ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11148/25
провадження № 1-кп/753/1796/25
"12" грудня 2025 р.
Дарницький районний суд міста Києва у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальне провадження, внесеному до ЄРДР за № 22025000000000477 від 16.04.2025 р. за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця провінції Січуань Китайської Народної Республіки, громадянина Китайської Народної Республіки, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
захисник ОСОБА_5 ,
перекладачі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
встановив:
1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
1.1.ОСОБА_3 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 02.04.2025, та у невстановленому місці, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах придбав вогнепальну зброю і бойові припасами, які переніс до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав їх без передбаченого законом дозволу з метою використати надалі за власним розсудом.
У подальшому, 02.04.2025 з 10-ї години 32 хвилини до 16-ї години 46 хвилин, співробітниками Служби безпеки України під час проведення обшуку житлового приміщення, де проживає ОСОБА_3, за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено пістолет ПМ з номером НОМЕР_1 та набої калібру 9х18 мм у кількості 59 шт.
1.2.Кримінальна відповідальність за придбання, зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу передбачена ч. 1 ст. 263 КК України
2.Докази на підтвердження встановлених судом обставин
2.1. Будучи допитаним у судовому засіданні обвинувачений визнав свою винуватість, зазначивши про те, що обставини викладені в обвинувальному акті відповідають дійсності.
2.2. В судовому засіданні, у порядку встановленому ст. 358 КПК України досліджені наступні документи, які долучено до обвинувального акту як докази сторони обвинувачення:
2.2.1. копія протоколу обшуку від 02.04.2025, відповідно до даних якого був проведений обшук за місцем проживання особи на ім'я ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний обшук проведений за участю понятих, перекладача, співробітників СБУ, адвоката та громадян КНР ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 . У ході обшуку встановлено, що будинок має чотири поверхи. Обшуком виявлено речі громадян ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . На 3 поверсі кімната 1 виявлено під матрацом пістолет ПМ з номером НОМЕР_1 а також набої у кількості 49 штук, а також у магазині було споряджено 9 набоїв. Встановлено, що у вказаній кімнаті проживає ОСОБА_3 . В цій же кімнаті виявлено ще один патрон в шухляді, аналогічний до раніше виявлених (т. 1 а.с. 224-229);
2.2.2. протокол огляду від 03.04.2025, відповідно до даних якого об'єктом огляду є сейф-пакет № 6017719. В даному пакеті знаходиться пістолет Макарова «ПМ» з номером НОМЕР_1 зі зміненою рукояткою, з пістолетним коліматорним прицілом та з магазином. Також наявні 9 набоїв калібру 9 мм, які під час обшуку були споряджені у магазині. Вказані набої містять напис «G.F.L. 9 MAKAROV». Також оглянуто 50 набоїв калібру 9*18 мм. Дані об'єкти огляду поміщено в пакети (т. 1 а.с.232-239);
2.2.3. висновок експерта № 31/11 від 03.04.2025, відповідно до даних якого наданий на дослідження один предмет, зовні схожий на пістолет Макарова «ПМ» із ідентифікаційним (заводським) номером « НОМЕР_1 » та з магазином до нього належить до категорії стрілецької нарізної вогнепальної зброї. Наданий на дослідження один предмет, зовні схожий на пістолет Макарова «ПМ» із ідентифікаційним (заводським) номером « НОМЕР_1 » з магазином до нього є самозарядним пістолетом Макарова «ПМ» калібру 9х18 мм. Пістолет для проведення з нього стрільби (пострілів) придатний (т. 2 а.с.3-8);
2.2.4. висновок експерта № 59/9 від 03.04.2025, відповідно до даних якого надані на експертизу дев'ять предметів, зовні схожі на патрони (набої) з буквено-силовими маркованням в донних частинах «G.F.L. 9 MAKAROV» належать до категорії бойових припасів, а саме є пістолетними набоями калібру 9х18 мм з кулями зі свинцевим осердям. Дані набої для стрільби придатні. Відстріл набоїв здійснюється зі стрілецької нарізної вогнепальної зброї калібру 9х18 мм. Надані на експертизу п'ятдесят предметів, зовні схожі на патрони «набої» з буквенно-чиловими маркованнями в донних частинах «REDERMY 9х18 МАК М» - 48 шт, 9 mm MAKAROV - 1 шт., та «ФОРТ 9 mm Makarov»1-шт., до категорії бойових припасів не належать (т. 2 а.с.13-20).
