Справа №127/2992/25
Провадження №1-кп/127/84/25
11 грудня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 ,
сторони захисту: адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 12 кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.01.2025 за № 72025021020000007, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Вінниці, громадянина України, освіта вища, працюючого приватним підприємцем, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 229, частиною другою статті 190, частиною першою статті 209 Кримінального кодексу України,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 229, частиною другою статті 190, частиною першою статті 209 Кримінального кодексу України (далі - КК).
З обвинувального акту випливає, що відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» торговельна марка - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.
Пунктом 4 статті 16 цього ж Закону визначено, що використанням торговельної марки визнається нанесення її на будь-який товар, для якого торговельну марку зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням торговельної марки з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення).
Торговельна марка визнається використаною, якщо її застосовано у формі зареєстрованої торговельної марки, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованої торговельної марки лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності торговельної марки.
Згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» фальсифікована продукція - продукція, виготовлена з порушенням технології або неправомірним використанням знака для товарів та послуг, чи копіюванням форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само неправомірним відтворенням товару іншої особи.
Частиною четвертою статті 6 цього Закону заборонено введення в обіг фальсифікованої продукції.
Відповідно до свідоцтва України № НОМЕР_1 від 15.11.2005 та № 269029 від 26.12.2019 власником торговельних марок, відповідно «ТАНОС» та «CORTEVA», являється компанія «Corteva Agriscience LLC» («Кортева Агрісциенс ЛЛС»), зареєстрована у м. Індіанаполіс США.
У порушення зазначених норм ОСОБА_6 та ОСОБА_5 упродовж 2023 року з корисливих мотивів об'єдналися для виготовлення та подальшого продажу на постійній основі продукції (товарів) під виглядом агрохімічних засобів всесвітньо відомих торговельних марок, у тому числі «ТАНОС» та «CORTEVA», виробництва компанії «Corteva Agriscience LLC», без дозволу власника торговельних марок та фірмового найменування.
Відповідно до розробленого плану ОСОБА_5 підшукав складське приміщення, розташоване на території колишнього лампового заводу на першому поверсі будівлі за адресою: м. Вінниця, вул. Левка Лук'яненка, 14/вул. Гетьмана Мазепи, 2. а ОСОБА_6 - гаражне приміщення № НОМЕР_2 за адресою ГВГІ «Хімік» у м. Вінниця по вул. Ушинського, 1, у яких ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розмістили обладнання для зважування та фасування хімічних сумішей у пакування, на яке без дозволу власника нанесено зображення торговельних марок та фірмового найменування, тобто для виготовлення фальсифікованої продукції.
Крім того, на виконання єдиного із ОСОБА_5 плану ОСОБА_6 домовився із мешканцем м. Ямполя Вінницької області ОСОБА_7 про виготовлення пакування із полімерного матеріалу із нанесеними написами «ТАНОС», «CORTEVA», яке нагадувало пакування фунгіциду під назвою «Танос», виробництва компанії «Corteva Agriscience LLC».
ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , усвідомлюючи неспроможність удвох реалізувати розроблений злочинний план та виготовляти достатню кількість фальсифікованої продукції, наприкінці 2023 року залучили до своєї протиправної діяльності інших осіб, а саме ОСОБА_6 залучив ОСОБА_8 , а ОСОБА_5 на початку 2024 року - ОСОБА_9 , які у подальшому діяли відповідно до єдиного плану, відомого усім учасникам групи, під керівництвом ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .
Відповідно до цього плану ОСОБА_6 замовляв виготовлення у ОСОБА_7 без дозволу власника торговельних марок га фірмового найменування пакування із полімерного матеріалу, яке містило написи «Танос». «Corteva» та нагадувало пакування фунгіциду під назвою «Танос». виробництва компанії «Corteva Agriscience LLC», яке після виготовлення поштовими компаніями, міжміським транспортом або ОСОБА_8 , доставлялося до м. Вінниці.
