Номер провадження 4-с/754/43/25
Справа № 754/1048/22
Іменем України
27 листопада 2025 року Деснянський районний суд міста Києва у складі:
головуючої судді - Сенюти В.О.,
секретаря судових засідань - Каба А.В.,
за участю:
заявника - ОСОБА_1
представника заявника - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Жиглій Валентини Миколаївни, стягувач ОСОБА_3 ,
Заявник ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва із скаргою на дії головного державного виконавця Деснянського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Жиглій В.М., стягувач ОСОБА_3 .
Подану скаргу обґрунтовує тим, що 17.05.2022 Деснянський районний суд міста Києва ухвалив рішення у справі № 754/1048/22, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24.01.2022 і до повноліття дитини. На виконання вказаного рішення суду, 19.07.2022 Деснянський районний суд міста Києва видав виконавчий лист. Вказаний виконавчий лист перебуває на виконанні у Деснянському ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) - виконавче провадження № НОМЕР_2. Заявник за наявної у нього фінансової можливості перераховує відповідні суми аліментів на виконання вказаного виконавчого листа. Проте, головний державний виконавець Жиглій В.М. винесла постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у керуванні транспортними засобами від 20.11.2024, на підставі якої боржнику встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа № 754/1048/22 від 19.07.2022. Заявник вважає вказану постанову неправомірною, оскільки остання суперечить п. 1 ч. 10 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження». Заявник надає послуги в «службі таксі 838» та отримує там дохід. Вказаний дохід є основним законним джерелом засобів для існування заявника. Проте, застосовані державним виконавцем обмеження унеможливлюють в подальшому заробляти на життя працею. Крім того, мало місце порушення в частині порядку повідомлення боржника про винесену постанову від 20.11.2024 та направлення спірної постанови до виконання відповідним органам до закінчення строку для оскарження рішення, дії виконавця. На підставі викладеного, заявник просить:
?визнати неправомірними дії головного державного виконавця Деснянського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Жиглій В.М., які полягають у тимчасовому обмеженні боржника ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами по ВП НОМЕР_2, встановленого постановою від 20.11.2024;
?скасувати постанову головного державного виконавця Деснянського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Жиглій В.М. від 20.11.2024 про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами по ВП НОМЕР_2 на підставі п. 1 ч. 10 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження»;
?визнати протиправними дії головного державного виконавця Деснянського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Жиглій В.М., які полягають у неналежному повідомленні боржника ОСОБА_1 про винесену постанову від 20.11.2024 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами по ВП НОМЕР_2;
?визнати неправомірними дії головного державного виконавця Деснянського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Жиглій В.М., які полягають у направленні до виконання відповідним органам постанови від 20.11.2024 про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами по ВП НОМЕР_2 до закінчення строку визначеного ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» для оскарження рішення, дії виконавця.
В судовому засіданні заявник та представник заявника подану скаргу підтримали, просили задовольнити з викладених підстав.
Головний державний виконавець Деснянського ВДВС ЦМУ МЮ (м. Київ) Жиглій В.М. в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду скарги повідомлена належним чином.
На адресу суду від головного державного виконавця Жиглій В.М. надійшли письмові пояснення. Відповідно до змісту яких, державний виконавець вказала, що нею відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 754/1048/22, про що винесена постанова. З метою отримання інформації щодо джерел доходів боржника, направлені електронні запити до Державної фіскальної служби та Пенсійного фонду України. Згідно відповідей ПФУ та ДФС відсутня інформація щодо отримання джерел доходів боржником в ДРФО. 08.05.2024 державним виконавцем здійснено розрахунок заборгованості по аліментам, який станом на 01.05.2024 становить 123975,94 грн. Того ж дня, державним виконавцем винесені постанови про арешт коштів боржника, копії яких направлено сторонам виконавчого провадження для відома. 15.05.2024 боржник ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами виконавчого провадження та здійснив фотокопію виконавчого провадження. 22.05.2024 ОСОБА_1 звернувся до державного виконавця із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій, за результатом розгляду якої державним виконавцем винесена постанова про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій, копія якої направлена сторонам до відома та виконання. Однак, 05.06.2024 ОСОБА_3 не підтвердила сплату аліментів боржником та не виявила бажання врахувати в розрахунок заборгованості надані ОСОБА_1 виписки з ПАТ КБ «ПриватБанк», про що складено акт. 20.11.2024 державним виконавцем здійснено розрахунок заборгованості по аліментам. Враховуючи положення ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про арешт майна боржника, а також винесені постанови про встановлення тимчасових обмежень в тому числі щодо керування транспортним засобом. Вказані постанови направлені сторонам виконавчого провадження для відома, рекомендованою кореспонденцією, проте рекомендований лист повернувся на адресу Відділу з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Враховуючи положення ч 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» наведений перелік постанов надсилається за адресою, яка вказана у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місця заходження, документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Станом на сьогоднішній день, до Відділу від боржника не надходили заяви щодо місця його постійного чи тимчасового проживання. Відповідно до положення Інструкції з організації примусового виконання рішень, державний виконавець виносить мотивовані постанови, які виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. Виготовлення постанов не в автоматизованій системі виконавчого провадження забороняється. Таким чином, постанови державного виконавця, зокрема і спірна постанова, винесені відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження». 04.11.2025 державний виконавець здійснив розрахунок заборгованості по аліментам, який становить 238478,19 грн. Враховуючи те, що згідно відомостей ПФУ та ДПС України від 28.09.2024, 08.11.2024, 05.12.2024, 05.01.2025, 13.03.2025, 07.05.2025, 21.06.2025, 21.07.2025, 05.08.2025, 15.09.2025, 03.10.2025, 03.11.2025 ОСОБА_1 не має офіційних джерел доходів, не надано офіційного підтвердження працевлаштування, а тому у державного виконавця відсутні підстави для скасування тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.
