Дата документу 09.12.2025Справа № 554/4494/25
Провадження № 2/554/2892/2025
09 грудня 2025 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого - судді Савченко Л.І.
при секретарі судового засідання - Мазніченко М.А.,
за участю представника позивача - Титаренко В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Полтава цивільну справу за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги постачання теплової енергії та постачання гарячої води з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних, -
Позивач ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» звернувся до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги постачання теплової енергії та гарячої води з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних у сумі 25 198 грн. 11 коп., яка складається із заборгованості за послуги постачання теплової енергії та гарячої води за період з 01.05.2022 по 01.02.2025 у сумі 22 613 грн. 83 коп., із інфляційних втрат за період з 01.01.2024 по 01.02.2025 у сумі 2088 грн. 73 коп. та 3 % річних за період з 21.01.2024 по 01.02.2025 у сумі 495 грн. 55 коп., посилаючись на те, що відповідачу надавалися послуги з централізованого теплопостачання та постачання гарячої води у кв. АДРЕСА_1 , однак свої зобов'язання щодо оплати послуг остання виконувала не належним чином, у зв'язку з чим за нею утворилася заборгованість, тому звернувся до суду з позовом.
Ухвалою суду від 05 травня 2025 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позов, в якому прохала відмовити у задоволенні позову за безпідставністю та недоведеністю. У відзиві вказала, що жодного індивідуального договору з ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» на комунальні послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води вона не підписувала. Також вказує, що факту приєднання нею до умов індивідуального договору, що є публічним договором та набув чинності з 01 грудня 2021 року, текст якого розміщений на сайті підприємства, здійснено не було, так як вона не підписувала заяву-приєднання, не сплачувала рахунки, не отримувала послуги. Також вказує, що згідно ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли всіх істотних умов договору. Істотними умовами договору про надання житлово-комунальних послуг відповідно до ч.3 ст. 12 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» є ціна послуги та порядок оплати послуги. Таким чином, жодної умови договору між нею та ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» досягнуто не було. Крім того, п.51 Договору передбачена обов'язкова умова акцептування його споживачем, тобто письмова згода на прийняття його умов споживачем. Вказує, що на сайті підприємства містяться два проекти Індивідуальних договорів: на постачання теплової енергії та на постачання гарячої води, а тому необхідно було подавати два позови. Оскільки позивачем не доведено наявність договірних зобов'язань, то позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних задоволенню не підлягають.
Від представника позивача ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» Лебедєвої Х. до суду надійшла відповідь на відзив, в якій вказано, що відповідно до ст. 12 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги № 2189 від 09.11.2017 року надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Відповідно до п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2189 договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням КМУ про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг. З 01.10.2021 року набрали чинності постанови КМУ від 08.09.2021№ 1022 та № 1023, якими затверджені типові публічні договори приєднання про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що введені в дію з 01.12.2021. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Оскільки співвласники багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 самостійно не обрали одну з моделей організації договірних відносин, між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та кожним співвласником будинку були укладені публічні індивідуальні договори приєднання про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Текст індивідуальних договорів на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води опубліковано на офіційному сайті підприємства. Таким чином, з 01 грудня 2021 року між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та ОСОБА_1 набули чинності нові публічні договори приєднання на послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, які є чинними. До підприємства із заявою про відмову від договору відповідачка не зверталася та у судовому порядку нечинними та протиправними вказані договори не визнавалися. Крім того, вказує, що рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 26 листопада 2024 року, у справі № 554/7343/24, за позовом ОСОБА_1 до ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» про зобов'язання вчинити певні дії встановлено, що з 01 грудня 2021 року публічні договори приєднання до послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та ОСОБА_1 по кв. АДРЕСА_1 вважаються укладеними. Крім того, нарахування оплати, зокрема, за послуги постачання теплової енергії, здійснюється на підставі показників загально будинкового вузла комерційного обліку теплової енергії та підтверджується архівними даними показників кількості спожитої теплової енергії вузла комерційного обліку по буд. АДРЕСА_2 та актами прийняття на абонентський облік вузла комерційного обліку теплової енергії та їх перевірку. Факт отримання послуг постачання теплової енергії підтверджується рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради про початок та закінчення опалювального сезону 2021-2025, які розміщені в загальному доступі на офіційному сайті Полтавської міської ради, актами перевірки системи теплопостачання по адресі: АДРЕСА_2 , згідно яких підприємством надавався теплоносій до будинку у зв'язку із початком опалювального сезону та припинено подачу теплоносія до будинку у зв'язку із закінченням опалювального періоду. Щодо нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, то підприємство діяло відповідно до норм ЦК України, положень Постанови КМУ від 29 грудня 2023 року № 1405 «Про внесення змін до деяких постанов КМУ щодо оплати житлово-комунальних послуг», яка набрала чинності 30.12.2023.
