Справа № 562/234/25
"10" грудня 2025 р. Здолбунівський районний суд
Рівненської області
в складі: головуючого судді Шуляка А.С.
при секретарі Солдатовій О.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Здолбунів у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 6503699 від 12.09.2023 року у розмірі 18965,76 грн, судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Свій позов обґрунтовують тим, що 12.09.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 6503699 згідно з умовами якого відповідач отримав 5000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідач у свою чергу умови кредитного договору не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість станом на 09.01.2025 року в розмірі 18965 грн 76 коп., з яких: 4582 грн заборгованість за тілом кредиту, 14133 грн 76 коп заборгованість за відсотками, 250 грн заборгованість за комісією.
26.03.2024 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги №104-МЛ, згідно з яким ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі й до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 6503699 від 12.09.2023 року.
Оскільки відповідач належним чином не виконує умови кредитного договору, просить суд стягнути з відповідача в користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 6503699 від 12.09.2023 року в розмірі 18965,76 грн.
Відповідачем подано відзив в якому він позов ТОВ "ФК"Кредит-Капітал" вважає безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. Вказує, що позивачем до позову не долучено доказів того, що він ознайомлений з умовами наданого кредиту. Правила на які посилається позивач, не можна вважати складовою кредитного договору, оскільки вони мають мінливий характер і ним не підписані. Зазначає, що у долученій до позову Анкеті-заяві на кредит було погоджено строк кредиту: 30 днів з 12.09.2023 року, дата повернення 12.10.2023 року сума до повернення 6195 грн, тоді як у договорі строк кредитування зазначено 120 днів з яких пільговий період 30 днів, поточний період 90 днів. Вказує, що доказів того, що саме йому були перераховані грошові кошти в сумі 5000 грн нема, оскільки відсутня інформація про рахунок на який вони перераховувалися, інформація про особу, якій належить цей рахунок та докази їх отримання. Стверджує, що проценти за користування кредитом нараховувалися у період з 13.09.2023 року по 09.02.2024 року, тобто поза межами строку кредитування. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представником позивача подано відповідь на відзив в якому зазначає, що відповідач здійснив волевиявлення щодо укладення договору шляхом направлення підписаної електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповіді про прийняття пропозиції укласти кредитний договір №6503699 від 12.09.2023 року. Також відповідач передбачав всі наслідки, був ознайомлений з умовами кредитування та відповідальністю за порушення кредитних зобов'язань по кредитному договору. Просить позовну заяву задоволити в повному обсязі.
Сторони в судове засідання не з'явилися. Представник позивача подав заяву про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав, в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав заяву в якій розгляд справи просить проводити без його участі та відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 12.09.2023 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «Мілоан» був укладений договір про надання фінансового кредиту № 6503699, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу фінансовий кредит в розмірі 5000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
В матеріалах справи міститься платіжне доручення № 109983373 від 12.09.2023 року з якого вбачається, що відповідачу було перераховано 5000 гривень, що є коштами згідно кредитного договору № 6503699 від 12.09.2023 року.
Відповідно до рішення про погодження умов кредитування по заяві № 6503699 вбачається, що відповідачу погоджено кредит на таких умовах: сума кредиту 5000 грн, строк кредитування 30 днів, комісія за надання 5 % одноразово та ставка процентів 0.63% за кожен день користування
Зазначені умови містить й анкета-заява на кредит № 6503699 від 12.09.2023 року де вказується про те, що кредит погоджено саме на таких умовах.
26.03.2024 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги №104-МЛ/, згідно з яким ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі й до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 6503699 від 12.09.2023 року.
Вказані обставини свідчать про те, що на даний час ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» є кредитором у зобов'язанні по виконанню договору № 6503699 від 12.09.2023 року і саме йому належить право вимоги до відповідача.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Непогашення відповідачем заборгованості за кредитним договором свідчить про порушення ним його умов, а також вимог ст. 525 ЦК України, які встановлюють неприпустимість односторонньої відмови від виконання зобов'язань.
Стаття 1050 ЦК України встановлює, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідач за кредитним договором № 6503699 від 12.09.2023 року зобов'язання належним чином не виконав, тому утворилася заборгованість, яка згідно розрахунку позивача становить: 4582 грн заборгованість за тілом кредиту, 250 грн заборгованість за комісією., яка підлягає стягненню з відповідача.
Щодо вимоги про стягнення заборгованості за відсотками в сумі 14133 грн 76 коп., які заявлені позивачем, варто зазначити, що вона підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Так, згідно із п.1.3 кредитного договору № 6503699 від 12.09.2023 року кредит надається загальним строком на 120 днів з 12.09.2023 року і складається з пільгового та поточного періодів.
Разом з тим, як убачається з анкети - заяви на кредит №6503699 від 12.09.2023р. та прийнятого рішення по заяві №6503699 від 12.09.2023р. про погодження кредиту, сторони погодили, що кредит надається строком на 30 днів з 12.09.2023 року, проценти за користування кредитом 945 грн., комісія за надання кредиту 250,00 грн.
Тому при вирішенні спірних правовідносин належить до застосування принцип contra proferentem.
В постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 352/1950/15-ц (провадження № 61-2973св22) зазначено, що договір, як приватноправова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, має на меті забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Тлумачення правочину - це з'ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). Потреба в тлумаченні виникає в разі різного розуміння змісту правочину його сторонами, зокрема при невизначеності і незрозумілості буквального значення слів, понять і термінів. Згідно з частиною першою ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 цього Кодексу.
Висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, зробленому у постанові від 14 травня 2022 року у справі № 944/3046/20 (провадження № 61-19719св21), стверджується, що у разі, якщо з'ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч.ч. 3, 4 ст. 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення "contra proferentem". "Contra proferentem" (лат. "verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem") - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" ("no individually negotiated"), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін". Тобто contra proferentem має застосовуватися у разі, якщо є два різні тлумачення умови (чи умов) договору, а не дві відмінні редакції певної умови (умов) договору, з врахуванням того, що: contra proferentem має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність; contra proferentem спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань); contra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою; у разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань.
Відповідно до ч.8 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
Отже, при стягненні заявленої позивачем заборгованості не підлягають врахуванню завуальовані, двозначні умови, які дозволили кредитодавцю нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом, поза чітко вказаного строку кредитування.
Одними із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч.1 ст. 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Конституційний Суд України у Рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначав, що з огляду на приписи частини четвертої ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
Отже, за вказаних обставин, суд вважає, що кредитор має право нараховувати відсотки за кредитним договором 30 днів, починаючи з дня укладення договору.
Одночасно суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 28.03.2018р. у справі №444/9519/12 згідно якої після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та пеню за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за процентами за 30 днів в розмірі 945 грн.
Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення понесені ним судові витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 737 грн 87 коп. (5777 грн 00 коп. х 2422 грн 40 коп./18965 грн 76 коп.).
На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 89, 141, 258, 264-265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 6503699 від 12.09.2023 року в розмірі 5777 (п'ять тисяч сімсот сімдесят сім) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 737 грн 87 коп.
У решті вимог позивача відмовити.
Рішення може бути оскаржене у Рівненський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: 79018, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя