Справа № 565/1823/25
Провадження № 2-о/565/46/25
09 грудня 2025 року м.Вараш
Вараський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Незнамової І.М.,
з участю:
секретаря судового засідання Нафєєвої Н.В.,
заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про встановлення факту, що має юридичне значення,
31.07.2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просить встановити факт спільного проживання та перебування на утриманні, а саме те, що заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період шлюбу постійно проживала з чоловіком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та перебувала на його утриманні.
Заява ОСОБА_1 обґрунтовується тим, що заявниця з 24.01.1987 року перебувала в шлюбі з ОСОБА_2 . У період шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 , за зареєстрованим місцем проживання заявниці - ОСОБА_1 , при цьому, ОСОБА_2 був зареєстрований за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_4 чоловік заявниці ОСОБА_2 помер в місті Вараш, Рівненської області. ОСОБА_1 у заяві стверджує, що вони з чоловіком проживала разом на час його смерті, перебуваючи у зареєстрованому шлюбі, при цьому, будучи зареєстрованими за різними адресами. Вказує, що за життя разом із своїм чоловіком проживали однією сім'єю, вели спільний побут та господарство за місцем фактичного проживання в місті Вараш, Рівненської області. Також стверджує, що перебувала на утриманні чоловіка ОСОБА_2 , який постійно надавав для неї кошти на продукти харчування та одяг, купував для неї всі необхідні ліки, оскільки, через малий розмір пенсії, власних коштів їй не вистачало. Зазначає, шо за рахунок пенсії ОСОБА_2 здійснювалося утримання квартири, а також усі витрати, пов'язані з комунальними послугами. Разом з цим, зауважує, що кошти, що надавалися ОСОБА_2 для неї були постійним і основним джерелом засобів до існування, оскільки дохід чоловіка, у виді пенсії, значно перевищував її доходи. Заявниця ОСОБА_1 зазначає, що встановлення факту спільного проживання з ОСОБА_2 та перебування на його утриманні їй необхідно для переходу на пенсію по втраті годувальника згідно вимог ст.ст.37,38 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
У судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 вимоги заяви підтримала повністю та, з викладених у ній підстав, просила заяву задовольнити.
У судове засідання представник заінтересованої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, не з'явився, до суду подано заяву про розгляд справи без участі представника.
Заслухавши пояснення заявниці ОСОБА_1 , дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що вимоги, викладені у заяві ОСОБА_1 , підлягають задоволенню.
Підставами для такого висновку суду є наступне.
Судом встановлено, що 24.01.1987 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 24.01.1987 року.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 19.11.2024 року слідує, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Вараш, Рівненської області.
Згідно довідки №614 від 30.06.2025 року, виданої старостою села Більська Воля, Вараського району, Рівненської області, вбачається, що ОСОБА_1 з 01.08.2023 року по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_4 був зареєстрований в будинку АДРЕСА_2 .
Згідно витягу з реєстру територіальної громади №2025/008647477 від 30.06.2025 року вбачається, що заявниця ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 24.09.1991 року.
Згідно акту №206 від 01.07.2025 року, складеного комісійно працівниками Департаменту соціального захисту та гідності виконавчого комітету Вараської міської ради, слідує, що ОСОБА_1 спільно проживала за адресою: АДРЕСА_1 , та була пов'язана спільним побутом з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_3 від 28.07.2006 року вбачається, що ОСОБА_2 мав 1/4 частку у праві приватної спільної часткової власності квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Також встановлено, що ОСОБА_1 отримала 8361,10 грн. пенсійного забезпечення за період з травня 2025 року по липень 2025 року, що підтверджується довідкою про доходи №0336 0037 8245 5321, зокрема: 1715,00 грн. за травень 2025 року, 3323,00 грн. за червень 2025 року, 3323,00 грн. за липень 2025 року.
При цьому, ОСОБА_2 отримав 230067,48 грн. пенсійного забезпечення за період з січня 2024 року по листопад 2024 року, що підтверджується довідкою про розмір фактичного отримання пенсії №5296/64-16 від 10.11.2025 року, зокрема: 20466,15 грн. за січень 2024 року, 20466,15 грн. за лютий 2024 року, 21015,02 грн. за березень 2024 року, 21015,02 грн. за квітень 2024 року, 21015,02 грн. за травень 2024 року, 21015,02 грн. за червень 2024 року, 21015,02 грн. за липень 2024 року, 21015,02 грн. за серпень 2024 року, 21015,02 грн. за вересень 2024 року, 21015,02 грн. за жовтень 2024 року, 21015,02 грн. за листопад 2024 року.
За вказаних обставин, розмір пенсійного забезпечення ОСОБА_2 в рази перевищував розмір пенсійного забезпечення заявниці ОСОБА_1 .
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
При вирішенні питання щодо встановлення вищевказаного факту суд приймає до уваги п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», де передбачено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Частиною 1 статті 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (стаття 38). Частиною 1 статті 38 цього Закону передбачено, що члени сім'ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
На підставі статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається: непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні. До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно п.2.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються довідки або інші документи про склад сім'ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
У разі неможливості надати такі документи, факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Щодо перебування особи на утриманні, Верховний Суд підкреслив, що повне утримання означає відсутність у члена сім'ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то судам слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.
Також ВС зазначив, що постійний характер допомоги означає, що вона не була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, померлий взяв на себе обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги слід з'ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
Таким чином, для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого необхідно дослідити зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
За таких обставин, оскільки встановлення факту перебування на утриманні має для заявниці юридичне значення і є необхідним для оформлення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, суд вважає за можливе встановити факт, що має юридичне значення, а саме те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період шлюбу постійно проживала з чоловіком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та перебувала на його утриманні.
Оскільки у судовому засіданні добуто достатньо доказів, які підтверджують зазначений факт, суд вважає за необхідне задовольнити заяву ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст.258-265, 293-294, 315, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 ), заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (юридична адреса: 65012, Одеська область, Одеський район, м.Одеса, вул.Канатна, буд.№83, код ЄДРПОУ: 20987385), про встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період шлюбу постійно проживала з чоловіком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та перебувала на його утриманні.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст судового рішення складений 12 грудня 2025 року.
Головуючий суддя І.М.Незнамова