ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/25856/25
провадження № 2-н/753/1189/25
"11" грудня 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Лужецька О.Р., розглянувши матеріали за заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чавдар 2»про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за одноразовим внеском на забезпечення опалювального сезону
У листопаді 2025 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чавдар 2» звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за одноразовим внеском на забезпечення опалювального сезону.
Заяву обґрунтовано тим, що рішенням загальних зборів ОСББ «Чавдар 2» затверджено одноразовий внесок на забезпечення опалювального сезону 2024-2025 рр. у розмірі 7 000,00 грн. за одну квартиру для придбання генератора електричної енергії, необхідних робіт, матеріалів і послуг для загальнобудинкових потреб ОСББ «Чавдар 2».
Боржник є власником квартири АДРЕСА_1 , однак не сплатив одноразовий внесок на забезпечення опалювального сезону, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 7 000 грн.; інфляційна складова боргу - 854 грн.; 3% річних - 241,07 грн.
Просив видати судовий наказ, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Престиж» заборгованість по одноразовому внеску на забезпечення опалювального сезонув розмірі 7 000 грн., інфляційну складову боргу - 854 грн., 3% річних - 241,07 грн., та судовий збір.
Вивчивши подану заяву, вважаю, що у видачі судового наказу необхідно відмовити, виходячи з наступних підстав.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частинами 1 та 2 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як вбачається із заяви, у будинку АДРЕСА_2 створено ОСББ «Чавдар 2».
Протоколом загальних зборів ОСББ «Чавдар 2» затверджено розмір одноразового внеску на забезпечення опалювального сезону 2024-2025 рр. у розмірі 7 000,00 грн. за одну квартиру.
Заявник посилається на те, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , однак не сплатила одноразовий внесок на забезпечення опалювального сезону 2024-2025 рр., встановлений протоколом загальних зборів ОСББ «Чавдар 2», внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 7 000 грн., нараховано інфляційну складову боргу - 854 грн. та 3% річних - 241,07 грн.
Заявлені ОСББ «Чавдар 2» вимоги зводяться до невиконання ОСОБА_1 обов'язку щодо сплати внесків співвласників ОСББ.
Спірні відносини між сторонами врегульовані Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.
Цей Закон регулює: порядок створення, реєстрації, реорганізації, діяльності і ліквідації об'єднань, асоціацій; відносини суб'єктів права власності щодо користування та розпорядження спільним майном співвласників у об'єднанні; відносини між об'єднаннями та асоціаціями; відносини між об'єднаннями, асоціаціями і органами державної влади та органами місцевого самоврядування; відносини між об'єднаннями і господарюючими суб'єктами (ст. 2 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
1 липня 2015 року набрав чинності Закон України № 417-VIII "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" від 14 травня 2015 року.
Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.
Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов'язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку (ст. 2 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").
Отже спеціальним законом, який регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління є Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".
Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13, 15 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об'єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об'єднання.
Якщо функції з управління багатоквартирним будинком за рішенням загальних зборів об'єднання передано управителю, відносини з управління регулюються договором, укладеним між об'єднанням і управителем, умови якого повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.
Співвласник зобов'язаний виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.1 Закону України " Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Предметом регулювання цього Закону України " Про житлово-комунальні послуги" є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (ч.1 ст. 2 цього Закону).
Згідно зі ст. 22 Закону України Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, отримання послуги з управління побутовими відходами, об'єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг. Питання самостійного забезпечення об'єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються Господарським кодексом України в частині господарчого забезпечення діяльності не господарюючих суб'єктів. Самостійне забезпечення об'єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об'єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів. Газо- та електропостачання квартир та нежитлових приміщень здійснюється на підставі договорів між їх власниками і газо- та електропостачальними організаціями відповідно до вимог законодавства. Договори з управителем укладаються об'єднанням відповідно до закону. Для фінансування самозабезпечення об'єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об'єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи. Об'єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень. З метою надання населенню, що проживає в багатоквартирних будинках, в яких створено об'єднання, пільг та субсидій для відшкодування витрат на управління багатоквартирним будинком внески і платежі визначаються у розмірах, затверджених загальними зборами об'єднання, але не більше встановленого згідно із законодавством граничного розміру відповідних витрат. З метою надання населенню, що проживає в багатоквартирних будинках, у яких створено об'єднання, пільг та субсидій для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг визначається розмір внесків (платежів) на відповідні потреби, затверджений загальними зборами об'єднання, але не більше найвищого у відповідному населеному пункті тарифу на відповідні комунальні послуги, встановленого відповідним державним органом або органом місцевого самоврядування для суб'єктів господарювання.
Статтею 23 Закону України Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" зокрема, визначено, що утримання і ремонт приміщень, які перебувають у власності, здійснюються відповідно до законодавства України. Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
Тобто законодавство визначає, що внески ОСББ не є житлово-комунальною послугою у розумінні вимог ч. 2 ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", якою однозначно передбачено: не є предметом регулювання цього Закону відносини, що виникають між співвласниками, а також між співвласниками та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення відповідно до статті 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Законодавець розмежував поняття "внесок" та "житлово-комунальна послуга", а тому не можна ототожнювати ОСББ з управителем та посилатися на Закон України "Про житлово-комунальні послуги" по відношенню до внесків ОСББ.
Відповідно, внески співвласників багатоквартирного будинку на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території не є комунальним платежем.
В даному випадку спір виник у зв'язку з несплатою співвласником ОСББ внесків.
Враховуючи положення Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" сплата внесків на утримання спільного майна співвласників здійснюється відповідно до статуту об'єднання або рішенням (протоколом) загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, а не на підставі договору, укладеного у письмовій формі (в тому числі електронній) за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошових коштів.
Наказне провадження - це особливий спрощений вид цивільного процесу, спрямований на швидкий та ефективний захист безспірних прав осіб шляхом видачі судового наказу, що одночасно є судовим рішенням та виконавчим документом.
Частиною 1 ст. 160 ЦПК України визначено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу.
Статтею 161 ЦПК України визначено випадки в яких може бути видано судовий наказ, зокрема передбачено, що судовий наказ може бути видано, якщо: 1) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку; 2) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника; 3)заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості; 4) заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; 5) заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; 6) заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів; 7) заявлено вимогу до юридичної особи або фізичної особи - підприємця про стягнення заборгованості за договором (іншим, ніж про надання житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення), укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо, зокрема заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст.161 цього Кодексу.
Вбачається, що заявник заявляє вимогу про стягнення заборгованості по внескам на утримання будинку та прибудинкової території, що не відповідає вимогам статті 161 ЦПК України.
Аналізуючи наведене, суд вважає, що заявлена вимога про стягнення заборгованості по внескам співвласників не є тією вимогою, що може бути розглянута судом в порядку наказного провадження, оскільки не відповідає вимогам ст. 161 ЦПК України, при цьому перелік вимог, визначених ч.1 ст. 161 ЦПК України, які можуть розглядатися в порядку наказного провадження, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Оскільки ОСББ «Чавдар 2» заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст. 161 ЦПК України, а тому відсутні правові підстави для видачі судового наказу, що не позбавляє ОСББ «Чавдар 2» звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Враховуючи викладене, вважаю, що за таких обставин необхідно відмовити у видачі судового наказу.
За ч.2 ст. 165 ЦПК України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку (ч.2 ст. 165 ЦПК України).
Керуючись ст.ст. 161, 165, 260 ЦПК України, суд,
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чавдар 2»про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за одноразовим внеском на забезпечення опалювального сезону.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА