "ХК "КИЇВМІСЬКБУД" кошти в сумі 161 474 770,12 грн, в той же час відповідачем не виконано умов п. 11 Договорів відступлення права вимоги із урахуванням Додаткової угоди №1, та не сплачено ТОВ "ФК "ЖИТЛО-КАПІТАЛ" винагороду за перерахування коштів, із розрахунку 0,7% від суми перерахованих коштів. Станом на 29.11.2024 заборгованість по несплаті винагороди перед ТОВ "ФК "ЖИТЛО-КАПІТАЛ" становить 1 130 323,39 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.01.2025 роз'єднано позовні вимоги ТОВ "ФК "ЖИТЛО-КАПІТАЛ" до ПрАТ "ХК "КИЇВМІСЬКБУД" про стягнення заборгованості у розмірі 1 130 323,39 грн, виділивши їх у самостійні провадження.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.02.2025 прийнято справу №910/1098/25 за позовом ТОВ "ФК "ЖИТЛО-КАПІТАЛ" до ПрАТ "ХК "КИЇВМІСЬКБУД" про стягнення заборгованості по договору № 7/ВПВ від 04.08.2020 у розмірі 170 065, 00 грн до розгляду, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення.
Рішенням господарського суду міста Києва від 24.07.2025 у справі № 910/1098/25 позов задоволено та стягнуто з ПрАТ "ХК "КИЇВМІСЬКБУД" на користь ТОВ "ФК "ЖИТЛО-КАПІТАЛ" заборгованість у розмірі 170 065 грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 2040 грн. 78 коп.
Рішення суду мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджено перерахування позивачем грошових коштів згідно договору №7/ВПВ від 04.08.2020 у розмірі 24 295 000,00 грн, що підтверджується довідкою про перераховані кошти на виконання умов договору № 7/ВПВ від 04.08.2020 на суму 24 295 000,00 грн, яка підписана позивачем та відповідачем, у той же час відповідачем не спростовано, а в матеріалах справи відсутні докази про неотримання відповідачем грошових коштів у розмірі 24 295 000,00 грн. При цьому суд дійшов висновку, що сторонами було визначено строк виконання зобов'язання, а саме вказівкою на подію (фактичне перерахування грошових коштів Новому кредитору/Забудовнику 2) та від означеної події протягом 3 (трьох) банківських днів.
Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 24.07.2025 у справі № 910/1098/25, ПрАТ "ХК "КИЇВМІСЬКБУД" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить його скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 617 ЦК України, ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", ст.ст. 76-78 ГПК України, ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити в повному обсязі.
При цьому скаржник зазначає, що позивач з вимогами до нього не звертався, жодної вимоги про сплату коштів матеріали справи не містять. Також скаржник зазначає, що невиконання або прострочення ним зобов'язань сталося внаслідок настання форс-мажорних обставин.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2025 (колегія суддів у складі: головуюча суддя - Ходаківська І. П., судді: Алданова С. О., Владимиренко С. В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "ХК "КИЇВМІСЬКБУД" на рішення господарського суду міста Києва від 24.07.2025 у справі № 910/1098/25 та призначено її до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.
Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до умов договору управителя із забудовником від 22.12.2016 №22/12/16, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Житло - капітал" як Управителем та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ" як Забудовником, останнє зобов'язалося за замовленням Управителя організувати виготовлення та затвердження у встановленому порядку проектно-кошторисної документації, організувати спорудження об'єкта будівництва на підставі цієї проектно-кошторисної документації, ввести його в експлуатацію та передати об'єкти інвестування довірителям в порядку та в строки, встановлені цим договором та Правилами Фонду фінансування будівництва (ФФБ), а Управитель - своєчасно здійснювати фінансування обсягу підтвердженого замовлення на будівництво за рахунок залучених до ФФБ коштів довірителів на умовах, визначених цим договором та Правилами ФФБ (п. 1.1 Договору Управителя із Забудовником).
