Справа № 536/1315/24
Провадження № 2/536/85/25
10 грудня 2025 року м. Кременчук
Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі :
головуючого судді - Колотієвського О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Коваль В.А.
позивача ( відповіача за зустрічною позовною заявою) - ОСОБА_1
відповідача (позивача за зустрічною позовною заявою) - ОСОБА_2
представника відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за об'єднаними в одне провадження позовами:
- ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: Державний нотаріус Другої кременчуцької державної нотаріальної контори Полтавської області Гуртова О.С. - про визнання права власності на 1/4 частину житлового будинку в порядку спадкування,
- ОСОБА_2 до ОСОБА_1 - про припинення права особи на частку у спільному майні
1.Позовні вимоги позивача за первісним позовом ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його тітка - ОСОБА_5 . Після її смерті залишилася спадщина на 1/4 частину житлового будинку з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 24 квітня 2014 року у справі № 536/532/15-ц встановлено, що ОСОБА_5 є тіткою ОСОБА_1 .
В строк, встановлений чинним законодавством України, він належним чином прийняв спадщину.
Для оформлення спадкових прав він звернувся до Другої кременчуцької державної' нотаріальної контори Полтавської області, але відповідно до Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22 квітня 2024 року йому було відновлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/4 частині житлового будинку з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Підставою для відмови вказано відсутність правовстановлюючого документу на домоволодіння, оскільки права власності на будинок за життя спадкодарець не зареєструвала.
Згідно записів в погосподарських книгах Потоківської сільської ради, починаючи з 1961 року за ОСОБА_6 лічився будинок в АДРЕСА_1 , 1/2 частину якого вона подарувала в 1962 році своїй дочці ОСОБА_7 , матері ОСОБА_4 . Інша дочка - ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована та мешкала з ОСОБА_6 до її смерті. З 1962 року в погосподарських книгах значиться два окремі господарства по АДРЕСА_1 : 1/2 частина будинку рахувалася за ОСОБА_6 а інша 1/2 частина - за ОСОБА_7 ..
Згідно довідки КП «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентарізації Полтавської обласної ради» від 16.09.2015 року за № 61/3482, 1/4 частка житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , за ОСОБА_5 не зареєстрований.
Відповідно до довідки Потоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області від 20.07.2007 року за № 114, 1/4 частка житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , лічиться по с/раді за спадкодавцем ОСОБА_5 .
У зв'язку з життєвими обставинами, ОСОБА_5 не встигла належним чином оформити право власності на житловий будинок.
На даний час належним чином оформити правовстановлюючі документи на житловий будинок не є можливим в зв'язку зі смертю ОСОБА_5 . Чинне законодавство не передбачає можливості реєстрації права власності на нерухоме майно за померлою особою.
З урахуванням вказаного просив суд, визнати за ОСОБА_1 13 вересня 1956 року ая, РНОКПП - НОМЕР_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/4 частину житлового будинку, що розташований за АДРЕСА_1 .
1.2. Позовні вимоги позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2
11.10.2024 р. було винесено рішення суду про відмову його батькові ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у задоволенні його позову про припинення права власності ОСОБА_1 на 1/4 його частку у спільному майні буд. АДРЕСА_1 , в наслідок того, що ОСОБА_1 на той час не прийняв спадщину та не отримав відмову у нотаріуса і не звертався про оспорювання свого права у суді.
В даний час він надає копію вище вказаного рішення суду і посилається на нього як на таке, яким він встановив рідство, а в дійсності ні. На той час він не надав судові відмову нотаріуса, в даний час він його надає.
Тоді ж батько намагався компенсувати 1/4 частку у спільному майні ОСОБА_1 , так як його частка була замала, але суд відмовив у задоволенні позову.
В даний час виникли нові обставини, які дозволяють оспорити право ОСОБА_1 в суді і дають право йому визнати за ним право власності на 1/4 частину спадщини, про що він не заперечує.
Водночас повідомив, що через 1 місць після винесення вищевказаного рішення суду батько, ОСОБА_4 помер, та він прийняв спадщину, ОСОБА_1 , про це знав.
