Справа № 444/4579/25
Провадження № 3/444/2320/2025
12 грудня 2025 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Ясиновський Р. Б., з участю особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає та зареєстрований АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 , пенсіонер), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жовква в залі суду матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , -
- за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 , згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 505462, ставиться до вини те, що він "06.11.2025 о 17 год. 55 хв. в с. Папірня вул. Степанга Бандери, 23, автодорога Т1425, Львівського району, Львівської області, керуючи транспортним засобом Фольцваген Бестер н.з. НОМЕР_3 , при зустрічному роз'їзді, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив зіткнення із спеціалізованою вантажною платформою марки Рено Преміюм н.з. НОМЕР_4 та спеціалізованим причіпом марки Рольфо Сіріо н.з. НОМЕР_5 , які рухались на зустріч, чим завдав матеріальної шкоди, чим порушив вимоги п. 13.3 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП".
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП не визнав. Зазначив, що він рухався своєю по центру своєї смуги руху. В даному місці дорога є досить вузькою. ДТП відбулось в повороті, практично по центру самого повороту. Водій автомобіля Рено Преміюм рухався на досить великій швидкості та в даному місці зрізав поворот з виїздом прицепа на його смугу руху де і відбулось зіткнення. Пояснив, що контактування відбулося керованого ним автомобіля лівою передньою частиною із прицепом. Просить провадження у справі відносно нього за ст. 124 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Потерпілий, водій спеціалізованої вантажної платформи марки Рено Преміюм н.з. НОМЕР_4 із спеціалізованим причіпом марки Рольфо Сіріо н.з. НОМЕР_5 ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, хоча про час та місце проведення такого повідомлений належним чином, що стверджується зокрема телефонограммою. З жодними клопотаннями до суду не звертався.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка пасажир транспортного засобу Фольцваген Бестер н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_3 (проживає та зареєстрована АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_6 ) в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 є її човіком. В момент події вонга перебувала в керованому чоловіком автомобілі та сиділа на передньому місці пасажира. Вона пильно слідкувала за дорогою, оскільки має страх до дороги і цей раз виключенням не був. Ствердно вказала що зіткнення відбулося на смузі руху по якій рухався її чоловік, після чого їхній автомобіль розвернуло та відкинула вбік до обочини. Зазначила, що водій вантажного автомобіля відразу після ДТП підбіг до них та питав чи хтось потребує допомоги, оскільки в автомобілі були ще двоє пасажирів. Водій вантажного автомобіля на місці ДТП, до приїзду поліції, визнавав свою вину та вказував, що дорога дуже вузька і його причіп виїхав на зустрічну смугу в повороті, а тому і відбулося зіткнення.
Суддя, вислухавши пояснення особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, надавши їм оцінку в сукупності, приходить до наступного висновку.
Згідно з ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Разом з тим вважаю, що достатніх доказів у підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.Д
Диспозиція ст. 124 КУпАП, за якою складено адміністративний матеріал щодо громадянина ОСОБА_1 , передбачає наявність у діях особи (в даному випадку водія), - порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Так, на підтвердження вини ОСОБА_1 суду представлено зокрема схему ДТП та пояснення водіїв учасників ДТП.
Інших доказів суду не представлено, а сам потерпілий в судове засідання для надання пояснень чи спростування пояснень отриманих судом в ході розгляду справи не прибув та жодних клопотань не подавав.
Разом з тим, із представленої схеми ДТП вбачається, що зіткнення між автомобілями відбулося на смузі руху саме автомобіля Фольцваген Бестер, а тому стверджувати, що водій ОСОБА_1 порушив п.п. 13.3 ПДР України та не дотримався бокового інтервалу у суду не має.
Із письмових пояснень гр. ОСОБА_2 не вбачається, щоб зіткнення відбулося саме на його смузі руху, оскільки в таких ОСОБА_2 зазначив, що причиною ДТП є недотримання швидкості водієм Фольваген.
Крім цього із письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що вони є аналогічними тим які він надав в судовому засіданні, а саме, що ДТП відбулося саме на його смузі руху і такі пояснення підтвіердженні поясненнями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_3 , а тому підстав не вірити таким поясненням немає.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Загальне посилання в протоколі на відповідні пункти Правил дорожнього руху України та ст. 124 КУпАП не описують складу правопорушення та його суті.
Працівник поліції, який склав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не надав доказів на підставі яких даних він поставив у провину п. 13.3 ПДР України.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Положеннями статті 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є вчинення нею протиправної, винної дії чи бездіяльності (адміністративного правопорушення), яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію про захист прав і основоположних свобод людини від 04 листопада 1950 року і Протоколи 1,2,4,7,11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції.
Згідно з вимогами ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обгрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
В своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об'єктивного судового розгляду.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12. 2010 року №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинності.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до ст. 8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Саме суди є останньою правовою інстанцією у державі, в якій кожен громадянин за необхідності шукає захисту своїх прав, свобод та інтересів.
Згідно ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути під дана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись водночас принципом верховенства права.
Згідно з положеннями ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, оцінивши наведені особою, яка притягається до адміністративної відповідальності доводи на підтвердження відсутності в його діях складу правопорушення, дослідивши повно та всебічноусі наявні у справі докази, керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 27, 124, 248, 279, 283, 284, 307, 308 КУпАП України, суддя,
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення в його діях.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Ясиновський Р. Б.