Рішення від 03.12.2025 по справі 216/3335/25

Провадження № 2/537/1456/2025

Справа № 216/3335/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2025 в м. Кременчуці Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі головуючої судді Фадєєвої С.О. з участі секретаря судових засідань Супруненко О.О., відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Олійник Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу № 216/3335/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Фінансова компанія КЕШ ТУ ГОУ» звернувся до суду з позовом, де просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 91438 від 09.11.2019 у розмірі 5840 грн., з яких: 2000 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту та 3840 грн. - прострочена заборгованість за процентами, а також стягнути понесені судові витрати.

На обґрунтування позову зазначив, що 09.11.2019 між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 91438, за умовами якого відповідачці було надано кредит у розмірі 2000 грн. строком на 14 днів зі стандартною процентною ставкою 2 % в день або 730 % річних. 28.10.2021 між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «Фінансова компанія КЕШ ТУ ГОУ» було укладено договір факторингу № 01-28/10/2021, за умовами якого ТОВ «ЗАЙМЕР» відступило ТОВ «Фінансова компанія КЕШ ТУ ГОУ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 91438. У порушення умов договору відповідачка зобов'язання за договором не виконала, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість у розмірі 5840 грн., з яких: 2000 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту та 3840 грн. - прострочена заборгованість за процентами. Враховуючи те, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань за договором, заборгованість не погашає, представник позивача звернувся до суду за захистом прав ТОВ «Фінансова компанія КЕШ ТУ ГОУ».

Представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Олійник Л.М. подано відзив на позовну заяву, в якому вона вказала, що 09.11.2019 близько 11 год. 00 хв. по вул. Шевченка біля магазину «Герда» у м. Кременчуці Полтавської області ОСОБА_1 виявила відсутність свого мобільного телефону « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». У цей же день ОСОБА_1 звернулася до оператора мобільного зв'язку для відновлення номеру телефону та сім-.картки. Окрім того, ОСОБА_1 цього ж дня, 09.11.2019, звернулася до Кременчуцького відділу поліції ГУНП в Полтавській області з письмовою заявою про викрадення мобільного телефону невідомою особою. Заява була зареєстрована та надано талон-повідомлення єдиного обліку № 30591 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію. 13.11.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019170110002110 були внесені відомості за ч.1 ст. 185 КК України по факту викрадення у ОСОБА_1 мобільного телефону. Після відновлення номеру мобільного телефону ОСОБА_1 почали приходити SMS з інформацією про кредити. Оскільки вона ніколи не брала кредитів, то розцінила дане повідомлення як спам. 11.11.2019 за рекомендаціями знайомих ОСОБА_1 перейшла на сайт «Українське бюро кредитних історій», після чого зрозуміла, що невідома особа, яка викрила у неї телефон, незаконно використала її персональні дані і оформила на її ім'я шість онлайн кредитів. 26.11.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019170110002192 за її заявою були внесені відомості за ч.1 ст. 190 КК України. Вказала на те, що ОСОБА_1 відразу повідомила ТОВ «ЗАЙМЕР» листом, що стала жертвою шахрайства, надавши товариству відповідні документи. 03.12.2019 ОСОБА_1 отримала лист від ТОВ «ЗАЙМЕР», в якому повідомлялося, що інформація, надана нею про початок досудового розслідування кримінального провадження № 12019170110002110 від 18.11.2019 взята до уваги товариством. Представник відповідача звернула увагу на те, що кредит був оформлений після викрадення у ОСОБА_1 мобільного телефону, у відповідача було відсутнє волевиявлення та внутрішня воля на укладення такого договору. Про існування договору ОСОБА_1 дізналася вже після його оформлення невідомою особою, яка заволоділа її телефоном. Акцентувала увагу на тому, що під час проведення верифікації клієнта позивачем не до кінця проведена ідентифікація особа, з якою укладався договір. Окрім того, кошти були перераховані позикодавцем на банківську картку Idea Bank, яка ОСОБА_1 не видавалася. Вважає, що позивачем не доведено наявності обставин, які вказують, що відповідач своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. За таких обставин, враховуючи, що виникнення заборгованості за кредитним договором сталося через шахрайство інших осіб, вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Також заперечувала щодо стягнення з ОСОБА_1 витрат на правову допомогу, оскільки вважає, що сума витрат на правничу допомогу є неспівмірною зі складністю цієї справи. Попередній розрахунок судових витрат, які ОСОБА_1 очікує понести у зв'язку з розглядом справи, становить 10000 грн..