ОСОБА_1 , має своє власне житло, житловий будинок по АДРЕСА_2 , де проживає один і являється єдиним власником. Після смерті батька ОСОБА_1 припинив відвідувати спірний будинок, права власності на частину якого він оспорює у даному позові і не піклувався про нього чим ставив його батька, а потім і його як спадкоємця у незручне становище щодо користування та розпорядження спільним майном.
ОСОБА_4 помер, ІНФОРМАЦІЯ_2 та після смерті батька він прийняв спадщину на 1/2 частину будинку, яка належала померлому і на даний час володіє даною частиною житлового будинку. Інша 1/2 частина будинку, а також 1/4 частину, яку довів його батько як спадщину після померлої ОСОБА_5 , а він прийняв після померлого батька ОСОБА_4 дану частину і володіє 3/4 частими житлового будинку.
Доказом цього є свідоцтво про право на спадщину, яку прийняв спершу його батько після померлої ОСОБА_5 і яка була спірною, а саме, його батько ОСОБА_4 вчасно звернувся з заявами про прийняття спадщини і прийняв її і оформив через суд і його частина права власності у спірному будинку збільшилась з 1/2 частини до 3/4частин.
Він є спадкоємцем після померлого, ОСОБА_4 , чвого батька і ця спірна частина будинку і та частина, що раніше належала батькові, стали спадкоємними. Так, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, ним було прийнято спадщину на 3/4частини житлового буд. АДРЕСА_1 , загальною площею,40,1 кв м, посвідченого державним нотаріусом, Гуртовою О.С., спадкова справа N54\2018 р., реєстр N2-737.
Також, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом посвідченого державним нотаріусом Гуртовою О.С., він набув право власності на 1\2 частину земельної ділянки площею, 0,0667 га в межах згідно з планом, яка передана під будівництво, обслуговування житлового буд. АДРЕСА_1 , спадкова справа N54)018, реєстр N 2-740.
Судом було встановлено що ОСОБА_1 не звертався до нотаріуса після встановлення родинних стосунків з померлою ОСОБА_5 з заявою про бажання прийняти спадщину і немає постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, тому на той час були відсутні правові підстави для прийняття спадщини у суді, тому суд і відмовив, рішення від 11.10.2017 р.
У даний час він надає письмову відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22.04.2024 року. Таким чином, набув право звертатися з позовом про визнання за собою право власності на 1/4 частину спірного будинку.
Також, ОСОБА_1 надав як доказ до позовної заяви висновок експертно - будівельно - технічного та оціночно - будівельного дослідження N56-17 від 06 07 2017 р. виготовленого за заявою його батька ОСОБА_4 , що видно з копії. Позивач ОСОБА_1 використав даний висновок, поставив вартість даної 4 частини, вказану у висновку, 67 183 грн. 00 коп. і поставив його, як ціну позову.
Також, відзначив, що даний житловий будинок замалий по площі та 1/4 частину щоб нею нею користуватися, тобто фактично виділити неможливо. Вважає, що вона є неподільною і тому визнає позовні вимоги ОСОБА_1 і заявляє зустрічний позов, яким бажає визнати за собою право власності на дану частину, а відносно ОСОБА_1 бажає припинити право власності та компенсувати її вартість у розмірі 67 183 грн., яку вказав сам позивач, як вартість спірної частини, та перераховані на депозит суду.
ОСОБА_2 зазначено, що з 2019 року він став власником 3/4 частини житлового будинку, але не може володіти та розпоряджатися сповна даною власністю, яку прийняв у спадщину у встановленому законом порядку, бо позивач та зустрічний відповідач на протязі 7 років не оформив спадщину і цим перешкоджав йому володіти та розпоряджатися власним майном згідно ст. 321 ч.1, 2 ЦК України. ОСОБА_1 самоусунувся у оформленні спадщини і не користується тривалий час нею та перешкоджає володіти в повній мірі всіма частками, які мені належать.
Вважає, що має право звернення до суду при набутті власності ОСОБА_1 в порядку спадкування на 1/4 частку у спільному майні у буд. АДРЕСА_1 , про припинення відносно ОСОБА_1 на його частку у встановленому законом порядку, яку він набуде за рішенням суду, компенсувавши вартість цієї частки.
З урахуванням вказаного просив суд ухвалити рішення, яким після визнання за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину житлового буд. АДРЕСА_1 , припинити право власності ОСОБА_1 на 1/4 частку у спільному нерухомому майні власника з встановленням грошової компенсації даної частики, у розмірі, 67 183 грн. та визнати за ОСОБА_2 , право власності на дану 1/4 частку житлового буд. АДРЕСА_1 , як неподільну частку спільного майна.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою позовну вимогу підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити, та відмовити ОСОБА_2 в задоволенні зустрічного позову. Водночас вказав, що погоджується на компенсацію ОСОБА_2 3/4 його частин права власності на спірний житловий будинок та вніс на депозитний рахунок суду 125242 гривень.
ОСОБА_4 не заперечував проти визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/4 частину житлового будинку та просив задовольнити його зустрічний позов про припинення ОСОБА_1 права власності на частку у спільному майні з компенсацією вказаної частки.
2.Позиція суду:
2.1. Доказування:
Відповідно до основних положень про докази, закріплених у ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
2.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Згідно матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 .
За життя , ОСОБА_5 склала заповіт на все її майно на імя ОСОБА_1 . З приводу прийняття вказаної спадщини позивач звернувся до Третьої Кременчуцької державної нотаріальної контори Полтавської області. В подальшому, рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 07.09.2010 року по справі № 2-1-10 заповіт скасовано.
Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 24 квітня 2014 року у справі № 536/532/15-ц встановлено, що ОСОБА_5 є тіткою ОСОБА_1 .
Позивач для оформлення своїх спадкових прав звернувся до нотаріальної контори та згідно постанови державного нотаріуса Другої кременчуцької державної' нотаріальної контори Полтавської області від 22 квітня 2024 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/4 частину житлового будинку з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв язку із відсутністю правовстановлюючих документів на 1/4 частину житлового будинку з господарськими будівлями.
Згідно довідки КП «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації Полтавської обласної ради», 1-4 частки житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходяться в АДРЕСА_1 , за ОСОБА_5 не зареєстрований.
Згідно довідки Потоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області від 20.07.2007 року за № 114, 1-4 частка житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , лічиться по с-раді за спадкодавцем ОСОБА_5 .
2.3. Мотиви, якими керується суд та застосовані норми права під час розгляду первісної позовної заяви ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Судом встановлено, що згідно записів в по господарських книгах Потоківської сільської ради, починаючи з 1961 року за ОСОБА_8 числився будинок в АДРЕСА_1 , 1/2 ч. якого вона подарувала в 1962 році своїй доньці ОСОБА_7 . Інша донька ОСОБА_5 , яка померла в 2006 році була зареєстрована та проживала з ОСОБА_8 до її смерті, фактично вступивши в управління і володіння спадковим майном та визнається такою в відповідності до положень п.1 ч.1 ст. 549 ЦК України (1963 року), що прийняла спадщину.
Так, згідно до ст. 549 ЦК України (1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном та, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до записів в погосподарських книгах з 1980 року за ОСОБА_5 лічилась 1/2 частина житлового будинку.
Згідно технічного паспорта виданого 23 лютого 2009 року Комунальним підприємством «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» зазначений житловий будинок складається з житлового будинку літ. «А,а,а-1,а-2», гаражу літ. «Б,Бп,б», убиральні літ. «В», літньої кухні-гаражу літ. «Г,Гп», сараю літ. «Д», сараю літ. «Ж», літня кухня літ. «Е», колодязя літ. «К», колодязя літ. «К-1», огорожі № 1-3, вартість якого згідно висновку експертного будівельно-технічного та оціночно-будівельного дослідження № 93-15 від 07.10.2015 р. становить 130 982 грн.
Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 09.02.2017 року визнано за ОСОБА_4 (батьком ОСОБА_2 ) право власності на 1/4 частину житлового будинку з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .
Також у вказаному рішенні судом встановлено, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та відкрилась спадщина. Спадковим майном є 1/2 ч. спірного будинку. З заявами про прийняття спадщини звернулись позивач ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_1 . Аналізуючи зазначені норми права та встановлені в судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_4 і відповідач ОСОБА_1 прийняли спадщину після померлої ОСОБА_5 на майно, яке їй належало, а саме: 1/2 ч. спірного житлового будинку, і їх частки рівні - по 1/4 ч.
