Справа № 562/3767/25
(повне)
"09" грудня 2025 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області у складі: головуючого судді Ковалика Ю.А., при секретарі Щербак В.В., за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Здолбунів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,-
У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про встановлення факту, просила ухвалити рішення яким встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживали однією сім'єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу з 21 вересня 2023 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обгрунтування своїх вимог позивач зазначила, що 08.05.1997 між нею та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб. Від даного шлюбу народився синОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 21.08.2023 шлюб розірвано. Основною причиною розірвання шлюбу між ними було зловживання ОСОБА_3 алкогольними напоями, внаслідок чого між ними виникали конфлікти та сварки, що суперечило інтересам сім'ї. Не зважаючи на юридичне припинення шлюбу, вони із ОСОБА_5 фактично продовжили спільне ведення господарства. ОСОБА_3 надалі проживав разом з позивачкою та їхнім сином за однією адресою. З 30 листопада 2023 року ОСОБА_3 був призваний на військову службу за мобілізацією до лав Збройних сил України. В період військової служби вони продовжували спілкуватися, вона передавала йому передачі з продуктів, одягу, коштів. У травні 2024 року ОСОБА_1 отримано сповіщення від ІНФОРМАЦІЯ_5 , яким повідомлено, що її чоловік ОСОБА_3 зник безвісти 26 травня 2024. Через два місяці позивач отримала від Міжнародного комітету Червоного хреста підтвердження з координаційного штабу про перебування ОСОБА_3 в полоні. Під час перебування відповідача у полоні вона продовжувала спілкуватися з ним, зараз здійснює заходи щодо визволення ОСОБА_3 з полону.
Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 11 листопада 2025 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник - адвокат Януль-Сидорчук Х.В. підтримали вимоги з підстав зазначених в позовній заяві.
В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 суду показала, що ОСОБА_7 та ОСОБА_3 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, ввели спільне господарство.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Пункт 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Згідно до п. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають спільні взаємні права та обов'язки.
Згідно із ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
У постанові Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" п.20 судам роз'яснено, що при застосуванні ст.74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.
Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну "сімейне життя", вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв'язків. Так, у справі "Ельсхольц проти Німеччини" суд визначив, що "поняття сім"ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші "сімейні" de facto зв'язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом".
В постанові Верховного Суду у справі № 643/6799/17 від 30.10.2019 року зроблено такі правові висновки.
Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до частини 1 статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Отже, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.
Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всіх ознак, що притаманні наведеному визначенню.
Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.
Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти.
Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з'ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім'єю спрямоване на довготривалі відносини.
В рішенні Конституційного Суду України у справі №5-рп/99 від 03.06.1999 року зазначено таке. До членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Також Верховний Суд України у своєму листі від 01.01.2012 року "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення" зазначив, що доводити такий факт слід документами та доказами того, що між заявником та іншою особою (померлим) мали місце фактичні шлюбні відносини - свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо. Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного з "подружжя", свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Слід зазначити, що згідно правових позицій Касаційний цивільний суд Верховного Суду у справах № 643/6799/17-ц, № 522/25049/16-ц проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.
Отже із наведеного випливає, що для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.
Судом встановлено, що 08 травня 1997 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб Здолбунівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 47, який 21.08.2023 розірвано, що підтверджується копією рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 21.08.2023.
Згідно копії сповіщення від 27.05.2024, ОСОБА_1 отримала повідомлення від Військової частини НОМЕР_1 про те, що її чоловік сержант ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Малі Щербаки, Степногірської селищної громади Васильківського району Запорізької області, зник безвісти 26.05.2024.
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 від 26.09.2024, виплата грошового забезпечення та додаткової винагороди, які нараховує військова частина на користь ОСОБА_8 здійснюється на рахунок його дружини ОСОБА_1 .
Згідно копії картки соціально-демографічних даних військовослужбовця ОСОБА_3 близькими родичами вказані дружина ОСОБА_1 та син ОСОБА_4 .
Згідно копії сповіщення сім'ї №498 від 16.10.2025, ОСОБА_1 отримала повідомлення від ІНФОРМАЦІЯ_7 про, те що її чоловік сержант ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , потрапив у полон 26.05.2024 при виконанні бойового завдання під час воєнних дій на території України.
Судом також було встановлено, що ОСОБА_1 , яка проживала однією сім'єю з ОСОБА_3 , вели спільне господарство, фактично виконували права та обов'язки подружжя.
Відповідно до ст. 13 та ст. 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що позивачем доведений належними і допустимими доказами факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 21 вересня 2023 року по теперішній час, оскільки встановлено факт ведення ними спільного господарства, наявність взаємних прав і обов'язків, що свідчить про те, що між ними склались та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю і є такими, з якими закон пов'язує правовий статус жінки та чоловіка, які проживають у фактичних шлюбних відносинах.
Аналогічна правова позиція висвітлена Верховним Судом у постанові від 28 серпня 2019 року у справі № 588/350/15-ц, у постанові від 30 жовтня 2019 року у справі № 643/6799/17.
Оцінюючи досліджені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги заявлені ОСОБА_1 є обґрунтованими та доведеними, а тому її заява підлягає задоволенню повністю.
Встановлення вказаного факту необхідно позивачу для оформлення пільг встановлених законом.
Керуючись ст.ст. 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживали однією сім'єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу з 21 вересня 2023 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3
Повне судове рішення складене 11 грудня 2025 року.
Суддя: Ю.А. Ковалик