Крім того. ОСОБА_6 купував сірчане добриво у гранулах, яке ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 перебуваючи у приміщенні по вул. Левка Лук'яненка, 14/вул. Гетьмана Мазепи. 2 та гаражі по АДРЕСА_2 , у визначеній кількості по 2 кг. засипали у пакети, виготовлені ОСОБА_7 та заклеювали за допомогою пристрою для запаювання пакетів.
Розфасоване у такий спосіб сірчане добриво ОСОБА_6 та ОСОБА_5 продавали під виглядом фунгіциду «Танос». виробництва компанії «Corteva Agriscience LLC». без дозволу власника торговельних марок та фірмового найменування.
Частину отриманих від продажу фальсифікованої продукції (товарів) коштів ОСОБА_6 та ОСОБА_5 передавали ОСОБА_12 та ОСОБА_13 тобто розподіляли дохід, отриманий внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Установлено, що зазначеною діяльністю ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 та ОСОБА_9 займалися стабільно та систематично з кінця 2023 року до 09.08.2024 та мали намір продовжувати свою незаконну діяльність, яка була припинена працівниками правоохоронних органів після проведених обшуків у місцях виготовлення та зберігання фальсифікованої продукції (товарів).
Таким чином, відповідно до відомого усім учасникам групи плану ОСОБА_6 та ОСОБА_5 виступили організаторами вчинення кримінального правопорушення, оскільки розробили план його вчинення, підшукали приміщення, у яких розмістили необхідне обладнання, залучили інших учасників, діями яких керували, продавали незаконно виготовлену продукцію, розподіляли злочинно здобуті кошти, тобто організували вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 виступили співвиконавцями кримінального правопорушення, оскільки фасували та продавали незаконно виготовлену фальсифіковану продукцію під виглядом оригінальної, таким чином незаконно використовуючи знак для товарів та фірмове найменування.
ОСОБА_15 та ОСОБА_9 відповідно до цього плану виступили співвиконавцями, оскільки спільно із ОСОБА_6 та ОСОБА_5 фасували сірчане добриво у пакети, на яких було незаконно, без дозволу власника, нанесено торговельний знак та фірмове найменування, таким чином створюючи продукцію, яка у подальшому продавалася ОСОБА_6 та ОСОБА_5 під виглядом оригінальної.
Ролі га функції кожного із зазначених осіб доповнювали один одного та були необхідними для виконання єдиного злочинного плану, здійснення якого було неможливим без участі кожного із учасників злочинної групи.
Так, після проведення усіх підготовчих дій, не маючи дозволу (ліцензійних договорів) на використання у будь-який спосіб торговельних марок «Танос», «Corteva» та фірмового найменування «Corteva Agriscience LLC», ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_12 наприкінці 2023 року, діючи відповідно до єдиного плану, у раніше підшуканих та пристосованих приміщеннях у м. Вінниці за описаної вище технології розпочали виготовлення з метою продажу фальсифікованої продукції, пакування якої нагадувало фунгіцид «Танос», компанії «Corteva Agriscience LLC», та містило написи «Танос», «Corteva» та «Corteva Agriscience LLC», а в лютому 2024 року до них приєднався ОСОБА_9 .
Установлено, що виготовлену у такий спосіб фальсифіковану продукцію, діючи відповідно до єдиного плану, відомого усім учасникам групи. ОСОБА_5 продав наступним особам:
15.02.2024 ОСОБА_16 10 пакетів по 2 кг за 10 700 грн.;
22.03.2024 ОСОБА_17 4 пакети по 2 кг. за 4 660 грн.;
24.07.2024 ОСОБА_16 , який діяв під контролем працівників правоохоронного органу у ході проведення контрольованої закупки, 24 пакети по 2 кг. за 30 000 грн.
Крім того, діючи відповідно до єдиного плану, відомого усім учасникам групи, ОСОБА_18 з 02.02.2024 по 23.07.2024 продав ОСОБА_19 111 пакетів виготовленої в описаний вище спосіб фальсифікованої продукції, пакування якої нагадувало фунгіцид «Танос». компанії «Corteva Agriscience LLC», за ціною 98 675 грн., упродовж червня 2024 року продав ОСОБА_20 10 пакетів за 9 604 гри., а ОСОБА_21 - 74 пакети за 27 100 грн.