Суд зазначає, що після смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом спадкова справа № 54-2018, його син ОСОБА_2 набув право на спадщину у розмірі 3/4 частки житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Водночас на іншу 1-4 частку житлового будинку з господарськими будівлями, після смерті ОСОБА_5 свідоцтво про право на спадщину не видано, через відсутність правовстановлюючих документів.
Згідно зі ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи з нормативних актів, зокрема, змісту положень ЦК України 1963 року (на момент прийняття спадщини ОСОБА_5 після смерті матері), вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затвердженими центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.
Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української PCP 31.01.1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13.12.1995 року № 56, передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції). Тобто Інструкцією не встановлювався обов'язок щодо реєстрації будинків та домоволодінь, розташованих у селі.
Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
З огляду на те, що ОСОБА_1 прийняв спадщину у встановлений законом строк, враховуючи, що відповідно до закону спадщина належить спадкоємцю з часу відкриття спадщини, що зобов'язує утримувати майно, здійснити його державну реєстрацію, проте відсутня можливість здійснювати ці обов'язки у зв'язку з відсутністю документа, який засвідчує право власності, тому суд вважає, що цивільний позов ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/4 частину спірного домоволодіння підлягає задоволенню.
Питання щодо припинення права ОСОБА_2 на 3/4 частки у спільному майні судом не розглядається, оскільки відповідно до ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників.
Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. У той час, згідно матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 позовна заява щодо вирішення вказаного питання із заначенням підстав, для припинення права ОСОБА_2 на 3/4 частки у спільному майні відповідно до ст. 365 ЦК України подана не була.
2.4. Мотиви, якими керується суд та застосовані норми права при розгляді зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 .
Вирішуючи питання щодо припининення права власності ОСОБА_1 на 1/4 частину житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 та компенсації її вартості у розмірі 67 183 грн., суд виходив з наступного.
У статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
У ч. 1 ст. 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства (частини перша, друга статті 319 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Статтею 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Водночас, статтею 365 ЦК передбачено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:
1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;
2) річ є неподільною;
3) спільне володіння і користування майном є неможливим;
4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сімї.
Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Тлумачення змісту статті 365 ЦК України дає підстави для висновку, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено за наявності будь-якої з передбачених пунктами 1/3 частини першої цієї статті підстав, які є самостійними, але за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Як установлено сторони по справі є співвласниками спірного житлового будинку з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: ОСОБА_1 має право на 1/4 частку, а ОСОБА_2 на 3/4 часток у спільному майні.
Згідно копії частини висновку доданого ОСОБА_1 до позовної заяви, який складений 03.07.2017 року судовим експертом Маківським М.В., встановлено що провести розподіл квартири АДРЕСА_3 , відповідно до вимог, діючих нормативно правових актів у галузі будівництва не представляється можливим.
Згідно питання 2, по ринковій вартості встановлено та згідно обчислення, що вартість 1/2 частини, складає, 134 366 грн., а 1/ 4 частини, становить, 67 183 грн.
Також у матеріалах справи наявний висновок експерта ОСОБА_9 № 11/2-24 за результатами проведення оціночно- будівельної експертизи, згідно якого ринкова вартість 1/2 частини домоволодіння, квартири АДРЕСА_1 станом на дату проведення становить 250485 грн, а 1/ 4 частини домоволодіння, квартири АДРЕСА_4 становить 125242, 50 грн.
З указаним Висновком сторони погодилися та не оспорювали його.
Суд зазначає, що із наявних у матеріалах справи доказів неможливо встановити обставини передбачені п. 1, 2, ч. 1 ст. 365 ЦК України, а саме, що частка є незначною і не може бути виділена в натурі та річ є неподільною, оскільки ОСОБА_1 надано лише копію висновку будівельно-технічного та оціночно-будівельного дослідження, а саме першу та останню сторінки.
Також, суд зауважує, що вказаний висновок складений 06.07.2017 року, тобто на момент розгляду справи минуло більш ніж 8 років. Водночас, у ньому не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і що такий висновок підготовлено для подання до суду. Таким чином, суд не може прийняти його до уваги під час ухвалення рішення, що узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду викладеній у постанові від 18.12.2019 № 522/1029/18.
З висновку експерта Шлапак С.Л. № 11/2-24 від 19.11.2024 року, суд також позбавлений можливості установити чи частка ОСОБА_1 є незначною і не може бути виділена в натурі, оскільки висновок складений виключно за результатами проведення оціночно- будівельної експертизи та будь-якої інформації щодо можливості розподілу спірного житлового будинку не має.