3.Позиції сторін кримінального провадження та оцінка доказів судом
3.1.Сторона обвинувачення, вважаючи зібрані та досліджені докази належними і допустимими, просила суд визнати винуватим ОСОБА_3 в інкримінованому обвинуваченні та призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення та призначити покарання у виді 3 років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, із покладенням обов'язків передбачених п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
3.2.Сторона захисту просила врахувати позицію обвинуваченого ОСОБА_3 який визнав свою вину повністю, та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі, звільнивши від його відбування з іспитовим строком на 1 рік.
3.3.Згідно вимог ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність, чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Згідно з приписами ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку встановленому цим Кодексом.
3.4.Оцінюючи надані сторонами докази суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, приходить до висновку про допустимість та достовірність вказаних вище доказів.
3.5.Показання обвинуваченого, який визнав свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні суду вважає логічними, послідовними та такими, що відповідають повністю фактичним обставинам справи.
3.6.Досліджені в судовому засіданні письмові докази є належними і допустимими та з огляду на розкриття їх змісту підтверджують обставини, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні.
3.7. Згідно з ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Як зазначено у рішенні Верховного Суду від 21.01.2020 (у справі № 754/17019/17, провадження № 51-2568км19) стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Вилучені за місцем проживання ОСОБА_3 під час обшуку предмети, належність яких підтверджена кваліфікованим і незацікавленим у справі експертом до вогнепальної зброї і бойових припасів, показання обвинуваченого виключають будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом цього судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
3.8.Даючи кримінально-правову оцінку вчиненому, суд вважає, що ОСОБА_3 вчинив придбання, зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, а його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 263 КК України.
4. Мотиви призначення покарання
4.1. Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-68 КК України і виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
4.2. При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Типову тяжкість вчинених обвинуваченим кримінального правопорушення кримінальний закон, а саме ст. 12 КК України визначає як тяжкий злочин проти громадської безпеки.
4.3. Характеризуючи особу обвинуваченого ОСОБА_3 суд враховує, що останній є громадянином КНР, зі слів має вищу освіту та неповнолітнього сина 2018 р.н., раніше на території України несудимий, не перебуває на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра.
4.4. Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому згідно ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття. Відповідно ст. 67 КК України обтяжуючою обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
На підставі викладеного, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, наведені вище, дані про особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі у мінімальних межах санкції статті.
Разом з цим, критична оцінка обвинуваченим своєї протиправної поведінки та зобов'язання стати на шлях виправлення, дають підстави суду для висновку, що індивідуальна тяжкість вчиненого кримінального правопорушення є нижчою від типової, а тому суд на підставі ч. 1 ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Саме таке покарання буде пропорційними (в контексті п. 38 рішення у справі «Ізмайлов проти Росії»), необхідним, справедливим і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів, а також відповідатиме принципу індивідуалізації кримінального покарання.
Обґрунтовуючи дане рішення суд виходить з того, що правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у Рішенні № 15-рп/2004, в якому, зокрема, зазначив: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України».
На думку суду, обраний вид та міра покарання є домірним вчиненому злочину та перебувають у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою обвинуваченого.
Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, суд керується приписами ч. 1 ст. 377 КПК України, відповідно до яких, якщо обвинувачений тримається під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання у разі звільнення від відбування покарання; засудження до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі.
Процесуальні витрати на залучення експертів згідно з приписами ч. 2 ст. 124 КПК України необхідно стягнути з обвинуваченого.
Питання речових доказів підлягають вирішенню у кримінальному провадженні № 22024000000000150 внесеному до ЄРДР від 15.02.2024.
Керуючись ст. 373, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд,
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Зобов'язати ОСОБА_3 відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 скасувати, звільнивши його з-під варти в залі суду негайно.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 3029 грн. 12 коп. на рахунок проведення експертизи.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 395 КПК України, до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копію вироку в день його проголошення вручити прокурору, захиснику та перекладачу. Обвинуваченому ОСОБА_3 надати копію вироку суду у перекладі на китайську мову засвідчену підписом перекладача.
Суддя ОСОБА_1