11 грудня 2025 року
м. Рівне
Справа № 564/3886/24
Провадження № 22-ц/4815/1364/25
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді : Гордійчук С.О.,
суддів: Боймиструка С.В., Шимківа С.С.
учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс»,
відповідач: ОСОБА_1 ,
третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компані Інвест Фінанс»,
розглянув в порядку письмового позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 16 липня 2025 року, ухвалене в складі судді Грипіч Л.А., дата складання повного тексту судового рішення 16.07.2025 року, у справі № 564/3886/24,
В жовтні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що 27 січня 2021 року ОСОБА_1 було подано заявку на отримання кредиту №10003047283 в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс». Таким чином відповідач уклала з ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» договір про споживчий кредит №10003047283, а 27 січня 2021 року їй були перераховані кредитні кошти на банківську картку в сумі 7300 грн.
05 вересня 2022 року згідно умов договору факторингу №556/ФК-22, ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» було відступлено право вимоги за кредитним договором №10003047283 від 27 січня 2021 року на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права вимоги до відповідача.
Згідно договору факторингу, сума боргу перед новим кредитором ТОВ «Діджи Фінанс» становить 26 202,62 грн., з яких: 7300 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 18902,62 грн. - сума заборгованості за відсотками.
ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» змінено найменування та скорочено найменування на ТОВ «Компані Інвест Фінанс», що підтверджується відповідним наказом.
Вважає, що відповідач не виконала належним чином кредитні зобов'язання, а тому просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором №10003047283 від 27 січня 2021 року у розмірі 26 202,62 грн, а також понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн. та 2 422,40 грн. сплаченого судового збору при поданні позову до суду.
Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 16 липня 2025 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компані Інвест Фінанс» про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду, ТОВ «Діджи Фінанс» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що між ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту №10003047283 від 27 січня 2021 року та того ж дня відповідачу були перераховані кредитні кошти на банківську картку № НОМЕР_1 в сумі 7 300,00 грн.
Вважає, що вказаний договір та додатки до нього були підписані відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, чим підтверджено укладання між ним та первісним кредитором такого правочину в електронній формі.
В обґрунтування отримання відповідачем від товариства одноразового ідентифікатора і його використання нею вказує, що якщо вказаний в кредитному договорі номер телефону НОМЕР_2 ввести в поле пошуку контактів у застосунку Telegram, то під час такої дії виводиться ім'я та прізвище користувача - « ОСОБА_2 ».
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду таким вимогам відповідає.
Встановлено, що 27 січня 2021 року між ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №10003047283.
Пунктами 1.3. та 1.4. Договору передбачено, що строк надання кредиту становить 30 календарних днів; дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів/розрахунків, що є Додатком №1 до цього Договору; строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених цим договором. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за кожен день користування кредитом за процентною ставкою.
Пунктами 1.6. та 1.7. Договору передбачена орієнтовна реальна річна процентна ставка у розмірі 416,1% річних, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору становила за ставкою 9796,6 грн.
05 вересня 2022 року згідно умов договору факторингу №556/ФК-22, ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» було відступлено право вимоги за кредитним договором №10003047283 від 27.01.2021 року на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права вимоги до відповідача.
Згідно договору факторингу, сума боргу перед новим кредитором ТОВ «Діджи Фінанс» становить 26 202,62 грн., з яких: 7300 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 18902,62 грн. - сума заборгованості за відсотками.
В матеріалах справи відсутнє підтвердження направлення ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» письмового повідомлення ОСОБА_1 про те, що право вимоги за заборгованістю відповідача та його персональні дані відступлено новому кредитору - ТОВ «Діджи Фінанс».
У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором №10003047283 від 27 січня 2021 року, з'явилась заборгованість у розмірі 26 202,62 грн.
Положеннями частин 1, 3 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковим відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Згідно ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».
За правилом частини восьмої статті 11Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Убачається, що до матеріалів справи долучено копію договору про надання споживчого кредиту №10003047283 від 27 січня 2021 року, де зазначено, що його підписання здійснено клієнтом за допомогою електронного підпису.
Разом з тим, розділом 9 вказаного договору визначено порядок його укладання та передбачено, що такий договір укладається в електронній формі.
Відтак, згідно умов договору, такий мав бути підписаний відповідачем із застосуванням електронного підпису, а саме одноразовим ідентифікатором.
Доводи апеляційної скарги щодо підписання відповідачем договору про надання споживчого кредиту за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором не заслуговують на увагу, оскільки дослідивши матеріали справи, колегією суддів не встановлено підписання сторонами вказаного документу електронним підписом (ідентифікатором) (а.с.27 зворот).
Також, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, отримання нею логіну та паролю в даній системі, подання заявки на отримання кредиту, а також ознайомлення з усіма істотними умовами договору.
До того ж не вбачається можливості встановити отримання електронного повідомлення з одноразовим ідентифікатором саме ОСОБА_1 , оскільки номери телефонів, зазначені у договорі про надання споживчого кредиту та позовній заяві відрізняються.
До апеляційної скарги ТОВ «Діджи Фінанс» додало скріншоти із застосунку Telegram щодо належності номера телефону відповідача, однак такий документ не був предметом дослідження суду першої інстанції, тому враховуючи положення ст. 367 ЦПК України, у апеляційного суду відсутні підстави для прийняття вказаного документу. ТОВ «Діджи Фінанс» не навело поважних причин ненадання такого доказу суду першої інстанції.
Колегія суду звертає свою увагу на те, що у матеріалах справи відсутня інформація про належність платіжної картки відповідачу, на яку було зараховано грошові кошти у розмірі 7300,00 грн.
Враховуючи, що ТОВ «Діджи Фінанс» не надано належних та допустимих доказів укладення кредитного договору відповідачем, фактичного надання кредитних коштів на картковий рахунок відповідача, користування вказаними грошовими коштами, руху коштів по рахунку та наявності заборгованості, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог є обгрунтованим.
Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування заборгованості.
Інших доказів на підтвердження існування заборгованості, зокрема, виписки за картковим рахунком ОСОБА_1 , до матеріалів справи не долучено.
Отже, доводи апеляційної скарги про те, що між сторонами укладено кредитний договір про споживчий кредит №10003047283 від 27 січня 2021 року в електронній формі за допомогою використання одноразового пароля, колегія суддів відхиляє, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» залишити без задоволення.
Рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 16 липня 2025 року залишити без зміни.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду лише у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складений 11 грудня 2025 року.
Головуючий суддя: Гордійчук С.О.
Судді: Боймиструк С.В.
Шимків С.С.