Справа № 331/2311/25
Провадження № 1-кс/331/2262/2025
іменем України
12.12.2025
Слідчий суддя Олександрівського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ відділу поліції №2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024082020001009 від «10» жовтня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
про арешт майна, -
У провадження слідчого судді надійшло клопотання про арешт майна у якому зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що 10.10.2024 до ВП №2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області надійшла заява від ОСОБА_4 про те, що в Олександрівському районі м. Запоріжжя незаконно зберігають з метою збуту вибухові речовини та бойові припаси.
Крім того встановлено, що до вказаного кримінального правопорушення може бути причетний гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно якого зібрано матеріал про те, що останній має намір на збут вогнепальної зброї та вибухонебезпечних предметів.
В подальшому 04.12.2025 проведено видачу грошових коштів для проведення оперативної закупки у гр. ОСОБА_5 вибухонебезпечних предметів та вогнепальної зброї на яку було видано грошові кошти на загальну суму 70000 грн. купюрами номіналом 100 грн. та 200 грн.
04.12.2025 на підставі ухвали слідчого судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя про надання дозволу на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 з метою відшукання вибухонебезпечних предметів, вогнепальної зброї, предметів для виготовлення зброї, проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено:
- грошові кошти на загальну суму 68 700 грн.;
- мобільний телефон марки Samsung в корпусі чорного кольору.
04 грудня 2025 року, вказані об'єкти визнано речовим доказом по кримінальному провадженню.
Таким чином, установлено, що усі вилучені під час обшуку речі мають доказове значення для проведення досудового розслідування.
З огляду на викладене, беручи до уваги те, що тимчасово вилучене майно, має істотне значення для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки зберегло на собі сліди скоєного кримінального правопорушення і необхідне для проведення ряду судових експертиз у кримінальному провадженні, з метою досягнення дієвості кримінального провадження, необхідно застосувати такий захід забезпечення як - арешт майна.
Слідчий подав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, на задоволенні клопотання наполягає.
Згідно ч.1 ст. 172 КПК України неприбуття слідчого у судове засідання не перешкоджає його розгляду.
Фіксування розгляду клопотання технічними засобами звукозапису не здійснювалось на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних обставин.
Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Згідно із ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Як вбачається з наданого суду витягу №12024082020001009 від «10» жовтня 2024 рокубуло внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Відповідно до протоколу обшуку від 04.12.2025 року слідчим вилучено вищезазначені докази та відповідно постановою визнано їх речовими доказами.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого,прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Метою накладення арешту слідчий вважає забезпечення збереження речових доказів.
Дослідженням наявних матеріалів встановлено, що клопотання слідчого про арешт майна відповідає вимогам ст.ст.170, 171 КПК України та належним чином обґрунтоване. Доведена необхідність такого арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.
Керуючись ст.ст.170-173 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ відділу поліції №2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024082020001009 від «10» жовтня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучено в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
-грошові кошти на загальну суму 68700 грн.;
-мобільний телефон марки Samsung в корпусі чорного кольору.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвалу може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1