Справа № 757/10179/25-к
Провадження 1-кп/991/50/25
08 грудня 2025 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду у кримінальному провадженні № 62023000000000803 від 18.09.2023 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України,
клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу
1. Історія провадження
Означене кримінальне провадження перебуває на розгляді Вищого антикорупційного суду.
08.12.2025 через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави, застосованого до ОСОБА_6 , шляхом зменшення її розміру.
2. Суть та обґрунтування клопотання
Вищий антикорупційний суд ухвалою від 07.07.2025 зменшив розмір застави, застосованої до ОСОБА_6 , на 3 000 000 грн.
Ухвалою від 15.10.2025 Вищий антикорупційний суд відмовив стороні захисту у зміні запобіжного заходу, при тому, що востаннє умови запобіжного заходу були переглянуті 07.07.2025.
У кримінальному провадженні № 42024164690000030 від 06.07.2023 за ОСОБА_6 внесена застава в розмірі 20 136 200 грн та покладено на нього ряд процесуальних обов'язків.
Загалом до обвинуваченого ОСОБА_6 тричі застосовувався запобіжний захід у вигляді застави в різних кримінальних провадженнях. Розмір внесеної застави перевищив 100 млн грн.
Такий розмір застави є непомірним та непропорційним, а сам запобіжний захід втрачає свою легітимну мету, оскільки обвинувачений виконує всі покладені на нього процесуальні обов'язки.
Крім того, ризики, визначені у ст. 177 КПК України, мають властивість зменшуватися з плином часу, що також спростовує необхідність утримання надмірно суворого для нього запобіжного заходу.
З приводу зменшення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, захисник зазначила таке:
1) ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_6 від суду мінімальний, на це вказують такі обставини:
- ОСОБА_6 не вважає себе винуватим і має намір захищатися, про що свідчить активна участь сторони захисту в кримінальному провадженні;
-сам по собі факт перебування на розгляді обвинувального акта щодо ОСОБА_6 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК, не може розглядатися як доказ існування наміру переховуватися від органу досудового розслідування чи суду;
-тяжкість можливого покарання не може бути визначальною обставиною при вирішенні питань щодо застосування чи продовження запобіжного заходу;
-до ОСОБА_6 застосований запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 136 200 грн у кримінальному провадженні № 42023164690000030 від 06.07.2023 та визначено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України;
-27.09.2025 на ОСОБА_6 одягнуто електронний засіб контролю, який забезпечує безперервний моніторинг його місцезнаходження в реальному часі;
-на майно ОСОБА_6 та майно його дружини в межах кримінального провадження № 42023164110000003 накладено арешт, який не скасовано;
-в ухвалі від 07.07.2025 суд дійшов до взаємовиключних висновків щодо соціальних зв'язків обвинуваченого. В ухвалі зазначено про відсутність стійких соціальних зв'язків обвинуваченого на території України. Водночас зазначено, що ризик переховування від суду обумовлений авторитетом посади, яку обіймав ОСОБА_6 ;
- ОСОБА_6 жодним чином не вживав заходів щодо можливого використання своїх зв'язків для ухилення від суду, а матеріали кримінального провадження не містять жодних доказів використання ним будь-яких зв'язків для досягнення незаконних цілей;
-перебування сім'ї ОСОБА_6 закордоном обумовлено виключно повномасштабним вторгненням рф на територію України та перебування м. Одеси, де проживали члени його сім'ї, під постійними обстрілами;
2) щодо ризику можливого впливу на свідків захисник зазначила, що:
-факт будь-якого формального контакту не може свідчити про існування ризику впливу, оскільки реальний ризик повинен ґрунтуватися на конкретних фактичних обставинах та діях обвинуваченого;
-існування ризику впливу на свідків з огляду на авторитет посади обвинуваченого є виключно гіпотетичним;
- кримінальне правопорушення, інкриміноване ОСОБА_6 , не пов'язане з його службовою діяльністю, тому не створює підстав для використання посади як інструменту впливу на свідків;
-жоден зі свідків у кримінальному провадженні не перебуває у будь-якій залежності, у тому числі службовій, від ОСОБА_6 ;
-матеріали кримінального провадження не містять жодних доказів, які б свідчили про спроби обвинуваченого вплинути на свідків або використовувати свій авторитет для досягнення незаконних цілей;
3) представником ОСОБА_6 передано до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області два паспорти ОСОБА_6 для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 та НОМЕР_2 на відповідальне зберігання.
