11 грудня 2025 року
м. Рівне
Справа № 555/3109/24
Провадження № 22-ц/4815/1379/25
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді - Шимківа С.С.,
суддів: - Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М.,
секретар судового засідання - Ковальчук Л.В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - Березнівська міська рада Рівненського району
Рівненської області
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 23 липня 2025 року (ухвалене у складі судді Снітчук Р.М., присяжних: Волинця М.І., Мних О.А., повний текст судового рішення виготовлено 28 липня 2025 року) у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Березнівська міська рада Рівненського району Рівненської області про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, -
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Березнівського районного суду Рівненської області із заявою про визнання ОСОБА_2 недієздатною, встановлення опіки та призначення їй опікуна.
Заяву обґрунтовував тим, що його сестра ОСОБА_2 страждає на хронічний стійкий психічний розлад, має другу групу інвалідності внаслідок психічного захворювання, у зв'язку з цим перебуває під спостереженням лікаря-психіатра, потребує постійного підтримуючого лікування.
Внаслідок захворювання ОСОБА_2 не здатна повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує постійного стороннього нагляду та допомоги.
Вказував, що проживає разом із сестрою ОСОБА_2 в одному будинку, опікується нею, забезпечує необхідним доглядом та лікуванням. Інші родичі, які б могли опікуватися нею відсутні.
Просив суд визнати недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає по АДРЕСА_1 , встановити над нею опіку та призначити його опікуном останньої.
Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області (якому була передана справа з Березнівського районного суду) від 23 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Березнівська міська рада Рівненського району Рівненської області про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна - задоволено частково.
Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 недієздатною.
У задоволенні вимог про встановлення над недієздатною ОСОБА_2 опіки та призначення її опікуном ОСОБА_1 - відмовлено.
До призначення опікуна недієздатній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово покладено обов'язки зі здійснення над нею опіки на орган опіки та піклування виконавчого комітету Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області.
Встановлено строк дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною - два роки, з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду мотивовано тим, що за наявності достатніх підстав для визнання недієздатною ОСОБА_2 , заявником не доведено належними та допустимими доказами дійсність його намірів щодо забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів хворої ОСОБА_2 , тому відсутні достатні підстави для призначення його опікуном останньої.
Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_3 22 серпня 2025 року оскаржив його в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі вказує, що суд першої інстанції не врахував того, що фактично на даний час він є опікуном своєї сестри ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою управління соціального захисту Березнівської міської ради від 24.07.2024 року № 3452, відповідно до якої він перебуває на обліку в управлінні, та отримує допомогу по догляду за особою з інвалідністю II групи, внаслідок психічного розладу - ОСОБА_2 , оскільки здійснює за нею постійний догляд і турботу.
Вказує, що він також здійснює догляд за своєю матір'ю, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка доглядала сестру, що підтверджується довідкою управління соціального захисту Березнівської міської ради від 19.11.2024 року №3512
Натомість, мама за станом здоров'я не може доглядати за дочкою ОСОБА_2 , що підтверджується висновком ЛКК № 429 від 28 листопада 2024 року.
Фактично суд своїм рішенням усунув його від того, що він робить постійно впродовж тривалого часу для своєї матері та сестри.
Вказує, що йому надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період як особі, яка має одного із своїх батьків, які потребують стороннього догляду, за висновком медико-соціальної експертної комісії, або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, і цей факт є підтвердженням відсутності у нього наміру зловживати виконанням обов'язку по захисту Вітчизни.
Суд першої інстанції також не врахував, що його батько, ОСОБА_5 , який є чоловіком ОСОБА_4 та батьком ОСОБА_2 , яка визнана судом недієздатною, помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.
Інших осіб з числа родинних зв'язків, які могли б здійснювати догляд немає.
Сестра ОСОБА_6 , категорично відмовилася бути опікуном та доглядати як матір так і сестру, обґрунтовуючи це тим, що в неї є своя сім'я, і не має можливості здійснювати догляд за недієздатною сестрою та доглядати матір.
Просить суд скасувати частково рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 23 липня 2025 року та ухвалити нове, яким призначити його опікуном ОСОБА_2 .
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутностінеоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи недієздатною.
Відповідно до ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними; фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина перша статті 39, частина перша статті 40 ЦК України).
Судом встановлено, що ОСОБА_2 виявляє ознаки аномалії інтелектуального розвитку у вигляді помірної розумової відсталості, що досягає рівня вираженого недоумства, внаслідок чого не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, що підтверджується висновком судово-психіатричного експерта № 368 від 09.05.2025 року (а.с. 71-72).
Згідно з частинами першою-третьою статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.
Статтею 55 ЦК України передбачено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування (ст. 60 ЦК України).
Опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника (ст. 62 ЦК України).
Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
При призначенні опікуна важливі і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.
Частиною першою статті 300 ЦПК України передбачено, що суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Виходячи з аналізу частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України, обов'язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Отже, призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має як найкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
У висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Березнівської міської ради від 05 березня 2025 року № 02-2-23/409 визнано за доцільне призначити ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 55).
Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 27 листопада 2024 року (справа № 341/1526/23 провадження № 61-6358св24), проаналізувавши наведені вище норми законодавства, вказав на те, що можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Тому за наявності висновку органу опіки та піклування про доцільність призначення опікуном певної особи суд зобов'язаний лише перевірити відповідність цього висновку вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, зокрема чи складений такий висновок на підставі документів, передбачених Правилами опіки та піклування.
У цій же постанові Верховний Суд вказав на те, що апеляційний суд залишив поза увагою те, що обов'язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном. Водночас сам собою факт проходження особою військової служби не може слугувати підставою для відмови у призначенні її опікуном, оскільки законодавством України не запроваджено особливого порядку для встановлення опіки під час воєнного стану та не встановлено імперативної заборони щодо призначення мобілізованого військовослужбовця опікуном над недієздатною фізичною особою.
У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Обов'язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17, від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19, від 28 лютого 2024 року у справі № 372/3474/21, від 24 липня 2024 року у справі № 727/597/24.
Як зазначено Верховним Судом у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 496/4271/16-а (провадження № 11-606апп18) рішення виконавчого комітету як органу опіки та піклування є дорадчим документом та не тягне за собою виникнення будь-яких прав чи обов'язків у осіб, яких рекомендовано призначити опікунами, таке рішення не порушує прав та обов'язків інших опікунів та підопічного. Правові наслідки для інших опікунів, підопічного виникають виключно в результаті постановлення рішення судом, в процесі чого саме і відбувається оцінка усіх доказів у сукупності, зокрема й оскаржуваного рішення органу опіки та піклування, яке не має наперед встановленої сили для суду, який розглядає справу і вирішує правове питання призначення опікуна недієздатній особі.
У постанові Верховного Суду від 28.05.2025 у справі № 641/7190/23 (провадження №61-16711св24) зазначено, що саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з'ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому питанні, та належним чином мотивувати своє подання про можливість призначення особи опікуном та, перш за все, необхідність такого.
Водночас сам собою факт можливої мобілізації для проходження особою військової служби не може слугувати підставою для відмови у призначенні її опікуном, оскільки законодавством України не запроваджено особливого порядку для встановлення опіки під час воєнного стану та не встановлено імперативної заборони щодо призначення військовозобов'язаної особи опікуном над недієздатною фізичною особою.
З наявного у матеріалах справи військово-облікового документа, який сформований 11 листопада 2025 року, вбачається, що військовозобов"язаний ОСОБА_3 користується відстрочкою від призову до завершення мобілізації.
Будь-яких доказів того, що ОСОБА_3 звернувся із заявою про визнання ОСОБА_7 недієздатною та призначення його опікуном не з метою забезпечення реалізації прав сестри, а з метою ухилення від мобілізації, матеріали справи не містять, такий висновок суду першої інстанції ґрунтується лише на припущеннях. При цьому, суд не обґрунтував, у зв'язку з чим у нього виникли сумніви у щирості намірів потенційного опікуна та відповідності його дій інтересам недієздатної сестри.
Таким чином, висновок місцевого суду що заявник можливо зловживає своїми правами та обв"язками щодо захисту Вітчизни не знаходять свого підтвердження.
За вказаних обставин, місцевим судом неправомірно відмовлено у призначенні ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки заявником доведено належними та допустимими доказами дійсність його намірів щодо забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів хворої ОСОБА_2 , тому наявні достатні правові підстави для призначення його опікуном останньої.
Посилання суду першої інстанції на існування інших членів сім'ї, які можуть бути опікунами не можна визнати обґрунтованим, оскільки судом не спростовані доводи заявника, що його сестра ОСОБА_6 , категорично відмовилася бути опікуном та доглядати як матір так і сестру, обґрунтовуючи це тим, що в неї є своя сім'я, і не має можливості здійснювати догляд за недієздатною сестрою та доглядати матір.
Апеляційний суд вважає за доцільне зазначити, що положення цивільного законодавства передбачають обов'язкове призначення опікуна над недієздатною особою, і залишення особи, яка визнана недієздатною без призначеного опікуна призводить до унеможливлення реалізації такою особою будь-яких її прав, а отже відсутність опікуна над недієздатною особою є порушенням, перш за все, її прав, що є неприпустимим у соціальній і правовій державі, якою є Україна.
Відмова у призначенні опікуном ОСОБА_8 та тимчасове покладення обов'язків опікуна на Орган опіки та піклування не спрямовані на забезпечення реалізації прав та інтересів недієздатної ОСОБА_9 , тягне тривале врегулювання правовідносин і не захищає належним чином прав недієздатної особи, фактично залишаючи її без належної опіки.
Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для призначення ОСОБА_8 опікуном ОСОБА_9 .
Згідно пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.
Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 23 липня 2025 року в частині відмови у встановленні над недієздатною ОСОБА_10 опіки та призначення її опікуном ОСОБА_11 скасувати.
Призначити опікуном ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
У решті рішення суду залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 11 грудня 2025 року.
Головуючий-суддя Шимків С.С.
Судді: Гордійчук С.О.
Ковальчук Н.М.