Об'єктом будівництва за Договором Управителя із Забудовником - Житловий комплекс з об'єктами соціальної інфраструктури (соціальне житло) на вул. Крайня, 1 у Деснянському районі м. Києва (кадастровий номер: 8000000000:62:022:0021), будівництво якого організує Забудовник та фінансування будівництва якого здійснює Управитель в інтересах Довірителів та в межах отриманих від них в управління коштів відповідно до умов Договору про участь у ФФБ;
Об'єкт інвестування - окрема квартира або приміщення соціально-побутового призначення (вбудовані в житлові будинки або окремо розташовані нежитлові приміщення, гаражний бокс, машиномісце тощо) в Об'єкті будівництва, яке після завершення будівництва стає окремим майном.
Згідно з пунктами 4.1, 4.2 та 4.7 договору фінансування будівництва за рахунок коштів ФФБ Управитель здійснює в межах фактично отриманих від довірителів в управління грошових коштів, за винятком сум оперативного резерву, який формується Управителем у розмірі та в порядку, визначеному п.2.5. цього договору.
Управитель здійснює фінансування спорудження Об'єкту будівництва в межах сум, визначених п. 4.1. цього договору по узгодженому графіку фінансування будівництва.
Розрахунки за цим Договором здійснюються шляхом безготівкового перерахування коштів Управителем на рахунок Забудовника в банківській установі.
04.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Житло - капітал" як Управителем, Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ" як Первісним кредитором та Приватним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Київміськбуд" як Новим кредитором (Забудовник 2) укладено договір про відступлення права вимоги №7/ВПВ (договір про відступлення) за умовами п. 1 якого Первісний кредитор передає Новому кредитору/Забудовнику 2, за згодою Управителя, право вимоги Первісного кредитора до Управителя, що виникає із Договору №22/12/16 управителя із забудовником від 22.12.2016 року, укладеного між Первісним кредитором та Управителем (надалі іменується "Основний договір"), щодо перерахування Управителем коштів, що підлягають оплаті довірителями за договорами про участь у Фонді фінансування будівництва.
Згідно з пунктами 2, 3, 9 та 11 договору про відступлення права вимоги в порядку та на умовах, визначених цим договором, Новий кредитор/Забудовник 2 набуває право вимоги до Управителя щодо перерахування на підставі Основного договору коштів, які підлягають оплаті довірителями за договорами про участь у Фонді фінансування будівництва, а Управитель погоджується виконати зазначене грошове зобов'язання на користь Нового кредитору/Забудовника 2.
Управитель не заперечує проти передачі права вимоги щодо перерахування Управителем на підставі Основного договору коштів, які підлягають оплаті довірителями за договорами про участь у Фонді фінансування будівництва, від Первісного кредитора на Нового кредитору/Забудовника 2, та підписуючи зі свого боку цей Договір, дає свою згоду на відповідну передачу права вимоги, вказаної в п. 2 цього Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Підписанням цього договору Первісний кредитор поручається за виконання Управителем перед Новим Кредитором/Забудовником 2 своїх зобов'язань за вимогою, право якої відступлене Новому Кредитору/Забудовнику 2.
У разі порушення Управителем зобов'язання, забезпеченого цією порукою, Управитель та Первісний кредитор відповідають перед Новим кредитором/Забудовником 2 як солідарні боржники. Первісний кредитор відповідає перед Новим кредитором/Забудовником 2 у тому ж обсязі, що і Управитель, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.
До поруки, встановленої цим договором, застосовуються норми § 3 Глави 49 Цивільного кодексу України.
За перерахування коштів Новому кредитору/Забудовнику 2 в рамках цього договору, Управитель отримує винагороду в розмірі 0,1 % (нуль цілих один десятий відсотка) від суми фактично перерахованих грошових коштів Новому кредитору/Забудовнику 2 протягом 3 (трьох) банківських днів.
Додатковим договором №1 від 02.11.2020 до договору про відступлення №7/ВПВ пункт 11 договору викладено у новій редакції: "За перерахування коштів Новому кредитору/Забудовнику 2 в рамках цього Договору, Управитель отримує винагороду в розмірі 0,7% (сім десятих відсотка) від суми фактично перерахованих грошових коштів Новому кредитору/Забудовнику 2 протягом 3 (трьох) банківських днів.".
На виконання зазначеного вище договору про відступлення права вимоги позивачем із зазначенням призначення платежу: "Фінансування будівництва, згідно дог. №7/ВПВ від 04.08.2020 до дог 22/12/16 від 22.12.2016" сплачено 23 593 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями та платіжними інструкціями, які наявні в матеріалах справи: №91 від 04.03.2024 на суму 1 600 000,00 грн; № 176 від 16.04.2024 на суму 980000,00 грн; № 257 від 11.06.2024 на суму 1 700 000,00 грн, № 284 від 18.06.2024 на суму 700 000,00 грн, № 331 від 12.07.2024 на суму 1 200 000,00 грн, № 365 від 08.08.2024 на суму 5 000 000,00 грн, № 366 від 13.08.2024 на суму 1 100 000,00 грн, № 369 від 15.08.2024 на суму 400 000,00 грн, № 396 від 03.09.2024 на суму 300 000,00 грн, № 397 від 04.09.2024 на суму 356 000,00 грн, № 406 від 12.09.2024 на суму 3 500 000,00 грн, № 665 від 10.10.2024 на суму 1500 000,00 грн, № 594 від 11.10.2023 на суму 90 000,00 грн, № 525 від 14.09.2023 на суму 2 900 000,00 грн, № 470 від 24.08.2023 на суму 800 000,00 грн, № 403 від 21.07.2023 на суму 1 200 000,00 грн, № 301 від 09.02.2022 на суму 120 000,00 грн, № 7 від 10.01.2022 на суму 147 000,00 грн.
Також, відповідно до довідки про перераховані кошти на виконання умов договору № 7/ВПВ від 04.08.2020 на суму 24 295 000,00 грн, яка підписана збоку позивача та відповідача, зазначено наступні платіжні доручення та платіжні інструкції: №91 від 04.03.2024 на суму 1 600 000,00 грн; № 176 від 16.04.2024 на суму 980000,00 грн; № 257 від 11.06.2024 на суму 1 700 000,00 грн, № 284 від 18.06.2024 на суму 700 000,00 грн, № 331 від 12.07.2024 на суму 1 200 000,00 грн, № 365 від 08.08.2024 на суму 5 000 000,00 грн, № 366 від 13.08.2024 на суму 1 100 000,00 грн, № 369 від 15.08.2024 на суму 400 000,00 грн, № 396 від 03.09.2024 на суму 300 000,00 грн, № 397 від 04.09.2024 на суму 356 000,00 грн, № 406 від 12.09.2024 на суму 3 500 000,00 грн, № 665 від 10.10.2024 на суму 1500 000,00 грн, № 594 від 11.10.2023 на суму 90 000,00 грн, № 525 від 14.09.2023 на суму 2 900 000,00 грн, № 470 від 24.08.2023 на суму 800 000,00 грн, № 403 від 21.07.2023 на суму 1 200 000,00 грн, № 1 від 22.02.2022 на суму 87 000,00 грн, № 301 від 09.02.2022 на суму 120 000,00 грн, № 7 від 10.01.2022 на суму 147 000,00 грн, № 3 від 10.01.2022 на суму 132000,00 грн, № 2 від 24.01.2022 на суму 108000,00 грн, № 1 від 24.01.2022 на суму 75 000,00 грн, № 1 від 27.01.2022 на суму 225 000,00 грн, № 1 від 03.02.2022 на суму 75 000,00 грн.
Звертаючись з позовом у даній справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЖИТЛО-КАПІТАЛ" послалось на порушення відповідачем п. 11 договорів відступлення права вимоги із урахуванням додаткової угоди №1 та не сплачено ТОВ ФК Житло Капітал винагороду за перерахування коштів, із розрахунку 0,7% від суми перерахованих коштів у розмірі 170 065,00 грн.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивач з вимогами до нього не звертався, жодної вимоги про сплату коштів матеріали справи не містять, а також представник посилається на наявність форс мажорні обставини.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно з частиною першою ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Договір відступлення права вимоги № 7/ВПВ не визнаний судом недійсним, доказів наявності будь-яких спорів щодо оскарження зазначеного договору сторонами не надано.
За змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.
Як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції, відповідачем не надано будь-яких належних доказів належного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №7/ВПВ.
Судом досліджено наявну в матеріалах справи довідку про перераховані кошти на виконання умов договору № 7/ВПВ від 04.08.2020 на суму 24 295 000,00 грн, яка підписана збоку позивача та відповідача, та встановлено, що у ній перераховано платіжні доручення, які були частково долучені до позовної заяви, та погоджено винагороду у розмір 0,7%, яка складає 170 065,00 грн.
З урахуванням того, що відповідачем не надано доказів про неотримання коштів згідно договору №7/ВПВ від 04.08.2020, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем доведено перерахування коштів у розмірі 24 295 000,00 грн.
При цьому судом вірно зауважено, що з урахуванням додаткового договору №1 від 02.11.2020 до договору про відступлення №6/ВПВ, яким передбачено, що за перерахування коштів Новому кредитору/Забудовнику 2 в рамка цього договору, Управитель отримує винагороду в розмірі 0,7% (сім десятих відсотка) від суми фактично перерахованих грошових коштів Новому кредитору/Забудовнику 2 протягом 3 (трьох) банківських днів, винагорода Управителя складає 170 065,00 грн.
В частині посилання скаржника на те, що позивач з вимогами до нього не звертався, судом правомірно враховано наявний в матеріалах справи лист від 05.09.2024 №02-05/09/24 про перерахування управителю винагороди за період з 01.02.2022 по 31.08.2024 на загальну суму 821 084,39 грн, а також лист №01-02/09/24 від 02.09.2024 про перерахування управителю винагороди за січень 2022 року на загальну суму 242 067,00 грн., а також долучено докази надіслання останніх листом з описом вкладення.
При цьому додатковим договором №1 від 02.11.2020 до договору про відступлення №7/ВПВ передбачено, що за перерахування коштів Новому кредитору/Забудовнику 2 в рамка цього договору, Управитель отримує винагороду в розмірі 0,7% (сім десятих відсотка) від суми фактично перерахованих грошових коштів Новому кредитору/Забудовнику 2 протягом 3 (трьох) банківських днів.
Як обґрунтовано встановлено судом, позивачем здійснено перерахування грошових коштів згідно з договором №7/ВПВ від 04.08.2020 у розмірі 24 295 000,00 грн, що підтверджується довідкою про перераховані кошти на виконання умов договору № 7/ВПВ від 04.08.2020 на суму 24 295 000,00 грн, яка підписана збоку позивача та відповідача.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
З огляду на викладене суд дійшов правомірного висновку, що сторонами було визначено строк виконання зобов'язання, а саме вказівкою на подію (фактичне перерахування грошових коштів Новому кредитору/Забудовнику 2) та від означеної події протягом 3 (трьох) банківських днів.
Отже, за відсутності у чинному законодавстві обов'язкового досудового порядку врегулювання спорів, судом обґрунтовано встановлено наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача винагороди у розмірі 0,7% від суми фактично перерахованих грошових коштів, що складає 170 065,00 грн.
В частині посилання скаржника на те, що невиконання зобов'язання з оплати товару сталося у зв'язку з форс-мажорними обставинами, суд апеляційної інстанції зважає на те, що відповідно до ч.1 ст. 617 ЦК, ч.2 ст. 218 ГК та ст. 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об'єктивно унеможливлюють виконання особою зобов'язань за умовами договору, обов'язків, передбачених законодавством.
Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.
Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.
Згідно із правовим висновком Верховного Суду у постанові від 14.06.2022 у справі №922/2394/21 форс-мажорні обставини не мають преюдиціального характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Сам факт введення воєнного стану на території України не є імперативною підставою для звільнення всіх боржників від відповідальності за прострочення виконання зобов'язання за час існування форс-мажорних обставин. У кожному конкретному випадку у конкретних відносинах боржник має довести безпосередній вплив непереборної обставини на можливість виконання ним зобов'язання.
Апеляційний господарський суд в даному випадку зважає на те, що відповідачем не доведено належними доказами, що невиконання свого зобов'язання з оплати товару сталось, саме у зв'язку із форс-мажорними обставинами, а також не доведено факту своєчасного повідомлення про це позивача.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учаснику справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.
Судові витрати
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за результатами розгляду апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ "КИЇВМІСЬКБУД" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі №910/1098/25 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Постанова підписана 11.12.2025 (у зв'язку з перебуванням судді Алданової С. О. у відпустці з 25.11.2025 по 28.11.2025 та на лікарняному з 01.12.2025 по 10.12.2025).
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді С.О. Алданова
С.В. Владимиренко