Справа № 161/20571/25
Провадження № 3/161/6366/25
12 грудня 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в особі судді Плахтій І.Б., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - Заремби О.О., особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_2 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого на посаді ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
З протоколу про військове адміністративне правопорушення серії ЛВЛ №411 від 05 жовтня 2025 року вбачається, що посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 05 жовтня 2025 року на виконання доручення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 27 серпня 2025 року №306/1/9707 проведено перевірку в ІНФОРМАЦІЯ_5 з приводу використання засобів фото- відеофіксації (нагрудних відеокамер) під час здійснення заходів оповіщення громадян, перевірки їх Військово-облікових документів, в рамках якої виявлено наступне: Згідно наявних записів у журналі видачі фотовідео камер (бодікамер) ІНФОРМАЦІЯ_6 встановлено, що у вказаному ТЦК та СП здійснюється видача/прийом портативних відеореєстраторів групам оповіщення. В ході перевірки було виявлено, що вивантаження звітних відеоматеріалів з вказаних відеореєстраторів здійснюється та зберігається оператором відділення зв?язку солдатом ОСОБА_3 . Під час перегляду відеозаписів встановлено, що жодною групою оповіщення не здійснюється використання портативних відеореєстраторів відповідно до вимог Інструкції із застосування територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 серпня 2025 року №532. Майже всі відеозаписи перериваються без належних на те підстав. Загальна тривалість відеозаписів за весь день оповіщення становить декілька хвилин, а в деяких випадках декілька секунд. Підполковник ОСОБА_1 , знаючи та розуміючи зміст покладених на нього обов?язків з військової служби, діючи всупереч зазначеним обов?язкам, визначеним у Статутах Збройних Сил України, допустив недбале ставлення до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, а саме незважаючи на покладений на нього обов?язок, не забезпечив виконання особовим складом територіального центру комплектування та соціальної підтримки поставлених перед ним завдань щодо належного використання портативних відеореєстраторів, не здійснював онлайн-перегляд матеріалів фото- і відеозаписів з портативних відеореєстраторів на предмет дотримання вимог Інструкції, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому не визнав. Додатково зазначив, що він на посаді т.в.о керівника ІНФОРМАЦІЯ_6 з 07 вересня 2025 року. Перегляд відеозаписів періодично здійснював. Не заперечував, що якість записів могла б бути кращою, але не всякий раз видається виконати все, як вимогає Інструкція, іноді групі треба наздоганяти осіб, які втікають, або розряджається батарея.
Захисник ОСОБА_1 - Заремба О.О. суду пояснив, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, яка затверджена Наказом Міністерства оборони №329 від 23 жовтня 2021 року. Крім того, до протоколу не долучено жодного доказу вчинення ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення. В справі наявний протокол опитування свідка ОСОБА_3 , з якого вбачається, що відеозаписи ним вивантажувалися особисто на ноутбук, такі були наявні на відео реєстраторах і кожного дня він це вивантаження робив на спеціально виданий йому ноутбук. У свою чергу в справі немає жодного доказу того, що ОСОБА_1 не здійснював вибірковий огляд вивантажених матеріалів. Вищевказані норми права зобов?язують уповноважених осіб вказувати у протоколі нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення. Ці відомості у протоколі ЛВЛ №411 від 5 жовтня 2025 року відсутні взагалі. В протоколі посилання на Інструкцію із застосування ТЦК та СП технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - та відео фіксації, затвердженої наказом МО України від 06 серпня 2025 року №532. Однак, такої Інструкції, яка зазначена в протоколі не існує. Відомча інструкція, яка регламентує порядок застосування ТЦК та СП технічних приладів і технічних засобів була затверджена наказом МО України №532 від 06 серпня 2024 року, зареєстрована в Мінюсті 16 вересня 2024 року за №1391/42736. У відповідності до п. 1 розділу IV Інструкції, вивантаження відеозаписів з карт пам?яті портативних відеореєстраторів на сервер зберігання відеозаписів здійснюється шляхом приєднання карти пам?яті до спеціального обладнання в автоматичному режимі за допомогою спеціального програмного забезпечення або в інший спосіб, визначений виробником цього сервера. Сервер зберігання відеозаписів повинен розміщуватися в межах контрольованої зони та не мати з?єднань з будь-якими глобальними мережами. З пояснень ОСОБА_3 вбачається, що програмне забезпечення, яке передбачене вимогами Інструкції, відсутнє, як і відсутній відповідний сервер. Крім того, зазначив, що дозвіл посадовим особам на онлайн-перегляд, копіювання та видачу фото- і відеозаписів надається виключно за рішенням керівника ТЦК та СП. До матеріалів справи не було долучено дозволу уповноваженим особам ВСП на отримання доступу до серверу, на якому зберігалися відео файли. Зазначив, що в протоколі не зазначено в чому саме полягало протиправне діяння, чи бездіяльність ОСОБА_1 , яким нормативним актом передбачено обов?язок ОСОБА_1 діяти певним чином і якими доказами підтверджується невиконання ОСОБА_1 такого обов?язку; долучені до справи матеріали ніяким чином не підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні будь - якого правопорушення. Просив провадження у справі стосовно ОСОБА_1 закрити.
Особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_2 суду пояснив, що з Головного управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України надійшло доручення про перевірку в ІНФОРМАЦІЯ_5 з приводу використання засобів фото- відеофіксації (нагрудних відеокамер) під час здійснення заходів оповіщення громадян. Військова служба правопорядку проводить дану перевірку на підставі припису, який у них був. У протоколі наявна описка в році Інструкції. Копіювання відеозаписів ними не здійснювалось, вони лише здійснювали перегляд за кожний день. Однак, відео або було відсутнє, або декілька секунд. Не було що копіювати. Зазначив, що ОСОБА_1 мав вибірково, але не менше 1-го разу на тиждень проводити онлайн-перегляд матеріалів фото- і відеозаписів з портативних відеореєстраторів на предмет дотримання вимог Інструкції. Керівник має контролювати виконання завдань ТЦК. Групи повинні здійснювати оповіщення громадян, перевірку їх військово-облікових документів під відеозапис, а керівник ТЦК, у свою чергу, контролювати чи це дотримується. Якщо ОСОБА_1 переглядав відеозаписи, то знав, що це не дотримується. Протокол складено за те, що ОСОБА_1 не контролював використання бодікамер згідно з Інструкцією і не здійснював жодних заходів реагування, тобто не забезпечив виконання особовим складом ТЦК та СП поставлених перед ним завдань, що передбачено п.15 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об?єктивне з?ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об?єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб?єктом правопорушення, всіх обов?язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Частиною 1 статті 172-15 КУпАП передбачено відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби.
Частиною 2 статті 172-15 КУпАП передбачено відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Безпосереднім об?єктом правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, є встановлений порядок службової діяльності у сфері реалізації військовими службовими особами своїх прав і виконання обов'язків.
З об?єктивної сторони це правопорушення характеризується суспільно небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби, суспільно небезпечними наслідками у вигляді істотної шкоди і причинним зв'язком між вказаними бездіяльністю і наслідками.
Недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов'язків, передбачених законами, військовими статутами, положеннями, наказами командування, через недбале чи несумлінне ставлення до них.
Невиконання службових обов?язків полягає у невиконання дій, які входять до службових обов?язків.
Неналежне виконання службових обов?язків полягає в нечіткому, формальному або неповному здійсненні обов?язків.
Відповідно до п. 5 Розділу ІІ Інструкції із застосування територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації, затвердженої наказом МО України №532 від 06 серпня 2024 року (далі - Інструкція), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 вересня 2024 року за №1391/42736, включення портативного відеореєстратора уповноваженими представниками відбувається з моменту початку виконання ними службових обов?язків щодо здійснення заходів оповіщення громадян, перевірки їх військово-облікових документів, а відеозапис ведеться безперервно до завершення виконання заходів, крім випадків загрози попадання на відеореєстратор військових об?єктів або інформації з обмеженим доступом та випадків, пов?язаних з виникненням у уповноваженого представника особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора уповноважений представник переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Згідно з п. 4 Розділу IV Інструкції, контроль за використанням технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію фото- і відеозапису, здійснює відповідальна особа, а за інформацією, отриманою за їх допомогою,-безпосередньо керівник ТЦК та СП.
Згідно з п. 9 Розділу IV Інструкції, для здійснення моніторингу виконання обов?язків уповноваженими представниками під час виконання заходів оповіщення, перевірки військово-облікових документів керівник ТЦК та СП не рідше одного разу на тиждень вибірково проводить онлайн-перегляд матеріалів фото- і відеозаписів з портативних відеореєстраторів на предмет дотримання вимог цієї Інструкції.
