Справа № 209/4678/25
12 грудня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого - судді Логойда І.В., за участі секретаря судового засідання Лутнянського І.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, згідно з яким просить стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , аліменти на утримання (доньки, яка продовжує навчання) в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову до суду і до закінчення навчання.
Позовні вимоги мотивовані тим, що матір ОСОБА_3 та батько ОСОБА_2 перебувають у шлюбі. Підтвердженням факту того, що відповідач по справі являється батьком є свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 . Вже тривалий час позивачка проживає окремо від відповідача. Була прийнята на навчання з 01.08.2023 року до 30.06.2027 року в Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет», рівень стаціонарного навчання І ступеня, за спеціальністю 053 Психологія на денній формі навчання. Матеріальне становище не дозволяє самостійно забезпечувати власні потреби навчання, займає значну частину часу, тому можливості стабільного працевлаштування не має. На сьогодні матеріально повністю забезпечує мати ОСОБА_3 , яка сплачує грошові кошти за навчання позивачки в Університеті та відповідно, надає грошові кошти на інші потреби та витрати. Один рік навчання в Державному вищому навчальному закладі «Ужгородський національний університет» коштує 30 000 (тридцять тисяч) гривень. Відповідач по справі не надає будь-якої матеріальної допомоги, необхідної для навчання, незважаючи на те, що згідно з законодавством зобов'язаний це робити. Мати не в змозі самостійно її утримувати, тому вимушена поставити питання про стягнення аліментів та звернутись до суду.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Кам'янського позовну заяву направлено за підсудністю до Ужгородського міськрайонного суду.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.09.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач в судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, у позовній заяві просить розглянути справу без її участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи належним чином повідомлений, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну зареєстровану адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника. Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Верховного Суду від19.05.2021 у справі №910/16033/20,від 20.07.2021у справі № 916/1178/20, від 23.01.2023 у справі №496/4633/18, від 22.03.2023 у справі № 905/1397/21, від 30.08.2023 у справі № 910/10477/22.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у його відсутності.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 8 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі в їх сукупності, суд доходить наступних висновків.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , звернулася до суду з даним позовом.
До справи додано ксерокопію картки фізичної особи-платника податків ОСОБА_2 НОМЕР_5 .
Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьки: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Згідно з довідкою №65 від 12.03.2025 ДВНЗ «Ужгородський національний університет», видана ОСОБА_1 , що вона дійсно є здобувачем 2 курсу ОС «бакалавр» денної форми навчання, спеціальності психологія факультету суспільних наук ДВНЗ «Ужгородський національний університет» за контрактом, термін закінчення навчання 30.06.2027.
До матеріалів справи додано копію договору №170/23 про навчання за кошти фізичних та юридичних осіб, укладений ОСОБА_3 та вказаним навчальним закладом про взяття на себе зобов'язання підготовки здобувача вищої освіти ОСОБА_1 за денною формою здобуття освіти за освітньою програмою психологія за спеціальністю 053 Психологія для здобуття ступеня вищої совіти бакалавр 240 кредитів ЄКТС. Згідно з п. 5.2 договору загальна вартість освітньої послуги становить 120000 грн., розмір плати за навчальний рік 30000 грн. Згідно з доданою додатковою угодою п. 5.2 викладено у новій редакції, згідно з якою загальна вартість освітньої послуги становить 124500 грн., розмір оплати за навчальний рік 31500 грн.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного кодексу України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги. При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
Зі змісту ст. 55 СК України вбачається, що дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-XІІ) дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до так і після народження.
Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно з ч. 1 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 СК України.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються за рішенням суду в частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Статтею 200 СК України також передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 СК України. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до правової позиції, яка була висловлена Верховним Судом України у справі № 6-129цс15 (постанова від 24.02.2016 року) на відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах, правовідносини обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Таким чином, у випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правила статті 185 СК України не застосовуються, зазначені правовідносини регулюються статтею 199 цього Кодексу.
Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Виключного переліку того, на що повинні витрачатися грошові кошти законом не встановлено, але вони повинні бути спрямовані на забезпечення потреб та інтересів дитини, таких як харчування, лікування, гігієна, одяг, придбання речей необхідних для розвитку і виховання дитини, реалізації її здібностей. Відомостей щодо неспроможності відповідачем сплачувати аліменти через незадовільний стан здоров'я, скрутне матеріальне становище, наявність у відповідача на утриманні інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина суду не надано.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках.
Згідно з ч. 1 ст. 80 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
З урахуванням викладеного, поданих доказів, суд дійшов висновку, що з огляду на вищезазначені норми закону та правовідносини, що склалися між сторонами у цій справі, з відповідача слід стягнути на користь - ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки, яка продовжує навчання в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову до суду 24.06.2025 і до закінчення навчання або до досягнення ОСОБА_1 двадцятитрьохрічного віку.
Витрати із сплати судового збору у відповідності до ст. 141 ЦПК України слід покласти на відповідача, оскільки позивач в силу вимог п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду із позовом про стягнення аліментів.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 18, 76-82, 89, 95, 141, 265, 273, 274, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 181, 182, 199, 200 СК України, суд
Позовну заяву задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки, яка продовжує навчання, в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову до суду 24.06.2025 і до закінчення навчання або досягнення двадцятитрьохрічного віку.
Допустити негайне виконання рішення суду, в частині стягнення аліментів, у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід Державного бюджету України витрати із сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять грн. 20 коп.).
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 12 грудня 2025 року.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області І.В. Логойда