Справа № 695/3685/25
номер провадження 2/695/2056/25
11 грудня 2025 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Ватажок-Сташинської А.В.,
за участі: секретаря судового засідання - Біліченко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Золотоноша у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернулося ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (далі - позивач)з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором позики.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 20.08.2021 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідач уклали кредитний договір №75159245 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до договору, позикодавець зобов'язується надати позичальникові грошові кошти на суму 3 200 грн 00 коп. строком на 20 дні та на умовах, зазначених у цьому договорі. 24 серпня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ідповідачем було укладено додаткову угоду до договору позики, відповідно до якої позичальник збільшив суму позики на 1 800 грн 00 коп. ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» свої зобов'язання за договором виконало та перерахувало грошові кошти. 21 грудня 2021 року первісний кредитор та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» уклали договір факторингу №2112, предметом якого є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Таким чином, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» отримало право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. 31 березня 2023 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено договір факторингу №0310323-ФМ, відповідно до умов якого від ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» до ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» перейшло право вимоги до відповідача. Відповідно до акта прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу від ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до позивача перейшло право вимоги до відповідача. Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №75159245 від 20.08.2021 у сумі 13 307 грн 32 коп., з яких: 5 000 грн 00 коп. - заборгованість за основною сумою боргу та 8 307 грн 32 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Одночасно з позовом представник позивача подав до суду клопотання про витребування доказів у АТ КБ «ПРИВАТ БАНК».
Ухвалою суду від 20.09.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
Відповідач заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження до суду не надав.
У судове засідання представник позивача не прибув. Згідно з наявними у матеріалах справи заявами, представник позивача просить проводити розгляд справи без її участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання з розгляду справи не прибув, надавши 10.12.2025 заяву, у якій просив здійснювати розглчд справи без його участі, а також просив зменшити розмір витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд зазначає про таке.
З матеріалів справи суд установив, що 20.08.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем в електронній формі з використанням електронного підпису укладено договір №75159245, відповідно до умов якого Позикодавець ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» зобов'язується надати Позичальнику у власність грошові кошти у сумі 3 200 грн 00 коп. строком на 20 днів, а Позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів та сплачувати проценти позикодавцю, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику. Позика надається строком на 20 днів, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі, що становить 1,99% у день від суми кредиту за час користування ним, процентна ставка за понаднормове користування кредитом становить 2,7% у день.
Згідно із пунктом 6.2 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі - Правила) проценти за користування позикою нараховуються на суму позики (її залишок), виходячи із строку фактичного користування Позикою. Відповідно до пункту 6.5 цих правил у разі неповернення/повернення не у повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики та процентів, але в будь якому випадку не більше 90 днів. Згідно з пунктом 6.9 правил позичальник надає свою згоду, що у період з першого дня понадстрокового користування позикою (її частиною) і до дати повного виконання позичальником своїх зобов'язань за договором позики, на суму позики (її частину) нараховуються проценти у розмірі встановленому договором позики.
Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора №4xedCGXJxS, який відповідач ввів у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи, що підтверджується довідкою про ідентифікацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ».
Договір №75159245 від 20.08.2021 містить інформацію про контактні дані позикодавця, основні умови кредитування, спосіб та строк надання кредиту.
ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, а саме перерахувало відповідачу кошти у сумі 3 200 грн 00 коп. на умовах, передбачених договором. Зарахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 підтверджується платіжною інструкцією №a6dd1eea-27c6-4052-a7ec-295f22b55af7 та довідкою ТОВ «ФІНАНСОВА КАМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» від 15.07.2025 №КД-000038703/ТНПП.
24 серпня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №75159245 до договору позики, відповідно до якої позикодавець збільшив суму позики на 1 800 грн 00 коп. Таким чином загальний розмір наданої позики становить 5 000 грн 00 коп.
Відповідач підписав додаткову угоду №75159245 до договору позики електронним підписом, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора №8211С19іЕN, який відповідач ввів у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи, що підтверджується довідкою про ідентифікацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ».
ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» свої зобов'язання за додатковою угодою №75159245 до договору позики виконало у повному обсязі, а саме перерахувало відповідачу кошти у сумі 1 800 грн 00 коп. на умовах, передбачених додатковою угодою №75159245. Зарахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 підтверджується платіжною інструкцією №e79e752b-0101-4cfa-a722-62edb54dc4c3 та довідкою ТОВ «ФІНАНСОВА КАМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» від 15.07.2025 №КД-000038727/ТНПП.
21 грудня 2021 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (клієнт) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» (фактор) уклали Договір факторингу № 2112.
Пунктом 1.1 договору факторингу передбачено, що фактор передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу, у розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові право вимоги до боржників, зазначених в реєстрі заборгованостей, в розмірі портфеля заборгованості. Сторони погодили, що до фактора переходять всі права грошової вимоги, які належали клієнту за кредитними договорами. Пунктом 5.1 Договору визначено, що клієнт на підставі даного договору, врахуванням пункту 5.2 цього договору, відступає фактору, а фактор набуває права вимоги, та зобов'язується сплатити клієнту ціну продажу згідно розділу 6 цього договору. З моменту відступлення прав вимоги, всі гарантії, надані боржниками щодо портфеля заборгованості, стають дійсними для фактора та вважаються наданими фактору. Разом з правами вимоги фактору переходять всі пов'язані з ними права, зокрема, права грошової вимоги щодо нарахованих та неоплачених боржниками процентів та всі способи забезпечення зобов'язань, пов'язані з портфелем заборгованості. Згідно з пунктом 5.2 перехід від клієнта до фактора прав вимоги за портфелем заборгованості відбувається в момент підписання актів прийому-передачі реєстру заборгованостей, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно портфеля заборгованості та набуває відповідні права вимоги. Цей договір набуває чинності з моменту його укладення сторонами, та діє до повного його виконання сторонами (п. 14.1 Договору).
21 грудня 2021 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» було складено та підписано реєстр права вимог №4, за яким передані (відступлені) права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №75159245 від 20.08.2021 на загальну суму 13 307 грн 32 коп.
Відповідно до пункту 5.4 договору факторингу № 2112 від 21.12.2021, з моменту переходу до фактора прав вимоги, відповідно до умов цього договору, фактор має право на наступне відступлення права грошової вимоги будь-якій третій особі.
31 березня 2023 року ТОВ «ФІНАСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали Договір факторингу №310323-ФМ, відповідно до п. 14.1 якого строк цього договору починає свій перебіг у момент його підписання сторонами та діє до повного його виконання сторонами. Предметом цього Договору факторингу є передача грошових коштів, що дорівнюють ціні продажу, в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові право вимоги до боржників, зазначених в реєстрі заборгованостей, у розмірі портфеля заборгованості.
Згідно з реєстром боржників від 31.03.2023 до договору факторингу №310323-ФМ, від ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» до ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №75159245 від 20.08.2021 на загальну суму 13 307 грн 32 коп.
Відповідно до складеного ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» розрахунку заборгованості за період з 20.08.2021 по 03.08.2025, за кредитним договором №75159245 від 20.08.2021 у ОСОБА_1 наявна заборгованість у сумі 13 307 грн 32 коп., з яких: заборгованість за тілом позики - 5 000 грн 00 коп., заборгованість за відсотками 8 307 грн 32 коп.
Згідно із листом наданим АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» на виконання ухвали суду від 20.09.2025 №20.1.0.0.0/7-250826/14978-БТ, на ім'я ОСОБА_1 у банку емітовано картку № НОМЕР_2 . Також АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» надало виписку по картці № НОМЕР_2 , яка містить зарахування переказу 20.08.2021 на суму 3 200 грн 00 коп.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
У силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ст. 626 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За приписом ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Так, пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Правилами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З урахуванням викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.
Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судому постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.
Договір позики №75159245 від 20.08.2021 та додаткова угода №75159245 до договору позики №75159245 від 20.08.2021 підписані електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.
Відповідно до ст. 526 ЦК України , зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 1046 ЦК України , за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» надало належні і допустимі докази укладення із відповідачем договору позики №75159245 від 20.08.2021 та додаткової угоди №75159245 до договору позики №75159245 від 20.08.2021.
Сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору (ст. 638 ЦК України).
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (частина 1 статті 510 ЦК України).
Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України підставою заміни кредитора у зобов'язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Відповідно до частини 1 статті 1083 ЦК України наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні первісному кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, наведеною у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі за № 361/2105/16-ц та від 06 лютого 2018 року у справі за № 278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі за № 667/11010/14-ц.
Передача прав вимоги, безпосередньо до відповідача, крім іншого, підтверджується реєстром боржників від 31.03.2023 до договору факторингу №310323-ФМ, від ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» до ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №75159245 від 20.08.2021 на загальну суму 13 307 грн 32 коп.
Факт отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 5 000 грн 00 коп., шляхом перерахування грошових коштів на належний йому картковий рахунок № НОМЕР_2 , підтверджується листами ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» та наданою АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» на виконання ухвали суду інформацією.
Матеріали справи не містять доказів належного виконання кредитних зобов'язань відповідачем, як на користь первісного кредитора, так і на користь позивача, а тому суд приходить до висновку щодо належності позивача у справі та стягнення боргу саме на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», як нового кредитора.
Усупереч умовам кредитного договору №75159245 від 20.08.2021 відповідач свої зобов'язання не виконав. Після відступлення позивачу права грошових вимог до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості за договором.
ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» за договором №75159245 від 20.08.2021 у сумі 13 307 грн 32 коп., з яких: 5 000 грн 00 коп. - заборгованість за основною сумою боргу та 8 307 грн 32 коп. - заборгованість за відсотками.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом
Таким чином, на підставі викладеного вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, та задоволення позову повністю.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з положень ч. 2 ст. 141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача сплачений позивачем судовий збір у сумі 2 422 грн 40 коп.
Щодо стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу (правову) допомогу у сумі 3 500 грн 00 коп., суд зазначає про таке.
На підтвердження реальності вказаних витрат до матеріалів справи долучено свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Ткаченко Юлії Олегівни, ордер серії АХ №1149961 від 01.11.2024, договір про надання правничої допомоги №01-11/24 від 01.11.2024, витяг з акту №14-П від 19.05.2025 приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №01-11/24 від 01.11.2024, платіжну інструкцію кредитового переказу коштів №579934713.1 від 19.05.2025, згідно з якими вартість наданих послуг становить 3 500 грн 00 коп.
Вказані докази у сукупності доводять наявність та реальність витрат позивача на правову допомогу, а також їх необхідність для звернення до суду.
Водночас, відповідач у своїй заяві просив зменшити озмір витрат на правничу допомогу.
За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020року у справі №755/9215/15-ц).
Отже, враховуючи положення статті 141 ЦПК України, що вказана категорія справ не є складною та існує чисельна усталена судова практика щодо розгляду аналогічних справ, враховуючи, що подання таких позовів, не є одиничним випадком, що відповідно не потребує значного часу для професійного адвоката для складання позовної заяви, враховуючи її зміст, обґрунтування, викладені обставини, долучені докази, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з огляду на розгляд справи у спрощеному позовному провадженні з викликом учасників справи, зважаючи на співмірність витрат на правову допомогу, складність даної справи та ціну позову, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, та заперечення сторони відповідача щодо заявленої до стягнення суми витрат на правничу допомогу, вимога в частині стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню у сумі 1 000 грн 00 коп.
Відтак, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника позивача про стягнення витрат на правову допомогу.
Керуючись ст.4,12,13,81,141,259,263-265 ЦПК України, суд
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204, ЄДРПОУ 43311346) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за договором №75159245 від 20.08.2021 у сумі 13 307 (тринадцять тисяч триста сім) грн 32 коп., з яких: 5 000 (п'ять тисяч) грн 00 коп. - заборгованість за основною сумою боргу та 8 307 (вісім тисяч триста сім) грн 32 коп. - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» витрати зі сплати судового збору у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» витрати на правову допомогу у сумі 1 000 (одна тисяча) грн 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст. ст. 354-356 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя А.В. Ватажок-Сташинська