У ході досудового розслідування було виявлено та вилучено виготовлену з метою продажу ОСОБА_6 ОСОБА_5 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 фальсифіковану продукцію, пакування якої нагадувало фунгіцид «Танос», компанії «Corteva Agriscience LLC», за наступних обставин:
09.11.2023 під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій відповідно до протоколу № 6055т/55/101-2023 в кількості 1 пакет вагою 2 кг;
19.02.2024 у покупця ОСОБА_16 10 пакетів по 2 кг кожен;
25.03.2024 у покупця ОСОБА_17 4 пакети по 2 кг кожен;
24.07.2024 у покупця ОСОБА_16 24 пакети по 2 кг кожен;
09.08.2024 під час проведення обшуку складського приміщення за адресою: АДРЕСА_3 в кількості 65 пакетів по 2 кг кожен;
10.08.2024 під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_4 , в кількості 8 пакетів по 2 кг кожен.
Відповідно до висновку експерта від 15.11.2024 словесні позначення «Танос» та «CORTEVA», які наявні на пакетах, що були виявлені та вилучені 09.11.2023 під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій відповідно до протоколу № 6055т/55/101-2023: 19.02.2024 у ОСОБА_16 : 25.03.2024 у ОСОБА_17 : 24.07.2024 у ОСОБА_16 ; 09.08.2024 під час обшуку складського приміщення за адресою: АДРЕСА_3 ; 10.08.2024 під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_4 , а загалом 112 пакетів по 2 кг кожен є схожими на стільки, що їх можна сплутати із торговельною маркою за свідоцтвом України № 56006 від 15.11.2005, для товарів 05 класу МКТП, а саме «Фунгіциди для використання у сільському господарстві», та торговельною маркою за свідоцтвом У країни № 269029 від 26.12.2019. для товарів 05 класу МКТП,а саме «Фунгіциди» відповідно.
Позначення «Corteva Agriscience LLC», які наявні па зазначених 112 пакетах, є тотожними з фірмовим найменуванням компанії «Corteva Agriscience LLC» («Кортева Агрісциенс ЛЛС»).
Незаконним використанням знаків для товарів і послуг компанії «Corteva Agriscience LLC» («Кортева Агрісциенс ЛЛС») ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 га ОСОБА_8 завдали матеріальної шкоди на загальну суму 624 217,50 грн, що у 412 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та відповідно до примітки до ст. 229 Кримінального кодексу України являється великим розміром.
Крім того, ОСОБА_5 за сприяння ОСОБА_22 15.02.2024 заволодів грошовими коштами у сумі 10 700 грн., належними ОСОБА_16 , а 22.03.2024 грошовими коштами у сумі 4 660 грн., належними ОСОБА_17 , які були перераховані ними в якості оплати за поставлену продукцію, виготовлення та фасування якої у пакування, що нагадувало фунгіцид «Танос», виробництва компанії «Corteva Agriscience LLC», організовано ОСОБА_5 та ОСОБА_23 .
Крім того. ОСОБА_5 у період із 22.04.2024 по 08.05.2024 набув, використав, розпорядився, у тому числі здійснив фінансові операції, правочини, зміну форми (перетворення) 27 000 грн., одержаних в якості оплати за поставлену продукцію під виглядом фунгіциду торговельної марки «Танос». виробництва компанії «Corteva Agriscience LLC», на пакуванні якої, без дозволу власника. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 організовано нанесення зображення торговельних марок «Танос», «Corteva» та фірмового найменування «Corteva Agriscience LLC».
Відповідно до обвинувального акта та наданої суду угоди про визнання винуватості дії ОСОБА_5 за вищевказаними фактами кваліфіковані за частиною третьою статті 229 КК, за ознаками незаконного використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, яке завдало матеріальної шкоди у великому розмірі, вчиненому організованою групою; частиною другою статті 190 КК, за ознаками заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайства), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, а також частиною першою статті 209 КК, за ознаками розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі вчинення правочину з таким майном, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала, що таке майно прямо та повністю одержано злочинним шляхом.
