Справа № 541/3030/25
Номер провадження 2-а/541/83/2025
іменем України
24 листопада 2025 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Дністрян О.М.,
при секретарі Докуніній А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського Миргородського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області Лимоні Юрія Олександровича, Головного управління національної поліції в Полтавській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до поліцейського Миргородського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області Лимоні Ю.О., Головного управління національної поліції в Полтавській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Свій позов мотивувала тим, що 04.03.2025 поліцейським Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області Лимонею Ю.О. було винесено постанову серії ЕГА № 1704863 від 04.03.2025 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП й накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3 400 грн за те, що вона 04.03.2025 здійснила завідомо неправдивий виклик на лінію 102. Вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки не вчиняла жодних правопорушень, а лише викликала поліцію, яка б мала захистити людину від протиправних дій, пов'язаних з незаконним позбавленням волі. Фактично самого розгляду справи з дотриманням вимог ст.ст. 245-249, 251, 268, 252, 271 КУпАП не було, а відбулось механічне винесення постанови, без всебічного повного і об'єктивного з'ясування обставин справи. Копія постанови їй вручена не була і її вручення навіть не пропонувалось. При винесенні постанови було грубо порушено закріплене ст.59 Конституції України та ст.271 КУпАП. право на захист. Просила: поновити строк звернення до суду, скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1704863 від 04.03.2025 про накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу 3400,00 грн.
Ухвалою суду від 26.08.2025 було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду з викликом сторін.
04.09.2025 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від Головного управління Національної поліції в Полтавській області, зі змісту якого вбачається що відповідач не визнає позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі з огляду на наступне. 04.03.2025 приблизно о 01:08 год. в АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонувала на лінію 102, повідомила про те що працівники ТЦК незаконно позбавили волі гр. ОСОБА_2 , хоча цього факту насправді не було, чим порушила ст. 183 КУпАП. З'ясувавши всі обставини справи та оцінивши докази на місці події, поліцейським Лимонею Ю.О. прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП та винесено постанову серії ЕГА № 1704862 від 04.03.2025. Водночас повідомили суд, що ГУНП в Полтавській області позбавлено можливості надати до суду відеозаписи щодо вчинення позивачкою адміністративного правопорушення у зв'язку з тим, що строк зберігання відеозаписів становить 30 діб, відповідний запис з відеореєстраторів, зроблений 04.03.2025 при розгляді матеріалів адміністративної справи стосовно ОСОБА_1 , були видалені 04.04.2025, що унеможливлює їх надання на вимогу суду. Крім того, надати належним чином завірену копію постанови серії ЕГА № 1704862 від 04.03.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не має можливості, оскільки згідно облікових даних Миргородського РВП ГУНП дана постанова за вих. № 62545-2025 від 28.03.2025 скерована для виконання до Миргородського ВДВС. Зазначили, що постанову серії ЕГА № 1704862 винесено згідно зі ст.ст. 258, 280 КУпАП, що встановлює загальні правила накладення стягнення про адміністративні правопорушення, тобто відповідачем встановлена особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують. Факт вчинення правопорушення є доведеним поза розумним сумнівом. Просили відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Суд, дослідивши матеріали та докази по справі, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Доводи позивачки про те, що вона дізналася про існування постанови про накладення на неї адміністративного стягнення 30.07.2025, стороною відповідачів не спростовані.
Приймаючи до уваги обставини, викладені позивачкою на обґрунтування пропущеного строку звернення до суду та категорію спору, в якому заявлене клопотання про його поновлення, на підставі вищевказаних законодавчих норм, суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом та поновити позивачці строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.
Судом встановлено, що 04.03.2025 о 01:08:12 поліцейським Миргородського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області Лимонею Ю.О. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1704863, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн.
Відповідно до зазначеної постанови, 04.03.2025 о 00:23 год. в м.Миргороді Полтавської області біля будинку 150 по вул.Гоголя гр. ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, а саме: зателефонувала на спецлінію 102 та повідомила про те, що працівники ТЦК незаконно позбавили волі гр. ОСОБА_2 .. Хоча цього факту насправді не було. (а.с.8,9)
Таким чином, відповідно до обставин викладених у постанові ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП.
Відповідно до ст. 183 КУпАП, завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Предметом оскарження в даній справі є постанова про вчинення адміністративного правопорушення, що передбачене ст. 183 КУпАП, а саме - завідомо неправдивий виклик поліції.
Перевіряючи обґрунтованість посилання відповідача на встановлення факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, слід зазначити, що підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є наявність складу адміністративного правопорушення, що містить об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкт, суб'єктивну сторону.
Диспозиція ст. 183 КУпАП передбачає об'єктивну сторону правопорушення - виклик представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (стаття 10 КУпАП).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ознака винності діяння є обов'язковою ознакою адміністративного правопорушення (проступку), викладеного у ст. 9 КУпАП.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Як зазначено у ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює, серед іншого, обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
З встановлених обставин справи, поліцейським, який виїхав на виклик, було встановлено, що повідомлена ОСОБА_3 інформація є неправдивою. Позивачка жодним доказом не спростувала цей висновок.
Тобто працівниками поліції було виявлено відсутність події, про яку зазначено у виклику, та було вірно встановлено наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, проведена належна оцінка наявних доказів, повно, всебічно і об'єктивно досліджено всі обставини справи.
Позивачкою в свою чергу не надані дані, які б свідчили про вчинення будь-якого злочину, правопорушення або інших не передбачених законом дій, які б порушували її чи інших осіб права, інтереси або створювали загрозу її або інших осіб здоров'ю, життю або майну, які б були обґрунтованою правдивою підставою для виклику екстрених служб, а саме поліції.
Таким чином, у суду є підстави вважати, що позивачка здійснила виклик поліції безпідставно.
Враховуючи те, що під час судового розгляду було доведено наявність умислу в діяннях позивачки, як обов'язкової ознаки суб'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, суд вважає доведеною вину позивачки у вчиненні правопорушення і як наслідок, відсутність підстав для скасування оскарженої постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.
Враховуючи положення ст. 139 КАС України, судові витрати, у разі прийняття судом рішення про залишення позову без задоволення, розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 9, 10, 77, 90, 139, 243-246, 250, 286 КАС України, суд -
Поновити ОСОБА_4 строк на звернення до суду з адміністративним позовом до поліцейського Миргородського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області Лимоні Юрія Олександровича, Головного управління національної поліції в Полтавській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до поліцейського Миргородського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області Лимоні Юрія Олександровича, Головного управління національної поліції в Полтавській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серія ЕГА № 1704862 від 04 березня 2025 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн. - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.
Суддя: О. М. Дністрян