11.07.2025 представником позивача ТОВ «Фінансова компанія КЕШ ТУ ГОУ» надано відзив на позовну заяву, в якому представником позивача зазначено, що відповідачем було вчинено певну сукупність дій, спрямовану на отримання кредиту, тобто відповідач самостійно для себе визначила необхідний обсяг часу для ознайомлення з умовами договору, після чого проявила намір вступити з кредитодавцем в договірні відносини на умовах, визначених правилами. Вказав, що договір був укладений в електронній формі, відповідачем не надано суду належних і допустимих документальних доказів того, що кошти не були зараховані на її картковий рахунок, вказаний у договорі, або доказів того, що зазначений картковий рахунок їй не належить. Акцентував увагу на те, що подання заяви про вчинення злочину саме по собі не є підтвердженням факту відсутності волевиявлення ОСОБА_1 на укладення кредитного договору. Заява є лише підставою для початку досудового розслідування, а не встановлення факту злочину чи визнання угоди недійсною. Окрім того, внесення відомостей до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення не означає автоматичного підтвердження обставин, викладених у заяві. Досудове розслідування є лише етапом встановлення істини, а не доведеним фактом шахрайства. Вказав на те, що заяву відповідача про вчинення злочину за ознаками кримінального правопорушення необхідно розглядати виключно як припущення, яке не підтверджується жодними належними доказами, тому цей факт не може бути підставою для визнання недійсності або неукладення кредитного договору. Щодо вимог відповідача про стягнення витрат на правову допомогу зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вказав, що товариств не вбачає підстав для відшкодування відповідачу витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 10000 грн. З урахуванням вищевикладеного просив залишити відзив відповідача на позовну заяву без розгляду та задоволення, а позовні вимоги товариства задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, згідно матеріалів справи позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просив розгляд справи проводити у його відсутність.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Олійник Л.М. у судовому засіданні просили відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві, а також просили стягнути з позивача витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн. Відповідач ОСОБА_1 додатково суду пояснила, що відсутність телефону вона помітила після відвідування базару. Того ж дня вона звернулася до поліції із заявою про викрадення належного їй телефону, а також звернулася до офісу ПрАТ «Київстар» з метою відновлення телефонного номеру. Коли їй на відновлений номер телефону почали приходити повідомлення про кредити, вона подумала, що то реклама. Пізніше зрозуміла, що невідома особа скористалася її телефоном для отримання кредитів. Після цього вона повторно звернулася до поліції та подала заяву про вчинення шахрайства. Вона не є клієнтом АТ «Ідея Банк» і ніколи не була, рахунок у банку їй не належить, власник карткового рахунку їй невідомий. У договорі вказаний не її номер паспорту, не її місце прописки, не її електронна адреса, не її картковий рахунок. Вона нікому не повідомляла дані належних їй банківських карток чи особисту інформацію, яка могла б бути використана іншими особами для вчинення шахрайських дій, паспорт не втрачала.

Суд, вислухавши відповідача, її представника, вивчивши матеріали справи, дослідивши і оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, приходить до наступних висновків.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів. Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першої статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

В силу ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Відповідно ч.1ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Враховуючи положення ч.1ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа. Електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладання мелектронного підпису завершується створення електронного документа (ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". З врахуванням викладеного наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. В силу ст.12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторонни укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно з ст.640 ЦК - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідно до ст. 642 ЦК відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як встановлено судом згідно з наданої письмової копії електронного документу - індивідуальної частини оспорюваного договору № 91438, 09.11.2019 між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 91438, за умовами якого ТОВ «ЗАЙМЕР» зобов'язувався надати ОСОБА_1 на умовах строковості, зворотності, платності кредит у розмірі 2000 грн. строком на 14 днів до 22.11.2019 з фіксованою процентною ставкою 2 % на добу (730 % річних). З договору вбачається, що кошти повинні бути перераховані на банківський рахунок № НОМЕР_1 , зазначений позичальником у договорі. Вищевказаний договір був укладений в електронній формі. У вказаному договорі зазначений номер паспорту, який не відповідає паспорту громадянина України ОСОБА_1 , у чому пересвідчився суд, встановлюючи особу відповідача, а також зазначене місце реєстрації ОСОБА_1 , відмінне від дійсного, що підтверджується відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру № 1350187 від 06.05.2025 (реєстрація з 2016 року).

Позивач погоджується та підтверджує у письмових запереченнях на відзив, що договір укладено через особистий кабінет на веб-сайті товариства шляхом подання заявки на отримання кредиту від імені ОСОБА_1 та підтвердження обізнаності з умовами Правил надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною договору, що вказано у п.1.6 індивідуальної частини договору. На основі зазначених клієнтом даних інформаційна система товариства згенерувала індивідуальну частину договору та сформувала особистий кабінет. Згідно Правил надання грошових коштів у позику рішення про надання кредиту приймається на підставі автоматизованої обробки персональних даних заявника і інформації про позичальника із законних джерел, зокрема інформації бюро кредитних історій. Додатково здійснюється верифікація банківської карти клієнта, що дає змогу встановити власника банківської карти та особу, яка заповнює заявку, як одну і ту саму особу. Після цього особі, яка звернулась за отриманням кредиту, надіслано за допомогою засобів зв'язку одноразовий ідентифікатор, який і був використаний для підтвердження підписання кредитного договору.

Судом також встановлено, що 11.11.2019 за заявою ОСОБА_1 до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України наступного змісту: «09.11.2019 близько 11 год. 00 хв. по вул. Шевченка біля магазину «Герда» у м. Кременчуці ОСОБА_1 виявила відсутність свого мобільного телефону «Samsung Galaxy Brande prime», імей1: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ». У подальшому, 25.11.2019, за заявою ОСОБА_1 до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, наступного змісту: «09.11.2019 невстановлена особа шляхом зловживання довірою оформила кредити у кредитних установах ТОВ «Авентус Україна», ТОВ «Качай гроші», ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро», ТОВ «Займер» на ОСОБА_1 , чим завдала останній матеріальної шкоди.».

З матеріалів справи вбачається, що 27.11.2019 ОСОБА_1 на адресу ТОВ «Авентус Україна», ТОВ «Качай гроші», ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ТОВ «Займер» були направлені заяви, в яких вона повідомила вищевказані фінансові установи про викрадення у неї 09.11.2019 мобільного телефону та оформлення на її ім'я невідомою особою кредитних договорів у даних установах. У заяві ОСОБА_1 зазначено, що з приводу викрадення мобільного телефону та оформлення на її ім'я кредитів вона звернулася до поліції з відповідними заявами, які були зареєстровані та внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 185, ч.1 ст. 190 КК України.

03.12.2019 за вих. № 219 ТОВ «ЗАЙМЕР» направило на адресу ОСОБА_1 листа, яким підтверджено, що інформація надана ОСОБА_1 у листі про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019170110002110 від 18.11.2019 за її заявою взята до уваги товариством.

28.10.2021 між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ТОВ «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» було укладено договір факторингу № 01-28/10/2021, за умовами якого ТОВ «ЗАЙМЕР» відступило ТОВ «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників за кредитними договорами. Згідно з п.6.2.3 договору права вимоги переходять до фактора після підписання сторонами цього договору. Сплата грошових коштів ТОВ «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» на рахунки ТОВ «ЗАЙМЕР» у розмірі визначеному у п.6.2.3 договору факторингу, підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Згідно з витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 01-28/10/2021 від 28.10.2021 ТОВ «ЗАЙМЕР» передало ТОВ «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» право грошової допомоги до відповідача ОСОБА_1 та право стягнення боргу за договором № 91438 від 09.11.2019 у загальному розмірі 5840 грн., з яких: 2000 грн. - сума заборгованості за кредитом та 3840 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23.10.2025 за клопотанням представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Олійник Л.М. була витребувана інформація у АТ «Ідея Банк» що містить банківську таємницю, а саме: інформація про те, чи емітувалася платіжна картка № НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ); інфорамація про те, чи вказувався номер телефону НОМЕР_6 ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) у анкетних даних та інші номери телефонів, у разі, якщо вони вказувалися ОСОБА_1 у анкетних даних; інформація щодо повного номеру картки № НОМЕР_4 , на яку відбулосябезготівкове зарахування 09.11.2019 грошових коштів від ТОВ «Займер» оператором платіжних послуг «Платежі онлайн» у сумі 2000 грн. через платіжний сервіс «Platon» (номер транзакції 27330-56022-21248, номер замовлення : A137058B78693CLY91438T480639; дата та час: 09.11.2019 о 15:20:03, код авторизації: 622776), відомості про власника банківського рахунку, до якого відкрита картка № НОМЕР_4 , якщо він є відмінним від ОСОБА_1 ; виписку по картковому рахунку, відкритому до платіжної картки № НОМЕР_4 , за період з 09.11.2019 по 10.11.2019 (чи належним чином засвідчену копію іншого первинного документу банківської операції) на підтвердження безготівкового зарахування 09.11.2019 грошових коштів від ТОВ «Займер» оператором платіжних послуг «Платежі онлайн» у сумі 2000 грн. через платіжний сервіс «Platon» (номер транзакції 27330-56022-21248, номер замовлення : A137058B78693CLY91438T480639; дата та час: 09.11.2019 о 15:20:03, код авторизації: 622776).