Разом з обвинувальним актом до суду надійшла й угода про визнання винуватості, укладена 23.01.2025 між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_24 з однієї сторони та підозрюваним ОСОБА_5 , (в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 ) - з іншої.
Згідно з наданою суду угодою ОСОБА_5 беззастережно визнає винуватість у вчиненні інкримінованих йому діянь - кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 229, частиною другою статті 190 та частиною першою статті 209 КК, в обсязі згідно з обвинувальним актом, зобов'язується сприяти його швидкому досудовому розслідуванню та судовому розгляду. Крім того, ОСОБА_5 зобов'язується співпрацювати з органом досудового розслідування, прокурором та судом з метою викриття ОСОБА_6 , ОСОБА_25 та ОСОБА_9 у спільному, у складі організованої групи, незаконному використанні знака для товарів і послуг, фірмового найменування, яке завдано матеріальної шкоди у великому розмірі, та легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом, а також ОСОБА_7 у пособництві за попередньою змовою групою осіб у незаконному використанні знака для товарів і послуг, фірмового найменування, яке завдало матеріальної шкоди у великому розмірі, та легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом.
На виконання зазначених умов ОСОБА_5 зобов'язується з'являтись за викликом органу досудового розслідування, прокурора чи суду та давати показання під час допиту відповідно до КПК органом досудового розслідування, прокурором, судом у ході досудового розслідування або судового розгляду будь-яких кримінальних проваджень, які стосуються вчинення зазначених у попередньому абзаці діянь ОСОБА_6 , ОСОБА_26 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , а також інкримінованих йому в цьому кримінальному провадженні діянь.
В угоді про визнання винуватості також зазначено, які саме показання зобов'язується надавати ОСОБА_5 у разі її затвердження. При цьому в угоді наявне застереження, що розуміє, що давання у майбутньому зазначених у цій угоді показань є однією з умов дійсності цієї угоди, а тому не підтвердження обставин, які зазначені в цій угоді, підписаній ОСОБА_5 , давання ОСОБА_5 показань, які змінюють ці обставини або відмова від давання показань щодо зазначених обставин, вважається порушенням ОСОБА_5 обов'язків за цією угодою.
Також в угоді наявне застереження, відповідно до якого ОСОБА_5 упродовж 1 місяця (або раніше) з часу набрання законної сили обвинувальним вироком суду відносно нього у цьому кримінальному провадженні зобов'язується сплатити на виконання цього вироку в частині конфіскації майна (спеціальної конфіскації) суму грошових коштів, одержаних внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а саме 27000 грн.
У подальшому суду була надана угода, укладена 05.12.2025 між прокурором ОСОБА_3 з однієї сторони та обвинуваченим ОСОБА_5 (в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 ).
Наведені вище невідповідності угоди щодо обмеження застосування обвинуваченим приписів статті 63 Конституції України та умов, за яких угода може бути визнана такою, що не виконана, були усунуті. Зокрема, обвинувачений ОСОБА_5 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 229, частиною другою статті 190, частиною першою статті 209 КК, за вищевказаних обставин, описаних у цій угоді, повідомленні про підозру та обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 72025021020000007 від 23.01.2025, та зобов'язується сприяти його швидкому досудовому розслідуванню та судовому розгляду.
Крім того, ОСОБА_5 зобов'язується співпрацювати з органом досудового розслідування, прокурором та судом з метою викриття інших осіб у спільному, у складі організованої групи, незаконному використанні знака для товарів і послуг, фірмового найменування, яке завдало матеріальної шкоди у великому розмірі, та легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом, а також у пособництві за попередньою змовою групою осіб у незаконному використанні знака для товарів і послуг, фірмового найменування, яке завдало матеріальної шкоди у великому розмірі, та легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом.
