Справа №694/3565/25
провадження № 1-кс/694/1140/25
11.12.2025 року м. Звенигородка
Слідчий суддя Звенигородського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , його захисника - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши матеріали скарги адвоката ОСОБА_4 , який є захисником підозрюваного в кримінальному провадженні ОСОБА_3 щодо бездіяльності слідчого СВ Звенигородського РВП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження №12025250360001250,
встановила:
ОСОБА_6 , який є захисником підозрюваного в кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді зі скаргою щодо бездіяльності слідчого СВ Звенигородського РВП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження №12025250360001250.
У скарзі зазначено, що ОСОБА_3 , будучи підозрюваним у кримінальному провадженні за обвинуваченням за ч.1 ст.122 КК України, 20.11.2025 подав слідчому ОСОБА_5 ряд клопотань, однак остання, всупереч вимог закону, станом на 26.11.2025 не надала стороні захисту жодних повідомлень про результати розгляду цих клопотань.
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу від 26.11.2025 скаргу передано слідчому судді ОСОБА_1
11.12.2025 в судовому засіданні після з'ясування обставин та дослідження матеріалів кримінального провадження адвокат ОСОБА_4 (повноваження підтверджені, приєднані до матеріалів справи), заявив клопотання про залишення скарги без розгляду, оскільки усі подані клопотання слідчим задоволені.
ОСОБА_3 підтримав клопотання захисника ОСОБА_4 .
Дослідивши матеріали скарги, заслухавши учасників судового розгляду, суд дійшов наступних висновків.
Розглядаючи подану заяву, слідчий суддя зазначає, що згідно з положеннями статті 303 КПК України оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування - це право особи.
Правилами ч.ч. 1,3 ст. 26 КПК України затверджено принцип диспозитивності, за яким сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
З аналізу положень ст. 26 КПК України слідчий суддя приходить до висновку, що звертатися до слідчого судді під час досудового розслідування зі скаргою є правом сторони кримінального провадження.
Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, якими серед інших є засади змагальності та диспозитивності, в тому числі і принцип аналогії закону.
За змістом принципу диспозитивності кримінального провадження сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
Положеннями КПК України не врегульовано наслідки відмови скаржника від поданої ним скарги або залишення без розгляду. Водночас, враховуючи, що використання громадянином його прав, наданих чинним законодавством України, у тому числі прав, передбачених КПК України, є його правом, а не обов'язком, який реалізовується ним на його власний розсуд, відмова від поданої скарги або залишення без розгляду за його клопотанням не призводить до порушення прав та інтересів скаржника та не порушує прав та інтересів інших осіб.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає за можливе залишити скаргу без розгляду.
Керуючись статтею 19 Конституції України, статтями 107, 214, 303-304, 307, 372 КПК України, слідчий суддя
ухвалила:
Скаргу адвоката ОСОБА_4 , який є захисником підозрюваного в кримінальному провадженні ОСОБА_3 , щодо бездіяльності слідчого СВ Звенигородського РВП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження №12025250360001250, залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1