Справа № 675/1955/25
Провадження № 1-кс/675/20/2025
"11" грудня 2025 р. м. Ізяслав
Ізяславський районний суд Хмельницької області під головуванням судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву судді Ізяславського районного суду Хмельницької області ОСОБА_3 про самовідвід у кримінальному провадженні №12025244000001700 від 14.09.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
На розгляд передано заяву судді Ізяславського районного суду Хмельницької області ОСОБА_3 про самовідвід у кримінальному провадженні №12025244000001700 від 14.09.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
Заява про самовідвід мотивується тим, що постановою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 23.06.2025, яку постановлено під головуванням судді ОСОБА_3 , ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
На переконання судді ОСОБА_3 фактичні обставини даного кримінального провадження та постанови від 23.06.2025 в справі №675/989/25, випливають з одних правовідносин, ним надано оцінку обставинам вчинення адміністративного правопорушення обвинуваченим, а тому розгляд даного кримінального провадження, яке випливає з адміністративних матеріалів, відносно ОСОБА_5 може викликати сумніви в його об'єктивності та упередженості.
Прокурор, обвинувачений та його захисник у судове засідання не з'явилися, натомість подали письмові заяви про розгляд даного питання без їх участі.
З огляду на приписи ч. 4 ст. 107 КПК України та неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.
Дослідивши надані матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Так, згідно з вимогами ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-76 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Слід констатувати, що об'єктивність розгляду справи, а отже вирішення її на основі суворого додержання законності забезпечується її розглядом суддею, щодо якого відсутні сумніви, в тому числі у стороннього спостерігача, в його неупередженості та безсторонності.
Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінально-процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а тому рішення Європейського суду є обов'язковими для виконання судами України.
Згідно з п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінюваності суддів (далі - Висновок), судова незалежність передбачає повну неупередженість з боку суддів. При розгляді справи між будь-якими сторонами судді повинні бути неупередженими, тобто вільними від будь-яких зв'язків, прихильностей, необ'єктивності, які впливають або можуть створювати враження впливу на спроможність суддів здійснювати судочинство незалежно. У цьому розумінні судова незалежність є розвитком основоположного принципу, згідно з яким «жодна особа не може бути суддею у своїй справі». Значущість цього принципу виходить за межі окремої судової справи та її сторін. Судовій владі повинні довіряти не лише сторони окремої справи, але й суспільство в цілому. Таким чином, суддя не просто насправді повинен бути вільним від будь-яких зв'язків, симпатій, упередженості, він чи вона також повинні вважатися вільними від цього з точки зору розсудливого спостерігача. У протилежному випадку, довіру до судової влади може бути підірвано.
У пункті 11 Висновку зазначено, що ця незалежність повинна існувати стосовно як суспільства в цілому, так і сторін будь-якої судової справи, в якій судді повинні винести рішення.
Виходячи з вказаної норми закону, в даному випадку достатньою підставою для відводу судді є не доведений факт упередженості чи необ'єктивності судді, а наявність обґрунтованого об'єктивними обставинами припущення, що суддя в силу дії певних чинників не може зберегти безсторонність.
Із практики Європейського суду з прав людини випливає, що важливим питанням є питання довіри, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення Європейського суду по справі «Білуха проти України» від 09.11.2006).
Згідно п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді останній заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
Відповідно до п. п. 1, 2, 6 ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний, зокрема, справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів; виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.
Стаття 15 Кодексу суддівської етики України визначає, що суддя заявляє самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законом. У разі виникнення сумнівів у судді щодо його неупередженості у результаті розгляду справи суддя має право заявити самовідвід.
Тобто, розгляд справи суддею, щодо якого існують об'єктивні підстави для виникнення сумнівів у його неупередженості, є порушенням ним передбачених діючим законодавством обов'язків судді та правил суддівської етики.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 80 КПК за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні, зокрема, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
З огляду на викладене, з урахуванням ухвалення суддею ОСОБА_3 судового рішення - постанови від 23.06.2025 у справі №675/989/25 відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , де надано оцінку фактичним обставинам вчинення адміністративного правопорушення, які по своїй суті випливають з одних і тих же правовідносин, що й по кримінальному провадженню №12025244000001700 від 14.09.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, тобто невиконання цієї постанови судді, для уникнення сумнівів щодо неупередженості такого судді в очах прокурора, обвинуваченого, його захисника та стороннього спостерігача, забезпечення дотримання вимог суддівської етики, а також з урахуванням принципу процесуальної економії, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити заявлений самовідвід у зазначеній справі, що відповідатиме завданням кримінального провадження та в жодному разі не порушить законних прав та інтересів його учасників.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81 КПК України,
Заявлений суддею Ізяславського районного суду Хмельницької області ОСОБА_3 самовідвід у кримінальному провадженні №12025244000001700 від 14.09.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України - задовольнити.
Відвести суддю Ізяславського районного суду Хмельницької області ОСОБА_3 від розгляду справи №675/1955/25 у кримінальному провадженні №12025244000001700 від 14.09.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_6