Справа №760/32344/25
1-кс/760/13960/25
Про продовження запобіжного заходу
у виді домашнього арешту
10 грудня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час доби, застосованого щодо підозрюваного ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження № 42025100000000109 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України,
Виходячи із змісту поданого клопотання, у провадженні слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області перебуває кримінальне провадження № 42025100000000109, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.05.2025 за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, а також за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
З клопотання вбачається, що 24 лютого 2022 року збройні формування російської федерації, виконуючи рішення вищого військово-політичного керівництва держави-агресора, незаконно вторглися на територію України, перетнувши державний кордон, у тому числі в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській та інших областях, здійснили збройні напади на органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, що мають важливе народногосподарське та оборонне значення, житлові масиви та цивільну інфраструктуру, а також окупували частину території України, чим порушили конституційний лад та завдали тяжких наслідків для суверенітету й обороноздатності держави.
У зв'язку з широкомасштабною збройною агресією проти України, державою Україна запроваджено низку обмежувальних заходів, спрямованих на унеможливлення торгівлі з державою-агресором та позбавлення її фінансових і матеріальних ресурсів для ведення бойових дій, у тому числі персональні та секторальні санкції щодо суб'єктів господарювання, пов'язаних з російською федерацією, заборони на імпорт та експорт певних категорій товарів, а також кримінальну відповідальність за надання допомоги державі-агресору.
Разом з цим, згідно з даними досудового розслідування, у невстановлений слідством час, але не пізніше вересня 2022 року, у громадянина України ОСОБА_5 виник протиправний умисел, спрямований на надання допомоги державі-агресору шляхом передачі матеріальних ресурсів представникам цієї держави, у тому числі суб'єктам господарювання, залученим до діяльності військово-промислового комплексу рф, через організацію та забезпечення імпортно-експортних операцій з товарами енергетичного призначення, зокрема зажимами натяжними болтовими НБ-2-6А, що використовуються при експлуатації повітряних ліній електропередач.
Для реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_5 , за версією сторони обвинувачення, залучив співробітників ТОВ «НВП «Вольтен», а саме: логіста та менеджера, відповідального за ведення зовнішньоекономічної діяльності товариства - ОСОБА_8 , менеджера відділу комплектації замовлень - ОСОБА_7 , а також комерційного директора ТОВ «НВП «Вольтен» - ОСОБА_6 . За розробленим планом протиправної діяльності, перебуваючи на території України після початку збройної агресії рф, ОСОБА_5 , з метою власного незаконного збагачення та з мотивів непогодження з політикою представників української державної влади, підтримуючи проросійські ідеї, забезпечував закупівлю продукції промислових підприємств рф та організовував її подальше постачання до третіх країн, надаючи таким чином допомогу державі-агресору шляхом забезпечення поставок матеріальних ресурсів.
Досудовим розслідуванням встановлено, що, діючи на виконання спільного протиправного умислу, ОСОБА_5 , будучи директором ТОВ «НВП «Вольтен», уклав договір з ООО «Тульский арматурно-изоляторный завод» № 24-05/21А від 24.05.2021 на поставку обладнання виробництва країни-агресора. Надалі, вже після початку повномасштабного вторгнення, усвідомлюючи неможливість подальшого відкритого постачання такого обладнання без ризику притягнення до кримінальної відповідальності, ОСОБА_5 розробив механізм дистрибуції продукції зазначеного російського заводу до третіх країн, зокрема до Республіки Азербайджан, за участю компанії-нерезидента AZELEKTROSHIT AKS LLC (ООО «АЗЭЛЕКТРОЩИТ АКС).
ОСОБА_7 підготувала зовнішньоекономічний договір (контракт) між ТОВ «НВП «Вольтен» та AZELEKTROSHIT AKS LLC № 1/0609/22 на купівлю зажимів натяжних болтових НБ-2-6А загальною вартістю 50 000 доларів США, із запланованим відвантаженням у вересні 2022 року продукції, виробленої на території рф - ООО «Тульский арматурно-изоляторный завод». З метою приховування факту набуття права власності на продукцію після початку збройної агресії, ОСОБА_8 підготувала акт прийому-передачі № 1 від 18.02.2022 про передачу 1233 штук вказаних зажимів, а також лист до ООО «Тульский арматурно-изоляторный завод» про розпорядження товаром на користь азербайджанської компанії відповідно до контракту № 1/0609/22, зі специфікацією № 1. Надалі ОСОБА_7 підготувала інвойс № 1-0609/ЕК від 06.09.2022, а також довіреність від 16.09.2022 на отримання товару, тоді як ОСОБА_8 забезпечила передачу рахунку-фактури № НФ-407 від 16.09.2022, що підтверджував оплату товару.
