29.08.2025 Справа № 753/6021/25
Справа № 753/6021/25
3/756/2647/25
29.08.2025 Оболонський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Касьян А.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 51 КУпАП,
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_2 (в режимі
відеоконференції),
03.03.2025 о 17:10 ОСОБА_2 , перебуваючи у магазині «АВРОРА» у місті Києві (просп. Степана Бандери, 16б), таємно викрав з полиці магазину гаманець у кількості 1 шт., вартістю 124,17 грн (без ПДВ), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Водночас, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП 293050 від 03.03.2025, «03.03.2025 о 17:10 ОСОБА_2 , перебуваючи у магазині «Аврора» у місті Києві (просп. Степана Бандери, 16б), таємно викрав з полиці магазину товар, а саме: шкарпетки чол. у кількості 1 шт., вартістю 18,33 грн (без ПДВ); шкарпетки жіночі у кількості 1 шт., вартістю 36,37 грн (без ПДВ); набір станок у кількості 1 шт., вартістю 82,5 грн (без ПДВ); дезодорант OLD SPICE у кількості 1 шт., вартістю 165,83 грн (без ПДВ); батончик «Lion» з карамеллю, у кількості 1 шт., вартістю 16,67 грн (без ПДВ), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 51 КУпАП».
У судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав частково, повідомив, що викрав у магазині в Оболонському районі міста Києва лише гаманець, при цьому інший інкримінований йому товар він викрав в іншому магазині в Солом'янському районі. Про вказані обставини він повідомляв при складанні протоколу, однак його зауваження залишились без реагування. При цьому ОСОБА_2 щиро розкаявся, та повідомив, що такої ситуації більше не повториться.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 , дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст. 251 цього Кодексу передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами та іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З матеріалів справи вбачається, що винуватість ОСОБА_2 в учиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, а саме викраденні гаманця у кількості 1 шт., вартістю 124,17 грн (без ПДВ), підтверджується відомостями, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ГП №293050; заяві ОСОБА_3 від 03.03.2025; копії довідки про вартість викраденого товару від 02.03.2025; копії рапорту уповноваженої особи Оболонського УП ГУНП у м. Києві від 03.03.2025, з огляду на що суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при призначенні стягнення правопорушнику суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини що обтяжують і пом'якшують відповідальність.
Згідно ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
З огляду на обставини вчиненого правопорушення, оцінивши докази в їх сукупності, ураховуючи пом'якшуючі обставини, зокрема, щире каяття, що, на переконання суду, свідчить про наявність обґрунтованих підстав для застосування стосовно ОСОБА_2 в частині накладення стягнення а вчинення крадіжки гаманця у кількості 1 шт., вартістю 124,17 грн (без ПДВ) положень ст. 22 КУпАП та звільнення його від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 51 цього Кодексу, обмежившись усним зауваженням, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 284 КУпАП, а товар, що був вилучений (гаманець), після набрання постановою законної сили підлягає залишенню представнику магазина «АВРОРА» за належністю
Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 401 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому, враховуючи, що усне зауваження не відноситься до видів адміністративних стягнень з огляду на положення ст. 24, ч. 2 ст. 284 КУпАП, не вбачає підстав для звернення судового збору.
Водночас, що стосується викрадення майна, а саме: шкарпетки чол. у кількості 1 шт., вартістю 18,33 грн (без ПДВ); шкарпетки жіночі у кількості 1 шт., вартістю 36,37 грн (без ПДВ); набір станок у кількості 1 шт., вартістю 82,5 грн (без ПДВ); дезодорант OLD SPICE у кількості 1 шт., вартістю 165,83 грн (без ПДВ); батончик «Lion» з карамеллю, у кількості 1 шт., вартістю 16,67 грн (без ПДВ), які інкримінуються ОСОБА_2 відповідно до фабули протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП 293050 від 03.03.2025, суд виходить з наступного.
Відповідно до статей 245, 251, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Зі змісту ст. 19 Закону України від 29.06.2004 №1906-IV «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та стала практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. ЄСПЛ неодноразово наголошував, зокрема в рішеннях у справах «Гурепка проти України (№2)» від 08.04.2010, «Лучанінов проти України» від 09.06.2011, на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
Як встановлено рішенням ЄСПЛ у справах «Швидка проти України» від 30.10.2014, «Лучанінова проти України» від 06.06.2011, провадження у справах про адміністративні правопорушення вважається кримінальними у розумінні Конвенції. У справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 ЄСПЛ зазначив, що Уряд України визнав кримінально-правовий характер КУпАП. У рішенні «Маліга проти Франції» від 23.09.1998 ЄСПЛ підкреслює, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України.
Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Вказане положення знайшло своє відображення у КУпАП, за змістом ст. 7 якого ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 №1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Виходячи з практики застосування ЄСПЛ ст. 6 Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до ст. 6 Конвенції.
Статтею 254 КУпАП встановлено, що основним документом, який фіксує юридичний факт адміністративного правопорушення, є протокол, вимоги до змісту якого встановлені статтею 256 цього Кодексу. Порядок збору і процесуального закріплення доказів визначений законодавством України про адміністративні правопорушення, а тому як доказ протокол про адміністративне правопорушення може бути використаний у відповідній справі тільки в тому випадку, якщо він складений в порядку і у спосіб, передбачений законодавством, а також обставини, викладені у ньому, підтверджуються сукупністю інших доказів, долучених на його обґрунтування.
Частиною 1 статті 51 КУпАП встановлено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Вимоги щодо оформлення протоколів про адміністративні правопорушення органами поліції встановлено Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 №1376 (далі - Інструкція №1376).
Тобто, Інструкцією №1376 встановлено порядок оформлення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах, матеріалів про адміністративні правопорушення, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також визначено порядок контролю за дотриманням законодавства під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.
Зокрема, п. 15 розділу ІІ Інструкції №1376 визначено, що до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Тобто, вищевказані положення КУпАП та Інструкція № 1376 визначають правила допустимості і відповідності доказів, що є гарантом їх достовірності та істинності.
Так, зі змісту протоколу вбачається, що ОСОБА_2 «03.03.2025 о 17:10, перебуваючи у магазині «Аврора» у місті Києві (просп. Степана Бандери, 16б), таємно викрав з полиці магазину товар, а саме: шкарпетки чол. у кількості 1 шт., вартістю 18,33 грн (без ПДВ); шкарпетки жіночі у кількості 1 шт., вартістю 36,37 грн (без ПДВ); набір станок у кількості 1 шт., вартістю 82,5 грн (без ПДВ); дезодорант OLD SPICE у кількості 1 шт., вартістю 165,83 грн (без ПДВ); батончик «Lion» з карамеллю, у кількості 1 шт., вартістю 16,67 грн (без ПДВ), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 51 КУпАП», поміж тим до матеріалів справи на підтвердження вказаних обставин викладених у протоколі, долучено лише довідку про вартість викраденого майна.
При цьому, відповідно до заяви ОСОБА_3 , «03.03.2026 невідомий чоловік намагався винести товар, а саме: блокнот А6 на резинці (викрадення якого відповідно до фабули протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 не інкримінується), та гаманець.
Жодних інших доказів на підтвердження того, що саме ОСОБА_3 може бути причетним до події викрадення 03.03.2025 товару, а саме: шкарпетки чол. у кількості 1 шт., вартістю 18,33 грн (без ПДВ); шкарпетки жіночі у кількості 1 шт., вартістю 36,37 грн (без ПДВ); набір станок у кількості 1 шт., вартістю 82,5 грн (без ПДВ); дезодорант OLD SPICE у кількості 1 шт., вартістю 165,83 грн (без ПДВ); батончик «Lion» з карамеллю, у кількості 1 шт., вартістю 16,67 грн (без ПДВ), а також на обґрунтування обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, уповноваженою особою до матеріалів справи не долучено.
Відповідно до ст. 254 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей покладається на особу, яка його складає (ч. 1 ст. 254 КУпАП та ч. 2 ст. 251 КУпАП), та не може бути перекладено на суд.
Системний аналіз положень КУпАП свідчить про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, та перевіряє їх дійсність на підставі оцінки сукупності долучених до матеріалів справи доказів.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже це не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не доказує співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при розгляді справ.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справі «Бербера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 ЄСПЛ встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Відповідно до правової позиції, викладеній у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №463/1352/16-а (провадження №К/9901/21241/18) у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» від 30.05.2013 та «Карелін проти Росії» від 20.09.2016), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Таким чином, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 відсутні беззаперечні докази його вини в учиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, а саме викраденні товару: шкарпетки чол. у кількості 1 шт., вартістю 18,33 грн (без ПДВ); шкарпетки жіночі у кількості 1 шт., вартістю 36,37 грн (без ПДВ); набір станок у кількості 1 шт., вартістю 82,5 грн (без ПДВ); дезодорант OLD SPICE у кількості 1 шт., вартістю 165,83 грн (без ПДВ); батончик «Lion» з карамеллю, у кількості 1 шт., вартістю 16,67 грн (без ПДВ), а тому суд вважає, що обставини, викладені у протоколі в цій частині є недоведеними.
Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності складу правопорушення.
Враховуючи викладене та те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, а тому суд вважає, що провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 51 КУпАП в частині інкримінованого йому викрадення товару: шкарпетки чол. у кількості 1 шт., вартістю 18,33 грн (без ПДВ); шкарпетки жіночі у кількості 1 шт., вартістю 36,37 грн (без ПДВ); набір станок у кількості 1 шт., вартістю 82,5 грн (без ПДВ); дезодорант OLD SPICE у кількості 1 шт., вартістю 165,83 грн (без ПДВ); батончик «Lion» з карамеллю, у кількості 1 шт., вартістю 16,67 грн (без ПДВ), слід закрити за відсутності в діях останнього вказаного складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 22, 33, 51, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП (в частині інкримінованого викрадення гаманця у кількості 1 шт., вартістю 124,17 грн (без ПДВ).
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 51 КУпАП відносно ОСОБА_1 в цій частині закрити на підставі п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 284 КУпАП, звільнивши останнього від адміністративної відповідальності, і обмежитись усним зауваженням.
Речові докази: гаманець, - залишити у володінні магазину «АВРОРА».
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 51 КУпАП (в частині інкримінованого викрадення майна, а саме: шкарпетки чол. у кількості 1 шт., вартістю 18,33 грн (без ПДВ); шкарпетки жіночі у кількості 1 шт., вартістю 36,37 грн (без ПДВ); набір станок у кількості 1 шт., вартістю 82,5 грн (без ПДВ); дезодорант OLD SPICE у кількості 1 шт., вартістю 165,83 грн (без ПДВ); батончик «Lion» з карамеллю, у кількості 1 шт., вартістю 16,67 грн (без ПДВ) закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А.В. Касьян