Стягувач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, письмові матеріали справи містять клопотання останньої про розгляд справи у її відсутність. Вважає дії державного виконавця правильними та законними, оскільки боржник не виконує належним чином свої обов'язки щодо сплати боргу (аліментів на утримання дитини).
Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Враховуючи думку стягувача, яка викладена у заяві, положення ч. 2 ст. 450 ЦПК України, суд приходить до висновку про можливість розгляду скарги.
Судом встановлено, що 17.05.2022 у справі № 754/1048/22 Деснянський районний суд міста Києва ухвалив рішення, яким задовольнив позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утриманні малолітньої дитини частково. Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання малолітньої дитини - дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 24.01.2022 і до повноліття дитини.
19.07.2022 Деснянським районним судом міста Києва видано виконавчий лист у справі № 754/1048/22.
25.04.2024 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 754/1048/22, виданий 19.07.2022 Деснянським районним судом міста Києва.
Згідно розрахунку від 20.11.2024 головного державного виконавця Жиглій В.М., загальний розмір заборгованості боржника ОСОБА_1 зі сплати аліментів становить - 155996,44 грн., за період з січня 2022 року по 01.11.2024, що перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці.
Згідно відомостей ПФУ та ДПС України від 28.09.2024, 08.11.2024, 05.12.2024, 05.01.2025, 13.03.2025, 07.05.2025, 21.06.2025, 21.07.2025, 05.08.2025, 15.09.2025, 03.10.2025, 03.11.2025 ОСОБА_1 не має офіційних джерел доходів.
20.11.2024 винесено повідомлення про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників, винесено постанови про: арешт майна боржника, встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, встановлено тимчасове обмеження боржника у праві користуванні вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, встановлено тимчасове обмеження боржника у праві полювання та встановлено тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.
Постанова головного державного виконавця Деснянського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Жиглій В.М. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом направлена боржнику рекомендованою кореспонденцією за адресою - АДРЕСА_1 - трек код - 0600985895152.
Відповідно до письмових матеріалів справи, рекомендована кореспонденція, яка була направлена за адресою - АДРЕСА_1 - трек код - 0600985895152, повернулася без вручення - «у зв'язку із закінченням терміну зберігання».
Заявник, звертаючись до суду із скаргою на дії головного державного виконавця Деснянського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Жиглій В.М., в якій просить визнати неправомірними дії, які полягають у тимчасовому обмеженні боржника ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами по ВП НОМЕР_2, встановлене постановою від 20.11.2024 та скасувати спірну постанову, з тих підстав, що заявник працює в службі таксі водієм та дохід від вказаної діяльності є єдиним його доходом. Крім того, заявник вказує, що на його утриманні перебувають батьки пенсійного віку, які хворіють на важкі хронічні захворювання.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказував у своїх рішеннях, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції», № 18357/91).
Виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду й ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статями 6, 13 Конвенції.
Саме такий принцип застосовує ЄСПЛ у своїй сталій практиці, зазначаючи, що виконання судових рішень є невід'ємною частиною судового процесу, оскільки без цієї стадії судового процесу сам факт прийняття будь-якого рішення суду втрачає сенс. Саме на цій стадії судового процесу завершується відновлення порушених прав особи.
ЄСПЛ неодноразово наголошував у своїх рішеннях, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов'язкових судових рішень (рішення у справах «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997, «Ясіун'єне проти Литви» від 06.03.2003, «Руйану проти Румунії» від 17.06.2003, «Півень проти України» від 29.06.2004).
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.
Відповідно до положень статті 129 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (тут і далі - у редакції на дату винесення державним виконавцем оскаржуваної постанови) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до вимог статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (стаття 451 ЦПК України).
Згідно із частиною першою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом.