На виконання зазначених умов ОСОБА_5 зобов'язується з'являтися за викликом органу досудового розслідування, прокурора чи суду та давати показання під час допиту відповідно до КПК органом досудового розслідування, прокурором, судом у ході досудового розслідування або судового розгляду будь-яких кримінальних проваджень, які стосуються вчинення зазначених у попередньому абзаці діянь вчинених іншими учасниками організованої групи.
ОСОБА_5 у випадку його допиту відповідно до КПК в якості свідка зобов'язується давати показання про осіб та обставини за яких наприкінці 2023 року він спільно з іншими особами займався виготовленням для подальшого продажу на постійній основі продукції (товарів) під виглядом агрохімічних засобів всесвітньо відомих торговельних марок, у тому числі «Танос» та «Corteva», виробництва компанії «Corteva Agriscience LLC», без дозволу власника торговельних марок та фірмового найменування.
ОСОБА_5 розуміє, що давання ним в якості свідка зазначених у цій угоді показань є однією з умов дійсності цієї угоди.
ОСОБА_5 розуміє, що на підставі статті 63 Конституції України має право відмовитися від давання показань, разом тим у разі набуття ним статусу свідка та відмови від давання показань наступає відповідальність, визначена статтею 385 КК.
Крім того, ОСОБА_5 упродовж 1 місяця (або раніше) з часу набрання законної сили обвинувальним вироком суду відносно нього у цьому кримінальному провадженні зобов'язується сплатити на виконання цього вироку в частині конфіскації майна (спеціальної конфіскації) суму грошових коштів, одержаних внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а саме 27 000 грн.
При цьому з угоди в первинній редакції, так і в угоді зі змінами сторони погоджуються на призначенні ОСОБА_5 покарання за частиною третьою статті 229 КК у виді штрафу в розмірі 36719 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 624223 грн, частиною другою статті 190 КК у виді 2 років обмеження волі, за частиною першою статті 209 КК - у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виготовленням та продажем засобів захисту рослин строком 1 рік.
Відповідно до частини першої статті 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, сторони узгодили призначення ОСОБА_5 остаточного покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виготовленням та продажем засобів захисту рослин строком 1 рік.
Сторони погодили звільнення ОСОБА_5 на підставі статті 75 КК від відбування основного покарання з випробуванням та покладення обов'язків, передбачених статтею 76 КК.
Прокурор в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості та ухвалити вирок у цьому кримінальному провадженні з урахуванням відомостей, які зазначені в угоді.
ОСОБА_5 в судовому засіданні винуватість у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав та просив затвердити угоду про визнання винуватості, призначивши визначене в ній покарання. При цьому зазначив, що угоду він уклав добровільно, наслідки її затвердження та наслідки умисного невиконання затвердженої угоди йому зрозумілі.
Будучи допитаним щодо обставин вчинення інкримінованих діянь, ОСОБА_5 суду пояснив, що вчинив їх за обставин, викладених в обвинувальному акті.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 - підтримав подану угоду та просив її затвердити.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження та угоду про визнання винуватості, суд дійшов до такого висновку.
Порядок здійснення кримінального провадження на підставі угод регламентований статтями 486-475 глави 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Зі змісту абзаці п'ятого частини четвертої статті 469 КПК випливає, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Представник потерпілого - адвокат ОСОБА_27 - у судове засідання не з'явилась, разом з тим в матеріалах справи наявна письмова заява останньої, згідно з якою вона просить суд здійснити розгляд справи за її відсутності, проти затвердження угоди про визнання винуватості не заперечує.
Частиною четвертою статті 474 КПК визначено перелік питань, які суд зобов'язаний з'ясувати у обвинуваченого перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості.
У ході судового розгляду кримінального провадження відомостей, які б свідчили про те, що обвинувачений ОСОБА_5 не розуміє приписів пунктів 1-4 частини четвертої статті 474 КПК, судом встановлено не було. Крім того, надана суду угода відповідає вимогам положень статті 472 та частині сьомої статті 474 КПК.
