707/4445/25
2/707/2298/25
10 грудня 2025 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючої судді - Морозова В.В.,
за участі: секретаря судового засідання - Швидкої І.О.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) по заборгованості зі сплати аліментів, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , у якій просить суд стягнути з відповідача на її користь неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 90 599 грн 86 коп. по виконавчому провадженню № 68833737.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 28 січня 2022 року у справі 707/783/25 задоволено позовні вимоги про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь позивача на утримання спільних дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/2 частини від усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку з 29.11.2021 року і до досягнення дітьми повноліття.
У Городищенському ВДВС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУЮ м. Київ перебуває на виконанні виконавче провадження № 68833737 від 21.11.2021 р. про стягнення з відповідача на користь позивача - ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку з 29.11.2021 року до досягнення дітьми повноліття.
Згідно довідки-розрахунку станом на 16.10.2025 року за ОСОБА_2 рахується заборгованість зі сплати аліментів в сумі - 90 599 грн 86 коп.
В добровільному порядку відповідач на сьогоднішній день сплачувати аліменти не хоче, матеріальної допомоги дітям не надає жодної. Продуктами харчування, одягом, медикаментами він своїх дітей також не забезпечує.
Відповідач стверджує, що перебуваючи на військовій службі з нього багато вираховувалось аліментів і він їх сплатив їх аж до досягнення дітьми повноліття.
Так, дійсно з нього стягувались аліменти, і позивач вказує, що для того, щоб зробити нормальні побутові умови для дітей, нею прибудовано повноцінні кімнати для дітей, проведено водопостачання до будинку, облаштовано ванну кімнату, облаштовано кімнати дитячими меблями для того щоб зробити дітям нормальні умови проживання.
Тобто всі кошти, які були стягнуті в рахунок аліментів з відповідача витрачені на облаштування умов для спільних дітей.
Проте, з моменту винесення судового рішення з березня місяця 2020 року відповідач або зовсім не сплачував аліменти, або ж не в повній мірі.
Позивач зазначає, що на сьогоднішній день перебуває у декретній відпустці по догляду за новонародженою дитиною (батьком якої є відповідач) - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , самостійно утримувати всіх дітей змоги не має.
В силу свого віку та ситуації в країні їхні спільні діти потребують додаткових витрат, в кожного з них є індивідуальні потреби, це і засоби особистої гігієни, одяг, забезпечення продуктами харчування, це і їх розвиток, як в навчальному процесі так і в культурному, вона як мати, розуміє наскільки діткам необхідно бути на рівні між однолітками, старається забезпечити їх всім необхідним і навіть більше, старається надати їм можливості для нормального психологічного розвитку, адже саме в такому віці вони формуються, як особистості, це в першу чергу буде впливати на сприйняття їх в соціумі.
Також позивач, просить суд взяти до уваги і те, що крім трьох спільних дітей на яких стягуються з відповідача аліменти, в неї ще є неповнолітні син та донька, яких вона також самостійно виховує та забезпечує, а тому така неправомірна поведінка відповідача та невиконання ним рішення суду ставить її в ще скрутніше матеріальне становище.
Та обставина, що відповідач у справі ухиляється від повної сплати аліментів на утримання малолітніх дітей підтверджується розрахунком заборгованості Городищенського ВДВС У Черкаському районі Черкаської області ЦМУЮ м. Київ.
Оскільки, відповідач повинен був перераховувати аліменти на утримання дітей повністю починаючи з 29.11.2021 року, проте своїх зобов'язань станом на сьогоднішній день не виконує, то відповідно розмір неустойки розраховується починаючи з грудня 2021 року (наступного місяця з якого виникла заборгованість) по 16.10.2025 року відповідно (за формулою: 1% від нарахованої суми * кількість днів).
Таким чином, розмір неустойки за несплачені відповідачем аліменти за період з грудня 2021 року по 16.10.2025 року відповідно становить: 90 599 грн 86 коп.