Відповідно до пунктів 1-4 частини дев'ятої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови: 1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та холодною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
За правилами Закону України «Про виконавче провадження» розмір заборгованості зі сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення, виходячи з фактичного заробітку (доходів), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не провадилось, або одержуваного ним на момент визначення заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні. Якщо боржник в цей період не працював, заборгованість визначається виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості.
Згідно з частиною четвертою статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1-4 частини дев?ятої, частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Частиною десятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначений перелік обмежень у застосуванні тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами, зокрема таке обмеження не може бути застосовано в разі: 1) воно позбавляє боржника основного законного джерела засобів до існування; 2) використання боржником транспортного засобу у зв'язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю; 3) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях; 4) розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Так, заявник на підтвердження його працевлаштування в службі таксі надав копію електронного листа від 11.06.2025, відповідно до змісту якого заявнику повідомлено про створення облікового запису водія Bolt (а.с.114), копію листування в месенджері від 11.08.2025 та 21.08.2025, де вказано про реєстрацію водієм Uklon та листування від 14 червня налаштування для «Utax driver» та копії фото та листування в месенджері.
Згідно змісту клопотання про долучення доказів (а.с.170-171), заявником долучені копії листування в месенджері за період з 28.12.2021 по 25.07.2022.
Проте, суд надані докази до уваги не приймає, оскільки на момент прийняття спірної постанови головним державним виконавцем Деснянського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Жиглій В.М. від 20.11.2024, боржник не виконував обов'язки водія у службах таксі.
Суд звертає увагу на те, що доказів в розумінні статтей 76-80 ЦПК України працевлаштування ОСОБА_1 в службі таксі та отримання ним єдиного доходу, заявником надано не було.
Крім того, відомості ПФУ та ДПС України від 28.09.2024, 08.11.2024, 05.12.2024, 05.01.2025, 13.03.2025, 07.05.2025, 21.06.2025, 21.07.2025, 05.08.2025, 15.09.2025, 03.10.2025, 03.11.2025 свідчить про те, що ОСОБА_1 не має офіційних джерел доходів.
Отже, зявником всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надано докази на підтвердження доводів скарги про те, що дохід від діяльності у службі таксі є єдиним джерелом доходу ОСОБА_1 .
Доводи заявника про те, що на його утриманні перебувають батьки пенсійного віку із складними захворюванням, суд до уваги не приймає, оскільки вказана обставина відсутня в переліку обмежень у застосуванні тимчасового обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами, визначених частиною 10 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, копії посвідчень на ім'я ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також копії медичних документів (а.с.140-148), які стосуються вказаних осіб, не є належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами на підтвердження перебування вказаних осіб на утриманні заявника. Надані письмові матеріали справи також не містять доказів родинних зв'язків між вказаними особами та відсутня інформація про встановлення групи інвалідності.
Посилання заявника на положення статті 202 Сімейного кодексу України не може бути доказом утримання заявником осіб ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Наведене положення чинного законодавства передбачає обов'язок повнолітнього сина/дочки утримувати непрацездатних і таких, які потребують матеріальної допомоги батьків, проте вказана норма Сімейного кодексу України автоматично не свідчить про те, що заявник такий обов'язок виконує.
Таким чином, суд приходить до висновку, що спірна постанова від 20.11.2024 про встановлення тимчасового обмеження боржнику у праві керування транспортними засобами в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 винесена з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження». Відтак суд приходить до висновку про відсутність підстав для її скасування.
Щодо доводів заявника ОСОБА_1 про те, що спірна постанова від 20.11.2024 про встановлення тимчасового обмеження боржнику у праві керування транспортними засобами направлена на адресу - АДРЕСА_1 , яка не є місцем реєстрації боржника або його тимчасовим місце проживання, відтак заявник був позбавлений можливості отримати спірну постанову, суд приходить до наступного.
Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 по справі № 380/7750/20 зазначив, що, спираючись на цільове тлумачення статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», у системному зв'язку з іншими положеннями зазначеного Закону, таку її конструкцію можна пояснити тим, що виконавчі дії мають провадитися з урахуванням (в межах) дійсного/фактичного місця проживання боржника. Отже, примусове виконання рішень має бути певним чином «наближеним», прив'язаним до місця проживання/перебування боржника, що, окрім іншого, дасть змогу останньому (чи принаймні створить йому відповідні умови) належним чином реалізовувати свої права та обов'язки як учасника виконавчого провадження (як-от: ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення). Факт реєстрації особою свого місця проживання безумовно свідчить про те, що особа обрала певну адресу місцем свого проживання. Законом не заборонено особі мати декілька місць проживання, але у будь-якому випадку адреса, зареєстрована особою у встановленому порядку, є офіційною адресою, а отже, особа правомірно очікує, що за цією адресою з нею буде вестися офіційне листування, а також вчинятимуться й інші юридичні дії, що пов'язані з місцем її проживання.