При цьому в судовому засіданні суд встановив, що ОСОБА_5 розуміє, положення частини другої статті 473 КПК, відповідно до якої наслідком укладання та затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора і обвинуваченого є обмеження їх права на оскарження вироку; для обвинуваченого - відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК; ОСОБА_5 також розуміє, що виконання зобов'язання іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання ним Закону і будь-якого положення складеної угоди; у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до положень статті 476 КПК прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальним порядку; ОСОБА_5 розуміє, що умисне невиконання угоди про визнання винуватості є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за статтею 389-1 КК.
Вирішуючи питання щодо можливості затвердження угоди та призначення обвинуваченій покарання, узгодженого сторонами, суд враховує таке.
Верховний Суд (далі - ВС) у постанові від 16.10.2018 (справа № 439/1344/17) звернув увагу, що за загальним правилом, у випадку наявності підстав для звільнення від кримінальної відповідальності, з огляду на те, що інститут угод у кримінальному провадженні, як і інститут призначення покарання у тому числі з урахуванням його особливостей у випадку затвердження угоди (частина п'ята статті 65 КК) жодним чином (як в матеріальному, так і в процесуальному аспектах) не кореспондуються з інститутом звільнення від кримінальної відповідальності, є взаємовиключними та потребують розмежування.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України (далі - ВСУ) № 12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
Щире каяття - це певний психічний стан винної особи, коли вона засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об'єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх відомих їй обставин вчиненого діяння, вчиненням інших дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину, або відшкодування заданих збитків чи усунення заподіяної шкоди.
Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім.
Отже, щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
При цьому, суд також враховує, що у постанові від 18.09.2019 (справа № 166/1065/18) ВС зазначив, що розкаяння передбачає, крім визнання факту скоєння злочину, ще й дійсне визнання власної провини, щирий жаль та осуд своєї поведінки.
Аналогічна правова позиція сформована у постанові ВС від 27.11.2019 (справа № 629/847/15-к) та від 20.08.2020 (справа № 750/1503/19).
Суд також враховує, що у постанові від 10.07.2018 (справа № 148/1211/15-к) ВС звернув увагу на те, що формулювання пункту 1 частини першої статті 66 КК передбачає, що наявність будь-якої з обставин, перелічених в ньому, - тобто, або «з'явлення із зізнанням», або «щирого каяття», або «активного сприяння розкриттю злочину» - означає, що вимогу цього пункту виконано. Таким чином, положення статті 69-1 КК застосовуються, якщо судом установлено будь-яку з обставин, зазначених у пункті 1 частини першої статті 66 КК, та будь-яку з обставин, вказаних у пункті 2 частини першої статті 66 КК.
Як суд зазначив вище, ОСОБА_5 в судовому засіданні винуватість у вчиненні, інкримінованих їх діянь, визнав та суду пояснив, що вчинив їх за обставин, викладених в обвинувальному акті, при цьому у вчиненому розкаявся. Допит обвинуваченого здійснений у судовому засіданні відповідно до приписів статті 351 КПК. Під час зазначеного допиту обвинувачений надав суду чіткі та послідовні показання щодо обставин вчинення інкримінованих йому діянь, які мають бути встановленими в судовому засіданні згідно з приписами частини першої статті 91 КПК.
Згідно з приписами статті 12 КК ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні нетяжкого та тяжкого злочину. Суд враховує, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності притягнутий не був, за місцем проживання характеризується позитивно.