Судом встановлено, що з вересня 2025 року ОСОБА_1 працює на посаді ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 . Тобто, до його обов?язків належить контроль за інформацією, отриманою уповноваженими представниками під час виконання заходів оповіщення за допомогою технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію фото- і відеозапису шляхом їх вибіркового перегляду не рідше одного разу на тиждень.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 не здійснював онлайн-перегляд матеріалів фото- і відеозаписів з портативних відеореєстраторів на предмет дотримання вимог Інструкції.
Однак, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів того, що ОСОБА_1 не здійснював вибірковий огляд вивантажених матеріалів. А тому, суд вважає вчинення адміністративного правопорушення в цій частині недоведеним.
Відповідно до пункту 15 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов?язаний забезпечувати виконання особовим складом територіального центру комплектування та соціальної підтримки поставлених перед ним завдань.
Відповідно до ст. 4 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, повсякденне життя і службова діяльність військовослужбовців регулюються Конституцією України, законами України, цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами.
Стаття 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України зобов?язує кожного військовослужбовця виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
У свою чергу, ст.ст. 1-3 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначають, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України, грунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов?язку та досягається, окрім іншого, шляхом свідомого ставлення військовослужбовця до виконання військового обов?язку, вірності Військовій присязі, особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог військових статутів.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України кожного військовослужбовця зобов?язано додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів.
Верховний Суд України у своїй постанові від 21.05.2021 року справі № 185/12161/15-к вказав, що при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов?язків необхідно встановити, що винний зобов?язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов?язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов?язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.
Судом встановлено, що у порушення наведених вимог законодавства та посадових обов?язків, підполковник ОСОБА_1 , знаючи та розуміючи зміст покладених на нього обов?язків з військової служби, діючи всупереч зазначеним обов?язкам, визначеним у Статутах Збройних Сил України, допустив недбале ставлення до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, а саме знаючи про неналежну якість і тривалість, відсутність відеозаписів портативних відеореєстраторів, які видавалися групам оповіщення, що свідчить про неналежне виконання ними вимог Інструкції, не забезпечив виконання особовим складом територіального центру комплектування та соціальної підтримки поставлених перед ним завдань щодо належного використання портативних відеореєстраторів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, повністю підтверджується наступними доказами дослідженими судом, а саме: протоколом про військове адміністративне правопорушення серії ЛВЛ №411 від 05 жовтня 2025 року; бланком отримання пояснень ОСОБА_3 від 05 жовтня 2025 року; поясненнями ОСОБА_1 у судовому засіданні; наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 № 218 агд від 30 серпня 2025 року; наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 № 240 агд від 15 вересня 2025 року; журналом видачі фотовідео камер (бодікамер); витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 №110-БГ/дск від 25 грудня 2023 року; списком особового складу ІНФОРМАЦІЯ_7 , які уповноважені на складання протоколів про військові адміністративні правопорушення.
Об?єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, які надані органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, у суду не має.
Доводи сторони захисту не спростовують встановлених обставин, а також того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-15 КУпАП.
Таким чином, суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Разом з тим, ст. 22 КУпАП передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Статтею 23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Частиною 2 ст. 61 Конституції України визначено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер,
Вищевказана норма Конституції України свідчить про те, що відповідальність особи за вчинення правопорушення у кожному випадку є окремою та персональною за своїми ознаками.
Чинними нормами КУпАП не визначається поняття малозначності вчиненого правопорушення та виключного переліку діянь, які можуть вважатися малозначними, а тому орган (посадова особа), уповноважений розглядати справи про адміністративні правопорушення, звільняє правопорушника від адміністративної відповідальності в кожному випадку окремо, зважаючи на характер вчинюваного діяння та обставини справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Аналізуючи вищевказане, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, з урахуванням особи правопорушника, який до адміністративної відповідальності притягається вперше, на посаді т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 на момент складення стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення перебував незначний проміжок часу (один місяць), суд вважає, що ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження, суд виносить постанову про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення.
На підставі ч.2 ст. 172-15 КУпАП, керуючись ст. ст. 22, 252, 283, 284 КУпАП, суд, -
Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та звільнити його від адміністративної відповідальності за малозначністю, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП - закрити.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області І.Б. Плахтій