Справа № 703/1675/23
6/703/113/25
про розстрочку виконання рішення суду
11 грудня 2025 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Прилуцького В.О.
секретаря судового засідання Тимошенко Д.О.
за участі:
представниці відповідачки Рачковської А.О.
відповідачки ОСОБА_1
позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сміла заяву представника відповідачки, адвоката Рачковської Аліни Олексіївни про розстрочення виконання судового рішення від 15 липня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданих залиттям квартири,-
встановив:
25 листопада 2025 року представниця відповідачки, адвокат Рачковська А.О. звернулася в суд із заявою про розстрочення виконання судового рішення від 15 листопада 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданих залиттям квартири.
Свою заяву обґрунтовує тим, що виконання рішення одразу і в повному обсязі поставить її у дуже скрутне матеріальне становище, оскільки доходи відповідачки складаються з пенсії, а також вона має незадовільний стан здоров'я в зв'язку з цим проходить лікування та потребує постійного вживання лікарських засобів. Крім того зазначила, що чоловік відповідачки є пенсіонером та має хронічні захворювання, у зв'язку з чим потребує постійного лікування та догляду. Зауважує і на тому, що в зв'язку з веденням в країні військового стану відбулось підвищення цін на продукти харчування, оплату житлово - комунальних послуг та придбання товарів першої необхідності, витрат на лікування, що негативно впливає на економічний стан країни в цілому і зокрема відповідачку. В зв'язку з тяжким матеріальним станом просить суд розстрочити відповідачці виконання рішення суду та дозволити їй сплачувати по 9116 грн. 59 коп. протягом року.
У судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 просила суд задовільнити вимоги заяви з підстав навеедних у заяві.
Представниця відповідачки, адвокат Рачковська А.О. в судовому засіданні підтримала вимоги заяви, просила суд розстрочити виконання рішення суду від 15 липня 2025 року, в зв'язку з тяжким матеріальним становищем відповідачки.
Представник позивача, адвокат Холодняк В.М. в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання в якому просив суд відмовити у задоволенні заяви представниці відповідачки. Заперечення мотивовані тим, що на його думку факт, що відповідачка є пенсіонеркою не є підставою для задоволення заяви. Крім того вказав суду на те, що відповідачкою не надано до суду жодного підтвердження наявності як у неї так і в чоловіка захворювань, які потребують постійного прийому медикаментів та догляду. Зауважив суду і на тому, що як з моменту затоплення квартири так і після винесення судом рішення відповідачка не сплатила позивачу жодних коштів на відшкодування шкоди, що свідчить про її небажання сплачувати заборгованість. Зазначив, що відповідачкою не наведено жодних виняткових підстав, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні рішення суду, тому вимоги заяви не підлягають до задоволення.
Позивач в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні заяви відповідачки, вважає, що вона намагається уникнути сплати йому коштів.
Дослідивши матеріали справи, докази, надані на обґрунтування заяви, заслухавши позицію представниці відповідачки, відповідачки, позивача, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви з таких підстав.
Суд установив, що рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 липня 2025 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданих залиттям квартири задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 87075 грн. 94 коп. майнової шкоди, 8000 грн. моральної шкоди, 8250 грн. витрат за проведення експертизи, 5000 грн. витрат на правову допомогу та 1073 грн. 60 коп. судового збору, а всього 109399 грн. 54 коп.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 13 листопада 2025 року апеляційну скаргу представника відповідачки, адвоката Рачковської А.О. залишено без задоволення, а рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 липня 2025 року без змін.
Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 липня 2025 року набрало законної сили 13 листопада 2025 року.
Відповідно до ч.1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка - спосіб виконання зобов'язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.
Закон пов'язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об'єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.
Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
В той же час, згідно з ч.5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня 2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.
Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов'язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 червня 2019 року у справі №916/190/18.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ч. 1ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до положень ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Так, представник відповідачки стверджує, що у відповідачки можливості сплатити розмір заборгованості в повній мірі на даний час немає, просить суд врахувати її скрутне матеріальне становище, те, що рівень її доходів є невеликим, та складається з пенсії по віку в розмірі 6462 грн. 69 коп. на які відповідачці слід купувати як продукти харчування так і медичні препарати, у зв'язку з цим просить суд про розстрочку виконання рішення суду на один рік.
На підтвердження тверджень, викладених у заяві, представник відповідачки надала до суду копію пенсійного посвідчення, довідку з ПФУ, копію епікризу виписного та копію виписки із медичної карти стаціонарного хворого.
Із копії пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 від 28 липня 2011 року та довідки ПФУ № 2208 від 19 листопада 2025 року, вбачається, що відповідачка ОСОБА_1 є пенсіонеркою за віком та отримує пенсію в розмірі 6462 грн. 69 коп.
З копії епікризу виписного № 10422 Смілянської міської лікарні Смілянської міської ради вбачається, що відповідачка ОСОБА_1 знаходилась на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні з 16 по 18 жовтня 2024 року. З цього ж епікризу вбачається, що ОСОБА_3 призначено лікування терміном на 1 місяць.
З копії виписки № 67480 із медичної карти стаціонарного хворого КНП «Смілянська міська лікарня» СМР від 21 листопада 2025 року вбачається, що ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікування з 14 по 21 листопада 2025 року.
Суд зазначає, що жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 є чоловіком відповідачки ОСОБА_1 , що він є пенсіонером, потребує постійного лікування та придбання медичних препаратів, а також того, що він потребує постійного догляду, відповідачкою та її представницею а ні до матеріалів заяви про розстрочення виконання рішення суду, а ні до суду не надано.
Таким чином твердження ОСОБА_1 про те, що вона не має змоги виконати рішення одразу в зв'язку з тим, що її чоловік є пенсіонером, потребує постійного лікування та догляду, не підтверджуються належними доказами та не можуть бути підставою для задоволення вимог заяви.
Однак, суд враховує зазначені представником відповідачки пояснення щодо неможливості одноразового виконання рішення суду в зв'язку з тим, що відповідачка ОСОБА_1 є пенсіонеркою та немає матеріальної можливості сплатити позивачу суму відшкодування зазначену у рішенні суду.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України суд під час розгляду заяви про розстрочення виконання рішення суду враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 , на момент затоплення квартири позивача ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) належала ОСОБА_5 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 01 квітня 2024 року.
Прийнявши після смерті ОСОБА_5 спадщину, відповідачка ОСОБА_1 прийняла, як права так і обов'язки, що належали спадкодавиці на момент відкриття спадщини ОСОБА_5 . Відповідно повинна відповідати і за шкоду ОСОБА_5 , якщо така була нею завдана.
Таким чином безпосередня вина ОСОБА_1 у залитті квартири позивача ОСОБА_2 відсутня.
Суд під час прийняття рішення про розстрочення виконання рішення суду враховує і заперечення позивача ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 , як з моменту подання до суду позовної заяви, так і з моменту винесення судом рішення не сплатила йому жодних коштів в рахунок відшкодування шкоди завданої затопленням його квартири. Крім того такого відшкодування зроблено не було і на час подання ОСОБА_1 заяви про розстрочку виконання рішення суду.
Окрім того, суд враховує і те, що з моменту затоплення квартири позивача до набрання рішенням суду законної сили минув досить тривалий час (більше 3 років), тому позивач справедливо очікує на швидке отримання компенсації за завдану шкоду. Суд приходить до висновку, що тривале розстрочення рішення суду призведе до несправедливого по відношенню до позивача, ще більш тривалого очікування від відповідачки коштів за збитки завданні затопленням його квартири.
Оцінюючи наявні у справі докази, суд вважає, що наявні підстави для розстрочення рішення суду, оскільки заявниця не отримує достатнього доходу для виконання рішення суду одразу в повному обсязі, а також враховуючи введений на території України правового режиму - воєнний стан, однак має намір виконати рішення добровільно, суд вважає за можливе заяву представника відповідачки, адвоката Рачковської А.О. задовольнити частково, оскільки заявник просить розстрочити рішення суду на один рік, поза межами строку, встановленого вимогами частини п'ятої статті 435 ЦПК України. Вказана норма процесуального закону не ставить в залежність початок перебігу річного строку для розстрочення виконання судового рішення з моментом постановлення ухвали про розстрочку виконання рішення, а чітко встановлює, що такий строк не може перевищувати одного року саме з дня ухвалення рішення, виконання якого заявник просить розстрочити.
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Представник відповідачки просить суд розстрочити відповідачці виконання рішення суду від 15 липня 2025 року на один рік, починаючи з дати набрання ухвалою про розстрочення законної сили.
Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, яке представниця відповідачки просить розстрочити ухвалене 15 липня 2025 року. Відповідно саме з цього моменту можлива розстрочка виконання рішення, але не більше ніж 1 рік від цієї дати.
Таким чином вимоги заяви представника відповідачки, суперечать нормам ст. 435 ЦПК України та не можуть бути задоволені судом в цій частині.
Враховуючи, що з моменту ухвалення рішення суду пройшло 5 місяців, суд вважає за можливе вимоги заяви задовільнити частково та розстрочити виконання рішення суду терміном на 6 місяців.
Проаналізувавши всі обставини справи, враховуючи бажання боржниці ОСОБА_1 повернути заборгованість стягувачу ОСОБА_2 , шляхом розстрочення виконання судового рішення, суд вважає за можливе розстрочити ОСОБА_1 виконання рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 листопада 2025 року в частині стягнення 87075 грн. 94 коп. майнової шкоди, 8000 грн. моральної шкоди, 8250 грн. витрат за проведення експертизи, 5000 грн. витрат на правову допомогу та 1073 грн. 60 коп. судового збору, а всього 109399 грн. 54 коп., терміном на 6 (шість) місяців з дня набрання законної сили ухвали суду, встановивши наступний графік погашення заборгованості: до 12 січня 2026 року 18233 грн. 26 коп.; до 12 лютого 2026 року 18233 грн. 26 коп.; до 12 березня 2026 року 18233 грн. 26 коп.; до 12 квітня 2026 року 18233 грн. 26 коп.; до 12 травня 2026 року 18233 грн. 26 коп.; до 12 червня 2026 року 18233 грн. 24 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст. 258, 259, 260, 353, 354, 435 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Заяву представниці відповідачки, адвоката Рачковської Аліни Олексіївни про розстрочення виконання судового рішення від 15 липня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданих залиттям квартири - задовольнити частково.
Розстрочити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованій по АДРЕСА_2 виконання рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 липня 2025 року в справі № 703/1675/23; провадження № 2/703/33/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 87075 грн. 94 коп. майнової шкоди, 8000 грн. моральної шкоди, 8250 грн. витрат за проведення експертизи, 5000 грн. витрат на правову допомогу та 1073 грн. 60 коп. судового збору, а всього 109399 грн. 54 коп., терміном на 6 (шість) місяців з дня набрання законної сили ухвали суду, встановивши наступний графік погашення заборгованості:
- до 12 січня 2026 року 18233 грн. 26 коп.;
- до 12 лютого 2026 року 18233 грн. 26 коп.;
- до 12 березня 2026 року 18233 грн. 26 коп.;
- до 12 квітня 2026 року 18233 грн. 26 коп.;
- до 12 травня 2026 року 18233 грн. 26 коп.;
- до 12 червня 2026 року 18233 грн. 24 коп.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий: В.О. Прилуцький