Отже, застережень, які б перешкоджали затвердженню угоди, встановлені частиною сьомою статі 474 КПК, у судовому засіданні встановлені не були. Узгоджене сторонами угоди покарання відповідає загальним засадам кримінального закону щодо призначення кримінального покарання, визначені у статтях 50 і 65 КК, згідно з якими особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
Враховуючи, що угода відповідає вимогам чинного кримінально-процесуального законодавства, обвинуваченій та її захиснику зрозумілі наслідки затвердження угоди, суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 05.12.2025 між прокурором ОСОБА_3 з однієї сторони та обвинуваченим ОСОБА_5 (в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 ) - з іншої. При цьому суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_5 покарання, вид та міра якого була погоджена сторонами, тобто за частиною третьою статті 229 КК у виді штрафу в розмірі 36719 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 624223 грн, частиною другою статті 190 КК у виді 2 років обмеження волі, за частиною першою статті 209 КК - у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виготовленням та продажем засобів захисту рослин строком 1 рік. Відповідно до частини першої статті 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, сторони узгодили призначення ОСОБА_5 остаточного покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виготовленням та продажем засобів захисту рослин строком 1 рік. На підставі статті 75 КК звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням та покласти обов'язки, передбачені статтею 76 КК
Крім того, відповідно до положень статей 96-1, 96-2 КК слід застосувати спеціальну конфіскацію в дохід держави грошових коштів в сумі 27000 грн.
Згідно з абзацом третім пункту 2 частини четвертої статті 374 КПК у резолютивній частині вироку зазначаються у разі визнання особи винуватою, зокрема початок строку відбування покарання. При цьому частиною першою статті 165 Кримінально-виконавчого кодексу України визначено, що іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
Разом з тим, суд вважає за доцільне звернути увагу на те, що ОСОБА_5 суд окрім основного покарання у виді позбавлення волі призначив і додаткове покарання, передбачене санкцією кримінального закону, у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, а також посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю в органах державної влади.
Зі змісту пункту 4 підрозділу 1 розділу VI Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.01.2019 за № 272/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.01.2019 за № 120/33091, строк покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткового покарання до арешту, обмеження волі або позбавлення волі на певний строк поширюється на весь час відбування основного покарання і на строк, встановлений вироком суду, що набрав законної сили. При цьому строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання, а при призначенні покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткового до інших основних покарань, а також у разі застосування статті 77 КК - з дня набрання законної сили судовим рішенням.
Відповідно до приписів статті 77 КК у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
Отже, зважаючи на ту обставину, що ОСОБА_5 судом звільнений від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, суд дійшов до переконання, що строк відбування додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, а також посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю в органах державної влади необхідно рахувати з дня набрання вироком законної сили.
Керуючись статтями 369-371, 373-374, 475 КПК, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 05.12.2025 між прокурором ОСОБА_3 з однієї сторони та обвинуваченим ОСОБА_5 (в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 ) - з іншої у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених частиною третьою статті 229, частиною другою статті 190, частиною першою статті 209 Кримінального кодексу України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.01.2025 за № 72025021020000007.
Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених частиною третьою статті 229, частиною другою статті 190, частиною першою статті 209 Кримінального кодексу України, та призначити покарання:
- за частиною третьою статті 229 Кримінального кодексу України у виді штрафу в розмірі 36719 (тридцяти шести тисяч сімсот дев'ятнадцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 624223 (шістсот двадцять чотири тисячі двісті двадцять три) гривні;
- за частиною другою статті 190 Кримінального кодексу України у виді 2 (двох) років обмеження волі;
- за частиною першою статті 209 Кримінального кодексу України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виготовленням та продажем засобів захисту рослин строком 1 (один) рік.
Відповідно до частини першої статті 70 Кримінального кодексу України за сукупністю кримінальних правопорушень призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виготовленням та продажем засобів захисту рослин строком 1 (один) рік.
Згідно з частиною першою статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої та пункту 2, 4 частини третьої статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_5 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Початок іспитового строку обчислювати з моменту проголошення вироку.
Строк відбування додаткового покарання у виді позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виготовленням та продажем засобів захисту рослин необхідно рахувати з дня набрання вироком законної сили.
Відповідно до положень статей 96-1, 96-2 Кримінального кодексу України застосувати спеціальну конфіскацію в дохід держави грошових коштів в сумі 27000 (двадцять сім тисяч) гривень.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Вінницький міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених частиною четвертою статті 394 Кримінального процесуального кодексу України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя: