Справа № 544/1288/25
пров. № 1-кп/544/158/2025
Номер рядка звіту 393
іменем України
11 грудня 2025 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області
у складі: головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Пирятинського районного суду Полтавської області на вул. Соборна, 41 обвинувальний акт у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за №42025172690000026 від 02.04.2025, відносно обвинуваченого:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігів, громадянина України, зареєстроваиий за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , освіта вища, одруженого, військовослужбовця військової служби, призваний за мобілізацією, офіцер резерву 1 взводу резерву офіцерського складу роти резерву офіцерського складу військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «майор», раніше несудимого
який органами досудового розслідування обвинувачується в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 статті 413 Кримінального кодексу України (далі КК),
із участю сторін кримінального провадження з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_4 , із боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , будучи офіцером резерву 1 взводу резерву офіцерського складу роти резерву офіцерського складу військової частини НОМЕР_1 , відповідно до вимог ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п.10. «Інструкції з придбання у Збройних Силах України вогнепальної зброї невійськового призначення, бойових припасів до неї, холодної і пневматичної зброї та деяких інших предметів і матеріалів, на які поширюється дозвільна система», затвердженої наказом Міністра оборони України від 07.07.2016 №347/631, п.4, 6 Розділу 1, п.2 розділу X «Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України», затвердженої наказом Міністра оборони України від 29 червня 2005 року №359, зобов'язаний додержуватись вимог Конституції України, Законів України, Статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів з питань, що регламентують проходження ним військової служби, не допускати вчинення злочинів, дбайливо використовувати військове майно, не допускати його втрати, знищення чи розкрадання, відповідати за збереження і правильну експлуатацію наданої йому у тимчасове службове користування і закріпленої за ним зброї та бойових припасів, не допускати ганебних вчинків, бути взірцем належної поведінки, виконуючи службові обов'язки, постійно мати зброю при собі, забезпечити належний порядок їх охорони, обліку, зберігання і використання, який унеможливлював би втрати та крадіжки.
Відповідно до пунктів 2.15, 2.18, 2.22 Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України, стрілецька зброя (у тому числі спортивна і навчальна) закріплюється за військовослужбовцями рядового, сержантського та старшинського складу під особистий підпис у відомості закріплення зброї за особовим складом, яка реєструється в службі діловодства військової частини.
Військовослужбовцям, які відбувають у відрядження зі зброєю, до посвідчення про відрядження записуються вид, номер стрілецької зброї і кількість виданих до неї боєприпасів із зазначенням найменування, виробничих даних на боєприпасах та їх кількості. Запис скріплюється підписом особи, яка підписала посвідчення про відрядження, і гербовою печаткою військової частини. Найменування, кількість, номери стрілецької зброї та боєприпасів, призначених для озброєння команди (варти), записуються в посвідчення про відрядження старшого команди (варти).
Стрілецька зброя і боєприпаси військовослужбовців, які прибули у відрядження, зберігаються в окремій ставниці, шафі, ящику в місці зберігання зброї та боєприпасів, визначеному наказом командира військової частини. Ставниця, шафа, ящик замикаються і запечатуються печаткою чергового підрозділу.
Після закінчення занять (навчань, стрільб, чергування, патрулювання, виконання службового завдання, відряджень) зі стрілецькою зброєю та повернення з варти, стрілецька зброя повинна бути вичищена і здана черговому підрозділу (частини).
Відповідно до п. 10.2 зазначеної Інструкції, військовослужбовці отриману стрілецьку зброю та боєприпаси повинні постійно тримати при собі.
З огляду на вказане, майор ОСОБА_3 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок зберігання зброї та боєприпасів та відповідальність, яка передбачена за його порушення, вчинив військовий злочин за наступних обставин.
Так, в період часу з 09:00 год. 16 березня 2025 року по 11:44 год. 28 березня 2025 року, майор ОСОБА_3 , діючи із кримінально протиправною самовпевненістю, тобто передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, через несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, перебуваючи у відрядженні до військової частини НОМЕР_2 в АДРЕСА_3 , в порушення вимог діючого законодавства, не тримав при собі отриману, закріплену за ним та ввірену йому для службового користування стрілецьку зброю і боєприпаси, залишив їх без нагляду, внаслідок чого під час перевірки речей майора ОСОБА_3 в розташуванні військової частини НОМЕР_1 виявлено втрату майором ОСОБА_3 9 мм пістолета ПМ серії НОМЕР_3 , вартістю 2 556 гривень 11 копійок та боєприпасів - патронів 9 мм ПСт у кількості 16 штук, вартістю 8 гривень 83 копійки, спричинивши військовій частині НОМЕР_1 матеріальну шкоду на загальну суму 2 564,94 гривень 94 копійки.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , не оспорюючи фактичних обставин справи, свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, розкаявся у вчиненому.
Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, суд знаходить їх достатніми та істинними.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового розгляду не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників процесу та роз'яснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Враховуючи наведене, суд, у межах ч.3 ст. 349 КПК України, приходить до висновку про повну доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 413 КК України, за обставин, встановлених судом.
Суд дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфікує за ч. 3 ст. 413 КК - тобто втрата ввіреної для службового користування зброї, бойових припасів внаслідок порушення правил їх зберігання, вчинене в умовах воєнного стану.
При призначенні покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення відноситься до категорії нетяжких злочинів.
Обвинувачений є військовослужбовцем по мобілізації, учасник бойових дій, на обліку лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем служби характеризується задовільно, раніше не судимий.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди.
На підставі викладеного, ураховуючи, що скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, а також ураховуючи щире каяття обвинуваченого, дані про його особу, який проходить військову службу у зоні бойових дій, є раніше несудимим, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових злочинів можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.413 КК, у виді позбавлення волі в межах санкції відповідної частини статті КК України та, із застосуванням ст. 75 КК України, звільнити від відбування покарання з випробовуванням в умовах здійснення контролю за його поведінкою відповідно до вимог ст. 76 КК України.
Керуючись ст.349,368,370,374 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 413 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.
Відповідно до ст.75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком один рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Вирок суду не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набуває законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку.
Суддя ОСОБА_1