Клопотання щодо проведення будь-яких експертиз, під час судового розгляду сторонами не заявлені не були.
Також, при вирішенні наявності обставини про те, що припинення права на частку у спільному майні за вимогою іншого співвласника не завдасть шкоди особі, право власності на частку якої припиняється, суд ураховує, що ОСОБА_10 категорично заперечує проти припинення права на свою частку у спільному майні.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, 80 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Як на обґрунтування підстав позову ОСОБА_2 посилався на те, що між співвласниками склалися неприязні стосунки, припинення права на частку не завдасть істотної шкоди правам та інтересам ОСОБА_1 , оскільки він має власне житло у якому і проживає.
Доказів, які б указували, що ОСОБА_1 має інше нерухоме майно, тобто фактично забезпечений житловим приміщенням позивачем не надано, тому зазначені обставини суд вважає недоведеними.
Також, суд керується позицією колегії суддів Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеною у постанові від 21.07.2021 року по справі №736/659/19, у якій виснувано, що: «Неможливість виділення частки в натурі в окреме жиле приміщення та неприязні відносини між співвласниками не є безумовними підставами для примусового припинення права власності на частину належного особі майна, якщо таке припинення завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї».
Суд наголошує, що статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).
З урахуванням вищевказаного, оскільки судом не встановлені обставини передбачені п.п.1-3 ч. 1 ст. 365 ЦК України, за наявності яких у суду були б наявні обставини для припинення права ОСОБА_1 на частку у спільному майні, водночас наявність у останнього права власності на інше нерухоме майно судом не встановлено, а позивачем не доведено, суд дійшов висновку, що зустрічна позовна заява задоволенню не підлягає.
Згідно матеріалів справи позивачі внесли на депозитний рахунок вартість часток, належних сторонам. ОСОБА_1 внесено на депозитний рахунок суду 125242 гривні, а ОСОБА_2 внесено на депозитний рахунок суду.
За правилами ч. 2 ст. 365 ЦК України, суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення зустрічним позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Оскільки розгляд справи завершено, у задоволенні позовної вимоги про припинення права особи на частку у спільному майні відмовлено, тому суд уважає внесені кошти на депозитний рахунок підлягають поверненню.
3.Вирішення питання щодо розподілу судових витрат.
Згідно статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією у матеріалах справи.
Ураховуючи, що за результатами розгляду позовні вимоги за первісним позовом задоволено, у той чс у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом відмовлено, тому суд дійшов висновку, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сума сплаченого ним судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 76, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 316, 317, 365, 1216-1218, 1223, 1258, 1265, 1268, 1270, 1297 ЦК України
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа: Державний нотаріус Другої кременчуцької державної нотаріальної контори Полтавської області Гуртова О.С. - про визнання права власності на 1/4 частину житлового будинку в порядку спадкування задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/4 частину житлового будинку, що розташований за АДРЕСА_1 .
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 - про припинення права особи на частку у спільному майні - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.
Повернути ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , депозитні кошти в розмірі 125242 гривень, сплачених за такими реквізитами: платник: ОСОБА_1 ; дата оплати: 13.02.2025 року; отримувач ТУ ДСА України в Полтавській області;, код отримувача: 26304855; призначення: внесення застави від Булах Леонід Леонід Іванович справа № 536/1315/24.
Повернути ОСОБА_2 ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , депозитні кошти в розмірі 67183 гривні, сплачених за такими реквізитами: платник: ОСОБА_11 ; дата оплати: 02.10.2024 року; отримувач ТУ ДСА України в Полтавській області; код отримувача: 26304855; призначення: оплата частка майна, Пасько Юрій Юрійович, Кременчуцький районний суд Полтавської області від ОСОБА_12 , НОМЕР_3 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО. О. Колотієвський
Повне найменування сторін по справі, місце проживання чи перебування:
Позивач (відповідач за зустрічною позовною заявою) - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;
Відповідач (позивач за зустрічною позовною заявою) - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 ;
Третя особа: Державний нотаріус Другої кременчуцької державної нотаріальної контори Полтавської області Гуртова О.С., адреса: Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Мрії, буд. 16А.