Що стосується місця проживання боржника, яке незареєстроване у встановленому законом порядку, Верховний Суд виходив з того, що таке місце проживання боржника, в силу відсутності в нього офіційного характеру, має бути повідомлено самим боржником (що відповідатиме принципу вільного вибору місця проживання, встановленому Законом №1382-IV) або підтверджено належним чином з урахуванням принципу офіційного з'ясування обставин.
Відповідно до копії виконавчого листа № 754/1048/22 Деснянського районного суду міста Києва від 19.07.2022, з примусового виконання якого відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2, вказана інформація - боржник: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 .
Аналогічна інформація міститься у рішенні Деснянського районного суду міста Києва від 17.05.2022 у справі № 754/1048/22, у заяві стягувача, яка адресована до начальника Деснянського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ), у постанові про відкриття виконавчого провадження № 7485315 (а.с.70-76) та у постанові про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 20.11.2024 (а.с.32).
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Враховуючи наведене положення чинного законодавства, постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами надсилається рекомендованим поштовим відправленням.
Спірна постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 20.11.2024, направлена боржнику рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить відповідь головного державного виконавця Деснянського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Жиглій В.М., трекінг код - 0600985895152 (а.с.17, 18).
Відповідно до копії матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_2, яке надано головним державним виконавцем Жиглій В.М., Шігімага В.Ю. про виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Деснянського районного суду міста Києва № 754/1048/22 обізнаний, всі його заяви, які адресовані головному державному виконавцю Жиглій В.М. містять зазначену ним адресу - АДРЕСА_1 .
Навіть у клопотанні від 23.04.2025, яке адресоване Дарницькому районному суду міста Києва, на яке посилається ОСОБА_1 у своїй скарзі вказана адреса - АДРЕСА_1 (а.с.19).
Враховуючи положення частини 1 статті 28 та пункту 2 частини 9 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», а також те, що спірна постанова була надіслана рекомендованим поштовим відправленням за адресою, зазначеною у виконавчому документі, суд приходить до висновку, що головний державний виконавець Жиглій В.М. діяла відповідно до вимог чинного законодавства, а відтак відсутні підстави вважати її дії протиправними.
Отже, доводи заявника, викладені ним у скарзі про те, що адреса - АДРЕСА_1 не є місцем реєстрації його постійного чи тимчасового проживання, відтак ОСОБА_1 не міг отримати спірну постанову, спрямовані на викривлення обставин з метою скасування спірної постанови.
Посилання заявника на те, що про спірну постанову йому стало відомо, лише в межах розгляду адміністративного матеріалу № 753/7520/25, зокрема вказуючи на те, що постанова Дарницького районного суду міста Києва від 27.06.2025 є преюдиціальним фактом, суд до уваги не приймає, враховуючи правові висновки Верховного Суду, що викладені у постанові від 28.11.2019 у справі № 820/17548/14 (адміністративне провадження № К/9901/9245/18) та 11.12.2019 у справі № 320/4938/17 (провадження № 61-26396св18).
Посилання заявника на порушення головним державним виконавцем Жиглій В.М. процедури направлення постанови відповідним органам всупереч частини 1 статті 81 ЦПК України є не доведеними, з огляду на наступне.
Згідно частини 9 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, направляються до виконання відповідними органами після закінчення строку, визначеного частиною п'ятою статті 74 цього Закону, для оскарження рішення, дії виконавця, якщо рішення, дії виконавця не були оскаржені.
Відповідно до пунктів 2-4 розділу IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 05 серпня 2016 року № 2432/5, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, виконавцем до автоматизованої системи виконавчого провадження (далі - Система) обов'язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень. До Системи в обов'язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії. Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії. У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офіса приватного виконавця) відомості про таку дію вносяться до Системи не пізніше наступного робочого дня після її проведення. Постанови виконавця, а також інші документи виконавчого провадження виготовляються за допомогою Системи відповідно до шаблонів документів, переданих адміністратору Системи структурним підрозділом Міністерства юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб). Виготовлення постанов та інших документів виконавчого провадження не в Системі забороняється. У разі тимчасової відсутності доступу до Системи (через перебої в електропостачанні тощо), як виняток, допускається виготовлення документів виконавчого провадження без використання Системи з подальшим обов'язковим внесенням таких документів до системи в день усунення причин, що перешкоджали доступу до неї.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявник ОСОБА_1 не надав суду належні, достовірні, допустимі, достатні докази на підтвердження доводів та вимог, викладених у скарзі, відтак остання задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 447-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Жиглій Валентини Миколаївни, стягувач ОСОБА_3 - відмовити.
Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали суду складено - 11.12.2025.
Суддя: В.О.Сенюта