ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/23571/25
провадження № 3/753/8375/25
"24" листопада 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коляденко П.Л., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (протокол серії ЕПР1 № 496397), -
ОСОБА_1 , 28.10.2025 року о 10 год. 20 хв., керуючи автомобілем марки «Range Rover», з д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Братів Тарасівців, 12/37 у м. Києві, в порушення вимог п. 12.1, п. 13.1 ПДР, не вибрала в установлених межах безпечну швидкість руху, не дотрималася безпечної дистанції, внаслідок чого допустила зіткнення з автомобілем марки «Renault», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який в свою чергу проїхав вперед та скоїх зіткнення з автомобілем марки «Audi», д.н.з. НОМЕР_3 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів із матеріальними збитками.
До суду особа, що притягається до адміністративної відповідальності, будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи, згідно положень ст. ст. 268, 277-2 КУпАП, не з'явилася, про причини неявки не повідомила. Враховуючи вище зазначені правові норми, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Також, право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, за статтею 124 КУпАП, на особисту участь у розгляді її справи чи участь її адвоката, встановлене частиною першою статті 268 КУпАП, не є абсолютним. Законом визначено випадки, коли справа не може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, однак розгляд справи за статтею 124 КУпАП не належить до цих випадків.
Крім того, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Смірнов проти України» (2005 р.), у силу вимог параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.
При цьому справа не є складною ні в правовому, ні у фактичному аспекті.
Крім того, клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в тому числі із використанням власних технічних засобів, до суду не надходило.
Враховуючи викладене, з метою дотримання вимоги розумного строку відповідно до статті 6 параграфа 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважаю можливим розглядати справу на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.
Так, відповідно до вимог п. 12.1 ПДР водій під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху повинен ураховувати зокрема дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, а також згідно з п. 13.1 ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати зокрема безпечної дистанції.
Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 у письмових поясненнях, наданих під час оформлення пригоди, свою вину не визнала, зазначивши, що вона рухалась по вул. Братів Тарасівців, 12/37, дотримуючись ПДР України, не перевищуючи швидкість рух, пристебнута паском безпеки та перед нею різко загальмував та зупинився автомобіль марки «Renault», д.н.з. НОМЕР_2 , а перед ним в свою чергу автомобіль марки «Audi», д.н.з. НОМЕР_3 . Водій автомобіля «Audi», д.н.з. НОМЕР_3 , повідомив, що його підразав інший тарнспортний засіб, який не зупинився та поїхав геть. Вона почала знімати на відео, однак номерних знаків вже не було видно. Зауважила, що притримувалась дистанції, гальмувала, але все одно не вистачило гальмівного шляху, а авто перед нею різко зупинилось посеред дороги.
Інший учасник пригоди - водій автомобіля марки «Renault», д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_2 , в своїх письмових поясненнях вказав, що він рухався по вул. Ревуцького у першій смузі. Перед ним їхав автомобіль марки «Audi», д.н.з. НОМЕР_3 , який здійснив екстрене гальмування, так як перед ним водій автомобіля марки «Honda», виконав маневр, який міг спричинити зіткнення. Побачивши цю ситуацію, він, ОСОБА_2 , зупинився перед автомобілем марки «Audi», д.н.з. НОМЕР_3 , але через пару секунд відчув сильний удар позаду в його автомобіль, який по інерції відкинуло на попереду стоячий автомобіль марки «Audi», д.н.з. НОМЕР_3 . Удар в його атвомобіль спричинив транспортний засіб «Range Rover», з д.н.з. НОМЕР_1 .
Пояснення ОСОБА_2 є логічними, послідовними та такими, що повністю узгоджуються з об'єктивними даними схеми ДТП, яка складена уповноваженою особою та підписана учасниками пригоди, на якій відображено автомобілі марки «Range Rover», з д.н.з. НОМЕР_1 , «Renault», д.н.з. НОМЕР_2 та «Audi», д.н.з. НОМЕР_3 , після зіткнення, місця зіткнень, розташоване у третій правій смузі, а також відомості щодо локалізації та характеру механічних пошкоджень, отриманих транспортними засобами.
При цьому, пояснення ОСОБА_1 щодо різкого здійснення автомобілем марки «Renault», д.н.з. НОМЕР_2 екстреного гальмування, у зв язку з чим вона не вбачає в своїх діях вини, суд вважає неспроможними, оскільки водію автомобіля марки «Renault», д.н.з. НОМЕР_2 , який аналогічно як і ОСОБА_1 потрапив в аварійну обстановку, вистачило дистанції для здійснення екстреного гальмування і не пошкодження інших тарнспортних засобів. В той час як для ОСОБА_1 застосування екстреного гальмування виявилось не достатнім, щоб уникнути зіткнення з автомобілем марки «Renault», д.н.з. НОМЕР_2 , що вже зупинився. Відтак, суд дійшов висновку що ОСОБА_1 не було дотримано безпечної дистанції.
З огляду на викладене, приходжу до висновку, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин, викладених в протоколі, доведена в повному обсязі.
Враховуючи обставини справи та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, приходжу до висновку, що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу.
Крім того, відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягається до адміністративного відповідальності підлягає стягненню судовий збір.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40-1, 124, 283-285 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,-
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Вилучене посвідчення водія - повернути власнику.
Роз'яснити, що в разі несплати штрафу в п'ятнадцятиденний строк з дня вручення постанови правопорушнику, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.
Постанова судді пред'являється до примусового виконання протягом трьох місяців з дня набрання її законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький.
Суддя