16.09.2022 кошти в сумі 252 313,48 російських рублів (4 229,19 доларів США), сплачені компанією AZELEKTROSHIT AKS LLC, надійшли на рахунок ООО «ТАИЗ», чим забезпечено надходження матеріальних активів на користь підприємства російської федерації і, відповідно, сприяння сталому функціонуванню економіки держави-агресора. У діях ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 орган досудового розслідування вбачає вчинення дій, спрямованих на передачу матеріальних ресурсів органам державної влади рф та підприємствам, щодо яких застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи, з метою підтримки держави-агресора, зміцнення її економічного становища, ослабленого санкціями, та завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності, обороноздатності й державній безпеці України.
25.09.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України. Обґрунтованість зазначеної підозри, як зазначає прокурор, підтверджується протоколами негласних слідчих (розшукових) дій, протоколами затримання підозрюваних, обшуків за місцями їх фактичного проживання, протоколами огляду, допиту підозрюваних та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
15.10.2025 року ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби. Постановою заступника керівника Київської міської прокуратури строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців, тобто до 25.12.2025 року, при цьому строк дії застосованого до підозрюваного запобіжного заходу спливає 25.12.2025. На думку сторони обвинувачення, завершити досудове розслідування до зазначеної дати неможливо з огляду на необхідність проведення значного обсягу слідчих та процесуальних дій, зокрема встановлення й допиту всіх осіб, яким відомі обставини кримінального правопорушення, встановлення інших причетних осіб, збирання додаткових характеризуючих матеріалів, виконання вимог ст.ст. 290, 291 КПК України, а також здійснення інших слідчих дій у разі потреби.
Прокурор у клопотанні посилається на те, що наявні ризики, передбачені п.п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати. Так, з урахуванням тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, характеру вчинених дій, встановлених зв'язків із представниками рф, а також факту проживання підозрюваного у м. Львові, який територіально наближений до кордонів із країнами ЄС, слідство вважає реальним ризик того, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, в тому числі шляхом виїзду за кордон, щоб уникнути кримінальної відповідальності. Не виключається також ризик знищення або приховування речей і документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних та не встановлених поки співучасників, а також ризик продовження злочинної діяльності чи вчинення інших кримінальних правопорушень.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали, додані до клопотання, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення його дієвості. Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити чи спотворити речі або документи, що мають значення для кримінального провадження, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити нове.
Частиною першою ст. 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування чи продовження запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний перевірити: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; наявність хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор; а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання відповідним ризикам.
Оцінюючи надані стороною обвинувачення дані в сукупності, слідчий суддя виходить із того, що на цьому етапі кримінального провадження питання про винуватість чи невинуватість ОСОБА_5 не вирішується, а зібрані докази не підлягають оцінці у площині їх достатності для постановлення обвинувального вироку. Завданням суду на стадії вирішення питання про запобіжний захід є встановлення того, чи є причетність особи до інкримінованого діяння ймовірною в розумінні стандарту «обґрунтованої підозри», сформованого у практиці Європейського суду з прав людини, та чи виправданим є застосування до такої особи обмежувальних заходів.
З огляду на зміст клопотання та доданих матеріалів, у тому числі посилання сторони обвинувачення на результати негласних слідчих (розшукових) дій, протоколи обшуків, оглядів, допитів, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України. Характер і спосіб інкримінованих дій - участь в організації дистрибуції продукції російського підприємства через третю країну з метою фактичної передачі матеріальних ресурсів господарюючим суб'єктам держави-агресора - свідчить про високий рівень суспільної небезпеки таких діянь, який посягає на основи національної безпеки України та має економічний компонент, спрямований на підтримання військово-промислового потенціалу рф.
При вирішенні питання про продовження домашнього арешту суд також враховує вимоги ст. 178 КПК України щодо оцінки в сукупності вагомості доказів, тяжкості покарання, що загрожує у разі визнання винуватим, віку та стану здоров'я підозрюваного, міцності його соціальних зв'язків, наявності постійного місця проживання, роботи, репутації, майнового стану, наявності судимостей та попередньої процесуальної поведінки. З матеріалів вбачається, що підозрюваний має постійне місце проживання, сімейні та соціальні зв'язки, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, однак інкриміноване йому правопорушення відноситься до категорії особливо тяжких, передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі, що об'єктивно підвищує ризик його ухилення від правосуддя.
Аналізуючи заявлені ризики, слідчий суддя приходить до висновку, що:
- ризик переховування від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) є реальним, зважаючи на суворість можливої санкції, наявність у підозрюваного зв'язків з представниками рф та фактичне проживання в регіоні, наближеному до державного кордону з країнами ЄС, що створює додаткові можливості для виїзду за межі України;
- ризик знищення, приховування або спотворення речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України), не втратив актуальності, оскільки, як убачається з клопотання, не всі матеріальні об'єкти та документи, що стосуються схеми постачання, вилучені й досліджені, а перебування підозрюваного поза контролем може створити умови для їх знищення чи приховування;
- ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних і ще не встановлених співучасників (п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України) також є обґрунтованим, оскільки підозрюваному відомі анкетні дані та зміст показань окремих свідків, а також коло осіб, залучених до господарської діяльності ТОВ «НВП «Вольтен» та пов'язаних іноземних контрагентів;
- ризик продовження злочинної діяльності чи вчинення іншого кримінального правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) зумовлений характером інкримінованої діяльності - господарсько-фінансовими операціями у міжнародному середовищі, які можуть бути продовжені або замасковані під інші ділові відносини в разі відсутності належних процесуальних обмежень.
Оцінюючи можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, слідчий суддя виходить із того, що особисте зобов'язання та особиста порука за своєю суттю мають характер переважно морально-правового стримування і не дозволяють забезпечити належний рівень контролю за поведінкою підозрюваного в умовах наявних і не усунених ризиків, пов'язаних із тяжкістю злочину, міжнародним характером господарських зв'язків, обсягом незавершених слідчих дій та потенційним доступом до фінансових і інформаційних ресурсів. Застава, хоч і має фінансово-стимулюючий характер, не може гарантувати, що підозрюваний не скористається своїми можливостями для переховування, впливу на свідків чи знищення доказів, оскільки ці дії можуть бути вчинені незалежно від розміру внесених грошових коштів; крім того, у разі успішного переховування або виїзду за кордон фактичне стягнення застави не усуне наслідків уникнення правосуддя.
Натомість запобіжний захід у виді домашнього арешту, обмежений нічним періодом часу, поєднаний із покладенням на підозрюваного чітко визначених процесуальних обов'язків, є таким, що відповідає принципам необхідності, пропорційності та мінімальної достатності втручання в права особи, дозволяє одночасно забезпечити інтереси правосуддя й не створює надмірного тягаря для підозрюваного, враховуючи потребу останнього у здійсненні повсякденних соціальних і професійних функцій у денний час. Клопотання прокурора про продовження саме нічного домашнього арешту з конкретизацією часових рамок з 22 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. наступної доби узгоджується зі змістом попередньої ухвали про обрання запобіжного заходу, характером ризиків та стадією досудового розслідування.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги обґрунтованість підозри, наявність і незменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тривалість та складність досудового розслідування, необхідність завершення запланованих слідчих та процесуальних дій, належну, проте ще не достатньо тривалу позитивну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, а продовження застосованого до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час доби є необхідним та співмірним.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 181, 194, 196, 199, 309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 42025100000000109, тобто до 25.12.2025 року включно, із забороною підозрюваному залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 у період доби з 22 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. наступної доби, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду - залежно від стадії кримінального провадження, та з покладенням на нього таких обов'язків:
?прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною їх вимогою;
?повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
?здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт(и) для виїзду за кордон та інші документи, що надають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Виконання цієї ухвали доручити відповідному оперативному підрозділу Служби безпеки України за місцем проживання підозрюваного.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 .
Строк дії цієї ухвали - до 25 грудня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1