Від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких вказала, що договір не підписувала та не підпише, тоді як правовідносини між особами регулюється Договором, також посилалася на скрутне матеріальне становище.
Ухвалою суду від 07 серпня 2025 року до участі у справі допущено представника відповідача - ОСОБА_2 .
Від представника позивача ОСОБА_3 до суду надійшли доповнення до відповіді на відзив, в яких прохала врахувати обставини, що встановлені рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 26 листопада 2024 року у справі № 554/7343/24, згідноч.ч.4,5 ст. 82 ЦПК України.
24 вересня 2025 року до участі у справі вступила інший представник відповідача - адвокат Гайтота І.М.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позов підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеним у позові та відповіді на відзив.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи (а.с.119, 227). Про причину неявки у судове засідання на 25.09.2025 року о 09.00 не повідомила, підтверджуючих документів про поважність причини неявки у судове засідання на 09.12.2025 року о 09.00 не надала, зокрема, доказів перебування у лікарні, як вказано в заяві від 08.12.2025 (а.с.228).
Представник відповідача ОСОБА_4 у судове засідання повторно не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи (а.с.220, 225). Судове засідання 25.09.2025 року прохала відкласти, у зв'язку із необхідністю ознайомлення з матеріалами справи. Поважність причини неявки у судове засідання 09.12.2025 року о 09.00 не підтвердила, зокрема, зайнятість в інших судових засіданнях, як вказано в заяві від 08.12.2025 (а.с.229). Окрім того, судові засідання, які вказані у заяві про відкладення розгляду справи, призначені на інший час 09.12.2025 року, а саме на 10.00 та 11.00, тоді як судове засідання у даній справі призначено на 09.00. Посилання на заздалегідь узгоджену дату в інших судових засіданнях не підтверджує поважність причини неявки у дане судове засідання, дата якого була визначена ще 25.09.2025 року.
Враховуючи положення ст.ст. 223, 240 ЦПК України та встановлені обставини, суд не знайшов підстав для відкладення судового засідання та прийшов до висновку про розгляд справи за відсутності відповідача та його представника.
Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» надає послуги з постачання теплової енергії та надання послуги з постачання гарячої води на підставі індивідуальних договорів від 01.12.2021, які є публічними договорами приєднання, що укладаються з метою надання послуги з постачання теплової енергії та надання послуги з постачання гарячої води індивідуальному споживачу. Дані договори вважаються укладеним через 30 днів з моменту розміщення на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua/ Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку за надану послугу, факт отримання послуги.
ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» в період з 01.05.2022 по 01.02.2025 надавало послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідач ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_3 та є споживачем послуг постачання теплової енергії та постачання гарячої води, які надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» за вказаною адресою.
Згідно із розрахунком заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_3 із травня 2022 року по лютий 2025 року складає 22 613 грн. 83 коп. (а. с. 11-12)
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Згідно з частиною першою статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначаються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини другої цієї статті обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно з ч. 6 ст.21, ч. 4 ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Тарифи на комунальну послугу з постачання теплової енергії, що виробляється суб'єктом господарювання за допомогою систем автономного теплопостачання, визначаються та встановлюються органом, що регулює діяльність такого суб'єкта господарювання, окремо для кожного багатоквартирного будинку, обладнаного такою системою автономного теплопостачання, як сума тарифів на виробництво та постачання теплової енергії. Послуга з постачання гарячої води надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання гарячої води, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
У той же час, згідно з ч. 5 ст. 13 Закону, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Відповідно до правової позиції, викладеної, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі № 176/456/17-ц, хоч у частині першій статті 19 Закону № 1875-ІV й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини 3 статті 20 Закону № 1875-ІV обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Наведеними положеннями закону передбачено, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Тобто, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Відповідно до абзаців 1-3, 5, 8, 9, 11 пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України №830 від 21 серпня 2019 року «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії'послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
З пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги») може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.
Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
У разі укладення колективного договору виконавець надає уповноваженій співвласниками особі необхідну кількість договорів, що забезпечує отримання договору кожним із співвласників багатоквартирного будинку.
Колективний договір і договір з колективним споживачем можуть бути укладені з виконавцем за умови обладнання багатоквартирного будинку вузлом (вузлами) обліку, який (які) забезпечує (забезпечують) загальний облік споживання послуги у будинку.
У разі зміни тарифу протягом строку дії договору новий розмір тарифу застосовується з дня введення його в дію.
01 жовтня 2021 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 1022 від 08 вересня 2021 року, якою затверджені публічні договори приєднання про надання послуг з постачання теплової енергії.
