Номер провадження 1-кс/754/3960/25
Справа № 754/20505/25
Іменем України
12 грудня 2025 року слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 - законної представниці малолітнього ОСОБА_5 , на бездіяльність слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві щодо розгляду клопотання про визнання потерпілим малолітнього ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025100030003056 від 04.11.2025 року за ст. 126-1 КК України, -
08 грудня 2025 року в провадження слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 - законної представниці малолітнього ОСОБА_5 , на бездіяльність слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві щодо розгляду клопотання про визнання потерпілим малолітнього ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025100030003056 від 04.11.2025 року за ст. 126-1 КК України.
Скаргу обґрунтовує тим, що 21.11.2025 року нею в інтересах ОСОБА_4 - законної представниці малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було подано до Деснянського УП ГУНП у м. Києві клопотання про визнання потерпілим малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у рамках кримінального провадження №12025100030003056 від 04.11.2025 року.
26.11.2025 року на електронну пошту адвокат ОСОБА_3 отримала відповідь слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , з якої вбачалося, що у задоволенні клопотання про визнання малолітнього ОСОБА_5 потерпілим у кримінальному провадженні відмовлено.
У зв'язку із наведеним просить визнати протиправною бездіяльність службових осіб СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві, що полягає у неналежному розгляді клопотання про визнання потерпілим малолітнього ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12025100030003056 від 04.11.2025 року та зобов'язати посадових осіб Деснянського УП ГУ НП у м. Києві розглянути її клопотання та винести вмотивоване рішення, у встановлений законодавством строк.
Скаржник в судове засідання 12.12.2025 року не з'явилась, подала до суду заяву про розгляд скарги без її участі, та просила скаргу задовольнити.
Слідчий, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду скарги, в судове засідання не з'явився.
Відповідно до вимог ч.3 ст.306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
З огляду на наведені положення законодавства, та беручи до уваги заяву скаржниці про розгляд скарги без її участі, зважаючи на принцип диспозитивності та з метою дотримання процесуальних строків, слідчий суддя вважає можливим розглянути скаргу за відсутності учасників.
Вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Згідно зі ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст.24-26 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Як встановлено слідчим суддею, адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах законної представниці малолітнього ОСОБА_5 - ОСОБА_4 , 21.11.2025 року звернувся до слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві з клопотаннями прозалучення малолітнього ОСОБА_5 у якості потерпілого у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025100030003056 від 04.11.2025 року за ст. 126-1 КК України.
26.11.2025 року засобами електронної комунікації на електронну адресу ОСОБА_3 надіслано відповідь у формі листа від 26.11.2025 № 4521987-2025 за підписом слідчого СВ Деснянського УПГУНП у м. Києві ОСОБА_7 про відмову у визнанні малолітнього ОСОБА_5 потерпілим у кримінальному провадженні №12025100030003056 від 04.11.2025 року за ст. 126-1 КК України.
Водночас, за приписами ст. 110 КПК України рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне (ч.3). Зміст постанови слідчого врегульований ч.5 ст.110 КПК України. Зокрема, у мотивувальній частині зазначаються зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; а у резолютивній - зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови. Разом з цим, згідно з ч.6 ст.110 КПК України постанова слідчого, дізнавача, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.
Отже, лист слідчого від 26.11.2025 № 4521987-2025 формально є рішенням у розумінні п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України, але не відповідає за змістом та формою нормі ч. 5 ст. 110 КПК України, не містить ані мотивувальної, ані резолютивної частини та їх обов'язкових складових.
На переконання слідчого судді, у такий спосіб уповноважена особа відділу поліції обмежила малолітнього ОСОБА_5 у здійсненні своїх прав.
Таким чином, як встановлено під час розгляду скарги, факт звернення заявника із заявою в порядку ст.55 КПК України підтверджений, проте її розгляд в належний спосіб не забезпечений, та слідчим не дотримано наведених вимог законодавства щодо форми та змісту рішення про відмову у визнанні особи потерпілою у кримінальному провадженні.
За приписами ч.1,2 ст.307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути, зокрема, про зобов'язання вчинити певну дію.
Тому, враховуючи завдання кримінального провадження, встановлені обставини, компетенцію слідчого судді в межах розгляду справ даної категорії, необхідність забезпечення конституційного права заявника на оскарження в суді бездіяльності органів державної влади, за результатами розгляду скарги встановлено підстави для її задоволення у спосіб зобов'язання уповноважених осіб Деснянського УП ГУНП у м. Києві у кримінальному провадженні, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025100030003056 від 04.11.2025 року за ст. 126-1 КК України, розглянути заяву ОСОБА_3 від 21.11.2025 року, яка діє в інтересах ОСОБА_4 - законної представниці малолітнього ОСОБА_5 , про визнання малолітнього ОСОБА_5 потерпілим у вказаному кримінальному провадженні та прийняти вмотивоване рішення.
Слід наголосити, що згідно з ч. 1 ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Тобто, в разі задоволення заяви винесення окремої постанови чинний КПК України не вимагає. Так, потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Вказаною нормою наголошено, що потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Крім того, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді (ч. 5 ст. 55 КПК України).
При цьому, на переконання слідчого судді, очевидність та достатність таких підстав є оціночним поняттям, яке визначається в кожному окремому випадку, виходячи з обставин кримінального провадження і внутрішнього переконання особи, уповноваженої на прийняття відповідного рішення.
Разом з тим, у разі встановлення факту неможливості визнання потерпілим конкретної особи, виходячи з кримінально-правової характеристики кримінального правопорушення особа, яка приймає відповідне процесуальне рішення у будь-якому випадку має сформулювати свої висновки у такий спосіб, що б вони кореспондували нормам ч. 5 ст. 55 КПК України, оскільки таке процесуальне рішення є фактично кінцевим для особи у кримінальному провадженні, відповідно, має бути вмотивованим та зрозумілим, тобто відповідати критеріям законності, обґрунтованості і вмотивованості.
Керуючись ст. 2, 9, 24-26, 40, 55, 107, 110, 216-218, 220, 303-304, 306-307, 309-310, 369-372, 392 КПК України, слідча суддя
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 - законної представниці малолітнього ОСОБА_5 , на бездіяльність уповноважених осіб Деснянського УП ГУНП у місті Києві щодо розгляду клопотання про визнання потерпілим малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12025100030003056 від 04.11.2025 - задовольнити.
Зобов'язати уповноважених осіб Деснянського УП ГУНП у м. Києві розглянути клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 - законної представниці малолітнього ОСОБА_5 , про визнання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , потерпілим у кримінальному провадженні №12025100030003056 від 04.11.2025 року за ст. 126-1 КК України та прийняти вмотивоване рішення у передбачені кримінальним процесуальним законодавством строк та формі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_8