Справа №705/6204/25
2/705/3602/25
12 грудня 2025 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гудзенко Валентина Леонідівна, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначила, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем по справі з 2005 року по 2021 рік, від якого вони мають спільних дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне проживання з відповідачем було припинено та рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07.10.2021 року шлюб між ними було розірвано та стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дітей: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі у розмірі 1500 грн. на кожну дитину, до їх повноліття, щомісячно починаючи з дня подання заяви до суду. У 2024 році ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виповнилося 18 років. В цей момент вона навчалася у відокремленому структурному підрозділі Вінницького фахового коледжу будівництва, архітектури та дизайну Київського національного університету будівництва та архітектури. У зв'язку з цим позивачкою була подана позовна заява до Уманського міськрайонного суду Черкаської області про стягнення аліментів на повнолітню доньку у зв'язку з навчанням. Вищезгаданим судом було прийнято рішення про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 22 березня 2024 року, і до закінчення навчання, тобто до 30 червня 2025 року. По закінченню навчання у відокремленому структурному підрозділі Вінницького фахового коледжу будівництва, архітектури та дизайну Київського національного університету будівництва та архітектури, донька ОСОБА_3 вступила до Вінницького національного технічного університету, де на даний час навчається. Термін навчання з 01 вересня 2025 року по 30 червня 2028 року. Донька ОСОБА_3 , проживає з позивачкою, що підтверджується відповідним актом, засвідченим головою правління ОСББ «КОМФОР 2018» № 15 від 05.09.2025 року. У зв'язку із продовженням навчання, донька ОСОБА_3 потребує матеріальної допомоги, яку позивач самостійно не в змозі надати, оскільки самостійно виховує ще неповнолітню спільну доньку з відповідачем, а витрати на навчання (придбання навчальних матеріалів, літератури, доступ до освітніх ресурсів), а також щоденні витрати на харчування, проїзд, одяг та інші необхідні речі значно перевищують її можливості. Відповідач ніяким чином не спілкується з донькою, не дбає про її матеріальне забезпечення та соціальне виховання, хоча завжди мав та наразі має таку можливість. Відповідач є здоровою, працездатною особою, яка має можливість працювати та сплачувати аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчатися після досягнення повноліття. Факт навчання, незалежно від форми (денна, заочна чи інша), згідно зі ст. 199 Сімейного кодексу України, покладає на батьків обов'язок утримувати дитину до досягнення нею 23 років. В зв'язку з чим, просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчатися після досягнення нею повноліття в розмірі 1/6 частки доходу від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.09.2025 року і до закінчення навчання та просить стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.
Відповідно до вимог ст.ст. 19, 279 ЦПК України справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомленням учасників справи.
Від представника відповідача - адвоката Гребенюка С.А. надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі заперечує, посилаючись на те, що відповідно до позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем не доведено належними та допустимими доказами потребу повнолітньої дочки, що продовжує навчатись, матеріальної допомоги у зв'язку з її навчанням, оскільки не надано будь-яких доказів, які б могли це підтвердити. Натомість, відповідно до доданої до позовної заяви довідки від 05.09.2025 року №1078 вказано, що ОСОБА_3 , є студенткою першого курсу, групи Б-25мсз, та навчається на заочному відділенні бюджетної форми навчання зі скороченим терміном навчання (3 роки) факультету будівництва, цивільної та екологічної інженерії Вінницького національного технічного університету. Крім того, спільна донька сторін є повноцінною дорослою людиною, яка, враховуючи її заочну форму навчання, може працювати та самостійно отримувати дохід від своєї праці. Позивачем не надано будь-яких доказів неможливості повнолітньої дитини самостійно забезпечити своє існування та недостатності стипендії, що надає їй навчальний заклад, оскільки, як вже вказувалось вище навчається на бюджетній основі. Крім того, в мотивувальній та прохальній частині позовної заяви позивач зазначає, про стягнення аліментів у розмірі 1/6 частки від всіх його видів заробітку (доходу) але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Однак, застосування даної норми Сімейного кодексу України позивачем є помилковим, оскільки в даному випадку донька є повнолітньою особою, а не дитиною, а тому таке визначення мінімального розміру аліментів з розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку є не вірним. Ні норми ст. 198, ні інші норми Сімейного кодексу України не передбачають визначення мінімального розміру аліментів на утримання повнолітніх непрацездатних осіб, а тому в такому випадку немає підстав визначати мінімальний розмір аліментів. Позивачем надана суду невірна інформація з приводу того, що відповідач є здоровою працездатною особою, що може працювати та відповідно надавати дочці матеріальну допомогу, оскільки відповідно до Виписки із амбулаторної карти номер 4/1390, відповідач має серйозні захворювання спини, суглобів та печінки, що по-перше, унеможливлює повноцінного здійснення ним праці, по-друге, тягне великі фінансові витрати на лікування та підтримання більш менш нормального способу життя. Крім того, відповідач, станом на сьогодні, є безробітним, тому немає матеріальної можливості сплачувати аліменти на утримання своєї повнолітньої дочки.