На виконання ухвали суду АТ «Ідея Банк» була надана інформація про те, що ОСОБА_1 не має відкритих рахунків і не перебуває у договірних відносинах з АТ «Ідея Банк»; платіжна картка № НОМЕР_7 приєднана до рахунку НОМЕР_8 , який був відкритий на ім'я ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_9 ) згідно договору С-409-009424-19-980 від 29.10.2019; 09.11.2019 за реквізитами карти № НОМЕР_7 зарахований переказ коштів в сумі 2000 грн., код авторизації 622776, RNN 110922342462. Із долученої банком до відповіді платіжної інструкції вбачається також, що зарахування на карту отримувача відбулося через термінал ZaymerB2CMC в м. Києві.

Суд вважає, що стороною позивача не доведено укладення оспорюваного договору саме ОСОБА_1 , не доведено наявності її волевиявлення на укладення цього правочину, не доведено факту отримання нею грошових коштів за договором, а також позивачем не доведено, що ОСОБА_1 своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції. У разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду, паролів або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів при цьому сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду, паролів або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції чи сприяв у доступі до свого карткового рахунку або надав інформацію третім особам. Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з юридичною особою, яка надає фінансові послуги фактично не є рівними. Саме фінансова установа має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Аналогічний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16-ц, від 29.03.2024 № 456/4026/21 та інших.

Відповідачкою ОСОБА_1 після викрадення у неї мобільного телефону та встановлення нею, що на її ім'я були оформлені кредитні договори в різних фінансових установах були невідкладно подані відповідні заяви до поліції і на підставі її заяв були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 185, ч.1 ст. 190 КК України. Окрім того, 27.11.2019 ОСОБА_1 листом повідомляла ТОВ «ЗАЙМЕР» про викрадення у неї 09.11.2019 мобільного телефону та оформлення на її ім'я невідомою особою кредитних договорів у даній установі. Крім того, позикодавцем у порушення Правил надання грошових коштів у позику не була здійснена верифікація банківської картки клієнта, яка могла б встановити, що власник банківської карти є відмінним від заявника.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити у зв'язку з його недоведеністю та необґрунтованістю.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи; до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать у тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1)у разі задоволення позову - на відповідача; 2)у разі відмови в позові - на позивача; 3)у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України).

Згідно ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Оскільки судом у задоволенні позову відмовлено, сплачений судовий збір позивачеві не відшкодовується, витрати відповідача покладаються на позивача.

При подачі до суду відзиву на позов представником відповідача надано суду попередній розрахунок витрат на правову допомогу, які очікував понести відповідач, у сумі 10000 грн., з яких: 5000 грн. - виготовлення відзиву на позовну заяву та 2500 грн. - оплата послуг адвоката за участь у одному судовому засіданні із припущення його участі у 2 судових засіданнях. У подальшому на підтвердження реальності витрат стороною відповідача надано копію договору про надання правової допомоги № 235 від 26.06.2025, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Олійник Л.М., з якого вбачається, що сторонами погоджено фіксований розмір гонорару у сумі 10000 грн (п.4.1 договору); копію акту приймання-передачі наданих правничих послуг № 235/1 від 15.07.2021 згідно з договором про надання правової допомоги № 235 від 26.06.2025, де зазначено види послуг, які надав адвокат (складання та оформлення відзиву на позовну заяву та участь у судовому засіданні) та загальна вартість наданих послуг 10000 грн.

Суд погоджується з позицією позивача у справі та вважає, що розмір гонорару, зважаючи на складність справи, предмет спору з урахуванням ціни позову, обсяг виконаних робіт, витрачений адвокатом час, не є співмірним. Виходячи з критерію розумності витрат на правову допомогу, суд приймає до уваги конкретні обставини справи та вважає, що вимога відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню у сумі 6000 грн. При цьому суд виходить з того, що адвокатом із використанням кількох позицій Верховного Суду складено відзив на позов у справі, яка не є типовою, проте судова практика у цій категорії справ є сформованою та сталою, адвокат брала участь у трьох судових засіданнях загальною тривалістю близько однієї години, подавала клопотання про витребування доказів.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія КЕШ ТУ ГОУ» на користь ОСОБА_1 6000 грн. судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: С.О.Фадєєва

Повне рішення складено 09.12.2025

Попередній документ
132548328
Наступний документ
132548330
Інформація про рішення:
№ рішення: 132548329
№ справи: 216/3335/25
Дата рішення: 03.12.2025
Дата публікації: 16.12.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Крюківський районний суд м. Кременчука
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (03.12.2025)
Результат розгляду: в позові відмовлено
Дата надходження: 12.06.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
14.07.2025 09:00 Крюківський районний суд м.Кременчука
16.09.2025 11:00 Крюківський районний суд м.Кременчука
23.10.2025 14:30 Крюківський районний суд м.Кременчука
03.12.2025 09:30 Крюківський районний суд м.Кременчука