Справа № 183/2781/22
№ 1-кп/183/531/25
12 грудня 2025 рокум. Самар
Самарівського міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі колегії:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
перекладача ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 , (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_8 , (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12021041350000892 відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Грозний Чеченської Республіки, громадянина Російської Федерації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченогоу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 п.1 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України,
В провадженні Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 , обвинуваченогоу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 п.1 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_8 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, мотивуючи свою позицію тим, що, ризики, які були враховані судом при обранні йому запобіжного заходу тримання під вартою не змінилися, нових обставин для зміни запобіжного заходу стосовно обвинуваченого не з'явилося, тому продовження строку тримання під вартою необхідне для забезпечення розгляду кримінального провадження.
Захисник ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання про продовження строків тримання під вартою, мотивуючи свою позицію тим, що ризики не доведенні, просив застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав свого захисника.
Колегія суддів, вислухавши думку учасників процесу, дійшла до наступного.
При вирішенні клопотання прокурора про необхідність продовження обвинуваченому раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, ОСОБА_8 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 п.1 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України, один з яких у відповідності до ст. 12 КК України, є особливо тяжким і за вчинення яких передбаченні покарання: за ч.2 ст.15 п.1 ч.2 ст.115 КК України - у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічним позбавленням волі, за ч.1 ст.263 КК України - у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, відповідно.
У зв'язку з цим колегія суддів враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), який у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 року зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування».
Крім того, ОСОБА_8 є громадянином РФ, мешкає без реєстрації в м. Києві, не має стійких соціальних зв'язків, після вчинення злочину покинув місце його вчинення та переховувався від органів досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності, а тому ризик переховування обвинуваченого від суду продовжує існувати.
Суд приймає до уваги обставини, на які посилається сторона захисту щодо застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, однак наявність таких обставин не спростовує висновків суду, викладених вище.
За таких обставин колегія суддів погоджується з думкою прокурора про те, що на цей час є наявним ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування обвинуваченого від суду, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_8 у разі визнання останнього винуватими у вчиненні кримінальних правопорушень.
Ці обставини можуть зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.
За таких обставин, на думку колегії суддів, на цей час продовжує існувати ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому продовження обвинуваченому строку тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці ЄСПЛ і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в рішеннях ЄСПЛ у справах «Летельє проти Франції», «Лабіта проти Італії».
Отже, враховуючи всі обставини по справі, колегія суддів вважає за необхідне запобіжний захід у виді тримання під вартою застосований обвинуваченому ОСОБА_8 продовжити на 60 днів без визначення розміру застави.
В задоволенні клопотання сторони захисту про обрання альтернативного запобіжного заходу - відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 331, 376 КПК України, колегія суддів,
Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_8 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Грозний Чеченської Республіки, громадянину Російської Федерації, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченомуу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 п.1 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України, продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою по 09 лютого 2026 року включно.
В задоволенні клопотання сторони захисту про обрання альтернативного запобіжного заходу - відмовити.
Копію ухвали направити для виконання Сектору для тримання осіб, узятих під варту Державної установи «Синельниківська виправна колонія №94».
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді:
ОСОБА_2
ОСОБА_3