Позивач просить суд врахувати суд те, що відповідач є працездатною особою, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, хронічних захворювань, які б перешкоджали йому виконувати свій обов'язок щодо утримання дітей не має.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області Морозова В.В. від 03.11.2025 року відкрито провадження у справі; вирішено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін 10.12.2025 року; запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення йому даної ухвали подати відзив на позовну заяву, а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Одночасно сторонам було роз'яснено, що відповідно до частини п'ятої статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, та зазначено строки подання такого клопотання.
Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення розгляду справи.
19.11.2025 року відповідачем через систему “Електронний суд» подано до суду відзив на позовну заяву разом з доказами його направлення позивачу, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову у частині стягнення пені за період з 29.11.2021 року по 01.03.2025 року, оскільки цей період уже був предметом судового розгляду і щодо нього є рішення Черкаського районного суду Черкаської області. У разі розгляду вимог лише за новий період 01.03.2025 року по 16.10.2025 року. Також просить суд відмовити у задоволенні позову через відсутність доказів вини та неправильнй розрахунок, або зменшити розмір пені до мінімального відповідно до ч. 2 ст. 196 СК України. У відзиві відповідач зазначає, що позивачем подано розрахунок, який не містить щоденного розрахунку пені; не обґрунтовує кількість днів прострочення; враховує пеню понад встановлену межу 100 %; здійснений без урахування погашень, здійснених ним у відповідні дати. Таким чином, розрахунок позивача є неповним та необґрунтованим, що виключає можливість його покладення в основу рішення суду. Таким чином, позовні вимоги в частині періоду 29.11.2021 - 01.03.2025 р. підлягають безумовному відхиленню. Оскільки період до 01.03.2025 вже охоплений рішенням суду, новий позов може включати лише період з 01.03.2025 по 16.10.2025, але позивач не подала окремого розрахунку пені лише за новий період; включила у позов вже вирішений період; нарахувала пеню повторно на ту саму заборгованість, що є неправомірним. Відповідно до ст. 196 СК України, пеня може бути стягнута лише за наявності вини платника аліментів. Відповідач вказує, що за період після 01.03.2025 р. здійснювались платежі; відсутня умисна несплата; мали місце обставини, що виключають вину. Таким чином, позивач не надала доказів вини відповідача. Також позивач не надала щоденного розрахунку пені; розрахунку лише за період після рішення суду; довідки державного виконавця про фактичну заборгованість.
24.11.2025 року позивачем подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву разом з доказами його направлення відповідачу, в якому позивач зазначає, що відповідач не навів достатніх підстав для відмови в задоволені позовних вимог, тому просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. На думку позивача, ознайомившись зі змістом відзиву, викладених відповідачем обґрунтувань щодо неправомірності заявлених моїх позовних вимог вважає, що всі його доводи є необґрунтованими та такими, що не підтверджують факт виконання боржником зобов'язань покладених на нього судом зі сплати аліментів. Посилання відповідача на те, що поданий нею розрахунок перевищує більше 100% межу його заборгованості та те, що в ньому невраховані суми його сплати аліментів не відповідають дійсності, адже є розрахунок боргу виданий та обчислений Городищенським відділом ДВС, і в ньому на момент формування довідки виконавцем зазначена сума аж 3541,27 грн. яку боржник сплатив протягом всього періоду нарахування заборгованості на всіх трьох дітей.
На сьогоднішній день прожитковий мінімум на дітей відповідного віку складає: для дітей до 6 років: 2 563 грн, для дітей від 6 до 18 років: 3 196 грн.
Згідно рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 28 січня 2022 року по справі № 707/2892/21 задоволено її позовні вимоги про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання спільних дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку з 29.11.2021 року до досягнення дітьми повноліття.
Станом на сьогоднішній день сплачені боржником аліменти, на які він посилається в довідці з його теперішнього місця роботи не відповідають навіть мінімуму визначеному судом, 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Станом на сьогоднішній день в Черкаському районному суді перебувають на розгляді матеріали цивільної справи №707/4513/25 у провадженні судді Суходольського О.М. за її позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства щодо їхнього спільного сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
У зв'язку з цим, відповідач ухиляється від сплати аліментів, ставить їй умови, або вона відмовляється від стягнення з нього аліментів і він визнає факт батьківства, або не буде взагалі нічого сплачувати.