У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 . Її батьками являються: батько - ОСОБА_2 , матір - ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 14 лютого 2006 року.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом № 15 Голови правління ОСББ «Комфорт 2018».
З Довідки № 1078 від 05.09.2025 року декана Вінницького Національного технічного університету Меть І. вбачається, що ОСОБА_3 є студенткою I курсу заочного відділення бюджетної форми навчання зі скороченим терміном навчання (3 роки) факультету будівництва, цивільної та екологічної інженерії Вінницького національного технічного університету. Термін навчання 01.09.2025 р. по 30.06.2028 р.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07.10.2021 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано та вирішено стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дітей: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі у розмірі 1500 гривень на кожну дитину, до їх повноліття, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду - 03 вересня 2019 року.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02.08.2024 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню доньку задоволено частково та вирішено стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку(доходу), щомісячно, починаючи стягнення з 22 березня 2024 року і до закінчення навчання, тобто до 30.06.2025 року.
Згідно зі статтею 198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Статтею 199 СК України передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Зокрема, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги та спосіб сплати аліментів (ст.199, 200, 201 СК України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
Згідно зі ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до ч. 1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Сімейний кодекс України виходить із принципу рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
Аналіз ст. ст. 199, 200 СК України вказує на те, що законодавець пов'язує обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У частинах 1, 2 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 є повнолітньою, однак не досягнула віку двадцяти трьох років, продовжує навчання на заочній формі навчання у Вінницькому національному технічному університеті, закінчує навчання 30.06.2028, і доказів отримання нею доходу суду не подано. Відтак вона потребує у зв'язку з цим матеріальної допомоги з боку батька, зокрема, на витрати, пов'язані з навчанням (канцелярські товари), харчуванням, одягом та взуттям тощо. Витрати на продукти харчування та інші додаткові витрати для життя дитини є беззаперечними, оскільки для власного існування та навчання будь-яка людина повинна повноцінно харчуватися, купувати одяг та взуття, засоби гігієни та миючі засоби, а це потребує відповідних коштів.
Наразі ОСОБА_3 проживає разом із матір'ю ОСОБА_1 , яка забезпечує її всім необхідним.
У відзиві відповідач зазначив, що офіційно не працює та відповідно до виписки із амбулаторної карти № 4/1390 має серйозні захворювання спини, суглобів та печінки, що унеможливлює повноцінного здійснення ним праці та тягне великі фінансові витрати на лікування.
Вищевказана виписка із амбулаторної карти ОСОБА_2 вказує лише на перелік діагнозів відповідача, а тому посилання відповідача на необхідність проходження лікування суд відкидає як необґрунтовані, оскільки на підтвердження наявності таких витрат та їх розміру суду не надані належні та достатні докази, що виключає можливість їх врахування судом під час розгляду справи, у свою чергу доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідач вказує, що він безробітній, однак є особою працездатного віку, доказів обмежень щодо праці або неможливості працювати не надає.
Посилання відповідача, що донька ОСОБА_3 навчається на заочному відділенні бюджетної форми навчання зі скороченим терміном навчання та є повноцінною дорослою людиною, яка враховуючи її заочну форму навчання, може працювати та самостійно отримувати дохід від своєї праці, суд не бере до уваги, оскільки незалежно від форми навчання виникає обов'язок у батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття. Судом не встановлено, що донька ОСОБА_3 працює та має можливість на задоволення матеріальних потреб на навчання власними зусиллями.
В зв'язку з вищевикладеним, суд не встановив наявності обставин, які б перешкоджали відповідачу у виконанні його батьківських обов'язків стосовно його повнолітньої дочки.
Враховуючи всі вищевикладені обставини, суд вважає, що стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/6 частини його доходу (заробітку) щомісяця буде розумним, достатнім, справедливим, відповідатиме інтересам повнолітньої доньки відповідача, яка навчається, не працює і не має джерел доходів, і при цьому не порушуватиме прав та інтересів відповідача.
Позивач у прохальній частині позовної заяви просила стягнути аліменти з 01.09.2025 року і до закінчення навчання. Однак згідно положень ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Згідно матеріалів справи, днем пред'явлення позову до суду є 09 жовтня 2025 року.
Відповідно до вимог п.3 статті 5 Закону України «Про судовий збір» та положень ст. 141 ЦПК України, позивач звільнена від сплати судового збору при зверненні з даним позовом до суду, тому з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
На підставі ст.ст. 180,188, 191, 199 Сімейного Кодексу України та керуючись ст.ст. 12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_3 , (адреса проживання: АДРЕСА_3 ) аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 09 жовтня 2025 року, і до закінчення навчання, тобто по 30 червня 2028 року, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_3 23-річного віку
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.Л. Гудзенко