Справа № 331/5817/25
Провадження № 1-кс/331/2218/2025
іменем України
11.12.2025
Слідчий суддя Олександрівського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №22024000000001095 від 22.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення , передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.111, ч.4 ст.111-1, ч.2 ст.384, ч.2 ст.110 КК України,-
До слідчого судді Олександрівського районного суду м.Запоріжжя надійшло вказане клопотання ОСОБА_5 подане адвокатом ОСОБА_4 , в якому заявник просить скасувати арешт на майно, яке було накладено в рамках кримінального провадження №22024000000001095 від 22.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення , передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.111, ч.4 ст.111-1, ч.2 ст.384, ч.2 ст.110 КК України, а саме :
-нетбук «Sony», модель PCG-31113L із зарядним пристроєм.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтримали клопотання, прохали суд його задовольнити.
Слідчий заперечував проти заявленого клопотання, суду пояснив , що на даний час не відпали підстави застосування арешту на речові докази, так як нетбук містить інформацію, яка має значення для досудового розслідування у вигляді переписок із особами, які можливо причетні до вчинення кримінального правопорушення, через що вони визнані слідчим речовими доказами. У судовому засіданні слідчий долучив протоколи огляду. Також пояснив, що справа надійшла із Офісу Генерального Прокурора до провадження УСБУ в Запорізькій області, великий об'єм для ознайомлення з матеріалами справи, додатково потрібно перевірити протоколи огляду, на вилучених речах містяться дані та інформація, які можна отримати тільки за результатами проведення відповідних експертних дослідженьта можливо призначити експертизи. Прохав суд відмовити у задоволенні клопотання.
Дослідивши надані матеріали, заслухавши учасників процесу, слідчий суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про скасування арешту, з наступних підстав.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 25.07.2024 року накладено арешт на майно у кримінальному провадженні № 22022000000000718 від 27.12.2022 за підозрою громадян України ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України та за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 111-4 КК України.
Підставою накладення арешту на майно, яке було вилучене 21.06.2024 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , було те, що воно відповідає критеріям ст. 98 КПК України.
Так, відповідно до ст.98 КПК речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України). Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
За ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, відчуження, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Отже, нормами КПК України визначені виключно дві підстави коли арешт майна має бути скасованим повністю або частково, а саме, якщо відпали підстави його застосування або арешт було накладено необґрунтовано.
Тобто особа, що заявила клопотання про скасування арешту, повинна довести, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя зазначає, що заявником до клопотання не було долучено доказів, які б підтверджували, що в подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна відпала потреба.
Заява про скасування арешту не містить жодних обґрунтувань, на які би посилалася заявник як на підставу скасування арешту за ч. 1 ст. 174 КПК України.
Як зазначено у клопотанні та випливає з ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 25.06.2024 було накладено арешт у кримінальному провадженні для збереження речових доказів. Наразі майно на яке було накладено арешт у кримінальному провадженні № 22022000000000718 від 27.12.2022 року не втратило ознак речового доказу і арешт майна необхідний саме для його збереження, наразі досудове розслідування триває, телефони можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються у кримінальному провадженні , тому підстави для скасування арешту майна наразі відсутні.
Також слідчий суддя звертає увагу на ту, обставину, що кримінальне провадження №22024000000001095 від 22.11.2024 перебуває на стадії досудового розслідування, проводяться слідчі дії, а отже необхідність у збереженні майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України не відпала.
Разом з тим, доводи ОСОБА_8 про те, що він жодного відношення до даного кримінального провадження не має, слідчий суддя до уваги не приймає, оскільки відсутність процесуального статусу у кримінальному провадженні останньої відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, не перешкоджає арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що в задоволенні поданого клопотання про скасування арешту майна слід відмовити, оскільки заявником не було доведено необґрунтованості накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, а також в судовому засіданні встановлено, що на даний час не відпала потреба у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Керуючись ст.ст. 170-174, 376 КПК України, слідчий суддя, -
ухвалив:
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №22024000000001095 від 22.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення , передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.111, ч.4 ст.111-1, ч.2 ст.384, ч.2 ст.110 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1