Позивач вказує, що вона як мати лише дбає про нормальне забезпечення хоча б мінімальним необхідним спільних з ним дітей, і не виходить за рамки рішень суду за якими з відповідача стягуються аліменти. Є обов'язок покладений на нього судом, а рішення суду обов'язкові до виконання.
За приписами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.
Доказування у цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається з позовної заяви та підтверджується наявними у справі доказами, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 13.09.2022 року.
Від даного шлюбу у них народились: син - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , син - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 , донька - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Заочним рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 28.01.2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено; ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання дітей: синів - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 та доньки - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/2 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з 29 листопада 2021 року і до досягнення ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 повноліття. По досягненню ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 повноліття, ухвалено стягувати ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання дітей: сина - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 та доньки - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, і до досягнення ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 повноліття. По досягненню ОСОБА_4 ухвалено стягувати на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, і до досягнення нею повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/8 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 29 листопада 2021 року і до досягнення дочкою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , трьох років.
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 14.04.2025 року у справі № 707/783/25, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) по заборгованості зі сплати аліментів задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів у виконавчому провадженні № 68833737 в сумі 47 478 грн (сорок сім тисяч чотириста сімдесят вісім) гривень 03 копійки.
Вказаним рішенням суду також встановлено, що відповідно до матеріалів виконавчого провадження за період з 21.11.2021 року по 01.03.2025 року відповідач нерегулярно сплачував аліменти, внаслідок чог о утворилась заборгованість, яка станом на 01.03.2025 року складає 47 478 грн 03 коп. Тобто зазначеним рішенням суду з відповідача на користь позивача стягнуто неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів у виконавчому провадженні № 68833737 за період з 21.11.2021 року по 01.03.2025 року.
Відповідно до копії довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 68833737, виданого головним державним виконавцем Городищенського відділу державної виконавчої служби Черкаського району Черкаської області КМУ МЮ України А.Посунько 16.10.2025 року, заборгованість ОСОБА_2 станом на 02.07.2025 року становить 69 538 грн 13 коп. За період з липня по жовтень 2025 року ОСОБА_2 нараховано 24 603 грн 00 коп. заборгованості зі сплати аліментів, з яких 3086 грн 70 коп. стягнуто з його заробітної плати за жовтень 2025 року у ПП “Мліївська цегла» та 454 грн 00 коп. за серпень 2025 року. За вирахуванням стягнутої суми заборгованість відповідача перед позивачем станом на 16.10.2025 року становить 90 599 грн 86 коп.
Згідно з розрахунком пені за несвоєчасне виконання ОСОБА_2 грошового зобов'язання за аліментними платежами, наведеним у позовній заяві, загальна сума неустойки (пені) за несплату аліментів у період з 29.11.2021 року до 16.10.2025 року складає 90 599 грн 86 коп.
Суд погоджується з доводами відповідача про те, що рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 14.04.2025 року у справі № 707/783/25 з відповідача вже було стягнуто неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів у виконавчому провадженні № 68833737 за період з 21.11.2021 року по 01.03.2025 року у розмірі 47 478 грн 03 коп.
Однак, як вбачається з копії довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 68833737, виданого головним державним виконавцем Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) А.Посунько 16.10.2025 року, заборгованість зі сплати аліментів відповідачем за період з 01.03.2025 року по 16.10.2025 року збільшувалась, ним не була погашена у повному обсязі, лише частково у сумі 3 541 грн 27 коп., тому вимога позивача у частині стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів за період з 01.03.2025 року по 16.10.2025 року є обґрунтованою.
Відповідачем до відзиву на позовну заяву долучено копію довідки від 10.09.2025 року № 10/09-25 видану ПП “Мліївська цегла», з якої вбачається, ОСОБА_2 працює на ПП “Мліївська цегла» виставником з 04.09.2025 року згідно наказу № 18-к/тр від 03.09.2025 року.
З копії довідки про доходи від 14.11.2025 року, виданої ПП “Мліївська цегла», вбачається що з заробітної плати ОСОБА_2 за вересень 2025 року відраховано 3086 грн 70 коп. аліментів, за жовтень 2025 року - 3 574 грн 05 коп. аліментів.
Таким чином, суд констатує, що сума вирахування з відповідача на користь позивача у розмірі 3 574 грн 05 коп. не врахована до суми заборгованості, а як наслідок і до суми, з якої нараховано пеню за несвоєчасну сплату аліментів.
Відповідно до частини десятої статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою ВР № 789-ХII від 27 лютого 1991 року, яка набула чинності для України 27 вересня 1991 року, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Пунктами 1, 2 частини першої статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
За приписами статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з частиною другою статті 150 СК України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою; розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Частинами другою, третьою статті 181 СК України встановлено, що за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно із частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Частинами першою та другою статті 196 СК України передбачено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження".
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.
Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу.
У матеріалах справи відсутні відомості про застосування до відповідача заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", жодних посилань на розмір штрафу чи виконавчого збору в розрахунку заборгованості не міститься.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
Якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) вказано, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Тобто відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.
При цьому стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти.
Таких же висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 листопада 2022 року в справі № 754/4461/21 (провадження № 61-5660св22)
Як уже зазначалося, відповідач у справі ОСОБА_2 на підставі заочного рішення Черкаського суду Черкаської області від 28.01.2022 року має сплачувати на користь позивача у справі ОСОБА_1 аліменти на утримання трьох дітей у розмірі 1/2 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 29.11.2021 року і до досягнення дітьми повноліття. У рішенні суду також визначено, що частка від заробітку, яка стягується з відповідача на користь позивача зменшується по досягненню кожним із дітей повноліття.
Суд визнає достовірними відомості щодо сплати відповідачем аліментів, які наведені у довідці-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 68833737, виданого головним державним виконавцем Городищенського відділу державної виконавчої служби Черкаського району Черкаської області КМУ МЮ України А. Посунько від 16.10.2025 року, що не спростований відповідачем.
Зі змісту даного розрахунку слідує, що відповідно до матеріалів виконавчого провадження, станом на 02.07.2025 року заборгованість зі сплати аліментів становить 69 538 грн 13 коп., та за період з 01.03.2025 року по 16.10.2025 року збільшувалась, ним не була погашена у повному обсязі, лише частково у сумі 3 541 грн 27 коп., та становить з урахуванням суми погашення 90 599 грн 86 коп.
На думку суду, вказана сума заборгованості у розмірі 90 599 грн 86 коп. має бути зменшена на 3 574 грн 05 коп., оскільки вказану суму відраховано із заробітної плати відповідача за жовтень 2025 року у рахунок сплати аліментів, тому фактична сума заборгованості відповідача перед позивачем за аліментами становить 87 025 грн 81 коп.
Отже, відповідач нерегулярно сплачував аліменти, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 16.10.2025 року складає 87 025 грн 81 коп.
На думку суду, вина у невиплаті або несвоєчасній виплаті аліментів за рішенням суду може мати місце тоді, коли особа не сплачує аліменти умисно, хоча має можливість їх сплачувати, або ж коли особа не сплачує аліменти внаслідок своєї недбалості, недисциплінованості, відсутності бажання працевлаштуватися, невжиття заходів для отримання доходу, який дозволяє сплачувати аліменти. В будь-якому випадку, винна поведінка особи у невиплаті аліментів за рішенням суду може наступати не раніше дня ухвалення такого рішення, якщо воно звернуте до негайного виконання.
У даному випадку судом встановлено, що відповідач є чоловіком працездатного віку, місце роботи якого з липня 2025 року по вересень 2025 року - невідоме, з вересня 2025 по жовтень 2025 року - ПП “Мліївська цегла».
При цьому, ОСОБА_2 не було надано доказів наявності у нього інших дітей чи утриманців у період з квітня 2025 року чи погіршення його матеріального або сімейного становища.
Крім того, суд не приймає доводи відповідача проти позову щодо того, що позивачем не надано детальний щоденний розрахунок нарахування неустойки за несплату аліментів, оскільки відповідачем не надано до суду такого розрахунку на підтвердження його заперечень проти позову.
Однак, суд погоджується з доводами відповідача, що вказана сума пені, яку просить стягнути з нього позивач не може бути стягнута за період з 21.11.2021 року по 01.03.2025 року, оскільки за вказаний період сума пені вже стягнута відповідно до рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 14.04.2025 року у справі № 707/783/25.
З урахуванням наведеного, суд вважає встановленою вину відповідача у неналежному виконанні рішення суду про стягнення аліментів, що останнім не спростовано. Незалежних від відповідача обставин, у результаті яких виникла дана заборгованість, судом не виявлено.
Відтак, позивач має право на стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів саме за період з 01.03.2025 року по 16.10.2025 року.
Перевіряючи правильність розрахунків позивача та обчислюючи розмір неустойки за несплату аліментів, суд виходить із розміру заборгованості зі сплати аліментів, який визначений державним виконавцем у розрахунку заборгованості станом на 16.10.2025 року за вирахуванням погашення суми у розмірі 3574 грн 05 коп., який складає 87 025 грн 81 коп.
Вказаний розмір заборгованості не спростований відповідачем та існував на час звернення ОСОБА_1 до суду із цим позовом.
Згідно з розрахунком пені за несвоєчасне виконання ОСОБА_2 грошового зобов'язання за аліментними платежами, наведеним у позовній заяві, загальна сума неустойки (пені) за несплату аліментів у період з 01.03.2025 року до 16.10.2025 року складає 90 599 грн 86 коп., однак враховуючи, що судом встановлено те, що сума заборгованості відповідача перед позивачем є меншою 87 025 грн 81 коп., то і сума пені не може перевищувати вказану суму.
У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 711/679/21 (провадження № 61-18434св21) вказано, що при здійсненні часткових платежів аліментів грошові кошти спочатку зараховуються на погашення заборгованості за аліментами, яка виникла в попередньому місяці (місяцях), починаючи з першого місяця її виникнення, а тільки згодом, у разі відсутності заборгованості, на погашення платежу за поточний місяць.
Як зазначено вище, зі змісту розрахунку заборгованості зі сплати аліментів слідує, що відповідачем нерегулярно вносились платежі зі сплати аліментів,
Водночас, суд зважає на те, що згідно із чинною редакцією частини першої статті 196 СК України пеня за несвоєчасну сплату аліментів не може перевищувати 100 відсотків заборгованості.
Отже, розмір неустойки (пені), яку можливо стягнути з відповідача на користь позивача за прострочення сплати аліментів, що мали бути сплачені за вищевказаним виконавчим провадженням, не може перевищувати загального розміру заборгованості зі сплати аліментів та становить 87 025 грн 81 коп.
Разом з тим, згідно з частиною другою статті 196 СК України розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
На сьогодні відповідач не надав суду доказів того, що його сімейний чи матеріальний стан унеможливлював сплату аліментів, а тому підстави для зменшення розміру пені відсутні.
Врахувавши вищевикладене, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, зваживши на те, що позивач відповідно до вимог ст.ст. 12-13, 77-78, 80, 81 ЦПК України довела належними і допустимими доказами умисне ухилення відповідача від примусового виконання рішення суду про стягнення з нього аліментів на утримання трьох дітей, а заявлена нею до стягнення неустойка (пеня) не перевищує 100 % заборгованості по даному аліментному зобов'язанню, що узгоджується з вимогами частини першої статті 196 СК України, суд вбачає наявність правових підстав для стягнення з відповідача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дітей в розмірі 87 025 грн 81 коп.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги слід задовольнити частково.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина шоста статті 141 ЦПК України).
У разі задоволення позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір стягується з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини заявлених до нього позовних вимог, якщо цього відповідача також не звільнено від сплати судового збору.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 161/4985/17.
Отже, у порядку частини шостої статті 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позовної вимоги позивача про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, яка звільнена від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1211 грн 20 коп.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2-5, 7-13, 17, 19, 43, 49, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) по заборгованості зі сплати аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів у виконавчому провадженні № 68833737, яка виникла за період з 01.03.2025 року по 16.10.2025 року в сумі 87 025 (вісімдесят сім тисяч двадцять п'ять) гривень 81 копійку.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.
Сторони:
Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована за адресою:АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_8 ,зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя: В. В. Морозов