Відповідно до п.3 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори зі споживачами, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин, укладаються протягом двох місяців з дня набрання чинності рішення Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
Відповідно до зазначених положень договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
При цьому відповідач отримувала послуги із централізованого постачання теплової енергії та гарячого водопостачання як співмешканець багатоквартирного будинку та сплачувала рахунки, що слідує із розрахунку заборгованості, що свідчить про приєднання споживача до умов індивідуального договору.
Статтею 67 ЖК України передбачено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Належність виконання зобов'язання є предметом доказування і у справі про стягнення заборгованості, доказувати факт здійснення відповідачем оплати, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач. Наведене відповідає позиції Верховного Суду, сформульованої у справі №913/618/21 від 08.06.2022.
Згідно зі статтями 12, 13, 81 ЦПК України обов'язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Указані вимоги процесуального закону покладають тягар доказування на сторони, що забезпечуватиме реалізацію принципу змагальності у судовому процесі. Реалізація такого принципу здійснюється через стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Застосування такого підходу оцінки доказів відповідає позиції Верховного Суду у справах №910/18036/17 від 02.10.2018, №917/1307/18 від 23.10.2019.
У зв'язку із невиконанням зобов'язання щодо сплати наданих послуг згідно із розрахунком, наданим позивачем, за період з травня 2025 року по лютий 2025 року утворилась заборгованість в сумі 22 613 грн. 83 коп.
Посилання відповідача на те, що нею не укладався договір щодо надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, судом спростовується з огляду на вищезазначені норми, які врегулювали укладення індивідуальних договорів зі споживачами з 01.12.2021 та згідно умов якого відповідач вважається такою, що приєдналася (акцептувала) до його умов, фактично отримуючи послуги та частково сплачуючи їх вартість.
Суд вважає, що розмір нарахованої суми заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та послуги постачання гарячої води обраховано правильно, вказаний розмір відповідачем не спростовано, доводи відзиву на позовну заяву не містять обґрунтованих підстав, які б спростовували правильність наведеного розрахунку.
Суд також враховує, що відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 26 листопада 2024 року, у справі № 554/7343/24, за позовом ОСОБА_1 до ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» про зобов'язання вчинити певні дії встановлено, що 01 грудня 2021 року між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та ОСОБА_1 набули чинності нові публічні договори приєднання на послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Позивач приєднався до умов Індивідуального Договору приєднання, який є чинним.
Таким чином, вказані обставини не підлягають доказуванню.
На підставі викладеного, враховуючи те, що відповідач належним чином не виконує своїх обов'язків по сплаті коштів за надані послуги постачання теплової енергії та постачання гарячої води, суд приходить до висновку про стягнення з неї заборгованості за надані послуги постачання теплової енергії та постачання гарячої води у розмірі 22 613 грн. 83 коп.
Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач ОСОБА_1 належним чином зобов'язання по оплаті житлово-комунальних послуг не виконувала, а саме не вносила платежі за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води в повному розмірі, у зв'язку з чим за період з 01 травня 2022 року по 01 лютого 2025 року за нею утворилася заборгованість в сумі 22 613 грн. 83 коп., позивачем за період з 01 січня 2024 року по 01 лютого 2025 року нараховано індекс інфляції в сумі 2088 грн. 73 коп. та за період з 24 січня 2024 року 3 % річних в сумі 495 грн.55 коп. (а.с.13-14), які підлягають стягненню з відповідача.
З цих підстав, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за послуги постачання теплової енергії та постачання гарячої води за період з 01.05.2022 року по 01.02.2025 року з урахуванням 3 % річних та індексу інфляції в сумі 25 198 грн. 11 коп. (заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води в сумі 22 613 грн. 83 коп., інфляційні втрати в сумі 2088 грн. 73 коп. та 3 % річних в сумі 495 грн.55 коп.).
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Питання про розподіл судових витрат по справі суд вирішує відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, та враховуючи, що відповідач є особою з інвалідністю ІІ групи та звільнена від сплати судового збору, на підставі п.9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у сумі 3 028 грн. підлягає компенсації ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» за рахунок держави (а.с.2-3).
Керуючись ст.ст. 12, 81, 229, 247, 263-265, 268, 289, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» заборгованість за послуги постачання теплової енергії та постачання гарячої води за період з 01.05.2022 року по 01.02.2025 року з урахуванням 3 % річних та індексу інфляції в сумі 25 198 грн. 11 коп.
Сплачений Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» судовий збір у сумі 3028 грн компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Позивач - Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго», місце знаходження 36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а, МФО 331467, ЗКПО 03338030.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Повне рішення складено 12 грудня 2025 року.
Суддя Л.І.Савченко