На думку захисника викладене слугує підставою для перегляду умов запобіжного заходу та зменшення суми застави, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 62023000000000803 від 18.09.2023, тому захисник просить змінити запобіжний захід шляхом зменшення розміру застави згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.
3. Позиції учасників
Захисник ОСОБА_8 у судовому засіданні підтримала своє клопотання, просила його задовольнити. Зазначила, що умови застави переглядалися судом більше 5-ти місяців тому, ризики переховування обвинуваченого від суду та впливу на свідків зменшилися.
Крім того, за ОСОБА_6 в іншому кримінальному провадженні внесена застава в розмірі 20 136 200 грн. Також на її підзахисного одягнуто електронний засіб контролю, який забезпечує безперервний моніторинг його місцезнаходження в реальному часі.
Вважає, що сукупність цих обставин є підставою для зменшення розміру застави до меж, встановлених КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_6 та інші захисники підтримали позицію ОСОБА_8 .
Прокурор у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання. Зазначив, що клопотання є необґрунтованим, а ризики, визначені ст. 177 КПК України, не зменшилися.
На думку прокурора, застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави в іншому кримінальному провадженні не спростовує наявність ризиків в цьому кримінальному провадженні.
Прокурор вважав, що наразі відсутні підстави для зміни запобіжного заходу в даному кримінальному провадженні.
4. Встановлені обставини
Згідно з матеріалами кримінального провадження ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.11.2024 у справі № 757/55422/24-к ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою до 23.01.2025 та визначено альтернативний захід у вигляді застави у сумі 39 364 000 гривень.
25.12.2025 застава у визначеному розмірі внесена ОСОБА_11 .
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.01.2025 у справі № 757/4200/25-к на ОСОБА_6 у строк до 15.03.2025 покладено виконання обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися із населеного пункту, де він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; залишити на зберіганні у відповідних органах державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
07.07.2025 Вищий антикорупційний суд відмовив у задоволенні клопотання прокурора про покладення на ОСОБА_6 процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Цією ж ухвалою суд зменшив розмір застави, застосованої до ОСОБА_6 з 39 364 000 гривень до 36 364 000 гривень.
Ухвалою від 15.10.2025 Вищий антикорупційний суд відмовив у зміні застосованого до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов'язання.
5. Мотиви і висновки суду
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Клопотання про зміну запобіжного заходу, скасування, покладення чи зміну додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, або зміну способу їх виконання розглядаються згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Загальні підстави і порядок застосування запобіжного заходу визначені у ст. 194 КПК України. Означеною нормою, передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд має дослідити та встановити такі обставини: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
5.1. Щодо існування обґрунтованої підозри
Оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, то з огляду на мету цієї стадії та вимоги щодо стандартів доказування, суд не здійснює оцінку наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
5.2. Щодо існування ризиків
5.2.1. Щодо ризику переховування обвинуваченого від суду
Про існування цього ризику свідчать такі обставини:
1) тяжкість і характер інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення. За змістом обвинувального акту ОСОБА_6 пред'явлено обвинувачення в організації легалізації майна на загальну суму 142 927 001 грн, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України.
Санкція ч. 3 ст. 209 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України означене кримінальне правопорушення є особливо тяжким;
2) наявність інших кримінальних проваджень. Так ОСОБА_6 є підозрюваним (обвинуваченим) ще у декількох кримінальних проваджень різного ступеня складності, зокрема у кримінальних провадженнях № 42023164110000003 (№ 42023164690000030) та № 42024164690000013;
3) можливу наявність зв'язків серед військовослужбовців, представників правоохоронних органів, а також службових осіб державних органів з огляду на посаду, яку обіймав ОСОБА_6 ;
4) перебування сім'ї обвинуваченого закордоном.
5.2.2. Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні
Існування цього ризику, на думку суду, обумовлено стадією, на якій перебуває кримінальне провадження, та авторитетом посади обвинуваченого. Означене кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, а саме дослідження письмових доказів.
За змістом обвинувального акту ОСОБА_6 обіймав посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 . З огляду на характер займаної посади ОСОБА_6 міг набути зв'язків серед військовослужбовців, представників правоохоронних органів, а також службових осіб державних органів.
Враховуючи обставини та характер цього кримінального провадження у якості свідків можуть бути викликані, у тому числі, особи які працювали з ОСОБА_6 чи були його підлеглими.
Наведене дає підстави для висновку, що ОСОБА_6 може використати набутий авторитет та вжити заходів із здійснення незаконного впливу на свідків із числа осіб, з якими він працював задля надання ними необ'єктивних, неповних чи викривлених показань виправдувального характеру.
За змістом обвинувального акту та доданих до нього документів відсутня можливість встановити особи свідків у цьому кримінальному провадженні. Питання про виклик осіб в якості свідків і їх допиту на даний час судом не вирішувалося.
За загальним правилом суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.
За такої умови ризик незаконного впливу на свідків може зберігати свою актуальність до моменту безпосереднього отримання судом показань та їх дослідження.
5.3. Щодо наявності підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу
При вирішенні питання про можливість зміни запобіжного заходу на більш м'який суд має врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Суд враховує:
-тяжкість інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення та покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим;
-проживання сім'ї обвинуваченого закордоном;
-наявність інших кримінальних проваджень, у яких ОСОБА_6 також має процесуальний статус підозрюваного (обвинуваченого);
-характери існуючих ризиків;
-стадію судового процесу, а саме судовий розгляд справи, який перебуває на етапі дослідження значного об'єму письмових доказів,
та вважає, що у кримінальному провадженні № 62023000000000803 від 18.09.2023 не зменшилися ризики, якими обумовлено застосування запобіжного заходу.
Суд не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу, зокрема й шляхом зменшення розміру застави до суми, визначеної п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Більша частина доводів клопотання захисника ОСОБА_8 вже проаналізована судом в ухвалах від 07.07.2025 та 15.10.2025. Тому, враховуючи, що з моменту останнього перегляду умов застосованого запобіжного заходу до ОСОБА_6 обставини справи суттєво не змінилися, а ризики, якими обумовлено застосування запобіжного заходу не зменшилися, суд не вбачає потреби повторно викладати свою позицію з цього приводу.
Однією з підстав для зменшення розміру застави у клопотанні зазначається обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу в іншому кримінальному провадженні - № 42024164690000030 від 06.07.2023, внесення застави в розмірі 20 136 200 грн та покладення на нього певних процесуальних обов'язків.
Суд не вважає ці обставини підставами для зменшення розміру застави, оскільки йдеться про запобіжний захід в іншому кримінальному провадженні, яке не має відношення до кримінального провадження № 62023000000000803 від 18.09.2023.
Також сторона захисту послалася на фактичне застосування до ОСОБА_6 процесуального обов'язку носити електронний засіб контролю, що дозволяє здійснювати моніторинг його місцезнаходження у режимі реального часу. Але такий спосіб контролю обвинуваченого застосований в іншому кримінальному провадженні. Суд позбавлений можливості встановлювати місцезнаходження обвинуваченого в режимі реального часу, контролювати виконання цього обов'язку будь-яким чином. Тому цей довід також не може бути врахований судом.
На думку суду, застосування до ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 62023000000000803 від 18.09.2023 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 36 364 000 грн відповідає меті застосування запобіжного заходу, запобігає ризикам, визначеним у ст. 177 КПК України та сприяє належній процесуальній поведінці обвинуваченого.
Згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Також, суд зазначає, що застава вносилася не самим ОСОБА_6 , а сторонньою фізичною особою, тому вона не є непомірною для обвинуваченого, а враховуючи пред'явлене ОСОБА_6 обвинувачення, розмір застави є пропорційним предмету злочину.
За результатами розгляду клопотання захисника ОСОБА_8 суд дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді застави, застосованої до ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 62023000000000803 від 18.09.2023 відповідає вимогам КПК України, несе легітимну мету, а підстави для зменшення її розміру на даній стадії судового процесу відсутні.
За таких обставин, керуючись статтями 176-178, 182, 193, 194, 331, 372, 392 КПК України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 62023000000000803 від 18.09.2023.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3