Справа № 465/1613/24
Провадження № 2/461/81/25
08.12.2025 року Галицький районний суд міста Львова у складі:
головуючого судді Мироненко Л.Д.
при секретарі судового засідання Курилюк А.І.,
за участю:
відповідача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Заплотинської Олени Борисівни про визнання заповіту недійсним,-
У провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває зазначена цивільна справа.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 29.03.2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі.
Ухвалою суду від 07.10.2024 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою суду від 21.04.2025 року було задоволено клопотання представника позивача та призначено у справі посмертну судово-психіатричну експертизу та доручено її проведення експертам Львівської філії судових експертиз державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України». Витрати на проведення експертизи покладено на позивача ОСОБА_3 . Зупинено провадження по справі на строк проведення експертизи.
31.10.2025 року справа повернулася до Галицького районного суду м. Львова з експертної установи без проведення експертизи, у зв'язку із несплатою вартості експертизи стороною позивача.
Ухвалою суду від 03.11.2025 року було поновлено провадження у вказаній справі.
У судове засідання, призначене на 08.12.2025 року, позивач та її представник повторно не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату і час його проведення. Жодних заяв чи клопотань до суду від них не надходило.
Відповідач та його представник просили суд залишити позов без розгляду у зв'язку з повторною неявкою сторони позивача без поважних причин в судове засідання.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши позицію відповідача та його представника, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч.5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з ч.2 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:
1) залишення позовної заяви без розгляду;
2) закриття провадження у справі;
3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Крім того, положення ст. 43 Цивільного процесуального кодексу України визначають, що учасники справи зобов'язані, зокрема, з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 131 Цивільного процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Таким чином, обов'язок суду полягає у перевірці не лише факту належного повідомлення позивача про час і місце судового засідання, а й про поважність причин такої неявки, якщо вони були зазначені. Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом.
Суд звертає увагу на той факт, що ЦПК України не передбачено відкладення судового засідання з умовою надання доказів поважності причини неявки у майбутньому. Причину неявки потрібно перевірити і встановити безпосередньо у судовому засіданні, якщо така є. Тому для цього необхідно, щоб позивач надав письмову інформацію з доказами про це.
Відтак, сторони зобов'язані надавати докази, що підтверджують поважні причини неявки у судове засідання, про відкладення якого просять суд.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно з ч.5 ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
В судові засідання призначені на:
-25.11.2025 року позивач та її представник не з'явились, хоча були належним чином повідомленими про дату і час судового засідання. Повідомлення сторони позивача про дату та час вказаного судового засідання здійснювалось шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету представника позивача. Відповідно до довідки про доставку електронного документу Галицького районного суду м. Львова вищевказана судова повістка була доставлена до електронного кабінету представника позивача 05.11.2025 року о 00 год. 01 хв.;
-08.12.2025 року позивач та її представник повторно не з'явились, хоча були належним чином повідомленими про дату і час судового засідання. Повідомлення сторони позивача про дату та час вказаного судового засідання здійснювалось шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету представника позивача. Відповідно до довідки про доставку електронного документу Галицького районного суду м. Львова вищевказана судова повістка була доставлена до електронного кабінету представника позивача 26.11.2025 року о 18 год. 42 хв.
Крім того, судом додатково було направлено судову повістку за адресою зареєстрованого місця проживання позивача засобами поштового зв'язку, однак вказаний рекомендований лист не був вручений та повернутий на адресу суду, оскільки «адресат відсутній за вказаною адресою».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-6).
Таким чином, суд вважає, що позивача та його представника було належним чином повідомлено про дати і час проведення судових засідань 25.11.2025 року та 08.12.2025 року.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Обов'язковими умовами для застосування передбачених ч.5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; право позивача як особи, що подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності, при цьому саме на позивача покладається обов'язок доведення неможливості вчинення ним відповідних процесуальних дій.
Таким чином, суд приходить до переконання, що неявка позивача та її представника має ознаки повторності, заяви про розгляд справи, проведення судових засідань за відсутності позивача до суду не надходили.
Верховний Суд у складі колегії Касаційного господарського суду у своїй постанові від 16 липня 2020 року у справі № 924/369/19 звертає увагу на те, що за положеннями статті 129 Конституції одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Верховний Суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Верховний Суд у постанові від 31 серпня 2021 року у справі № 570/5535/17 (провадження № 61-6076св21) зазначив, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю потрібно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Відповідно до правового висновку, який викладений у постанові Верховного суду від 28 березня 2023 року у справі № 711/7486/19 суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору .
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить також з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 р. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Судом враховується, що права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Враховуючи неодноразові неявки позивача в судове засідання без поважних причин, суд приходить до переконання, що позовну заяву необхідно залишити без розгляду.
Крім того, судом встановлено, що ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 29.03.2024 року було задоволено заяву позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову та накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . загальною площею: 24,3 кв. м., житловою площею: 17,5 кв.м., реєстраційний номер майна: 15021926; номер запису: 41748 в книзі 34.
Відповідно до ч. 9 ст.158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Таким чином, оскільки суд дійшов до висновку про необхідність залишення позову ОСОБА_3 без розгляду, то заходи забезпечення позову, визначені ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 29 березня 2024 року, підлягають скасуванню.
Керуючись ст. ст.2, 258-260, 353-355 ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Заплотинської Олени Борисівни про визнання заповіту недійсним, - залишити без розгляду.
Скасувати арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . загальною площею: 24,3 кв. м., житловою площею: 17,5 кв.м., реєстраційний номер майна: 15021926; номер запису: 41748 в книзі 34, який був накладений як захід забезпечення позову, згідно з ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 29 березня 2024 року.
.
Повний текст ухвали виготовлено 12 грудня 2025 року.
Роз'яснити заявнику, що залишення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду з того самого питання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.
Позивач: ОСОБА_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Третя особа: Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Заплотинська Олена Борисівна, адреса: АДРЕСА_4 .
Головуючий суддя Л.Д. Мироненко